Інтегрована система захисту картоплі від найпоширеніших хвороб, шкідників та бур’янів

0
11866

Картопля уражується багатьма шкідниками (колорадський жук, різні види совок, дротяники, хрущі), грибними, бактеріальними, вірусними, віроїдними, фітоплазмовими, нематодними хворобами. Крім цього на картоплі виділена група функціональних  (не паразитарних) хвороб, спричинених несприятливими факторами навколишнього середовища. Зазвичай у картоплі уражується картоплиння та бульби. Вирощування картоплі передбачає  своєчасне та якісне  виконання усіх заходів захисту рослин, починаючи з профілактичних, антистресових  і, за необхідності,  боротьбу зі шкідниками та хворобами.

Головними критеріями формування здорових насаджень картоплі є:

  • Виконання усіх вимог картоплі до ґрунтово-кліматичних умов вирощування;
  • Дотримання науково обгрунтованої сівозміни з поверненням поля картоплі на попереднє місце через 3–4 роки для попередження її уражень нематодами, деякими вірусами, ризоктоніозом та паршею;
  • Наявність необхідної кількості гумусу для підвищення біологічної активності та антифітопатогенного потенціалу;
  • Збалансоване та своєчасне внесення добрив;
  • Якісна обробка стерні попередника, осіння та передсадивна обробки ґрунту;
  • Раннє садіння за оптимальної глибини загортання;
  • Створення оптимальної густоти і рівномірного розміщення рослин по полю;
  • Виконання правил фітогігієни: своєчасне знищення проміжних господарів шкідників та хвороб картоплі, залишків бульб у польових умовах, а також просторова ізоляція при садінні;
  • Підбір стійких та толерантних сортів для зниження небезпеки прояву раку картоплі, нематод, вірусних хвороб та фітофторозу;
  • Передсадивне протруювання від ризоктоніозу, інших хвороб та шкідників.

Невід’ємним  елементом інтегрованої  системи захисту картоплі є діагностика збудників хвороб та шкідників, моніторинг та прогноз динаміки їх чисельності та розвитку.

З багатьох грибних хвороб картоплі найбільш шкодочинною є фітофтороз. Збудник хвороби – гриб Рitоfhthоrа іпfestans, який за певних погодних умов викликає передчасне відмирання бадилля картоплі і  до 50% знижує врожайність  та  якість  бульб при зберіганні.

На стеблах і черешках листків фітофтороз проявляється у вигляді поздовжніх коричневих смуг (рис. 1). У суху погоду розвиток хвороби призупиняється, плями стають сухими і ламкими, у вологу погоду вони розростаються і загнивають. Коли хвороба охоплює все більше листя і стебел, рослина гине. Від хворих кущів картоплі заражаються здорові, утворюючи нові вогнища ураження картоплиння (рис. 2).

 За сприятливих для хвороби умов семи – десяти днів достатньо для того, щоб картоплиння загинуло на всій площі. На полі залишаються тільки по­темнілі рештки стебел та листя.

Ураженню картоплі  фітофторозом сприяють:

  • Різна сприйнятливість сортів до хвороби;
  • Вогка тепла погода з частими дощами (спори потребують для проростання наявності крапельно-рідкої вологи за температури повітря 15–20 о С при відносній вологості  понад 90 %  – тепличні умови);
  • Насадження з незбалансованими  підвищеними нормами азотних добрив, а також насадження поблизу озер, у долинах річок;
  • Інфіковані  прихованою інфекцією фітофторозу садивні бульби;
  • Забур’янені насадження, які гірше провітрюються.

 Чим раніше виявлено хворобу, тим більша ймовірність успішної боротьби з нею. Виявити фітофтороз можна так: покласти уражені листки картоплі до поліетиленового пакета з додаванням кількох крапель води. Залишити герметично закритим пакет на добу за кімнатної температури. Якщо наступного дня з нижньої сторони листка з’явиться білий наліт – це і є грибниця фітофтори.

      Зі зміною популяції гриба відбулося і зниження його чутливості до фунгіцидів групи феніламідів (металаксил) за рахунок: • широкого генетичного спектра збудника і більш швидкої його зміни; • ранньої появи інфекцій у насадженнях у зв’язку з підвищенням ролі ураженої насіннєвої картоплі як джерела інфекції під час зберігання, а також у зв’язку з виживанням гриба у вигляді ооспор у ґрунті; • агресивного патогенезу і зменшення латентного періоду; • появи нової стеблової форми ураження рослин фітофторозом. Якщо раніше пророслі хворі відходи картоплі на сортувальних пунктах, і  ті хворі бульби, що залишилися у ґрунті після збирання, були основними джерелами первинної інфекції насаджень, то в останні роки все більше латентно-інфіковані насінні бульби є джерелом вже більш небезпечного раннього ураження стебел картоплі .  

Якщо, наприклад, у 70-ті роки перше ураження насаджень картоплі фітофторозом з’являлося у третій декаді липня, то у 80-ті – у першій декаді липня, а в 90–2000-них  роках – вже у третій декаді червня.

Ці зміни спричинили:

• більш ранній початок обробок картоплі  фунгіцидами; • збільшення числа обробок; • підвищені економічні витрати; • велике навантаження на навколишнє середовище; • більш високий ризик ураження бульб• підвищення  небезпеки латентного ураження садивного матеріалу. 

Контроль фітофторозу в основному базується на використанні специфічних фунгіцидів протягом періоду росту рослин. Обробки проводять, починаючи від появи сходів за настання вологої погоди при  настанні стану  тривалої затримки вологи на листі з повною обробкою поля за норми витрати робочого розчину 200 л/га.

Для захисту бадилля картоплі від фітофторозу рекомендовані контактні та комбіновані трансламінарні фунгіциди (таблиця 1). Препарати контактної дії ефективні у зонах прямого контакту з грибними спорами, здебільшого у листі верхнього і середнього ярусів, куди потрапляє значна частина суспензії фунгіциду, у той самий час вони неспроможні попередити первинне зараження листя нижнього ярусу, з якого і починається епіфітотійний процес. Застосування фунгіцидів комбінованої дії, які не викликають резистентності гриба, можна рекомендувати протягом усього вегетаційного періоду в насіннєвих господарствах і на насадженнях продовольчої картоплі з урожайністю понад 350 ц/га, особливо на зрошуваних  ділянках. 

Таблиця1 Перелік препаратів від фітофторозу на картоплі

Назва препарату

Діючі речовини

Норми витрати препарату,

( кг, л/га, )

Об’єкт

Контактні

Банджо 500

флуазинам, 500 г/л

0,4

Фітофтороз, альтернаріоз

Ширлан      

флуазинам

0,4

Фітофтороз, альтернаріоз

Купроксат

сульфат міді триосновний, 345 г/л   

3,0-5,0

Фітофтороз,  макроспоріоз

Купроксат

(сульфат міді триосновний, 345 г/л

3,0-5,0

Фітофтороз, альтернаріоз

Полірам ДФ

(метирам, 700 г/кг

2,0–2,5

Альтернаріоз, фітофтороз

 

 

Антракол 70 WP

пропінеб, 700 г/кг

1,5

Фітофтороз, альтернаріоз

Дитан М-45

манкоцеб, 800 гр/кг

1,2–1,6

 

Контактні + трансламінарні

Акробат МЦ

 диметоморф, 90 гр/кг+манкоцеб, 600 гр/кг

2,0

Фітофтороз, альтернаріоз

Арево Голд

Диметоморф/ манкоцеб

2,0

Фітофтороз, альтернаріоз

Орвего, КС

аметоктрадин, 300 г/л + диметоморф, 225 г/л

0,1-1,0

Фітофтороз,  альтернаріоз

Курзат Р

хророкис міді/цимоксаніл

3,0

Фітофтороз,  альтернаріоз

Ревус

мандіпропамід

0,6

Фітофтороз,  альтернаріоз

Ревус Топ 500 SC

(мандипромід, 250 г/л + дифеноконазол 250 г/л

 

0,6

Фітофтороз,  альтернаріоз

Танос 50

 

цимоксакнін 250 г/кг + фамоксадин,

250 г/кг

0,6

Альтернаріоз, фітофтороз

Наутіл

цимоксаніл/ манкоцеб

2,0

Фітофтороз, альтенаріоз

Сфінкс Екстра

дметоморф/фолпет

 2,0

Фітофтороз, альтенаріоз

Системні+транламінарні

Інфініто 61 SC, 687,5

 флуопіколід, 62,5 г/л + пропамокарб гідрохлорид, 625 г/л   

1,2-1,6

Фітофтороз

Консенто 450  SC

фенамідон, 75 г/л + пропамокарб гідро хлорид, 375 г/л   

1,7-2,0

Фітофтороз, альтернаріоз

 

 

 

 

Контантактні+системні

Мелоді Дуо 66,8 WP

 пропінеб, 613 г/кг + іпровалікарб, 55 г/кг

2,0-2,5

Фітофтороз, альтенаріоз

Ридоміл Голд МЦ 68 WG

металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг

2,5

Фітофтороз

            Значного поширення за останніх п’ять – сім років, особливо у спекотних посушливих умовах вирощування картоплі,  набув  альтернаріоз. Збудниками захворювання є гриби  Аlternаrіа sоlапі та Аlternаrіа alternate. Розвиток грибниці в уражених тканинах призводить до появи дрібних темно-коричневих плям з концентричними колами (Аlternаrіа sоlапі ) та без концентрич­них кіл (Аlternаrіа alternate) (рис. 3). Розповсюджується гриб у польових умовах за допо­могою конідіоспор.  Уражені кінці часток листків жовтіють, засихають, піднімаються догори і згортаються у трубочки.

Аlternаrіа sоlапі  найчастіше проявляється під час або після цвітіння картоплі. Захист рослин від Аlternаrіа проводиться у другій половині вегетації, після першого швидкого росту рослин картоплі. Контроль альтернаріозу включає виконання належних умов вирощування та використання специфічних фунгіцидів у період вегетації (Таблиця2). 

Таблиця2  Препарати проти альтернаріозу картоплі.

Найменування препарату

Діюча речовина

Доза, га

Об’єкт

Скор 250 ЕС, к.е.

 

дифеноконазол, 250 г/л

 

0,5

Фітофтороз, альтернаріоз

Танос 50, в.г.

 

цимоксакнін 250 г/кг   + фамоксадин,

250 г/кг,

0,6

Фітофтороз, альтернаріоз

Сігнум, в.г.

 

боскалід, 267 г/кг + піраклостробін. 67 г/кг

 

0,25–0,3

Фітофтороз, альтернаріоз

Полірам ДФ, в.г.

(метирам, 700 г/кг, . 

2,0–2,5

Альтернаріоз, фітофтороз

 

 

Танос 50, в.г.

 

цимоксакнін 250 г/кг   + фамоксадин,

250 г/кг

0,6

Альтернаріоз, фітофтороз

Натіво 75 WG, в.г.

 

тебуконазол, 500 г/кг  + трифлоксістробін, 250 г/кг

0,25–0,35

альтернаріоз

Ревус 250 SC, к.с.

мандипромід, 250 г/л

0,5–0,6

Альтернаріоз, фітофтороз

Ревус Топ 500 SC, кс

 

мандипромід, 250 г/л + дифеноконазол 250 г/л

 

0,6

Альтернаріоз, фітофтороз

Квадріс 250 SC, к.с.

 

азоксітробін 250 г/л

0,6

Фітофтороз, альтернаріоз

Квадріс  Топ 325 SC,  к.с.

 

азоксітробін

200 г/л + дифеноконазол, 125 г/л

 

0,75-1,0

Фітофтороз, альтернаріоз

Консенто 450  SC, к.с.

фенамідон, 75 г/л + пропамокарб гідро хлорид, 375 г/л

1,7-2,0

Фітофтороз, альтернаріоз

Бактеріальні хвороби – це інфекційні захворювання картоплі, які спричинюються фітопатогенними бактеріями. Вони широко розповсюджені у всіх зонах картоплярства. Ці захворювання призводять до масової загибелі рослин у польових умовах та зрідження насаджень, викли­кають загнивання у ґрунті садивних бульб та бульб нового вро­жаю, ослаблення уражених рослин, виникнення у них функціональних порушень. Втрати врожаю, особливо в роки, коли розвиток бактеріальних хвороб має епіфітотійний характер, можуть досягати 50% і більше. Поширенню бактеріозів в останні роки сприяло  впровадження механізованого збирання, при якому зростає кількість пошкоджених бульб.

Заходи боротьби: у насінництві основним заходом є добір здорового  матеріалу; прогрівання садивних бульб навесні протягом 2–3 тижнів при температурі 14–18°С перед перебиранням та ретельне перебирання і протруювання їх перед садінням. Ефективними заходами є також садіння цілими бульбами, фітопатологічні прочистки насінницьких насаджень, своєчасне передзбиральне знищення картоплиння, просушування та озеленення бульб, дезінфекція тари, транспортних засобів, машин та знарядь у період садіння, збирання та сортування; видалення рослинних решток з поля. Зяблева оранка прискорює мінералізацію рослинних решток і тим самим призводить до загибелі збудників бактеріальних хвороб.

Важливим заходом попередження розвитку фітофторозу бульб та іншими хворобами особливо на бульбах є своєчасне та якісне видалення картоплиння за 7–8 діб до збирання продовольчої картоплі та 14 діб –  насіннєвої.      Десикація проводиться з використанням обробок препаратами Реглон супер – 2л/га. Норма виливу робочого розчину на гектар 400 л. Препарат застосовується за підвищеної вологості, його не можна вносити на посівах, які потерпають від посухи.  За спекотних умов бадилля видаляють механічно і застосовують обробку  препаратом Реглон супер.

Грунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів, совки) завдають великої шкоди рослинам та новоутвореним бульбам. Велика ймовірність збільшення популяції дротяника відзначається при застосуванні на полі мінімальних механічних обробок попередника картоплі, при вирощуванні зернових культур та при розміщенні картоплі після багаторічних трав.

Основні методи боротьби з ґрунтовими шкідниками є агротехнічні. За наявності перевищення порогу шкодочинності дротяника (1–2 екземпляра на 1 м2) проводиться обробка садивного матеріалу картоплі та грунту  протруйниками: Еместо Квантум 273,5 FS, АС-Селектив, НТ, СелесТоп 312,5 FS273,5 FS, Престиж 290 FS, Круїзер 350 FS, Нупрід 600,ТН,FS та внесення при висаджуванні  картоплі гранульованих препаратів Регент 20G  та ФОРС.

Колорадський жук  є одним із основних комах-шкідників картоплі. Як дорослі жуки, так і личинки мають високу здатність розвивати стійкість до широкого спектру пестицидів.  Це типовий олігофаг, який переважно живиться і розвивається на рослинах родини пасльонових.  Основна частина жуків зосереджується на глибині 10–30 см. Частина жуків може йти на повторну зимівлю. Частина їх залишається у ґрунті на затяжну діапаузу, що може тривати 2–3 роки. Отже, популяція, що зимує, складається з молодих жуків, жуків другого року життя та тих, що перебувають у затяжній діапаузі 2–3 роки. Пробудження починається, коли на глибині їх залягання ґрунт прогріється до +5–6°С. Масовий виліт жуків буває у середині або наприкінці травня. У пошуках корму у сонячні дні жуки перелітають на значні відстані. Самиці відкладають яйця купками по 15–40 штук у кладці, переважно з  нижньої сторони листків. Плодючість самиць залежить від багатьох факторів і становить 150–1500–2000 яєць. Тривалість розвитку однієї генерації  колорадського жука становить близько 60 днів. Після виходу на поверхню вони інтенсивно живляться. Жук, що перезимував, за добу з’їдає 2,6 см2 листкової поверхні, а за весь період розвитку – до 150 см2, а личинки 1–4-го віків – 30–40 см2 і більше.  В Україні розвивається дві генерації шкідника, іноді – три. Високий рівень шкідливості колорадського жука зумовлений постійно високою чисельністю, значним репродуктивним потенціалом, ненажерливістю та високим коефіцієнтом виживання популяції.

Методи боротьби проти колорадського жука включають обробку насіннєвого матеріалу перед садінням протруйниками з інсектицидною складовою. Обприскування насаджень, ранній контроль для захисту від  личинок  колорадського жука при їх першій появі  з нормою витрати робочого розчину 400 л/га  та обробкою усього поля або  країв поля препаратами  Карате 050 ЕС, к. е. с. (лямбда-цигалотрин – 50 г/л)  в нормі 0,1 л/га, Фастак, КЕ (альци-перметрин, 100 гр/л) у нормі 0,07– 0,10 л/га. Обробка насаджень картоплі: лікувальний контроль базується на обприскуваннях насаджень  для захисту  рослин від  личинок  колорадського жука  з нормою витрати робочого розчину 400 л/га  і обробкою усього поля одним із препаратів ( Таблиця 3) .

Таблиця 3. Основні препарати проти  колорадського  жука на картоплі

Найменування препарату

Діюча речовина

Об’єкт

Доза, л/га

Спосіб застосування

Куїзер 350 FS, т.к.с.

тіаметоксам, 350 г/л

Колорадський жук, дротяники, комплекс ґрунтових шкідників

0,3

Обробка бульб перед садінням

Табу, КС  ЗАТ

 

імідаклоприд,

500 г/л

Дротяники та несправжньодротяники, личинки хрущів та колорадського жука, цикадки, попелиці, трипси

0,3–0,4

Обробка бульб перед  садінням

Енжіо 247 SC к. с., 

лямбда-цигалотрин, 106 гр/л + тіаметоксам, 141 г/л

Колорадський жук, попелиці

0,18

Обприскування в період вегетації

Куїзер 350 FS, т.к.с.

тіаметоксам, 600 г/л  

Колорадський жук, дротяники, комплекс ґрунтових шкідників

0,15

Обробка бульб перед садінням

Актара 240 SC, к.с. 

 

тіаметоксам 240 г/л

 

Колорадський жук, попелиці

0,07–0,09

Обприскування в період вегетації

Актара 25 WG, в.г

 

тіаметоксам 250 г/кг

Колорадський жук, попелиці

0,8

Внесення в рядки під час садіння

Біскайя 240 OD, МД

 

тіаклоприд, 240 г/л

Колорадський жук, попелиці

0,2

Обприскування в період вегетації

Рімон 10, к.е.

новалурон. 100 гр/л

Колорадський жук

0,25-0,30

Обприскування в період вегетації

Кораген 20, КС. 

хлорантраніліпрол, 200 гр/л

Колорадський жук, попелиці

0,05–0,06

Обприскування в період вегетації

Каліпсо 480 SC КС,

тіаклоприд – 480 гр/л

Колорадський жук, попелиці, трипси

0,1-0,2

Обприскування в період вегетації

Когінор 200 SL, РК 

імідаклоприд, 200 г/л

Колорадський жук, попелиці

0,2–0,25

Обприскування в період вегетації

Пірінекс 480, КЕ

хлорпірифос. 480 гр/л

Колорадський жук, попелиці

1,5

Обприскування в період вегетації

 

Боротьбу з колорадським жуком  можна провести, використовуючи один ыз біопрепаратів: Бітоксибацилін БТУ, р, 35 мл/5 л води, Колорадоцид, 30 г/сотку при відродженні дрібних личинок 1–2 віків з інтервалом між обробками 7–8 днів та препарат Актофіт 0,3–0,4 л/га, Аверком 1,5–2 л/га.

В органічному вирощуванні картоплі помітну роль у стабілізації фітосанітарного стану поля відіграють хижаки-ентомофаги та ентомопатогени. Проти грибних та бактеріальних хвороб можна використовувати препарати з біозахисною дією: Планриз, 3 л/т, Триходермін, 1 л/т, Гаупсин 2 л/т,  Агат 25 ПА, 7–9 кг/т, Фітоцид, 5–10 мл/10 л води. 

Для зниження шкодочинності вірусних хвороб у насадженнях добазового та базового насінництва картоплі необхідно обробляти рослини інсектицидами проти попелиць– переносників вірусної інфекції препаратами БИ58 новий, 2–2,5 Данадим, 2–2,5, Фастак, 0,07–0,1, Карате Зеон, 0,1   Енджіо, 0,18, Протеус, 0,5–0,75, Конігор 200 SL, 0,2–0,25, Каліпсо 480 SC, 0,1–0,2, Актара 240 SC, 0,07–0,09 л /га.

Зниження чисельності бур’янів у насадженнях картоплі є одним із важливих факторів отримання високих врожаїв цієї культури.  Комплекс агротехнічних методів боротьби з бур’янами на картоплі включає чергування культур у сівозміні, правильно спланований обробіток ґрунту,  виконання    науково-рекомендованих строків садіння, густоти, науково-обгрунтоване внесення добрив, ретельний догляд за посівами, своєчасне збирання врожаю.

На дуже засмічених полях необхідно поєднувати механічне знищення бур’янів ыз застосуванням гербіцидів. Наводимо схему хімічного методу боротьби з бур’янами у насадженнях картоплі:

 

1) Контроль бур’янів до появи сходів

 Контроль широколистяних бур’янів, гербіциди кореневої дії: Апстейдж + Зенкор Ліквід чи Містраль кломазон + метрибузин, 0,25 л + 0,5 – 1 л 0,5 –1,1 кг, Артист, д.р. флуфенацет/ метрибузин, 2–2,5 кг, Артист: ступінь уразливості сортів визначається використанням дози 2 кг/га, що не викликає побічних ефектів. Сорти, чутливі до метрибузину, більш стійкі до обробки Артистом. у будь-якому разі Артист не рекомендується до застосування на піщаних та дуже легких грунтах,   Рейсер + Зенкор Ліквід д. р. флурохлорідон + метрибузин, 2–3 л + 0,5–1 л/га,   Стомп 330, д.р. пендіметалін, 5 л/га, ефективність знижується на ґрунтах із вмістом органічної речовини >6%, не використовувати на грунтах із показником >10% вмісту органічної речовини. Поєднання з Апстейдж чи Рейсер підсилює ефект,    Прометрекс, Гезагард ,д.р. прометрин,  3 л, 3–4л/га.

Контроль широколистяних бур’янів, гербіциди контактно-системної дії: Гліфоган, д.р. гліфосад   2–5 л, необхідно контролювати сходи картоплі.  Період застосування Гліфоган – до 2-х днів до появи сходів Метод – повна обробка поля (400 л/га).

2) Контроль бур’янів на ранній стадії після сходів

Контроль широколистяних бур’янів, коренева + контактна дія. Період застосування: після появи сходів, до висоти рослини 5–10 см. Метод: повна обробка поля (400 л/га). Гербіциди, д.р. метрибузин: Містраль, Зенкор Ліквід за норми відповідно 0,15–0,5 кг, 0,15–0,5л.  Не використовувати на  сортах, які є чутливими до метрибузину.

3)  Контроль бур’янів післясходовий

Боротьба зі злаковими та широколистяними бур’янами, контактні гербіциди. Період застосування – після сходів, до висоти рослини 25 см. Метод – повна обробка поля (400 л/га) гербіцидами:  тітус + прилипач 90,   д.р. римсульфурон, 50 г/га +250 мл Тренд 90. При відростанні чи появі нових бур’янів повторити разове внесення у нормі  30 г/га Тітус + прилипач Тренд 90. У спекотних та сонячних умовах можлива реакція рослин у вигляді появи жовтих плям на листках картоплі.

Боротьба зі злаковими бур’янами, контактні гербіциди. Фюзілат Форте, 0,5–1 л/га, Агіл, 0,6–0,9 л/га, Ачіба, 1–1,5 л/га, Арамо 45, норма 1–1,2 л/га. Однорічні бур’яни (2–4 листка). Однорічні бур’яни (2–4 листка) та  багаторічні бур’яни (10–15 см). Період застосування – після сходів картоплі. Метод –повна обробка поля (400 л/га).   

Ольга Вишневська

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here