Прогноз розвитку хвороб гороху

0
11356

Прогноз розвитку хвороб гороху на 2022 рік складений на основі  звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України.

У 2021 році найбільш поширеними хворобами у посівах культури були кореневі гнилі, несправжня борошниста роса (пероноспороз) та аскохітоз. Значно менші ареали поширення у посівах гороху займали іржа та сіра гниль.

Кореневі гнилі (Fusarium culmorum Sacc.F. avenaceum Sacc., Pytrium spp., Rhhizoctonia spp.)

Найпоширенішою хворобою гороху у минулому  році була коренева гниль, яка була виявлена у господарствах більшості областей України за винятком Кіровоградської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської та Львівської областей.

Коренева гниль

Погодні умови весняного періоду у Тернопільській області були малосприятливими для сильного розвитку хвороби. Ураження кореневими гнилями посівів гороху розпочалося із фази сходів, кількість уражених рослин у середньому становила  0,5%. Тепла та волога погода у червні сприятливо вплинула на розвиток хвороби у фазу бутонізації та цвітіння, було уражено 1,0–2,0% рослин  на 22% обстежених площ. Часті та рясні дощі, що чергувались із спекотними днями у фазу наливу бобів та дозрівання збільшили ураженість посівів гороху кореневими гнилями. Хворобою було охоплено 25% обстежених площ, де було уражено 3,0% рослин.

У господарствах Вінницької області хвороба проявились у фазу сходів гороху на 11% обстежених площ посівів, де було уражено 1% рослин у слабкому ступені. Розвиток хвороби був уповільнений, ріст ураженості посівів розпочався з фази бутонізації, коли було уражено 9–10% рослин у слабкому ступені на 89% обстежених площ посівів. З наростанням тепла та частими дощами під час цвітіння–наливу бобів уражених рослин обліковувалось 14–15% на 100% обстежених площ.

На Волині, Івано-Франківщині кореневі гнилі проявились із фази сходів гороху на 20% обстежених площ  посівів, на яких 0,5–1,0% рослин було уражено хворобою у слабкому ступені. Поширення хвороби почало зростати,  починаючи з фази бутонізації, уражено 1% рослин у слабкому ступені на 3% обстежених площ посівів. З наростанням тепла у червні та частими дощами під час цвітіння уражених рослин обліковувалось  у середньому 2%. Максимальних значень ураження рослин відбулось у фазу наливу бобів, коли було   уражено 4% рослин із розвитком  хвороби  1%.

У Житомирській області кореневі гнилі виявлялися від фази сходів і продовжувалися до фази наливу бобів. Хвороба уразила від 3 до 4% рослин у слабкому ступені. Відсоток уражених площ становив 33%. Інтенсивність розвитку захворювання залежала від факторів навколишнього середовища. Низька вологість (нижче 50%) у поєднанні з високою температурою ґрунту, особливо супіщаного, сприяло розвитку кореневої гнилі. На важких ґрунтах посилення розвитку хвороби спостерігалось при ущільненні ґрунту при температурі 18–25°С. На ранніх посівах хвороба проявилася на поодиноких рослинах.

У Київській області прояв кореневих гнилей на сходах гороху був зумовлений насіннєвою інфекцією та сприятливими погодними умовами для розвитку патогенів. Хвороба почала виявлятися у третій декаді травня на початку стеблування за ураження 3% рослин. Зростання інтенсивності хвороби відбувалося повільно. У фазу бутонізації-цвітіння на кореневі гнилі хворіло 2–15% рослин, під час наливу бобів було уражено до 17% рослин у слабкому ступені.

У базових господарствах Херсонської області кореневі гнилі охопили до 1–3 % рослин на 4 % обстежених площ гороху. Перші ознаки хвороби проявились у фазу сходів культури у третій декаді березня за слабкого розвитку.

Кореневі гнилі у господарствах Луганської області проявилися у фазу гілкування–бутонізації гороху на 3 % обстеженої площі з ураженням 0,5–14% рослин. Розвиток хвороби був слабким, зумовлений насіннєвою інфекцією. Поступово хвороба розвивалася і в період наливу бобів уразила 2,2–4% рослин на 7% облікованих площ культури.

Проростання гороху у господарствах Хмельницької області проходило у прохолодному вологому шарі ґрунту. За вищезгаданих  погодних умов розвиток хвороби був помірний. Поступове поширення хвороби проходило від  фази 4–7 листків–утворення бічних пагонів і свого максимуму воно досягло  у фази бутонізації–цвітіння, уразивши  3,5–14 % рослин на 100% обстежених площ гороху.

Погодні умови, які склались у фазу сходів, не сприяли інтенсивному розвитку гнилей у Полтавській, Сумській та інших  областях. Оптимальні умови для поширення хвороби настали у фази бутонізації та цвітіння культури, коли на 100% обстежених площ ураження рослин було незначним,  від 1 % до 4–6%, максимум 10% рослин з інтенсивністю розвитку 0,2–3,1%.

 У 2022 році, беручи до уваги значний запас інфекції хвороби у ґрунті, на рослинних рештках і насінні у разі порушення сівозміни, запізнення з сівбою та використання непротруєного насіння за сприятливого агрокліматичного режиму (високої температури повітря та ґрунтової посухи у період проростання насіннянедотримання оптимальної густоти рослин) імовірність ураженості  гороху кореневими гнилями буде від незначного до помірного ступеня, а на важких ущільнених ґрунтах низької вологості ґрунту і температури ґрунту 18–250С буде значним. Дотримання прийомів агротехніки, сівба протруєним насінням в оптимальні строки на відповідну глибину, своєчасне проведення боронування сходів зменшить ризик втрати врожаю культури.

Аскохітоз (Ascochyta pisi Lib., Ascochyta pinodes Jones.)

На початку вегетації погодні умови не сприяли розвитку аскохітозу, поширення хвороби відбувалося повільно. Перші ознаки хвороби відзначені з періоду цвітіння гороху на полях Тернопільської, Волинської, Дніпропетровської, Київської, Луганської, Херсонської, Рівненської, Сумської, Хмельницької, Харківської, Івано-Франківської, Миколаївської, Чернігівської областей. Так, у господарствах Тернопільської області було уражено 9,8% рослин на 44% обстежених площ. Найбільшого розвитку аскохітоз набув у фазу дозрівання – уражено 10,9% рослин  за незначного розвитку.

Уражена стулка боба світло-плямистим аскохітозом

У Житомирській області аскохітоз гороху розвивався помірно. Перші ознаки хвороби проявилися у фазу бутонізації гороху у другій декаді червня, у подальшому поширення хвороби залишалося на попередньому рівні і становило 4%. Найбільшого поширення хвороба досягла у фази наливу–дозрівання бобів гороху, уразивши 10–13% рослин за розвитку 0,1–25,0%. У цей період на листках, стеблах, бобах та насінні утворились множинні плями. При зараженні рослин у кінці вегетації типових плям не виявлялось, а на уражених ділянках були добре помітні пікніди грибів.

Початкове ураження аскохітозом у господарствах Вінницької та Волинської областей відзначене у фазу бутонізації, коли було уражено 1–2%  рослин. Під час цвітіння та наливу бобів хворобою було охоплено 100% обстежених площ, де було уражено у середньому 5–9%, максимум 12% рослин за незначного ступеня розвитку.

Темно-плямистий аскохітоз (уражене насіння)

Перші прояви хвороби на гороху у господарствах Дніпропетровської області з’явилися у фазі цвітіння рослин. Поступово аскохітоз розвивався та у період наливу бобів уразив 1,5% рослин на 36% обстежених площ.

У Івано-Франківській, Луганській, Сумській та Київській областях поширення аскохітозу було незначним. Перші ознаки хвороби виявлялися на початку цвітіння гороху за ураження 2–5% рослин у слабкому ступені. У фазу наливу бобів хворобою  було охоплено 4–7% рослин.

У господарствах  Кіровоградської області у фазу бутонізації рослин аскохітоз виявлявся на 6% обстежених площ, де було уражено 2% рослин.  У фази цвітіння–налив бобів було уражено у середньому 4% рослин за розвитку 0,1–25%.

Аскохітоз гороху мав  поширення на 33–35% обстежених площ у господарствах Харківської області. У період формування та наливу бобів було уражено  4,0–6% рослин у слабкому ступені.

Перші ознаки аскохітозу на гороху у господарствах Запорізької, Херсонської та Хмельницької областей виявлялись у фази бутонізації–цвітіння рослин. Погодні умови, а саме високі температури та відносна вологість повітря дещо сприяли розвитку хвороби. В осередках було уражено 1–2% рослин, бобів 2–3%, насіння – 0,5–3%.

Діагностичні ознаки темно -плямистого аскохітозу на листках

В Одеській області ураження рослин аскохітозом відзначено в  І декаді червня у фазу цвітіння  гороху. Хвороба виявлялась на  5% обстежених площ культури, де було уражено 1–2% рослин за розвитку 0,5%. У фазу  наливу бобів хворобою було уражено 2–3% рослин за розвитку хвороби 0,6% на 7% обстежених площ посіву.

Аскохітоз не було виявлено у посівах гороху Полтавської та Львівської областей. 

У нинішньому 2022 році, зважаючи на наявний запас інфекції у ґрунті (тривалість життєздатності патогена у ґрунті до 3–4 років), рослинних рештках, насінні (5 і більше років) та за сприятливих кліматичних умов (поєднання високої вологості повітря з оптимальною для хвороби температурою 2025°С) можливе значне поширення аскохітозу. Розвитку захворювання у значній мірі будуть  сприяти пошкодження рослин шкідниками та механічне травмування рослин гороху.

Світло-плямистий аскохітоз (уражене насіння)

Проти аскохітозу ефективними заходами є вирощування стійких сортів, збирання насіння з неуражених ділянок, ретельне його очищення і завчасне протруєння, профілактичні хімічні обприскування насіннєвих ділянок дозволеними фунгіцидами. Для зменшення ураження рослин хворобою необхідно дотримуватись сівозміни, знищувати післязбиральні рештки і бур’яни, на яких зимують спори збудників хвороб. Застосування калійних та фосфорних добрив буде підвищувати стійкість рослин до аскохітозу. 

Несправжня борошниста роса (пероноспороз) (Peronospora pisi  Syd).

У господарствах Житомирської та Київської областей несправжня борошниста роса проявилась у фазу утворення бічних пагонів, нею було уражено 4% рослин у слабкому ступені. У фази цвітіння та наливу бобів відсоток уражених рослин сягнув 10–11%. Надалі під час наливу бобів хворобою було уражено 17–25% рослин з розвитком хвороби 1–1,5% на 100% обстежених площ посіву культури. Хвороба розвивалась при відносно низькій температурі (+15…+17˚С), високій вологості повітря та частих тривалих опадах. Інкубаційний період розвитку хвороби складав від 4 до 11 днів. Масове поширення конідій відбулось, коли рослини уже сформували справжні трійчасті листки. 

Діагностичні ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси (пероноспороз ) на долі листка

Перші симптоми  несправжньої борошнистої роси на гороху в Луганській, Сумській і Херсонській областях виявлялись у фазу бутонізації рослин. Після випадання опадів було уражено 0,5–1% рослин на 4% обстежених площ посівів. Наприкінці вегетації культури хворобою було уражено 2% рослин, максимум 4% на 6%  обстежених площ.

Несправжня борошниста роса гороху в господарствах Хмельницької області проявилася у фазу бутонізації, але погодні умови мало сприяли її поширенню,  було уражено 2–3% рослин  з розвитком хвороби 1,5%. У подальшому захисні обробки посівів гороху  стримували як поширення, так і розвиток хвороби.

Проявлення несправжньої борошнистої роси у посівах гороху господарств Тернопільської області відзначено у кінці третьої декади травня. Поширенню хвороби  сприяла тепла та волога погода, хвороба виявлялась на 13% обстежених площ. На початку цвітіння було уражено 3,9% рослин на 38% обстежених площ. Дощова погода впродовж червня сприяла подальшому розвитку хвороби. Так, у фазу дозрівання було уражено 7,2% рослин  на 44% обстежених площ гороху.

Загальний вигляд рослин, уражених несправжньою борошнистою росою

Погодні умови вегетаційного періоду не сприяли масовому розвитку та поширенню хвороби у посівах культури Волинської області. Під час цвітіння гороху було уражено  1,2% рослин.

У господарствах Івано-Франківської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Вінницької областей несправжня борошниста роса  на посівах гороху не виявлялась.

Отже, враховуючи значний запас інфекції у ґрунті, зараженому насінні і рослинних рештках, у 2022 році за сприятливих кліматичних умов для збудника хвороби (висока відносна вологість повітря, помірна середня температура 14180С, часті дощі, роси) ймовірність розвитку несправжньої борошнистої роси на гороху буде  від помірного до високого ступеня. У разі висіву зараженого насіння у ґрунт будуть з’являтися  дифузно уражені рослини   (первинна інфекція), що спричинить масове зараження сходів.

Ефективними заходами захисту від несправжньої борошнистої роси є: дотримання сівозміни, знезараження насіння, своєчасне обприскування посівів фунгіцидами, ретельне загортання післяжнивних решток у ґрунт, вирощування стійких сортів.

Сіра гниль гороху (Botrytis cinerea Pers.).

У 2021 році хвороба була поширена лише у господарствах Волинської, Тернопільської та Миколаївської областей, де  під кінець вегетації  та під час збирання урожаю випадали дощі та рясні роси у ранкові години.  Так,  у Тернопільській області (Кременецька зона обслуговування) хвороба була  виявлена у кінці вегетації на 2% обстежених площ, де було  уражено 2,8% рослин. Впливу на формування врожаю сіра гниль не мала.

Сіра гниль

У господарствах Волинської та Миколаївської областей перші симптоми прояву хвороби були відзначені у фазу наливу бобів у загущених посівах, де було уражено 2–10% рослин  з розвитком 0,9–1,0% на  2% обстежених площ культури.

В інших областях України сіра гниль у минулому році не була ідентифікована.

У 2022 році за сприятливих для розвитку сірої гнилі погодних умов (підвищена вологість, часті опади, особливо під час збирання урожаю гороху, на загущених і полеглих посівах), враховуючи певний запас інфекції на насінні, рослинних рештках і в ґрунті, ймовірний осередковий розвиток хвороби буде від незначного до  помірного ступеня.

Дотримання сівозміни, вирощування гороху після кращих попередників, ретельне очищення і завчасне протруювання насіння, знищення післяжнивних решток і виконання всіх інших агротехнічних заходів, які сприяють кращому росту і розвитку рослин, будуть істотно  обмежувати поширення та розвиток сірої гнилі.

Іржа (Uromyces pisi Schroet;  Ufabae de Bary).

Хвороба проявилась в основному в окремих господарствах переважно центральних та південних областей. Серед західних областей іржа була поширена лише у господарствах Волинської області, де у фазу наливу бобів було охоплено хворобою   1% рослин  на 7% обстежених площ культури.

Іржа

У Дніпропетровській області іржа  проявилась у фазі цвітіння рослин. Поступово хвороба розвивалася, і у період наливу бобів було уражено 1,5% рослин на 36% обстежених площ.

У Полтавській області іржа гороху в слабкому ступені уразила 1% рослин, у Сумській області цей показник становив 5–6% рослин.

У господарствах Харківській області іржа була поширена на 33–35% обстежених площ гороху у фазах цвітіння, формування та наливу бобів, де було уражено 1,0–5% рослин у слабкому ступені.

У Херсонській області хвороба розвивалась і поширювалась від цвітіння і до кінця вегетації гороху. Ураженими виявилися 7% рослин на 20% обстежених площ.

Ураження гороху  іржею у Черкаській області відзначали у фази бутонізації – цвітіння – налив бобів. Хвороба виявлялась залежно від господарства від 1,8 до 45% обстежених площ культури, де було уражено у слабкому ступені 1–7% рослин.

За результатом фітосанітарного моніторингу Тернопільської, Київської, Одеської, Львівської, Чернігівської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Хмельницької, Рівненської, Луганської, Житомирської, Вінницької, Запорізької областей у посівах гороху іржі виявлено не було.

 Отже, враховуючи достатній запас інфекції іржі на рослинних рештках гороху, значний на рештках молочаю (проміжний господар), при високій відносній вологості повітря (90–100%), частих дощах, випаданні рясних рос у нічні години, температурі повітря у межах 20–25 °С, надмірному вмісті азоту у ґрунті, у 2022 році варто очікувати інтенсивний розвиток хвороби на вегетативній масі та бобах.

Проти іржі гороху основними заходами є впровадження у виробництво стійких сортів, дотримання агротехнічних вимог вирощування культури.

І.Л.Марков, к.б.н., професор;

О. В.Башта, к.б.н., доцент

НУБіП України

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here