Сучасне картоплярство – одна з найбільш складних галузей народного господарства. Нині 98,7% валового збору картоплі припадає на особисті господарства населення, де не дотримуються сучасних технологій вирощування та захисту від шкідливих організмів, і лише 1,3% – на підприємства суспільного сектора. Коливання обсягу виробництва картоплі в Україні (відхилення валового збору від середньорічних показників досягає 20%) відбувається за рахунок урожайності на рівні, що, на жаль, у три–чотири рази нижча, ніж у Європі.
У технології вирощування картоплі одним із найважливіших елементів є захист її від шкідників, серед яких спеціалізований шкідник колорадський жук на сьогодні є однією з основних причин значного недобору урожаю картоплі, зниження її якості і лежкості. Чим вища чисельність колорадського жука у період формування врожаю, тим більша з’їдена асиміляційна поверхня листків і завдана шкода.
Колорадський жук належить до шкідливих об’єктів, проти яких проводять неодноразові хімічні обробки протягом вегетаційного періоду картоплі. Основним способом використання інсектицидів (піретроїдних, фосфорорганічних та неонікотиноїдних груп) проти цього шкідника є обприскування посівів. Проте застосування інсектицидів за такого способу не завжди забезпечує ефективність і екологічну безпеку. Залежно від погодних умов при обприскуванні на листках картоплі осідає незначна кількість інсектициду, а інша його частина покриває поле або виноситься за його межі. Тривале використання обмеженого асортименту інсектицидів призвело до різкого зниження їх ефективності внаслідок появи у шкідника резистентних популяцій. Неминучі наслідки резистентності – зниження ефективності, збільшення норм витрати препаратів і кратності обробок і як підсумок – забруднення навколишнього середовища і небажані зміни у видовому складі.
Тому на особливу увагу заслуговує біологічний захист рослин, який ґрунтується на тому, що зниження чисельності будь-якого небажаного для людини виду організму можна здійснити за використання його паразитів та антагоністів, мікробіологічних препаратів, застосування яких є альтернативою хімічним засобам захисту, особливо це стосується бактеріальних препаратів на основі Bacillus thuringiensis var. thuringiensis. Ентомопатогенність цих препаратів зумовлена наявністю у них мікроорганізмів та токсинів, які їх продукують. Саме наявність білкового параспорального утворення у вигляді кристала та водорозчинного β-екзотоксину, які у комплексі створюють багатофакторний вплив на комах, що унеможливлює звикання й утворення у них резистентності, є перевагою над хімічними засобами захисту рослин.
Біологічні препарати мають ряд переваг над пестицидами, а саме: вибірковість дії та безпечність для ентомофагів і комах-запилювачів, низька вірогідність виникнення стійкості у комах до мікроорганізмів, безпечність для людини та теплокровних тварин, малий термін очікування, можливість застосування у різні фази вегетації рослин, відсутність загрози нагромадження токсичних речовин у продукції та навколишньому середовищі. Саме тому площі застосування препаратів біологічного походження проти шкідників та хвороб постійно збільшуються.
Біологічні препарати порівняно з хімічними мають нижчу ефективність, але вони екологічно безпечніші, тому їх застосування заслуговує уваги і особливо при вирощуванні ранніх сортів картоплі, де термін очікування не завжди дотримується за обробки хімічними препаратами. Недоліком є те, що ефективність біопрепаратів може знижуватись внаслідок несприятливих погодних умов: дощів, які здатні змивати препарат, низької температури, що послаблює активність живлення шкідників, а також ультрафіолетового випромінювання, яке частково інактивує бактерії.
Мікробіологічні препарати являють собою різні препаративні форми субстрату-носія, що містить достатню для забезпечення заданих функцій кількість (концентрацію, титр) культури (технологічних штамів) корисних живих мікроорганізмів і життєздатних спор, а також продукти їх метаболізму.
Для захисту картоплі від колорадського жука широко використовують біологічні препарати – Бітоксибацилін, р.ф. (Bacillus thurigiensisvar.thurigiensis, 2* 109 кл/мл) у рідкій формі, Актоверм, КЕ, 0,2% (комплекс природних авермектинів, аверсектин С, 0,2%) та Натургард, в.р.(екстракт матрину, 0,5%),
За проведення двох обприскувань Бітоксибациліном, р.ф. (6,0 л/га) технічна ефективність через 5 днів складає у середньому 40,5 %, через 7 днів зросла до 70,2 %, але у подальшому чисельність личинок колорадського жука зростає, тому необхідне проведення наступного обприскування посадок картоплі біопрепаратом. Технічна ефективність біопрепарату після проведення трьох послідовних обприскувань посадок картоплі Бітоксибациліном, р.ф. через 7 днів у середньому складає 75,0%. У подальшому, за наростання чисельності личинок, ефективність біопрепарату зменшується і на 10-й день становить 42,8%. Пошкодженість рослин личинками колорадського жука у варіанті складала до 15%, за пошкодження на необроблюваній ділянці – 100%.
Біопрепарат Актоверм, КЕ у нормі витрати 0,4 л/га забезпечує технічну ефективність через 7 днів після двох обприскувань на рівні 73,0%.
Біопрепарат Натургард, в.р. у нормі витрати 1,0 л/га знижує чисельність колорадського жука після чотирьох обприскувань у середньому на 86,2%.
Таблиця 1. Урожай картоплі за застосування біологічних препаратів
(сорт Жуковський ранній, СФГ Злагода, 2016– 2019 рр.)
Варіант |
Норма витрати препарату, кг,л, г/га |
Кратність обробок |
Урожайність, т/га |
Збережений урожай, т/га |
Контроль (без інсектицидів) |
– |
– |
11,5 |
– |
Бітоксибацилін -БТУ, р. (Bacillus thurigiensis ,1,0* 109 КУО/см3) |
6,0 |
3 |
22,8 |
11,3 |
Актоверм, КЕ (аверсектин С, 0,2%), |
0,4 |
2 |
22,6 |
11,1 |
Натургард, в.р. (екстракт матрину, 0,5%) |
1,0 |
4 |
23,1 |
11,6 |
НІР05 |
– |
– |
0,4 |
– |
Застосування біопрепаратів проти колорадського жука дає можливість знизити пошкодженість листової поверхні рослин картоплі, за рахунок чого отримати урожай істотно вищий, ніж на контролі (табл..1).
Таким чином, використання у схемах захисту картоплі біологічних препаратів дозволяє отримати високу технічну ефективність, зменшити пестицидне навантаження на агроценоз і одержати вищий урожай екологічно чистої продукції.
Г.М. Ткаленко