Переваги і особливості цикорію салатного

0
111501

Перший рік із висіяного у відкритий ґрунт насіння цикорію салатного виростає велика листова розетка і коренеплід, який можна вживати у їжу після збирання або використати для так званої вигонки (вирощування соковитих пагонів у зимовий час). Саме за можливість отримувати свіжі листові овочі протягом усієї зими найбільше цінують цю культуру. До того ж її розведення на всіх етапах не вимагає особливих умов і додаткових зусиль, тому вирощування її під силу усім любителям зелених овочів. За своїм зовнішнім виглядом цикорій салатний дуже нагадує листовий або качанний салат, а деякі сорти – пекінську або червонокачанну капусту.

raw organic belgian or french endive

У овочівництві використовують три різновиди цикорію салатного: Вітлуф, Ендивій, Ескаріол.

Рослини Вітлуфа характеризуються великими листками, зібраними у розетку, і довгими конусоподібними коренеплодами, з яких узимку можна виганяти качанчики. Цьому виду салатного цикорію притаманна невибагливість і морозостійкість. Коренеплоди на зиму можна не збирати з поля, а залишати на зимівлю, обгортаючи землею. Під снігом вони можуть витримувати морози до –30 °С, а вже у березні дають сходи. Молоді листки  вживають у їжу протягом усього вегетаційного періоду. Ознакою повного дозрівання коренеплодів є відмирання нижніх листків. Строк збирання врожаю – третя декада вересня.

Рослини Ендивія  відрізняються від інших видів салатного цикорію більш насиченим смаком із пікантною гірчинкою. Його сорти представлені двома видами: з розрізаним кучеряво-мереживним листям та сорти з тонкими прямими листками, що утворюють пухку розетку.  Восени рослини переносять заморозки до –8 °С, а у південних регіонах добре зимують у ґрунті. Даний різновид дуже вимогливий до механічного складу і поживного режиму ґрунту, найкраще росте на супіщаних та суглинкових ґрунтах із обов’язковим внесенням органічних добрив. Розетка листя активно розростається навесні. Щоб отримати ранній урожай, застосовують розсадний метод.

Ескаріол – рослини мають потужну розетку, що складається з великої кількості м’ясистих листків з дуже вираженою центральною жилкою. Цей різновид найбільш вимогливий до вологості і освітлення, не переносить заморозків нижче –3 °С та екстремального підвищення температури. Рослини добре реагують на пересаджування, добре приживлюються, навіть якщо пересадити дорослу рослину. Для отримання раннього врожаю вирощується розсадою, яку висівають суцільним способом без пікірування. Часто цей різновид цикорію висаджують на ділянку, що звільнилася після збирання ранніх овочів. Перед збиранням урожаю рослини цього різновиду відбілюють. Восени урожай збирають до заморозків, зрізуючи розетки біля самого ґрунту. До цього різновиду також відносять групу сортів Радіччо, які за зовнішнім виглядом дуже схожі на листовий або качанний салат, а червоні сорти дуже схожі на червонокачанну капусту.

радіккіо

ДОВІДКА

Цикорій салатний – дворічна трав’яниста рослина сімейства Айстрові родом з Північної Індії. Перше письмове згадування про нього було у тисяча вісімсот тридцятому році у Бельгії. З того часу цикорій салатний почали широко вирощувати у всьому світі.

Цикорій салатний не надто вимогливий до умов навколишнього середовища, але деякі фактори для нього важливі. Ділянку слід розташовувати у такому місці, де протягом усього дня рослини будуть освітлені. Не повинно бути затінення від інших насаджень. Ґрунти слід виділяти середні за механічним складом, збагачені органічними добривами, та з глибоким заляганням ґрунтових вод. Під час підживлення не рекомендується використовувати багато азотних добрив, це викликає посилений ріст зеленої маси, що погіршує якість коренеплодів, знижує імунітет і лежкість. Найкращими попередниками вважають огірки, капусту або бобові. Не слід розміщувати після салату, петрушки, моркви, томатів, картоплі.

відбілювання Ендивію (Франція)

Найкращим строком сівби у відкритий ґрунт є рання весна. Сівбу слід розпочати з квітня і закінчити не пізніше початку травня. Насіння висівають у ґрунт на 1,5–2,0 см, заглиблення на більшу глибину призведе до запізнення сходів та вплине на вирівняність посівів. Відстань між насінням має бути не більше 3 см, міжряддя 35–45 см. Сходи з’являться на 7–9 добу. Коли рослини трохи підростуть, розпушують ґрунт з одночасним проріджуванням посівів, створюючи між рослинами відстань у 7 см. Повторне проріджування виконують після утворення розетки листя, збільшивши проміжок до 15 см.  

Догляд за рослинами нескладний і включає у себе звичайні агротехнічні заходи. Зрошення повинне бути регулярним, але помірним, залежно від погодних умов. Недостатня кількість вологи призводить до огрубіння листя і появи гіркоти. Поливати рослини потрібно у ранковий час під корінь, не допускаючи потрапляння води на листя, тому краще використовувати краплинне зрошення.

вирощування Вітлуф

Розпушування міжрядь на легких ґрунтах проводять не більше 3–4 разів за весь період вегетації. Для важких ґрунтів розпушування проводять після будь-якого зволоження (дощу або поливу), щоб не допустити утворення ґрунтової кірки. Обов’язкове проведення розпушування перед змиканням листків. Хвороби і шкідники рідко вражають цикорій салатний. При надмірному зволоженні може з’явитися борошниста роса або гниль. Уражені рослини необхідно видалити з ділянки, а ґрунт і інші рослини обробити препаратами, які входять до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

У віці 10–12 тижнів цикорій салатний різновидів Ендивій та Ескаріол відбілюють. Для цього навколо грядки споруджують тунельне тимчасове накриття для затінення рослин від світла, можна використовувати індивідуальні ковпаки, якими накривають кожну рослину окремо. Завдяки такому прийому листки стають більш смачними, хрусткими, соковитими, а також позбавляються від гіркоти. Викопані і закладені на зберігання у сховище рослини у темряві з часом теж відбілюються і набувають зазначених якостей.

цикорний салат радічіо може бути і таким

Восени починають збирати коренеплоди цикорію. Для цього підкопують коренеплоди  і, не видаляючи бадилля, складають у купу на п’ять-шість днів для відтоку поживних речовин з листя до коренеплоду. Після підсихання бадилля зрізують, на рівні 3 см, щоб не ушкодити точку росту. Коренеплід відчищають від ґрунту і закладають на зберігання. Температура у сховищі повинна бути не більше двох градусів тепла.

Для зимової вигонки використовують коренеплоди різновиду Вітлуф. Для цього у зимовій час підготовлюють контейнери, які наповнюють ґрунтосумішшю з землі, торфу і піску. Час садіння  припадає на перші числа листопада. У ящиках щільно розміщують коренеплоди, а пустоти між ними засипають субстратом. Контейнери з висадженими коренеплодами накриваються матеріалом, що не пропускає світло (або виганяють у повній темряві), щоб отримати білі качани. Температура повинна бути 10–14 °С. Через 7–10 днів температуру у приміщенні підвищують до 18 °С, після цього цикорій продовжують вирощувати ще два тижні. Період вирощування качанів триває у цілому двадцять чотири дні, до того, як вага качанів досягне 150–180 г. Визрілий качан цикорію висмикують з ґрунту, відрізають коренеплід, залишаючи невелику його частину в 1–2 см, упаковують у поліетиленову плівку. У цьому стані урожай салату можна зберігати у сховищі з температурою повітря близько 0 °С до двадцяти днів.

Є.О. Духін, кандидат с.-х. наук

Н.Г. Духіна, кандидат с.-х. наук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here