Ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні овочевих культур

0
1194

Враховуючи, що останніми роками інтенсивність хімічного, радіаційного та інших видів антропогенного впливу на довкілля суттєво зросла, а це негативно позначається на здоров’ї людей, питання виробництва чистої продукції набуває підвищеної актуальності. Особливе значення має вирощування екологічно чистої овочевої продукції, оскільки овочі у великій кількості наділені вітамінами, мінеральними речовинами, ферментами, фітонцидами та іншими важливими для підтримання та збереження здоров’я людей мікро­елементами.

Виробництво екологічно чистих продуктів харчування перебуває у прямій залежності від технології їх вирощування. Загальновідомо, що чим вища родючість ґрунту і чим більша доза внесення добрив, тим нижчі коефіцієнти використання поживних речовин рослинами. Це призводить не тільки до низької віддачі від добрив, а й до забруднення навколишнього середовища, зниження якості овочевої продукції. З іншого боку, продуктивне використання культурами добрив забезпечує підвищення їх урожайності і запобігає нагромадженню нітратів та інших шкідливих речовин.

Негативні наслідки хімізації призвели до необхідності пошуку і запровадження альтернативних методів ведення овочевого виробництва, зокрема, збалансування систем удобрення за допомогою мікродобрив. Тим паче, що з розвитком науки з’явилися нові види та форми мікродобрив, а також досить продуктивна техніка для їх ефективного та раціонального використання.

Важливу роль у зниженні антропогенного навантаження на навколишнє середовище, збереженні родючості ґрунтів, забезпеченні отримання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції відіграє застосування біологічних засобів захисту рослин, органічних та мінеральних добрив природного походження, а також мікродобрив.

Останнім часом усе більше уваги приділяється підвищенню врожайності овочевих культур за рахунок покращення умов їх росту і розвитку застосуванням позакореневого внесення комплексних мікродобрив. Мікродобрива є необхідними компонентами комплексного застосування засобів хімізації  –  матеріальної основи кількості та якості  продукції.

 

Варто зазначити, що покращення умов росту і розвитку овочевих культур завдяки позакореневому застосуванню комплексних мікродобрив є одним із вагомих факторів підвищення їх урожайності. Це пов’язано з виносом значної кількості мікроелементів із врожаєм, побічною продукцією та підґрунтовими водами. Крім того, зі створенням нових високоврожайних сортів, які потребують підвищеного забезпечення макро- і мікроелементами, потреба у мікродобривах різко збільшилася.

Так, під час дослідів, проведених на Сквирській дослідній станції органічного виробництва ІАП НААН, універсальні мікродобрива для обробки насіння та підживлення рослин використовувалися у польових умовах на огірку (сорт Далекосхідний) та у тепличних умовах на гібриді огірка Сквирський F1. До складу препаратів входять 20 важливих для рослин мікро- та ультрамікроелементів (Mg, Cu, Zn, Fe, Mn, Co, Mo, La, Ni, V, Se, Ag, Si, I, B) і цитрат калію, хелатованих природними ді- і трикарбоновими органічними кислотами  –  лимонною, бурштиновою, винною і яблучною.

При застосуванні багатокомпонентних мікроелементів спостерігалось покращення азотно-фосфорного живлення рослин, підвищення продуктивності рослин, стійкості до стресів, хвороб. У рослинах спостерігалося утворення більш розгалуженої кореневої системи. Застосування мікродобрив сприяло підвищенню енергії проростання і схожості насіння на 5–10%, посиленню стійкості рослин до хвороб та несприятливих ґрунтово-кліматичних умов,  інтенсивному засвоєнню рослинами поживних речовин, покращенню якості плодів, збільшенню вмісту цукрів, органічних кислот та вітамінів, прискоренню масового цвітіння та дозрівання плодів на 2–7 діб, підвищенню лежкості плодів та врожайності на 10–35%.
Збирання та підрахунок врожаю огірка показав, що обприскування рослин універсальними мікродобривами забезпечило прибавку врожаю в умовах плівкових теплиць на 19 %, у польових умовах  –  на 14 %.

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Оптимальні строки висівання насіння у ґрунт настають при прогріванні верхнього шару ґрунту на глибину від 10–12 см до 12–14 °С, коли мине загроза заморозків. У зоні Лісостепу це третя декада травня. Обробіток насіння біопрепаратами проводився із розрахунку 1–2 мл на 1 кг насіння. Норма висіву насіння становила 5–6 кг/га, глибина загортання 3–4 см. Ширина міжрядь для короткостеблових рослин становила 70–90 см, а для довгостеблових –  90–140 см. Насіння у рядку розміщують на відстані 6–10 см.
Догляд за посівами огірків полягав у своєчасному розпушуванні міжрядь, проріджуванні рослин у рядках, виполюванні бур’янів та поливах. У фазі двох справжніх листочків посіви проріджують, залишаючи рослину на відстані 6–8 см, а у фазі 3–4 листків – 25–30 см. Для знищення ґрунтової кірки, зменшення випаровування з ґрунту вологи провести мульчування міжрядь біогумусом, перегноєм, торфом. Для збільшення продуктивності рослин потрібно прищипувати головний пагін над 5–6 листочком. Це сприятиме утворенню бокових пагонів із жіночими квітками. Протягом вегетації обробляють препаратом рослини огірка 2–6 разів, починаючи від фази 3–4 справжніх листків з інтервалом 10–14 днів після першої обробки, норма внесення від 50 до 250 мл на 1 га. Дослідження показали, що початкова норма внесення 50 мл/га, наступну можна збільшувати до 100 мл/га і так 5 обробок із кожним збільшенням норми внесення на 50 мл/га.

Є. В. ТЕРНОВА, завідуюча лабораторії екологічно безпечних технологій виробництва сільськогосподарських культур Сквирської дослідної станціїорганічного виробництва ІАП НААН

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here