Біологічний захист картоплі від колорадського жука

Сучасне картоплярство – одна з найбільш складних галузей народного господарства.  Нині 98,7% валового збору картоплі припадає на особисті господарства населення, де не дотримуються сучасних технологій вирощування та захисту від шкідливих організмів, і лише 1,3% – на підприємства суспільного сектора. Коливання обсягу виробництва картоплі в Україні (відхилення валового збору від середньорічних показників досягає 20%) відбувається за рахунок урожайності на рівні, що, на жаль, у три–чотири рази нижча, ніж у Європі.

У технології вирощування картоплі одним із найважливіших елементів є захист її від шкідників, серед яких спеціалізований шкідник колорадський жук на сьогодні є однією з основних причин значного недобору урожаю картоплі, зниження її якості і лежкості. Чим вища чисельність колорадського жука у період формування врожаю, тим більша з’їдена асиміляційна поверхня листків і завдана шкода.

Колорадський жук належить до  шкідливих об’єктів, проти яких проводять неодноразові хімічні обробки протягом вегетаційного періоду картоплі. Основним способом використання інсектицидів (піретроїдних, фосфорорганічних та неонікотиноїдних груп) проти цього шкідника є обприскування посівів. Проте застосування інсектицидів за такого способу не завжди забезпечує ефективність і екологічну безпеку. Залежно від погодних умов при обприскуванні на листках картоплі осідає незначна кількість інсектициду, а інша його частина покриває поле або виноситься за його межі. Тривале використання обмеженого асортименту інсектицидів призвело до різкого зниження їх ефективності внаслідок появи у шкідника резистентних популяцій. Неминучі наслідки резистентності – зниження ефективності, збільшення норм витрати препаратів і кратності обробок і як підсумок – забруднення навколишнього середовища і небажані зміни у видовому складі.

Тому на особливу увагу заслуговує біологічний захист рослин, який ґрунтується на тому, що зниження чисельності будь-якого небажаного для людини виду організму можна здійснити за використання його паразитів та антагоністів, мікробіологічних препаратів, застосування яких є альтернативою хімічним засобам захисту, особливо це стосується бактеріальних препаратів на основі Bacillus thuringiensis var. thuringiensis. Ентомопатогенність цих препаратів зумовлена наявністю у них мікроорганізмів та токсинів, які їх продукують. Саме наявність білкового параспорального утворення у вигляді кристала та водорозчинного β-екзотоксину, які у комплексі створюють багатофакторний вплив на комах, що унеможливлює звикання й утворення у них резистентності, є перевагою над хімічними засобами захисту рослин.

Біологічні препарати мають ряд переваг над пестицидами, а саме: вибірковість дії та безпечність для ентомофагів і комах-запилювачів, низька вірогідність виникнення стійкості у комах до мікроорганізмів, безпечність для людини та теплокровних тварин, малий термін очікування, можливість застосування у різні фази вегетації рослин, відсутність загрози нагромадження токсичних речовин у продукції та навколишньому середовищі. Саме тому площі застосування препаратів біологічного походження проти шкідників та хвороб постійно збільшуються.

Біологічні препарати порівняно з хімічними мають нижчу ефективність, але вони екологічно безпечніші, тому їх застосування заслуговує уваги і особливо при вирощуванні ранніх сортів картоплі, де термін очікування не завжди дотримується за обробки хімічними препаратами. Недоліком є те, що ефективність біопрепаратів може знижуватись внаслідок несприятливих погодних умов: дощів, які здатні змивати препарат, низької температури, що послаблює активність живлення шкідників, а також ультрафіолетового випромінювання, яке частково інактивує бактерії.

Мікробіологічні препарати являють собою різні препаративні форми субстрату-носія, що містить достатню для забезпечення заданих функцій кількість (концентрацію, титр) культури (технологічних штамів) корисних живих мікроорганізмів і життєздатних спор, а також продукти їх метаболізму.

Для захисту картоплі від колорадського жука широко використовують біологічні препарати – Бітоксибацилін, р.ф.  (Bacillus thurigiensisvar.thurigiensis, 2* 10⁹ кл/мл) у рідкій формі, Актоверм, КЕ, 0,2% (комплекс природних авермектинів, аверсектин С, 0,2%) та Натургард, в.р.(екстракт матрину, 0,5%),

За проведення двох обприскувань Бітоксибациліном, р.ф. (6,0 л/га)  технічна ефективність через 5 днів складає у середньому 40,5 %, через 7 днів зросла до 70,2 %, але у подальшому чисельність личинок колорадського жука зростає, тому необхідне проведення наступного обприскування посадок картоплі біопрепаратом. Технічна ефективність біопрепарату після проведення трьох послідовних обприскувань посадок картоплі Бітоксибациліном, р.ф. через 7 днів у середньому складає 75,0%. У подальшому, за наростання чисельності личинок, ефективність біопрепарату зменшується і на 10-й день становить 42,8%. Пошкодженість рослин личинками колорадського жука у варіанті складала до 15%, за пошкодження на необроблюваній ділянці – 100%.

Біопрепарат Актоверм, КЕ у нормі витрати 0,4 л/га забезпечує технічну ефективність через 7 днів після двох обприскувань на рівні 73,0%.

Біопрепарат Натургард, в.р. у нормі витрати 1,0 л/га знижує чисельність колорадського жука після чотирьох обприскувань  у середньому на 86,2%.

Таблиця 1. Урожай картоплі за застосування біологічних препаратів

(сорт Жуковський ранній, СФГ Злагода, 2016– 2019 рр.)

Застосування біопрепаратів проти колорадського жука дає можливість знизити пошкодженість листової поверхні рослин картоплі, за рахунок чого отримати урожай істотно вищий,  ніж на контролі (табл..1).

Таким чином, використання у схемах захисту картоплі біологічних препаратів дозволяє отримати високу технічну ефективність, зменшити пестицидне навантаження на агроценоз і одержати вищий урожай екологічно чистої продукції.

Г.М. Ткаленко