Чому у США діє заборона на чорну смородину

0
11193

Про користь плодів чорної смородини для здоров’я людини, як, до речі, й інших ягід з роду Ribes, таких, скажімо, як аґрус, біла та червона смородина, відомо здавна. Натомість більшості мешканців Сполучених Штатів  Америки їх смак не відомий. Адже до 2003 року діяли обмеження та заборони на вирощування цих рослин в масштабах цілої великої країни.

Як зазначають історичні джерела, рослини Ribes nigrum були завезена англійськими поселенцями в колонії затоки Массачусетс ще в середині сімнадцятого століття і культивувалася там. Наприкінці 1800-х років американські фермери вирощували близько 7400 акрів чорної смородини, агрусу та білої смородини, провідним виробником цих ягід вважався штат Нью-Йорк.

прояви пухирчастої іржі

Згодом науковці виявили, що чорна смородина, як і всі рослини з родини Ribes, допомагає поширювати грибок, що знищує білі сосни (Pinus strobus), які є основою лісової промисловості країни. Федеральний уряд вжив агресивних заходів, на початку 1900-х років він заборонив промислове вирощування чорної смородини та фінансував програму знищення рослин роду Ribes. Бригади, оснащені рюкзаками з хімічним рідиною, заповзялися її виконувати по всій країні.

Варто зауважити, що до 1800-х років вирубка білої сосни в США тривала настільки стрімкими темпами, що розплідники країни не встигали виробляти потрібну кількість нових саджанців. Тож фермери почали звертатися за садивним матеріалом цієї породи дерев за кордон. Результатом було завезення саджанців заражених паразитичним грибком з сімейства Cronartiaceae, який викликає захворювання під назвою пухирчаста іржа. Вперше його виявили на нью-йоркській плантації білих сосен, вирощених із саджанців привезених з Німеччини. А проблема чорної смородини полягала в тому, що пухирчаста іржа не переноситься безпосередньо з сосни на сосну. Щоб заразити іншу сосну захворювання спершу має перейти на рослину виду Ribes, щоб потім грибок розповсюдився в корі білої сосни, його характерними ознаками є жовтуваті видовжені набряки на стовбурі дерев.

Тож влада, враховуючи господарську важливість білих сосен, вирішила позбутися посередників для розповсюдження цього грибка. До речі, пухирчаста іржа відома і у Європі, але на відміну від США, комерційних плантацій сосни там обмаль, натомість чорна смородина, навпаки, довгий час лишалася важливою для економіки прибутковою культурою.

Повідомляється, що пухирчаста іржа завдала значних

сосни вражені Cronartium ribicola

клопотів лісогосподарській галузі США, бо американська біла сосна виявилася генетично нестійкою до дії грибка (Cronartium ribicola), на відміну від її китайських та європейських родичів.  Боротьба із захворюванням від узбережжя до узбережжя США тривала протягом 70 років. Поки були винайдені ефективні фунгіциди для боротьби з грибком. Весь цей час ввезення саджанців білої сосни з Європи в США було заборонено, а вирощування чорної смородини обмежено. Це спричинило брак ягід і продуктів їх переробки, а відтак, зникнення культури їх споживання.

 

Лише у 2003 році обмеження щодо вирощування рослин з роду Ribes були скасовані в більшості штатів, хоча деякі заборони залишались, особливо щодо чорної смородини неімунних сортів. Нині заборона на вирощування чорної смородина діє у Массачусетсі, Мені, Нью-Гемпширі та Вірджинії. Ягідна культура  заборонена в частині Мічигану, а Огайо забороняє лише неімунні сорти. У Нью-Йорку імунні сорти можна вирощувати де завгодно, тоді як неімунну чорну смородину, до складу якої входять деякі сорти, які найбільше цінуються за своїм кольором та смаком, дозволено у відведених місцях. Зазначається, що на національному рівні залишається заборона на ввезення рослин чорної смородини з Північної Ірландії, острова Мен, Нормандських островів та деяких країн ЄС. Для імпорту чорної смородини з Чилі також потрібен спеціальний дозвіл.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here