ЗАСТОСУВАННЯ ГУМАТУ КАЛІЮ НА КАРТОПЛІ

0
11530
'Early Rose' potato with sprouts.

Відомо, що картопля є лідером із винесення елементів мінерального живлення, а за їх дефіциту знижуються врожайність, якість, товарність, лежкість і харчова цінність бульб.

До цвітіння картопля споживає 75% від загальної потреби сполук азоту, 66–70% фосфору та калію, 50% магнію і значну масову частку мікроелементів. Картопля добре реагує на застосування сполук азоту, фосфору, калію, бору, міді та різних органічних сполук.

Азот – основний елемент росту. За його нестачі послаблюється ріст картоплі.  Фосфор пришвидшує розвиток рослин, забезпечує інтенсивний ріст кореневої системи, активізує розвиток бульб і нагромадження крохмалю, він найбільше потрібний на перших фазах росту. Калійне живлення картоплі має велике значення як для формування вегетативної маси рослин, так і під час утворення та росту бульб, сприяє формуванню шкірки та підвищує крохмалистість.

В останні роки  за суттєвого дефіциту традиційних органічних добрив розвиваються нові нетрадиційні технології виготовлення різноманітних органо-мінеральних та органічних добрив і препаратів. Застосування добрив, створених на основі місцевих ресурсів, характеризується комплексною дією на ґрунтові процеси та біопродуктивність ґрунту.

У сільському господарстві України гумати використовуються вже понад шістдесят років. Гумати, отримані з торфу, містять значно більше солей фульвових кислот (до 10%), ніж з гумати із бурого вугілля.

Гумат калію – рідке органо-мінеральне екологічно чисте висококонцентроване добриво на основі торфу, що сприяє мобілізації росту рослин. Торф вважається одним із найкращих джерел природних гумінових кислот та є природним екологічно чистим продуктом трансформації доісторичних рослин, містить цілий комплекс корисних поживних речовин і солі кремнієвих кислот, сірку, амінокислоти, вуглеводи, водорозчинні карбонові кислоти (щавлева, бурштинова, яблучна), елементи мінерального живлення (азот, фосфор, калій) і мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець).

За застосування гумату калію покращується надходження у рослину цукрів, амінокислот, вітамінів, гормонів, пришвидшується надходження води та поглинання кисню, що інтенсифікує дихання. Внаслідок цього прискорюється фотосинтез, синтез білків, посилюється ріст кореневої системи та надземної маси, що покращує життєдіяльність рослин.

Дослідження, проведені на дослідному полі Iнституту сільського господарства Західного Полісся, показують, що використання органічного добрива гумату калію для обробки насіння та позакореневих підживлень рослин є ефективним агротехнічним заходом для підвищення продуктивності картоплі. За застосування гумату калію середня маса бульб із куща зростала до 51,5–55,8 г, а урожайність картоплі зростала до 16,1–19,8 т/га, приріст урожаю до фону становив 1,5–5,2 т/га.

Таким чином, органічне добриво гумат калію позитивно впливає на врожай картоплі та сприяє підвищенню її якості, знижує собівартість виробництва продукції, сприяє екологізації сільського господарства.

Передпосівний обробіток бульб картоплі гуматом калію проводиться самостійно або разом із протруйником. У цьому випадку норма внесення протруйника зменшується на 30%. Приготування робочого розчину проводиться відповідно до марки виробника та зазначається на етикетці ємкості препарату.

Застосування препарату для обробітку бульб за садіння картоплі:

– стимулює розвиток міцної кореневої системи (підвищується стійкість рослин до посухи);

– стимулює ріст вічок та збільшує їх кількість;

– сприяє зростанню енергії проростання насіння;

– прискорює ріст сходів картоплі;

– підвищує стійкість рослин до ураження хворобами.

У період вегетації рекомендується проводити 2 (мінімально) 3 (оптимально) обробітки.

Перший обробіток проводиться у фазу появи 57-ми листків, що:

– стимулює ріст і розвиток рослин на початку вегетації (активізує обмінні процеси);

– відновлює пошкодження рослини;

– знімає стрес від нестачі елементів живлення;

– дає захист рослинам та нівелює негативний вплив від ЗЗР;

– підвищує посухостійкість та жаростійкість;

– збільшує врожайність.

Другий обробіток проводиться у фазу змикання міжрядь та забезпечує:

– стійкість до посухи та різних перепадів температур;

– відновлює пошкоджену листову масу;

– корегує дефіцит елементів живлення.

Третій обробіток проводиться у фазу бутонізації та:

– стимулює активний ріст рослин;

– знімає стрес від нестачі елементів живлення та покращує живлення мікроелементами;

– підвищує стійкість до ураження картоплі хворобами;

– сприяє росту бульб;

– покращує якісні характеристики картоплі:

– збільшує розмір бульб та підвищує вміст крохмалю.

Гумусові речовини мають пряму всебічну дію на процеси росту рослин картоплі, тобто здійснюють їх регуляцію. Кожна функціональна група фрагменту молекули гумінової кислоти виконує свою безпосередню роль, а таких груп дуже багато, тому дія гуматів на воду, ґрунт і всі стадії росту рослин багатогранна.

Важливо пам’ятати, що робочий розчин потрібно готувати безпосередньо перед застосуванням. Для досягнення максимального ефекту рекомендується одночасне застосування органічного добрива гумату калію з засобами захисту рослин. Для цього необхідно додавати ЗЗР або інші препарати (у рекомендованих дозах) у попередньо приготований розчин, обов’язково перевіряти на сумісність засобів захисту рослин із препаратом гумат калію у зв’язку з високою концентрацією солей у препараті.

 «Проте варто пам’ятати про можливі наслідки неправильного використання цих препаратів. Так, за високих концентрацій добрива можуть пригнічувати ріст та розвиток культур, тобто діяти з протилежним ефектом. Деякі агрономи підтверджують активний ріст бур’янів під час застосування гуматів», – застерігає Ольга Власова, кандидат с.-г. наук, співробітниця Інституту захисту рослин НААН.

Обробка пожнивних залишків та відновлення родючості ґрунтів. На присадибних ділянках, де часто картопля вирощується як монокультура, відбувається деградація ґрунту. Для запобігання цьому та поповнення ґрунтової родючості необхідно забезпечити бездефіцитний баланс вмісту органічної речовини. У сучасних умовах кількість гною, що вноситься на ділянки, скоротилася у десятки разів. Для підтримання родючості реальною можливістю є використання соломи та побічної продукції інших рослин як джерела вуглецю для ґрунту. Проте процес розкладання (деструкції) таких решток є досить довгим, прискорити його можливо за допомогою гумату калію. Він сприяє додатковому залученню до процесу специфічних мікроорганізмів, значному збільшенню їх чисельності та активності, пригніченню патогенної мікрофлори, знижує непродуктивні втрати азоту, які зазвичай складають 5070 %, збільшує запаси загального вуглецю, рухомих фосфору і калію, скорочує витрати на внесення азотних добрив, коефіцієнт розкладання соломи може досягати 80 %.

Софія Анатоліївна Лященко, кандидат сільськогосподарських наук,  завідувач відділу виробництва, зберігання і переробки Інституту картоплярства НААН                         

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here