ГАЛОВІ НЕМАТОДИ У ТЕПЛИЦІ. ЩО РОБИТИ?

0
11511

Великої шкоди тепличним культурам завдає цілий комплекс шкідників і збудників хвороб. Серед них найбільш небезпечні — галові нематоди, які належать до родини Meloidogynidae роду Meloidogyne. Вони викликають захворювання рослин —мелойдогіноз. Ці патогенні організми як джерела харчування та середовища для розмноження й розвитку використовують тільки живі клітини коренів овочевих рослин. Перш за все це стосується огірків, томатів, перцю, баклажанів тощо. На кореневій системі цих культур утворюються пухлини (нарости, здуття) — гали (звідси походить назва). Як правило, це призводить не лише до зниження урожайності та погіршення якості овочевої продукції, а й до збільшення витрат на її виробництво.

ПОШИРЕНІСТЬ  ТА  ВИДОВИЙ СКЛАД

Описано близько 96 видів галових нематод. Вони поширені майже в усіх країнах. Найбільшої шкоди завдають на території Північної (Мексика, США) та Південної Америки, Африки (Єгипет), Євразії та в Австралії.

В Україні трапляються 4 види галових нематод — арахісова Meloidogyne arenaria, північна Meloidogyne hapla, південна Meloidogyne incognita та яванська Meloidogyne javanica. За даними науковців Інституту захисту рослин, з 30-ти обстежених тепличних господарств майже 85%  заражені цими патогенами.

РОСЛИНИ-ГОСПОДАРІ

Галові нематоди є облігатними поліфагами й уражають близько 4 тисяч видів рослин як у відкритому, так і у закритому ґрунті. Зокрема, мелойдогіни паразитують на різних видах деревних, кущових, квітково-декоративних та деяких польових культурах. У теплицях вони уражають майже всі види овочів: огірки, томати, баклажани, перець, моркву, квасолю, гарбузи, дині, кавуни, салат, шпинат, буряк. Менше шкодять капусті, редису, цибулі, часнику, кропу, петрушці та картоплі.

БІОЛОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ 

За будовою тіла галові нематоди істотно відрізняються від інших груп фітогельмінтів. Личинки другого віку та самці безбарвні і мають червоподібну форму тіла. Личинки третього, четвертого віків і статевозрілі самиці — роздуті. Останні мають здебільшого грушоподібну, лимоноподібну або циліндричну форму довжиною 0,5—1,0 мм і шириною 0,4—0,5 мм, білого, рідше ледь сіруватого кольору з виступаючим головним кінцем. Порожнина тіла заповнена білим дрібно-гранульованим вмістом. Іноді паразитів можна побачити неозброєним оком на корінцях рослин.

Самиці галової нематоди
Meloidogyne sp.

Життєвий цикл мелойдогін може проходити за двома схемами. Перша, класична, зазвичай спостерігається у природних умовах і характеризується виходом личинки другого віку (інвазійної) у ґрунт з подальшим заселенням сусідньої ділянки кореня або іншої рослини. Друга схема найчастіше відбувається у теплицях. Личинка, що вилупилася з яйця, мігрує пр

Проникнення личинок галової
нематоди Meloidogyne sp. в корінь рослини та міграція всередені нього

овідними судинами кореня до місця локалізації, не виходячи у ґрунт. Швидкість її розвитку залежатиме від температури довкілля та рослини-господаря. Цікаво: саме інвазійна личинка є стійкою до несприятливих умов зовнішнього середовища та може зберігати життєздатність у ґрунті без рослини-господаря від 8 до 12 місяців.

Загалом цикл розвитку галових нематод починається з виходу з яєць личинок другого віку. У ґрунті вони активно рухаються у пошуках рослини та за допомогою стилета проникають у корінь біля кінчика. Потрапивши у кореневу систему, личинки ще 2—3 доби мігрують уздовж провідних судин. Потім зупиняються, формують групу живильних клітин та починають інтенсивно харчуватися їхнім вмістом. Внаслідок цього відбувається гіпертрофія клітин кори кореня, що призводить до утворення галів. На 6-ту добу личинки починають змінювати форму свого тіла — потовщуються і набувають вигляду пляшки. З цього моменту нематоди перестають рухатися і не виходять у ґрунт, продовжуючи свій розвиток і розмноження у тканинах кореня рослини-господаря. Це знижує ефективність методів боротьби з паразитами майже до нуля. Наступними днями личинки линяють, проходячи третій і четвертий віки. На 18—24-ту добу після проникнення у корінь личинка перетворюється на самицю. Вона виділяє желатиноподібну речовину — так званий яйцевий мішок, у який упродовж 2—3 місяців відкладає яйця —до 2,5 тис. шт. Після цього самиця живе ще місяць, але вже без статевої системи.  

Цикл розвитку галових нематод триває від трьох тижнів до 1,5 і більше місяців і залежить головним чином від температури ґрунту. За температури 140С нематода повністю закінчує свій розвиток (від яйця до яйця) за 56 діб, за температури 18—230С—за 43 доби, а за температури 260С — всього за 21 добу. Таким чином, за рік у комфортних умовах теплиці може розвинутися до 13 поколінь патогенів.

Розвиток галових нематод також залежить і від умов вологості ґрунту. Найбільш сприятливою для розвитку є вологість від 60 до 75%. Нижча (30—40%) або занадто висока (понад 85%) вологість грунту пригнічує цих паразитів, проте не вбиває їх.

Поширюватися галові нематоди можуть із зараженим рослинним матеріалом, ґрунтом, інвентарем, поливною водою.

ШКІДЛИВІСТЬ

Як правило, за низької чисельності галових нематод у ґрунті ознаки ураженості спостерігаються тільки на кореневій системі рослин — у вигляді поодиноких галів. При цьому хвора рослина зовні не відрізнятиметься від здорової.

Симптоми ураження томатів галовою нематодою
Meloidogyne sp. в теплиці

Висока щільність популяцій паразитів у ґрунті та велика кількість галів (їхня чисельність може сягати 37 шт., а за розміром вони іноді перевищують діаметр кореня, на якому паразитують) призводить до закупорювання провідних судин у кореневій системі. Внаслідок цього наземна частина не отримує достатньо води і мінеральних речовин. У хворих рослин спостерігається нестача азоту, фосфору, кальцію та калію, знижується інтенсивність фотосинтезу, порушується регуляція росту та значно сповільнюється процес дихання. Негативні зміни у фізіологічних процесах одразу позначаються на зовнішньому вигляді рослин. Вони відстають у рості й розвитку, у спеку втрачають тургор і в’януть, мають дрібні блідо-зелені листки, які поступово жовтіють і засихають, зав’язі недорозвиваються і відпадають або взагалі відсутні. Крім того, виснажені та прив’ялі рослини не здатні повною мірою протидіяти збудникам хвороб — грибам, бактеріям та вірусам, які завершують розпочате фітонематодами руйнування кореня. Як наслідок — коренева система поволі відмирає і рослина гине, іноді ще до початку плодоношення. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) для огірків становить лише 20 личинок нематоди у 100 см3 ґрунту, а для томатів — 50. За значного перевищення показників ЕПШ через три, максимум чотири місяці гине до 80% рослин огірків. Втрати врожаю томатів і баклажанів за той же період сягають 25—30%.

ЗАХОДИ  ЗАХИСТУ

Особливість захисту овочевих культур від галових нематод в умовах закритого ґрунту пов’язана з тим, що у теплицях практично відсутні природні вороги й інші природні лімітуючі чинники. Беззмінне вирощування сприйнятливих рослин, тривалий культиваційний період, який сягає 10 місяців без заміни ґрунту, оптимальна температура і вологість ґрунту призводять до масового розмноження нематод та збільшення їхньої шкідливості, особливо у другому обороті.

Аби запобігти зниженню врожайності і якості тепличних овочів від мелойдогін, необхідно застосовувати комплекс протинематодних заходів:

  1. з моменту вирощування розсади слід щотижня обстежувати кореневу систему на наявність галів. Вона дозволяє швидко і безпомилково діагностувати ураження рослин галовими нематодами, а не іншими шкідниками або збудниками хвороб. Якщо хворі на мелойдогіноз рослини виявлені, їх потрібно ізолювати від здорових (наприклад переставити на окремий стелаж) або одразу знищити;
  2. розсадники потрібно ізолювати від виробничих теплиць;
  3. заборонено вирощувати або заносити в овочеві теплиці квіткові рослини з інших теплиць, ботанічних садів, оранжерей або квіткових магазинів. Потрібно максимально обмежити переміщення персоналу, техніки та інвентарю між теплицями овочевими та теплицями з декоративними рослинами (якщо вони знаходяться поряд);
  4. у кожній теплиці повинен бути окремий комплект інвентарю, спецодягу та взуття;
  5. за наявності у теплиці невеликих вогнищ галової нематоди не допускати, щоб надлишок води виливався на стелажі або на доріжки теплиці;
  6. якщо частина теплиці заражена нематодами, то слід суворо дотримуватися загальноприйнятих карантинних заходів: обов’язково видаляти ґрунт з сільськогосподарської техніки і ручних знарядь, чистити взуття персоналу при переміщенні господарством, а також проводити їх дезінфекцію та внутрішніх поверхонь теплиці, стелажів, доріжок 5-відсотковим формаліном, хлорним вапном (400 г на 10 л води) або каустичною содою (300—500 г на 10 л води);
  7. при переході до другого та наступних культурооборотів треба ретельно видаляти рослинні рештки, особливо заражені галовими нематодами корені, а також бур’яни та сміття із теплиць та притепличної території. Залишати їх біля теплиць суворо забороняється;
  8. одразу після видалення рослинних залишків слід вносити органічні добрива: гній або компост за оптимальної вологості ґрунту (60—70% до глибини 35—40 см) пришвидшує розкладання коренів, що залишилися, поліпшує структуру та підвищує загальну біологічну активність ґрунту, сприяючи розвитку хижих грибів, нематод та інших патогенних для інвазійних личинок галових нематод мікроорганізмів;
  9. проводити провокаційні поливи ґрунту 0,1—0,2%-им розчином соку рослини-господаря (одночасно з поливною водою на глибину не менше 35—40 см). Для приготування розчину використовують нестандартні плоди, а також стебла і листя огірка або томата (можна суміш). Цей захід сприяє виходу інвазійних личинок нематод зі стану анабіозу та підвищує їх рухову активність, спрямовану на пошук коренів рослини-господаря. Витративши жирові запаси і не знайшовши кормової рослини, вони гинуть;
  10. короткострокове вирощування провокаційних культур — гороху (норма висіву 120—150 (до 180) насінин на 1м2), сої або квасолі (норма висіву така ж). Також можна застосовувати конюшину або однорічний люпин. Їх висівають у ґрунт, а за 14—15 діб після проростання перекопують. Інвазійні личинки нематод, які проникли у кореневу систему рослин, гинуть, так і не закінчивши свій цикл розвитку;
  11. проводити повну заміну ґрунту. Перед заміною необхідно перевіряти новий ґрунт на зараженість його галовими нематодами. Для цього проводять біологічне тестування: пророщене насіння огірків, томатів, баклажанів або інших рослин-господарів висівають у горщики з ґрунтом, що перевіряється. Через 5— 6 тижнів оглядають кореневу систему рослин на наявність характерних галів;
  12. застосовувати термічне знезаражування ґрунту. Температура пари повинна бути не менш 90— 950С, а експозиція пропарювання — 10—12 годин. Після завершення термічної дезінфекції для відновлення мікробіологічних процесів у ґрунті обов’язково необхідно внести мікробіологічні добрива;
  13. слід вирощувати гібриди, стійкі до галових нематод. Стійких до мелойдогінозу гібридів огірків немає, проте зарубіжні фірми пропонують нематодостійкі гібриди томатів. Їх рекомендують вирощувати у першому або у подовженому оборотах після попередньо проведених протинематодних заходів;
  14. застосовувати біологічні препарати нематицидної дії, наприклад, Нематофагін БТ — препарат на основі міцелію і спор хижого гриба Arthrobotrys oligospora Fresenius. Його необхідно вносити у ґрунт за 2 тижні до сівби культури, найкраще — перед основною обробкою ґрунту. За таких умов міцелій гриба встигає швидко розростися і «включається» у роботу у новому обороті. Також цей біопрепарат можна використовувати і під час висадки розсади (5,0 мл/лунку — 10,0 мл/лунку) та у період вегетації рослин (20,0 мл — 30,0 мл на кожну рослину).

Щодо хімічних препаратів, то у «Переліку пестицидів i aгpoxiмікатів, дозволених до використання в Україні» немає жодного нематициду, який можна було б використати проти галових нематод у теплицях.

Ретельне і вчасне виконання цих заходів дозволить зменшити шкідливість галових нематод, запобігти втратам овочевого врожаю та проникненню нематод у незаражені теплиці.

Катерина Калатур, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here