Природні методи контролю та боротьби зі шкідниками

0
112181

Захист рослин – один із основних відповідальних етапів для кожного виробника сільськогосподарської продукції, адже після ретельного підбору насіння, підготовки ґрунту та правильної посадки для кожної рослини необхідно створити сприятливі умови для її розвитку впродовж усього вегетаційного періоду.

Загалом засоби захисту рослин поділяють на чотири основні види: механічні, хімічні, біологічні та агротехнічні. Але найраціональнішим варіантом для майбутнього врожаю є все-таки їх одночасне та правильне поєднання. Проте найпоширенішим методом є хімічний захист, який передбачає використання різних хімічних препаратів. Існує багато різних альтернативних методів, які дозволяють уникнути використання пестицидів, які ви можете спробувати перш ніж застосовувати хімічні засоби.

Сьогодні все більше людей прагнуть вирощувати «органічні» овочі та фрукти, тобто застосовувати мінімальну кількість хімічних засобів захисту рослин, замінивши максимально біологічними препаратами.

Однак біологічний метод захисту рослин можна посилити, використовуючи природні властивості деяких рослин.

Особливої уваги при плануванні агроценозів заслуговують рослини-репеленти, що виділяють речовини, які відлякують комах. Основою екологічного методу боротьби з комахами-шкідниками є змішані посадки рослин-репелентів з досить вираженим запахом і сільськогосподарських культур. Декоративні та овочеві рослини здатні захистити своїх сусідів по саду і городу від шкідників. Репеленти-рослини, які своєю присутністю відлякують комах, виділяючи ароматичні олії або алкалоїди, є природними репелентами. Однак застосування рослин-репелентів вимагає розуміння того, як саме вони поєднуються між собою. Тому необхідно так висівати рослини,  щоб сусідство приносило користь і підвищувало їх урожайність.

Квіти і пряно-ароматичні рослини можуть не тільки радувати нас своєю красою на городах та смаком у стравах, але і приносити суттєву користь у боротьбі зі шкідниками. Інсектицидні рослини, які не тільки відлякують шкідників (пижмо, полин, черемшина), але й заміняють частково хімічні препарати, повністю зберігають корисну ентомофауну у садах і на огородах. Фітонциди (летючі ароматичні речовини), які виділяє кріп, не тільки відлякують шкідників, але й приваблюють ентомофагів: мух-дзюрчалок і наїзників, личинки яких паразитують на шкідниках. Личинки мух-дзюрчалок знищують галиць, цикадок (переносників вірусних хвороб), молодих гусениць. Цибуля-батун і цибуля-порей, посаджені у рядках між кущів суниці, смородини, троянд, відлякують довгоносиків, кліщів, дротяників, знижують частково ураженість рослин борошнистою росою, сірою гниллю. Посіяний на ділянці (особливо у пристовбурових колах плодових дерев) коріандр відлякує шкідників.

Базилік завдяки потужному аромату здатний відлякувати шкідників томатів, а розмарин – шкідників капустяних культур: біланів, совок, хрестоцвітих блішок.

Чорнобривці, українські традиційні квіти, своїм терпким ароматом збивають з пантелику шкідників. Квіти чорнобривців виділяють фітонциди, тому їх посіви у міжряддях капусти, помідорів, салату, цибулі, баклажанів, полуниці, біля троянд відлякують різні види попелиць. Розсаджені по периметру грядки із суницею чорнобривці значно знижують чисельність довгоносиків, які пошкоджують суцвіття. Закопування сухих рослин чорнобривців у грунт відлякує шкідників, які живуть у грунті, деякі види нематод, дротяників, личинок хрущів. Чорнобривці очищають ґрунт від нематод і тому є одним із кращих попередників суниці.

Посіви настурції між капустою відлякують лускокрилих шкідників – капустяну міль, капустяного і ріпакового біланів.

Терпкий запах і опушене листя календули у посадках із капустою і  кропом істотно знижує заселення їх попелицями. Закопування у ґрунт після цвітіння календули є доброю профілактикою розвитку грибкових захворювань.

Городні рослини та пряні трави – базилік, коріандр, огіркова трава, петрушка, розмарин, чебрець здатні «розполохати» шкідників. Базилік захистить перець і помідори від совки городньої, боби – від бобової зернівки.

Багато видів шкідників заселяють для харчування рослини за запахом. Посіви біля капусти рослин із сильним запахом – чебрецю або шавлії (можна використовувати для обприскування їхні екстракти) знижують запах капусти, що у меншій мірі приваблює хрестоцвітих блішок і совку капустяну.

Полин гіркий відлякує капустяну і морквяну мух, яблуневу плодожерку, блішок; м’ята перцева і пижмо – попелиць, хрестоцвітих блішок, гусениць біланів. Попелиця не любить запаху шніт-цибулі, часнику, чорнобривців, гірчиці, коріандру, фенхеля. Мульча з листя та кори дуба відлякує слимаків, гусениць підгризаючих совок, личинок травневого хруща. Рекомендується розкидати таку мульчу на садових доріжках і вузькими смужками – на грядках. Зменшують заселеність і пошкодженість капусти капустяною попелицею підсіви кропу. Огіркова трава своїм грубим волосистим нижнім листям відганяє слимаків і равликів.

Посіви петунії суттєво знижують заселеність гороху і квасолі шкідниками, а також захищають редиску та пекінську капусту від хрестоцвітих блішок.

Якщо календулу посіяти між грядками з капустою, перцем, томатами, то вона захистить урожай від кліщів. Фітонциди календули пригнічують багато видів попелиць,  ця рослина оздоровлює землю і є прекрасним сидератом.

Ефірні олії пижма містять туйон, камфору й алкалоїди, токсичні для капустяного білана та цибулевої мухи. Порошок із сухих суцвіть пижма ефективний у боротьбі з вогнівкою на аґрусі та смородині.

Висаджування піретрум-ромашки поруч із капустою захистить посадки  від гусениць і попелиці.  Піретрини й цинерини, що містяться у квітках піретруму, проникають через шкірні покриви комах і паралізують їх.

Ефективний порошок із сухих квіток піретруму проти блішок, личинок, медяниць і гусениць, які заселяють навесні молоді рослини.

Ефективні для боротьби зі шкідниками настої і відвари рослин-репелентів

Проти листогризучих гусениць пильщиків, совок, аґрусової вогнівки молодших віків: 4 кг пасинків бадилля томатів кип’ятити в 10 л води 30 хв. на слабому вогні, процідити; для обприскування 2–3 л відвару розвести в 10 л води и додати 40 г мила; 0,5  відра подрібнених квітучих рослин полину гіркого або 700–800 г сухих рослин залити 10 л води, настояти 1 добу, кип’ятити 30 хв., настій процідити, розвести водою 1:1 та додати 40 г мила; 1/3 відра деревного попелу настояти в 20 л води 2 доби, настій процідити і обприскувати рослини; 100 г сухої гірчиці залити 10 л гарячої води, настояти 2 доби, розвести холодною водою 1:1, обприскувати у сутінках або у похмуру погоду; 400 г тютюну залити 10 л гарячої води, настояти 1 добу, додати 40 г мила господарського; 200–300 г голівок часнику пропустити через м’ясорубку, додати воду до 10 л, процідити та обприскувати рослини свіжим розчином.

Проти  попелиць, листоблішок: 150–200 г цибулевого лушпиння настояти у 10 л води протягом 4–5 діб, процідити та обприскувати рослини; 400 г листя або 200 г рослин кульбаби лікарської разом із кореневищами залити 10 л теплої води, настояти 2 години, процідити та обприскувати рослини;  800 г висушених рослин деревію подрібнити, залити 10 л кип’ятку, настояти 1,5–2 доби або кип’ятити на слабкому вогні протягом 30 хв., процідити, додати у рідину 40 г мила і обприскувати рослини.

Настій чорнобривців застосовують проти попелиць на бобових рослинах і плодово-ягідних деревах і кущах. Для приготування настою стебла й квіти подрібнюють і заповнюють половину відра. Потім добавляють доверху теплу воду (40–60°С) і настоюють дві доби. Після чого в проціджений настій додають 40 грамів рідкого мила й обприскують уражені рослини. Крім того, настоєм чорнобривців можна знезаражувати цибулини гладіолусів перед садінням.

Шкідників відлякує різкий запах, який після обробки рослинними препаратами зберігається протягом 4–5 днів.

Не слід забувати: при роботі з рослинами з інсектицидною дією потрібно дотримуватися такої ж обережності, як і при роботі з отрутохімікатами: обов’язково використовувати гумові рукавички, респіратори, окуляри.

Варто зазначити, що тривалість дії рослин-репелентів залежить від багатьох факторів: кількості висіяних рослин, чисельності шкідників, а тому і проявляється не завжди однаковою мірою. Рослини-репеленти є однією із складових захисних заходів для контролю шкідливих організмів.

Г.М. Ткаленко