Особливості безрозсадного способу вирощування томатів

0
114411

На теперішній час томати як за обсягом товарного виробництва, так і за площами вирощування займають 10 місце серед рослинних продуктів харчування. Якщо у ХХ столітті основне їх товарне виробництво було зосереджене в Америці та Європі, то тепер лідером за обсягами виробництва є Китай – 33,9 млн т.

Томат – теплолюбна культура. Оптимальна температура для проростання насіння 22–27, вночі 16 0С. При температурі нижче 15–13 0С у рослин опадають бутони, заморозки від 0 до –1 0С згубно діють на них.

Важливою властивістю помідорів є здатність добре використовувати  невеликі запаси вологи в ґрунті. Це пояснюється походженням їх із посушливих районів і добре розвиненою кореневою системою, яка на час плодоношення досягає глибини 1–2 м, радіус її розповсюдження 1,2–1,3м. Оптимальна вологість ґрунту для цієї культури на початку розвитку рослин 60–70%, а після зав’язування плодів 70–80% від повної вологоємкості, вологість повітря  45– 60%. Більш висока вологість повітря сприяє ураженню рослин хворобами, затримує достигання пилку і розкривання пиляків, погіршує запліднення.

При правильній агротехніці рослини можуть розвиватися на різних ґрунтах, але кращими для них є супіщані та суглинкові, пухкі, багаті пожнивними речовинами, з постійним доступом повітря. Важкі солонцюваті і заплавні ґрунти мало придатні для вирощування томатів.

Помідори належать до рослин, вибагливих до родючості ґрунту і найбільш чутливих до внесення мінеральних добрив, і в першу чергу фосфорних. Потреба в  останніх зростає під час плодоношення і вирощування розсади. При великій нестачі фосфору в ґрунті томати припиняють використовувати азот. Найбільше вони з врожаєм виносять калію. Зазначимо, що фосфорні добрива краще впливають на врожайність, коли їх застосовують разом з азотними і калійними.

За тривалістю вегетаційного періоду сорти томатів розподіляються на ранньостиглі  (від сходів до стиглості плодів 100–105 днів), середньоранні ( 106–110 днів), середньостиглі (111–115 днів), середньопізні (116–120 днів) і пізньостиглі (понад 120 днів).

У нашій країні помідори вирощують як у відкритому, так і в закритому ґрунті. Вирощування у відкритому ґрунті проводять розсадним та безрозсадним способами. Безрозсадний спосіб вирощування томатів застосовують переважно у південних областях і в зонах консервної промисловості. Цей спосіб дає змогу збільшити виробництво пізніх помідорів, подовжити період їх надходження у торговельну мережу і на консервні підприємства.

Успіх вирощування томатів безрозсадним способом значною мірою залежить від своєчасного і високоякісного проведення всіх робіт і правильного підбору сортів. Кращими попередниками є озима пшениця, огірки, цибуля, коренеплоди.

За безрозсадного способу вирощування томатів коренева система рослин добре забезпечує їх вологою з нижніх горизонтів ґрунту. Оптимальні строки сівби насіння для Південного Степу 5–10, Центрального 10–20 квітня. Сходи на таких посівах не потрапляють під весняні приморозки.

Осінню підготовку грунту проводять таку саму, як і під розсадну культуру. Вологу закривають рано навесні у два сліди (іноді тричі) важкими боронами БЗТС-1,0

При локальному внесенні гербіциду проводять нарізування направляючих щілин, розкриття смуг, локальне розприскування гербіциду смугою 35 см, його загортання.

На грунтах, які не розпушуються бороною, проводять передпосівну культивацію культиватором КПС-4.

Норма висіву насіння сівалкою СО-4,2 для штамбових сортів 2,5 кг/га, для напівштамбових 3–4; сівалками СУПО-6, СУПО-8 – 1-1,5 кг/га. Глибина загортання відповідно 2–3 та 3–4 см. Схема сівби 90+50, 110+50 см, 90 або 140 см. Одночасно із сівбою комбінованою сівалкою вносять 50 кг/га гранульованого суперфосфату. Після сівби поле прикочують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-2,8 при одночасному боронуванні легкими боронами.

За нормальних умов від сівби до появи сходів проходить 10–25 днів. Велике значення при вирощуванні безрозсадних томатів має своєчасне розпушування грунту після випадання опадів та при загрозі утворення грунтової кірки. Після появи повних сходів для боротьби з бур’янами, грунтовою кіркою  та кращого обміну повітря посіви томатів боронують упоперек рядків легкими боронами. Боронування до сходів проводять при появі ниткоподібних сходів бур’янів, а після сходів – при появі у рослин томатів 2–3 справжніх листків.

У фазі двох–трьох справжніх листків сходи при боронуванні проріджуються на 15–50%. Якщо після боронування на 1га  залишається 85–105 тис. рослин, то відпадає потреба у подальшому проріджуванні. З появою повних сходів міжряддя розпушують на глибину 10–12 см долотоподібними лапами.

Для ранньостиглих сортів з компактним кущем густота рослин має бути 90–100 тис./га, для середньостиглих 70–90 і для середньопізніх 55–77 тис./га. Якщо після боронування рослин залишається більше, то проводять проріджування культиватором УСМП-5,4. Довжину букетів і виріз найкраще залишати на відстані 15 см.

При використанні сівалок точного висіву і нормі висіву насіння томатів 1,2–1,5 кг/га, а також при висіванні дражованого насіння звичайними сівалками сходи не проріджують. Відстань між рослинами у рядку на час сходів дорівнюватиме 10 см. Що за схемою сівби 90+50 становитиме 140 тис./га. Це є нормою при вирощуванні інтенсивних сортів, призначених для комбайнового збирання.

 Після проріджування догляд за безрозсадними помідорами включає такі самі заходи, що і догляд за розсадними.

Після кожного вегетаційного поливу проводять міжрядний обробіток: до змикання рослин у вузьких міжряддях 4–5, а широких – 5-6 обробітків міжрядь, при застосуванні астраханської технології з міжряддям 140 см – 10 обробітків.

Слід зазначити, що обов’язково планують один–два обробітки вручну. У фазі початку цвітіння безрозсадних помідорів ефективні підживлення рослин суперфосфатом (120–150 кг/га) одночасно з міжрядним обробітком. Догляд за посівами включає в себе обробіток рослин від хвороб та шкідників препаратами, які внесені до переліку дозволених до застосування.

Безрозсадний спосіб вирощування помідорів дає змогу збільшити виробництво дешевої пізньої продукції, продовжити період споживання плодів і використання збиральних комплексів.

 

Є.М.Ільїнова, кандидат с.-г. наук, Інститут овочівництва і баштанництва НААН