Сортове розмаїття – хобі і справа життя

0
11409

Мелотрію, ківано, трихозант, циклантеру, бенінказу, фіцефалію та інші екзоти, плюс ще добрих чотири десятки сортів гарбуза вирощує у селі Гірка Полонка Волинської області Наталія Боярчук. Як зазначають у коментарях користувачі мережі, які онлайн слідкують за городніми експериментами фермерки, у неї одна з найбільших колекцій овочевих культур, які є в Україні. Окрім гарбузових пані Наталія має 40 сортів солодкого перцю, близько 400 сортів помідорів, з яких щороку висіває 200–300 сортів для отримання насіння. А ще нова колекція бобових, яка налічує більше сотні сортів. Як повідомила Наталія Боярчук, процес обміну і придбання нових екземплярів не припиняється. Насіння вирощених плодів поповнює колекції, а м’якуш жінка перетворює на кулінарні шедеври і смаколики, якими господиня частує чоловіка і трьох синів.


– З м’якуша гарбузів навчилася робити багато смачних і поживних страв та напоїв, від соків до цукатів, – каже Наталія Боярчук. – От, скажімо, м’якуш сушеного гарбуза може слугувати незамінною домішкою для будь-якої навіть звичайної страви – супу, картопляного пюре, випічки, поліпшуючи як їх смак, так зовнішній вигляд. До того ж сирий гарбуз зберігає всі свої корисні речовини. Тру його на звичайну тертку, висушую у електросушарці протягом доби і зберігаю у банках або пакую за допомогою побутового вакууматора. Таким чином можна зберегти велику кількість врожаю. Висушений гарбуз перетираю на борошно у кавомолці. Молоти на порошок треба безпосередньо перед використанням, бо довге зберігання призводить до грудкування сировини. А знали б ви, який смак у маринованої бенінкази! Її білий м’якуш взагалі позбавлений гарбузового присмаку, після процесу ферментації стає хрумким. Мариную цей вид гарбуза у власному соку із гострими спеціями. З м’якуша фіцефалії роблю «вермішель», яка один в один схожа на рисову локшину, прозору на вигляд. Адже м’якуш фіцефалії легко розділяється на тонкі довгі пасма, які зберігаю у морозилці. Якщо додати таку «вермішель» з фіцефалії до супу з фрикадельками, смак страви запам’ятаєте назавжди!

суп з фіцефалією

Господиня розповіла, що сортове насіння гарбузів та ківано, пепіно, трихозанту, люфи користується високим попитом. Навіть вищим, ніж насіння томатів, оскільки конкуренція у томатному сегменті потужніша. Щоб уникнути перезапилення гарбузових культур і зберегти чистоту сортів, Наталія Боярчук щороку висіває різні сорти на п’яти ділянках, розташованих у різних місцях, кожна з яких по 0,08 га. На цій землі господиня займається справою, що до душі, головним захопленням у житті – овочівництвом.


На запитання, як встигає, Наталія Боярчук відповіла, що секрет у розрахунку зусиль, його пізнання прийшло з досвідом, яким ділиться з усіма зацікавленими.
По-перше, протидіяти бур’янам. Дуже помічним у цій справі є агроволокно з перфорацією. Перед укриттям гряд господиня обробляє грунт досходовим гербіцидом Фронтьєр Оптіма (BASF), що дає можливість мінімізувати зусилля на прополювання. Як наголошує Наталія Боярчук, необхідно суворо дотримуватися умов зберігання препарату та методів його застосування, щоб він надійно працював на полі. Не варто використовувати гербіцид на сухому грунті, лише на добре зволоженому, щоб його дія була максимально ефективною. До речі, фермерка зовсім не застосовує зрошення, таким чином загартовує рослини, підвищуючи якісні показники насіння. Це додатково полегшує процес вирощування майбутніх поколінь. А значні врожаї помідорів доводять правильність дій.

Наталія Боярчук

– Коли поливаєш, помідор формує бокове коріння – рослина стає лінивою, чекає на воду. Якщо її не дочекається, починає чахнути. Але якщо заглибити розсаду помідора при садінні і зовсім її не поливати, стрижневий корінь піде вглиб, буде шукати вологу, яка завжди присутня на глибині, яка б суха земля не була на поверхні. Таким чином, рослина пристосовується до посушливих умов. Для посушливих регіонів і тим, хто не може поливати, слід обирати сорти, які мають грубе стебло і товсте м’ясисте листя. До слова, розсаду з такими показниками розкуповують у першу чергу. А томати з тонким стеблом підходять хіба що для вирощування на зрошенні у тепличних умовах, особливо якщо їх висаджувати на півдні України, – каже Наталія Боярчук.
По-друге, господиня призвичаїлася ефективно використовувати години праці завдяки технічному оснащенню. До пункту призначення дістається не пішки, а скутером. Щоб засадити ділянку, використовує спеціальні саджалки. Підготувати грунт і зібрати врожай Наталії Боярчук допомагає родина. Чоловік і сини вправно використовують для грунтообробних операцій культиватор і мотоблок виробництва «Мотор Січ», модель МБ-9 повністю виправдала сподівання, завжди є всі комплектуючі.
По-третє, щоб зекономити час, Наталія Боярчук радить використовувати лише якісні пестициди виробництва відомих світових брендів і чітко дотримуватися регламенту їх застосування.


– Для виробників томатів найбільшою проблемою є фітофтора. Щоб її мінімізувати, використовую лише системні фунгіциди. Адже роботи багато, не встигаю за всіма культурами, тому не можу собі дозволити після кожного дощу «кропити» посадки препаратом контактної дії. А системний фунгіцид розповсюджується по всій рослині сокорухом, його механізм захисту не залежить від зовнішніх факторів, – зазначає фермерка.
Чи не про кожну городню культуру, яку можна виростити в Україні у відкритому грунті, Наталії Боярчук є що сказати і порадити. От, скажімо, суничний шпинат, який тільки починають випробовувати вітчизняні овочівники, господиня радить садити подалі від інших культур, щоб уникнути несанкціонованого проростання цієї рослини на грядках. Бо де впаде ягідка суничного шпинату, там він довічно і ростиме.

перцеві грядки пані Наталії

Натомість Наталія Боярчук у захваті від бебі-корну, дуже смачними виявилися ці качанчики, особливо коли їх замаринувати ще зеленими.
– Бебі-корн – це кущова кукурудза. З однієї зернини сходить центральне стебло, а потім з’являється ще шість стебел, і на кожному з них по 4–5 качанчики. Тобто з одної рослини отримуєте не кілька, а до 30 качанчиків за умови, якщо рослини висаджені на відстані 50–70 см. Період збирання бебі-корну починається, коли з’являється волоть, – зауважує овочівниця.

огурдиня

На її думку, перспективною культурою, яку нашим фермерам варто вирощувати у промислових масштабах, є санбері. З корисних плодів цієї рослини родини Пасльонових можна робити смачне варення, джем, овочеву ікру, начинку для пирогів та вареників, цукати, мармелад, желе, вино, сухофрукти, сік також використовують як природний фарбник. З одного куща можна збирати до п’яти кілограмів невеликих плодів чорного кольору, які, до речі, не обсипаються з куща. Їх збирання на Волині триває приблизно з середини жовтня. Плоди пружні, транспортабельні, мають довгий термін зберігання. Зацікавленості рослиною з боку традиційних шкідників пасльонових культур пані Наталія не помічала.

санбері
сараха

 

 

 

 

 

 

Ще перспективним варіантом може стати сараха. Ця рослина теж має ягодоподібні плоди. На відміну від санбері, плоди сарахи солодші на смак, але вони не настільки міцно тримаються на гілках, тому схильні до осипання.
Агротехніка цих двох культур подібна до агротехніки томатів. Висаджується у вигляді розсади. Щоб молодим рослинам не зашкодив колорадський жук, всю розсаду пасльонових культур пані Наталія обробляє розчином Круїзеру (Syngenta). Препарат не шкодить ані грунту, ані рослинам, за два місяці він розчиняється, цього проміжку часу вистачає, щоб рослина достатньо зміцніла. Застосування Круїзеру допомогло багатьом фермерам при вирощуванні баклажанів, розсаду яких знищував колорадський жук.


– Щодо новинок, помітила, що далеко не всі городники ретельно вивчають особливості культури перед її використанням. Тому не отримують позитивний результат. От, скажімо, ківано подобається не всім, бо люди не знають, що плоди цієї рослини слід зривати зеленими і дозарювати. Лише у цьому випадку можна сповна насолодитися їх неперевершеним смаком. Плід ківано колючий, щоб вони не пошкодилися, їх слід розкладати в один шар і дочекатися, поки дозріють. А ще ця культура вимагає терпіння і під час вегетації. Спочатку рослина активно нарощує зелену масу, зацвітає лише тоді, коли день починає коротшати – плоди різко набирають вагу, ближче до осені їх стає рясно, – каже пані Наталя. – Схожа ситуація і з момордикою. Культура вирощується насамперед заради зелених плодів, а не жовтогарячих – дозрілих. Оскільки плоди гіркі, їх слід вимочувати, але якщо дізнаєтеся про цілющі властивості, можна пробачите момордиці ці незручності. У мене є сорт Окінава, він походить з однойменного японського острова, де масово вирощують і споживають момордику. Там зареєстровано найбільшу кількість довгожителів на планеті.


Насамкінець Наталія Боярчук поділилася своїми спостереженнями щодо сортового насіння овочів. Найдовше можна зберігати насіння гарбузових і бобових рослин – квасолі, вігни, машу, нуту – до 8 років. До речі, чим довше воно зберігається, тим більше формується жіночих квітів на рослинах. Скажімо, якщо зібрати насіння огірка і висіяти на наступний рік, то жіночих квітів буде обмаль. Протилежна ситуація і з петрушкою та селерою, у цих культур найменший термін зберігання – максимум два роки. Часто вже на другий рік схожість буде нікудишня. З трирічного за віком насіння буде обмаль і солодкого перцю. Тому є багато нарікань на насіння маловідомих виробників. Очевидно, останні не дотримуються умов і термінів зберігання посадкового матеріалу.

Олександр Литвиненко

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here