Особливості вирощування дині у захищеному грунті

0
159

Серед рослин родини гарбузових диня за поширеністю займає друге місце після кавуна. Проте господарсько-біологічні властивості дають їй право зайняти значно більші посівні площі у різних регіонах України.

Диню вирощують майже у всіх природно-кліматичних зонах України, навіть на Поліссі, у нетрадиційній для неї зоні, яка на сьогодні завдяки застосуванню деяких елементів технології стає придатною для виробництва корисних плодів.  Основне ж виробництво дині зосереджене у господарствах двох зон – Степу і Лісостепу.

Для отримання сталого врожаю високоякісних плодів дині необхідно враховувати всі біологічні особливості та потреби цієї культури, сортимент, а також дотримуватись технології її вирощування. Рекомендуються ранньостиглі сорти ІОБ НААН та його мережі Дніпропетровської дослідної станції: ранньостиглі Криничанка, Тітовка, Чайка, Забавка; середньостиглі: Берегиня, Інея, Злата, Тіна.

З метою отримання врожаю якісних плодів дині, у тому числі у ранні строки, що є актуальним для областей із низькою сумою ефективних температур, диню вирощують у захищеному ґрунті або у відкритому з використанням ранньостиглих сортів і гібридів, із  застосуванням розсадного способу або тимчасового укриття і гряд.

Для вирощування дині у захищеному ґрунті придатні як скляні, так і плівкові теплиці весняно-літньої культурозміни.

Рослини дині у теплицю можна висаджувати розсадою, а можна висівати пророслим насінням із подальшим накриттям ґрунту плівкою з метою його прогрівання та отримання дружних сходів.

Висаджування, або висівання дині у теплиці проводять за схемою 160×50 або 70×70 см. Висаджують по 1 рослині, висівають по 2 насінини у гніздо (лунку) на відстані одна від однієї 5–6 см. Поливи необхідно проводити теплою водою

Після появи сходів плівку знімають. Розпочинають догляд за рослинами. Коли рослини досягли висоти 25–35, см тобто при масовому утворенні пагона, їх необхідно підв’язати до шпалери. Рослини підв’язують шпагатом під сім’ядольним листком до шпалер і час від часу підкручують рослину за шпагатом. Рослини формують від 1 до 3 стебла залежно від сили росту. Цвітіння різних сортів розпочинається через 40–60 діб після масових сходів. Треба слідкувати за забезпеченням запилення квіток. Рослини дині запилюються комахами і тому потребують або вулику з бджолами для запилення жіночих квіток, або штучного запилення. Але при цьому треба враховувати низький відсоток зав’язування при штучному  запиленні, який складає в середньому 15 %, тому краще запилювати бджолами (одна бджолосім’я на 700–1000 м² площі). Якщо зав’язування плодів відбулося, зав’язь починає рости донизу. Рослина може сформувати від 1 до 3 плодів залежно від сорту та умов вирощування. Зав’язь, яка виросла у діаметрі до 5–7 см, необхідно вкласти у підтримуючу сітку, яка також фіксується на шпалері і яка не дозволить плоду відірватись від  плодоніжки під своєю вагою.

Бічні пагони першого ярусу вкорочують на 20–30 см, середнього –прищипують над зав’яззю над 8–10 листком, пагони, на яких зав’язь не сформувалась, видаляють. Головний пагін після досягнення ним шпалери перекидають через неї і прищипують. Пасинки необхідно видаляти регулярно.

Одна рослина в умовах теплиці зазвичай формує 1–2 повноцінних плода. Плід починає достигати залежно від групи стиглості сорту або гібриду через 25–35 діб після запліднення. Середня врожайність  5–7 кг плодів  на м².

Оскільки диня – рослина посухостійка, то вона потребує помірного зволоження і відгукується на рихлення ґрунту. Рихлити ґрунт під динею слід раз на тиждень, при цьому намагатись не пошкодити кореневу систему рослини, яка в умовах теплиці розташована неглибоко. Найбільшу потребу у зволоженні рослина відчуває у початковий період розвитку та під час зав’язування плодів. З моменту запліднення починається інтенсивний ріст і розвиток рослини, тому виникає необхідність у зволоженні та підживленні комплексними добривами кожні 10 діб. Вода для поливу повинна бути теплою, не нижче 20ºС. Коли плід досягне розміру, притаманного сорту або гібриду, поливи і підживлення слід припинити.

Отже, оптимальними для дині у захищеному ґрунті є такі умови: температура повітря – 22-30°С на день залежно від погоди, вночі – 18-20°С, температура ґрунту – 22-23°С, вологість ґрунту – 65-70% НВ, відносна вологість повітря – 65-70 %; у період росту та достигання плодів температуру підвищують на 2–5°С, а вологість повітря бажано знизити до 60 %.

У захищеному ґрунті диня більше потерпає від таких хвороб: фузаріоз, борошниста роса, аскохітоз, кладоспоріоз, бактеріоз та вірусні. Найбільш небезпечно фузаріозне в’янення, гриб зберігається тривалий час у ґрунті. Хвороба проявляється на всіх фазах розвитку у вигляді пожовтіння і в’янення листя, швидкого всихання батогів, карликовості рослин. Якість плодів уражених рослин різко погіршується.  Фузаріозне в’янення часто вражає рослини при тривалому зниженню температури (нижче 12ºС) або зайвих поливах.

Вирощування дині розсадним способом із висаджуванням у відкритий грунт. Дату сівби дині у горщички необхідно розраховувати так, щоб на час висаджування розсади її вік був від 20 до 25 діб. Орієнтовно у Південному Степу це перша декада березня, Центральному Степу – друга, у Лісостепу – третя декада березня, на Поліссі – початок квітня.

Для вирощування розсади дині використовують весняні розсадно-овочеві теплиці, обладнанні обігрівачами. Розсаду вирощують у поліетиленових горщичках діаметром від 8 см до 10 см та висотою 10 см або у касетах із чарункою 4х4 см. Для наповнення горщичків використовують ґрунтові суміші такого складу: 5 частин дернового ґрунту, 4 частини перегною та 1 частина піску або 2 частини перегною, 2 частини торфу та 1 частина дернового ґрунту. На 1 т ґрунтової суміші додають від 1,5 до 2,0 кг калійної солі, від 2,0 до 3,0 кг аміачної селітри та від 10,0 до 12,0 кг суперфосфату.

За 2–3 доби до сівби насіння пророщують за температури від 25оС до 30оС. Проросле насіння висівають у горщички по 2–3 шт. на глибину 3см і поливають теплою (від 25оС до 28оС) водою. До появи сходів дині температуру повітря у теплиці підтримують на рівні від 28оС до 30оС. З появою сходів температуру знижують до 16оС–18оС і підтримують такий режим упродовж 3–4 діб. У подальшому температуру повітря підтримують у сонячні дні від 25оС до 30оС, а в хмарні – від 20оС до 22оС. Температурний режим вночі – від 16оС до 18оС. Відносну вологість повітря підтримують на рівні від 50 до 60 %. Через 5–6 діб після появи першого справжнього листка в горщичку залишають одну найкраще розвинену рослину. Відбраковані рослини в горщичках вилучають способом зрізування (не виривають).

Під час вирощування розсаду двічі підживлюють. Висаджування розсади дині проводять, коли ґрунт на глибині від 8 см до 10 см прогріється до температури 10–12оС. У Південному Степу це перша та друга декади квітня, у Центральному Степу – друга та третя декади квітня, у Лісостепу – третя декада квітня та перша декада травня, на Поліссі звичайно це припадає на початок третьої декади травня.

Використання розсадного способу дозволить отримати ранню продукцію дині на 3–4 тижні раніше, а одержати ранню продукцію дині ще раніше можна використовуючи тимчасове плівкове укриття.

Розсаду дині висаджують стрічковим двохрядковим способом з двох внутрішніх боків борозни в шаховому порядку за схемами (250 см+30 см)х50 см – на ґрунтах легкого механічного складу та (240 см+40 см)х50 см – на суглинках. Норма висаджування розсади (густота стояння рослин) повинна бути для дині від 14,2 до 14,3 тис. шт./га.

Ця технологія передбачає використання подвійного накривання плівкою.

Для регулювання температури повітря під плівкою, загартування рослин та виконання робіт з догляду за рослинами оптимальна довжина прольоту тимчасового плівкового укриття тунельного типу має бути від 25 м до 30 м, залежно від умов вирощування.

Після висаджування розсаду поливають нормою від 35 м3/га до 40 м3/га – в умовах краплинного зрошення та від 70 м3/га до 80 м3/га – за поливу борознами. За температури повітря вище +28оС всередині тунельного укриття його провітрюють, піднімаючи плівку з торцевих боків, а для загартовування та догляду за рослинами піднімають з одного боку каркаса. З настанням стійкої теплої погоди (середньодобова температура повітря не менше 18оС–20оС) верхній шар плівкового покриття та дуги знімають. За 5–7 діб до зняття плівкового покриття проводять обов’язкове загартовування рослин  дині.

Після висаджування розсади і до змикання стебел між рядками проводять рихлення ґрунту у широких міжряддях: перше на глибину від 12 см  до 14 см, друге – від 8 см до 10 см, третє та наступні обробітки – за необхідності на глибину від 5 см до 6 см. Ширина захисної зони від краю борозни від 8 см до 10 см. Ручне прополювання у рядках не проводиться. За необхідності бур’яни видаляють з отворів у нижній плівці, через які були випущені рослини дині.

Вологість ґрунту у період від висаджування розсади до початку цвітіння необхідно підтримувати на рівні від 65 % НВ до 70 % НВ, від цвітіння до утворення плодів – від 75 % НВ до 80 % НВ, достигання плодів – від 60 % НВ до 70 % НВ.

Плоди дині збирають у фазу фізіологічної стиглості, яка настає через 30–35 діб від початку їх зав’язування. Плоди, призначені до транспортування на далекі відстані, збирають за перших ознак достигання. Збирають плоди дині вручну, вибірково, декілька разів у міру їх достигання.  Зносять плоди у купи чи валки вручну або використовують для цього механічні транспортні засоби – транспортери, навісні лотки. Плоди завантажують у транспортні засоби чи контейнери і перевозять, не допускаючи пошкоджень, згідно з ДСТУ „Диня свіжа. Технічні умови”.

Технологія забезпечує отримання продукції на 20–28 діб раніше, ніж із традиційного відкритого ґрунту, що є актуальним для всіх регіонів.

Також можна застосовувати висаджування розсади дині безпосередньо під плівкове укриттярозсаду висаджують у такі ж строки, що й огірка. Схема висаджування 90+50×70 см. З настанням теплої погоди плівку знімають. Догляд за рослинами такий самий, як і у відкритому ґрунті. Урожайність 6–8 кг/м².

У малопридатних для вирощування дині місцевостях практикують вирощування дині на грядах (заввишки до 50 см), які можна формувати з дернового ґрунту, тирси, гною, сіна, а зверху – прошарок родючого ґрунту. Така гряда два місяці тримає тепло, а сіно захищає прошарки від холодного ґрунту. Верхній родючий прошарок ґрунту повинен бути повітряно- та вологопрониклим для прийняття великої кількості теплої поливної води.

Гряди накривають плівкою, прогрівають і або висаджують проросле насіння, або розсаду. Це дозволяє створити необхідне тепло і вологість для кореневої системи, у той час як верхня частина рослини не страждає від застою вологого повітря. Над грядою бажано звести тимчасову конструкцію –  укриття від поворотних заморозків.

Отже, враховуючи біологічні особливості, підбираючи високоадаптивний сортимент та застосовуючи ефективні технології вирощування, гарантовано можна отримати ранній урожай якісних плодів дині навіть у нетрадиційних для неї умовах вирощування.

 

О. В. Сергієнко, завідувач лабораторії селекції пасльонових і гарбузових культур Інституту овочівництва і баштанництва НААН, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here