ДИТИЛЕНХОЗ ЦИБУЛІ ТА ЧАСНИКУ

0
11320

 

У природі існує близько 100 видів цибулевих рослин, з яких найпопулярнішими й найсмачнішими, які людина використовують у їжу, є лише кілька – це цибуля (ріпчаста, порей, батун, шалот, багатоярусна, шніт) та часник. Деякі аграрії вважають, що виростити цибулини або зубчики часнику максимального розміру і чудової якості, а потім зберігати їх тривалий період без втрат можна без особливих зусиль. На жаль, це вдається далеко не кожному. Адже проблема підвищення врожайності та поліпшення якості цибулевої продукції найчастіше пов’язана з негативним впливом на рослини різноманітних мікроорганізмів, серед яких особливо небезпечним вважається стеблова нематода Ditylenchus dipsaci. Ця мікроскопічна істота належить до фітопаразитичних нематод – найбільш численних і поширених багатоклітинних організмів, що мешкають у ґрунті, а хвороба, яку вона спричиняє, набула назви дитиленхоз. Фермери дотепер знали досить мало про це захворювання рослин, оскільки його збудників – нематод неможливо помітити неозброєним оком, а втрати врожаю, завдані ними, здебільшого пов’язували з іншими хворобами або шкідниками. Проте наразі відомо, що внаслідок ураження цибулі і часнику найбільш вузькоспеціалізованою і шкідливою расою цього паразита – цибулево-часниковою – втрати врожаю цих культур у польових умовах сягають 40–60%, а за високої його чисельності можуть призвести і до повної загибелі рослин. Варто зауважити, що ці овочі уражуються дитиленхами не тільки в період вегетації, а й під час їхнього зберігання у сховищах, що призводить до додаткових втрат. Тому перед садінням цибулі чи часнику необхідно володіти всією інформацією про непомітного ворога, який так відчутно шкодить урожаю. Це дозволить своєчасно його виявити, а також організувати та запровадити заходи захисту.

ПОШИРЕННЯ

Стеблова нематода Ditylenchus dipsaci

Стеблова нематода трапляється у багатьох країнах Європи з помірним кліматом, а також у США, Канаді, Індії, Бразилії і Південній Африці. Широко розповсюджений та завдає значної шкоди цей патоген і на території України, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану, Киргизії та Росії.

РОСЛИНИ-ГОСПОДАРІ

Численні раси стеблової нематоди (понад 25) здатні паразитувати на польових, кормових, овочевих, технічних, ягідних і квітково-декоративних культурах – майже на 500 видах рослин. Окрім часнику і цибулі, D. Dipsaci уражує такі культури, як петрушка, пастернак, томати, огірки, горох, квасоля, буряк, картопля, соя, люцерна, конюшина тощо, а також деякі види бур’янів, зокрема, кульбабу, осот, м’яту, кропиву.

БІОЛОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ

Стеблові нематоди D. Dipsaci – це мікроскопічні черв’яки завдовжки 1,0–1,6 мм, які

«Повстина» із нематод

харчуються, проходять повний цикл розвитку і розмножуються виключно у живих тканинах цибулі або часнику. Під час свого розвитку вони живляться соком клітин, які проколюють за допомогою спеціального органу – стилета. Внаслідок руйнування цілісності оболонки клітини поступово збільшуються і згодом розсуваються, що призводить до потовщення і пухкості лусочок цибулини.

Після проникнення у рослини личинки нематоди декілька разів линяють, перетворюючись у дорослих самців і самиць. Одна самиця стеблової нематоди за своє коротке життя (45–75 діб) відкладає у середньому 207–408 яєць (8–10 яєць щоденно), з яких одразу, минаючи стадію спокою, розвивається наступне покоління нематод. Залежно від умов навколишнього середовища розвиток однієї генерації триває від 19 до 23 діб, а за вегетаційний період розвивається 4–6 поколінь дитиленхів.

Симптоми ураження цибулі стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci

Цікавим є те, що за несприятливих умов для своєї життєдіяльності ці паразити здатні впадати у сплячку – анабіоз. У такому стані всі процеси в їхньому організмі сповільнюються. Це нагадує глибокий сон, який може тривати дуже довго. Зокрема, у сухих рослинних рештках яйця і личинки нематод можуть «спати», зберігаючи при цьому життєздатність, 16 і навіть 23 роки. За сприятливих умов (температурний оптимум для цибулево-часникової раси стеблової нематоди становить +13–22°С, а нижній поріг температур, коли можливий розвиток паразита – +3–5°С, вологість повітря –

понад 75%) дитиленхи оживають і починають активно рухатися у пошуках рослин-господарів. Вони легко піднімаються з глибини до 1,5 м, а 10 см можуть подолати за 3 години. Тож проникнення нематод у тканини рослин може відбутися дуже швидко – вже на 4–6 добу після посадки цибулин або зубчиків часнику.

Високий потенціал розмноження та життєздатність дозволяють нематодам за досить невеликий проміжок часу збільшити свою чисельність в уражених рослинах у сотні разів та становити реальну загрозу майбутньому врожаю.

СИМПТОМИ  УРАЖЕННЯ  ТА  ШКІДЛИВІСТЬ

Існують кілька характерних ознак ураження рослин дитиленхозом, які дають можливість без додаткового мікроскопічного аналізу своєчасно виявити вогнища цього захворювання як у полі, так і у сховищах.

Ураження цибулі та часнику стебловою нематодою може відбуватися в різні фази розвитку рослин, починаючи з проростання. Так, за сильного інфікування у сходів спостерігається карликовість, здуття і викривлення першого листка. Надалі більшість уражених сіянців гинуть. Саме тому найбільш вразливою до ураження дитиленхозом є цибуля першого року вирощування. Рослини другого року, як правило, мають більш тривалий безсимптомний період і не гинуть.

Ураження рослин дитиленхами в більш пізні періоди вегетації значною мірою залежить

Симптоми ураження цибулі стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci

від погодних умов. Зазначено, що зростанню їхньої шкідливості сприяють надмірні опади. Так, за високої вологості ґрунту личинки нематод можуть підніматися стеблами вгору й уражувати наземні органи рослин. Симптоми такої «діяльності» одразу стають помітними – стебла потовщені та викривлені, листки передчасно жовтіють і в’януть, а корінці засихають.

У посушливу погоду стеблова нематода заселяє безпосередньо цибулини, а місця її проникнення набувають яскраво-білого забарвлення. Ці плямки можна побачити неозброєним оком, і вони вказують на вогнище, де відбувається розмноження паразита. При цьому цибулини стають пухкими, а їхні денця – трухлявими і згодом відпадають. Якщо розрізати пошкоджену цибулину впоперек, то можна легко помітити нерівномірно потовщені лусочки. З кожним новим поколінням нематод, яке розвивається всередині цибулини, хвороба стрімко прогресує. Через надмірне потовщення внутрішніх лусочок відбувається розрив від денця до шийки зовнішніх. Унаслідок цього навколо денця цибулини утворюються характерні для дитиленхозу тріщини округлої або півмісячної форми. З часом потовщені зовнішні і внутрішні лусочки цибулі «сповзають догори», оголюючи нижні шари та утворюючи біля денця «кошлатість». Відмерлі клітини рослин поступово стають бурими і загнивають через заселення їх іншими патогенними мікроорганізмами, а личинки нематод переповзають на здорові ділянки цієї ж чи іншої рослини або мігрують у ґрунт, інфікуючи нові й нові рослини.

Цибуля, заражена стебловою нематодою, вирізняється зниженою цукристістю, дещо меншим вмістом азотистих речовин, її значно сильніше пошкоджують інші шкідники – цибулева муха, дзюрчалка, кліщі.

Симптоми ураження часнику дитиленхозом можна легко визначити за потовщеним із тріщинками стеблом, на листках утворюються світло-зелені поздовжні смуги, вони деформуються, жовтіють і в’януть, рослини помітно відстають у рості. Дуже часто короткий пагін має вигляд пучка пір’я. При сильному ураженні головки часнику розтріскуються, тканини в уражених місцях біліють, а зубчики стають пухкими і слабко пов’язаними між собою.

Симптоми ураження часнику дитиленхозом – денце загниває

Ще одна характерна ознака дитиленхозу – це утворення так званої нематодної «повстини» на поверхні заражених цибулин під час їхнього зберігання. «Повстина» сіруватого кольору, дуже схожа на цвіль грибів. Насправді це – не що інше як десятки й сотні тисяч згорнутих спіраллю і щільно з’єднаних між собою особин нематод, які виповзли на поверхню висохлої цибулини і перебувають у стадії спокою. Так, за даними науковців, лише на одній цибулині було зафіксовано близько 15 тисяч цих небезпечних паразитів. Вони життєздатні і перебувають в очікуванні більш сприятливих умов для подальшого розмноження і розвитку. Такі скупчення можуть стати джерелом зараження цибулин дитиленхозом як у сховищах, так і у польових умовах. Адже при перебиранні цибулин частинки нематодної «повстини» можуть опинитися серед здорового посадкового матеріалу і разом із ним потрапити на поле. Крім того, було відзначено, що личинки із заражених цибулин переповзають і на інші предмети, зокрема, стінки ящиків, коробок, лотків, папір тощо, утворюючи додаткові вогнища захворювання. Це також збільшує ймовірність випадкового занесення стеблової нематоди разом із тарою на поля.

Окрім наявності на цибулинах та в інших місцях «клубків» із нематод, ідентифікувати

Симптоми ураження часнику стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci

захворювання у сховищах допомагає і міцний специфічний запах, характерний тільки для уражених дитиленхозом цибулин. Такий же запах можна відчути і в полі, коли у дощову погоду хворі рослини починають розкладатися.

За слабкого ураження цибулин стебловою нематодою її зовнішні лусочки мають цілком здоровий вигляд, у той час як внутрішні руйнуються, подекуди навіть повністю. Такі «порожні» цибулини характерні перш за все для зараженої цибулі-сіянки, яка зберігається при відносно високій температурі повітря.

ДЖЕРЕЛО  ПОШИРЕННЯ

Основне джерело поширення нематод – це, як правило, посадковий матеріал. Також стеблові нематоди можуть перебувати і в ґрунті, на знаряддях праці, на залишках хворих рослин: цибулинних лусочках, стеблах і т. п.

ЗАХОДИ  ЗАХИСТУ

Попри  те, що стеблові нематоди дуже маленькі, а визначити ураження цибулі і часнику саме дитиленхами подекуди важко, захистити урожай від цього «лиха» цілком реально.

Оскільки нематодостійкі сорти цибулі і часнику поки не створені, а ефективні нематоциди на ринку України не представлені, захист цих культур від дитиленхозу

Симптоми ураження часнику стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci

включає тільки профілактичні та агротехнічні методи. Проте слід мати на увазі, що поріг шкідливості стеблової нематоди становить 20 особин на 1 кг ґрунту. Якщо в ґрунті було виявлено таку чисельність паразита, то вирощувати цибулю або часник на такому полі не рекомендується.

До профілактичних заходів слід віднести:

– своєчасне виявлення і вибраковування хворих на дитиленхоз рослин протягом всієї вегетації та під час зберігання врожаю – перевірка посівного матеріалу перед садінням, виявлення вогнищ стеблової нематоди безпосередньо у полі, ретельне перебирання та просушування зібраного врожаю перед закладанням його у сховище, періодичне видалення уражених цибулин під час зберігання;

– у сховищах необхідно підтримувати температуру повітря + 1–2°С, а відносна вологість не повинна перевищувати 70%;

– насіннєвий матеріал слід зберігати в окремих засіках;

– не слід закладати (особливо поряд з незараженими партіями) на тривале зберігання урожай, зібраний з інфікованих площ, його потрібно використовувати лише для товарних цілей;

– в елітно-насінницьких господарствах при виявленні поодиноких заражених цибулин, як правило, бракується вся партія. У разі необхідності використання насіннєвого матеріалу з такої партії (особливо цінний сорт) цибулю-сіянку прогрівають у гарячій воді (45–500С) протягом 10–15 хв. Ефективність цього прийому підвищується, якщо цибулини попередньо замочити у воді на 2 год. Існує й інший спосіб оздоровлення цибулин. Для цього їх замочують на одну годину в теплій воді (380C). Через годину у воду додають формалін до концентрації 1%, а температуру розчину підвищують до 490C на 20 хв. Потім цибулини промивають у холодній воді і висушують. За такої термічної обробки стеблові нематоди гинуть, а здорові цибулини не втрачають схожості.

– сільськогосподарське обладнання, інвентар, тару необхідно дезінфікувати 4%-им розчином формаліну. У сховищах спочатку роблять суху дезінфекцію, а через тиждень білять гашеним чи хлорним вапном. Після побілки приміщення добре просушують.

Симптоми ураження часнику стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci
Симптоми ураження часнику стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci
Симптоми ураження часнику стебловою нематодою Ditylenchus dipsaci

 

 

 

 

Серед агротехнічних заходів захисту найпоширенішими є:

– дотримання рекомендованої сівозміни. Цибулю і часник слід повертати на попереднє місце не раніше, ніж через 2–3 роки (в елітно-насінницьких господарствах – через 4–5 років);

– не рекомендується вирощувати цибулю та часник після таких попередників, як: петрушка, пастернак, томати, горох, цукровий буряк, гречка, гарбуз, кабачки, перець, які сприяють поширенню стеблових нематод;

– внесення збалансованих з потребами культур норм органо-мінеральних та мікродобрив. Доведено, що при внесенні азотних добрив в рослинах підвищується вміст аміаку, який є токсичним для стеблової нематоди;

–використовувати якісний посадковий матеріал та садити в оптимальні строки у добре підготовлений ґрунт;

–систематично боротися з бур’янами, які є резерваторами нематод;

–після збирання урожаю ретельно видаляти з поля та обов’язково знищувати рослинні рештки, пошкоджені та гнилі цибулини;

–проводити глибоку зяблеву оранку.

Отже, щоб надійно захистити врожай часнику і цибулі від стеблової нематоди на полі та при його зберіганні у сховищах, необхідно вчасно і якісно виконувати ці прості і водночас ефективні заходи.

Катерина Калатур, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here