Селекція томатів: вітчизняна і зарубіжна

0
11329
Юлія Люта

Томати у нашій країні вирощують у різних кліматичних зонах як у відкритому ґрунті, так і у різноманітних культиваційних спорудах. Тому вибір напряму селекційної роботи значною мірою визначається кліматичними особливостями зони вирощування, призначенням сорту і характером використання плодів. Про аспекти вітчизняної селекції томата нам розповіла відома не тільки в Україні, а і далеко за межами держави селекціонер Юлія Люта, яка є автором десятків сортів. Їх виведення тривало десятиліттями. На думку Юлії Олександрівни, щоб бути вправним селекціонером, потрібно любити і відчувати свою справу, віддаватися їй повністю. А ще мати хист, аби вже при схрещуванні бачити, зав’яжеться плід  чи ні. Адже поява очікуваних плодів новоствореного генотипу приносить найвищу насолоду селекціонеру.

Юлія Люта

Які сорти та гібриди вашого авторства сьогодні перебувають у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, і хто є їх власником?

Власником сортів є Інститут зрошуваного землеробства НААН, у якому селекційна робота по створенню нових сортів виконується згідно програми наукових досліджень (ПНД) Національної академії аграрних наук України. Тобто діє така система: Інститут зрошуваного землеробства НААН раз на п’ятирічку (для фундаментальних досліджень) згідно з ПНД НААН розробляє завдання, які після погодження з головною установою  – Інститутом овочівництва і баштанництва НААН, затверджуються НААН і надалі селекціонери працюють над їх виконанням. Оскільки ґрунтово-кліматичні умови Херсонської області ідеально підходять для вирощування томатів промислового типу, то одним із завдань селекціонерів є створення нових сортів, адаптованих до жорстких умов півдня України, придатних для комбайнового збирання з відповідними господарсько-цінними ознаками. Це дуже тривалий і складний процес. Через руки селекціонера проходять тисячі сортозразків різного генетичного і еколого-географічного походження, серед яких здійснюється добір батьківських форм для майбутніх сортів. Після гібридизації і подальшого індивідуального та масового доборів із них до фінішу доходять лише десятки, які за комплексом ознак повністю відповідають розробленим моделям сорту. На сьогодні у Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, знаходиться вісім сортів нашої селекції: Наддніпрянський 1 і Кіммерієць занесені у 2007 році, Сармат та Інгулецький – у 2009,  Тайм – у 2010, Легінь – у 2013, Кумач – у 2014,  Ювілейний – у 2020 році. Також у минулому році на Державне сортовипробування до Українського інституту експертизи сортів рослин передано новий сорт Презент і гібрид Арабат F1. Якщо в процесі випробування досліджуваний сортозразок відповідає поданим за описом ознакам, а також характеризується вирівняностю, однорідністю і стабільністю, то на нього отримуються наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, патент на сорт і свідоцтво про авторство, яке видається кожному автору окремо. До речі, сорти Комета і Прелюдія як зразки з особливо цінними ознаками зареєстровані в Національному Центрі генетичних ресурсів рослин України, який знаходиться на території Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, що у Харкові.

сорт Інгулецький

Що можете розповісти про господарські характеристики виведених вами сортів?

Скажімо, Тайм – це округлі соковиті плоди для споживання у свіжому вигляді та переробки на сік. Сорт Кімерієць з щільними, м’ясистими плодами, що не розтріскуються, грушовидної форми незамінний для цільноплідного консервування. Сюрпиз і Загадка якнайкраще слугують для засолювання у діжках. Їх плоди дуже щільні, не червоніють зовні, але всередині мають рожево-червоне забарвлення. Сорт Сармат з щільними, м’ясистими плодами чудовий для виготовлення томат-пасти, кетчупів. Наддніпрянський 1, Інгулецький, Легінь, Кумач, Ювілейний і новинки: сорт Презент і гібрид Арабат F1 – універсального призначення (для приготування салатів, консервування, виготовлення томат-продуктів, соління, в’ялення), усі вони інтенсивного типу, тобто чутливі до високого рівня агротехніки та зрошення,  придатні для комбайнового збирання. Сорт Комета має плоди з високою щільністю м’якоті і транспортабельністю, а сорт Прелюдія характеризується крупноплідністю (маса одного плода – 350-400 г) та неперевершеними смаковими якостями. Також ми працювали над створенням дієтичних оранжевоплідних сортів (Померанець та ін.) з ніжним м’якушем, високим умістом сухої речовини, цукру, вітаміну С і бета-каротину, вживання яких не викликає алергії, тому  рекомендується для дитячого харчування.

Слід зазначити, що всі наші сорти детермінантні з висотою рослин 60-75 см, рекомендовані для вирощування у відкритому ґрунті в зонах Степу і Лісостепу України.

сорт Прелюдія

Скільки потрібно часу для виведення сорту і що можете розповісти про особливості сучасної селекції томата?

У середньому 10–12 років. Все починається з вивчення колекційного матеріалу та добору батьківських форм («батько» і «мати») для подальшого  схрещування. При вивченні колекції варто враховувати наступне: для селекційної роботи особливу цінність мають зразки, що більш віддалені за генетичним і географічним походженням, дикі і напівдикі форми як носії генів стійкості проти хвороб.  Тому  вчені-селекціонери з різних установ, як правило, знають один одного особисто, спілкуються і за потреби обмінюються цінними сортозразками, перспективними лініями. Основний  метод нашої селекційної роботи –  гібридизація з подальшим індивідуальним  добором кращих зразків за комплексом господарсько-цінних ознак відповідно до розробленої моделі сорту. Бажаний комплекс ознак у нових сортів визначається напрямом їхнього використання (для споживання у свіжому вигляді, для механізованого збирання, для цільноплідного консервування, для переробки на томат-продукти та ін.). У кожному окремому випадку враховується комплекс ознак, який включає тривалість вегетаційного періоду, тип розвитку рослини, її розгалуженість, облистненість, розмір і форму плодів, їх забарвлення, щільність, транспортабельність, дружність достигання, якісні показники: вміст сухої речовини, цукрів, аскорбінової кислоти, лікопіну, рН соку і т. д. а також стійкість проти хвороб.  До речі, на Херсонщині якнайкраще формуються плоди з високими смаковими якостями, але високі врожаї можливо отримати лише за умов зрошення. В жорстких умовах півдня, коли температура повітря перевищує +30°C, пилок втрачає свою фертильність, квіточки опадають  і плоди не зав’язуються. Тому, окрім вищезгаданих завдань, триває добір  посухостійких і жаростійких форм. Для вирішення цієї проблеми нами був освоєний метод гаметної селекції, коли добір батьківських форм, стійких до високих температур, відбувається ще на рівні гаметофіту (пилку). Для гібридизації використовується пилок після обробки його за температури +57°C, коли виживає найстійкіший. За використання цього методу були створені сорти  Ювілейний і Презент, більш стійкі до спеки. Ми також розробили «Спосіб добору гомеостатичних джерел високої адаптивності для селекції помідора їстівного в умовах зрошення», на який отримали патент України. Цей спосіб дає можливість виявити посухостійкі форми помідора на стадії пророщування насіння в розчинах з різною концентрацією сахарози, тобто за різного осмотичного тиску. Зразки з найвищими показниками були найбільш посухостійкими і стабільними за урожайністю в польових умовах.

сорт Комета

 Що скажете про рівень сучасної вітчизняної селекції?

Вітчизняні сорти помідора вирізняються своїм смаком, ароматом, структурою перикарпію, чудовою якістю плодів за рахунок високого вмісту цукрів, кислот, вітамінів і т.д., але поступаються гібридам, особливо іноземним, за урожайністю. Так і має бути, адже сорт ніколи не забезпечить таку урожайність як гібрид F1 за рахунок гетерозису. На сьогодні рівень вітчизняної селекції томата (та і багатьох інших овочевих рослин) знаходиться практично на нулі через відсутність належного фінансування селекційних програм, а від цього залежить наявність відповідного обладнання, умов праці та і заробітна плата науковця. Тому і тримається наша рідна селекція на ентузіазмі селекціонерів, їх відданості любимій справі. Хочу зазначити, що створити сорт чи гібрид – це лише півсправи, не менш важливим є питання їх розмноження. Відсутність господарств, які займаються насінництвом овочевих рослин, зокрема помідорів, зводить нанівець роботу селекціонерів. Тому нині щороку в Україні близько 80000 га помідорів засівається переважно насінням гібридів іноземного походження. І якщо п’ять років тому у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, було близько 300 сортів і гібридів, з яких іноземних гібридів було біля 30%, то на 2021 рік зареєстровано 518 і з них лише 80 – вітчизняної селекції. З усіх іноземних селекційних об’єктів, що зареєстровані, приблизно 75% – це гібриди F1 , а  з українських – навпаки, лише 15-20% гібриди, а решта – сорти.

сорт Сюрприз

Більшість зарубіжних компаній розмножує своє насіння переважно у Китаї, де є достньо дешевої робочої сили і схрещування проводять вручну, тобто так, як і ми. Складний процес отримання гібридів F1 потребує  наявності вихідного матеріалу з генами  стерильності, який не треба каструвати при гібридизації, що значно полегшує роботу. Нам, поки що, не вдалося досягти бажаних результатів у цьому напрямку, хоча і маємо деякі наробки. Нині проблемно здійснити тисячі схрещувань через відсутність умілих робочих рук та відповідного матеріального забезпечення. Для інформації, чому насіння гібридів таке дороге? Щоб отримати кілограм насіння помідора, треба переробити до 1 тонни плодів. А щоб зібрати таку кількість плодів з гібридним насінням необхідно здійснити десятки тисяч схрещувань, врахувавши низький відсоток зав’язування плодів у польових умовах. Тож рахуйте самі скільки коштів на це потрібно.

сорт Ювілейний

У відомих селекційних компаніях робота ведеться зовсім на іншому рівні, ніж в Україні. Селекціонери тісно співпрацюють з генетиками, які можуть забезпечити їх вихідним матеріалом на будь-який смак, маючи величезні генбанки, і тим самим задовольнити вимоги замовника нового сорту чи гібриду, який і оплачує усі витрати. Повірте, це немалі кошти. До того ж там на допомогу селекціонеру приходить добре розвинена генетична і генна інженерія, метод культури тканин та інш. Є спеціальні комп’ютерні програми, де фахівці підбирають, що з чим схрещувати і який результат можна прогнозувати ще до того, як безпосередньо відбувається схрещування вихідних ліній. І якщо в Україні селекційний процес (для овочевих рослин) переважно відбувається просто неба, то за кордоном – у спеціальних теплицях, клімокамерах та інш., що полегшує і прискорює процес, адже кілька разів на рік можна отримати урожай помідорів. Для нас такий рівень просто фантастика. З обладнання вітчизняні селекціонери здебільшого мають лопати, граблі, пінцет та мікроскоп. Порівняти закордонну селекцію і вітчизняну – це як порівняти смартфон зі стаціонарним телефоном. 

Хто нині вирощує на продаж томати вітчизняних сортів ?

Томати вітчизняної селекції в основному вирощуються у невеликих фермерських господарствах та приватному секторі. Промислові підприємства здебільшого використовують іноземні гібриди, хоча деякі раніше висаджували і наші сорти. У Нововоронцовському районі Херсонської області промислово вирощували сорт Наддніпрянський 1 для переробки на томат-продукти та сорт Кіммерієць для цільноплідного консервування. Хочу відмітити, що при вирощуванні цих сортів без зрошення (за природного зволоження) за розробленою нами технологією, було отримано плоди з умістом сухої речовини 7,0-7,2 %. Це досить високий показник, а такі плоди ідеально підходили для виготовлення томатної пасти.

Приймання дослідів

Чи правильно «томат» називати «помідором» з наукової точки зору?

Слово помідор є синонімом слова томат. Навіть у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, використовується назва «помідор їстівний». Назва «помідор» походить від італійської назви «Pomo d’oro», що у перекладі означає «золоте яблуко» і вказує на те, що забарвлення  перших завезених плодів  було жовтого кольору. А слово «томат» прийшло з Мексики. Воно походить від ацтекської назви рослини «томатль». Кого не влаштовує жодна назва, то може користуватися ботанічним таксоном Solanum lycopersicum L.

сорт Наддніпрянський 1

Як ви ставитеся до ГМО?

Створення генетично модифікованих рослин частіше за все відбувається для вирішення наступних задач: для підвищення урожайності та стійкості рослин до різних шкодочинних факторів (резистентності до патогенів, гербіцидів, несприятливих умов середовища та ін.); для поліпшення показників якості продукції; у медицині – для отримання продуцентів лікарських агентів. По суті, задачі трансгенної селекції такі ж, як і задачі традиційної, але вони вирішуються більш оперативно і більш спрямовано.

ГМО у контексті науки – це добре, прогресивно, але… На мою думку, отримані трансгенні рослини повинні проходити ретельне випробовування з вивченням продуктів метаболізму, які детермінуються новим внесеним геном, і тільки після цього вони можуть вивчатися у польових умовах.

Поява трансгенних рослин у виробництві породила і надії, і сумніви. Трансгенез – принципово новий напрямок у генетичних дослідженнях, який дозволяє значно прискорити процес створення нових організмів з такими властивостями, які не існують у природі. У цьому великий прогрес, і в цьому може бути небезпека для навколишнього середовища і людини. Але успіхи генної інженерії ініціюють надію, що вона у майбутньому буде вирішувати актуальні питання, пов’язані з продовольчою програмою, медициною та  охороною навколишнього середовища.

сорт Померанець

До речі, усі сорти нашої селекції створені без використання ГМО. В Інституті зрошуваного землеробства НААН ведеться насінництво сортів помідора власної селекції і пропонується насіння високих репродукцій для усіх бажаючих вирощувати українські помідори. Запрошуємо до співпраці!

Олександр Литвиненко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here