Майбутнє – за богарним землеробством

0
11510

Наслідки глобального потепління вже відчуваються, і схоже на те, що аграрії у найближчому майбутньому зіткнуться з посухами та критичною нестачею вологи. Отже, щоб уберегти свої поля від наслідків змін клімату, землеробам потрібно буде змінювати підхід до ведення агробізнесу. Наразі вивчається один із методів, який допоможе вирощувати продукцію навіть у пустелі. Це – богарне, або так зване «сухе» землеробство. Така технологія вирощування вже багато де застосовується. Зокрема – у відомій своїми виноградниками американській долині Напа (штат Каліфорнія). Місцину ту сміливо можна вважати посушливою, тому що там рівень опадів за рік не перевищує й 500 мм. Тому фермери змушені вигадувати різноманітні методи, що дозволяють зменшити потребу рослин у волозі.

Основні принципи так званого «сухого» землеробства полягають у тому, щоб знизити витрати води шляхом створення водозбірників, а також за допомогою «парового методу». Його суть у тому, що орні землі просто не обробляються протягом усього сезону. Отже, сільгоспкультури, які будуть вирощуватися у наступному році, отримають більше вологи і поживних речовин, оскільки ґрунт залишається майже недоторканим. Втрати вологи можуть бути зменшені за рахунок використання спеціальних борозен-трас. Вони розташовуються таким чином, щоб знизити швидкість потоку води і створити якомога більше перешкод для його затримання. Такий агрозахід також відомий як контурна оранка. Земля глибоко виорюється ще до початку сезону дощів – це допомагає зберегти вологість ґрунту. Насіння при такій обробці землі висівають глибоко і небагато. Окрім того, такий метод сприяє розростанню коріння. Також застосовують покриття поверхні землі органічною мульчею – сіном, листям, тріскою або соломою, що теж дуже добре допомагає зберегти вологу. Адже мульча захищає оголений ґрунт від палючого сонячного проміння, запобігаючи випаровуванню, а також покриває землю, створюючи своєрідний бар’єр небажаним вітровіям, які сприяють висушуванню ґрунту. Вона ж, до речі, у майбутньому розкладеться на органічні речовини, що також сприятиме утриманню вологи. Згідно з USDA, 1 відсоток органічної речовини у верхніх 6 дюймах ґрунту може містити приблизно 27000 галонів води на акр. Тобто тут якраз і випливає основний принцип богарного землеробства, який зводиться до підвищеного контролю кількості води у ґрунті.

Важливим фактором сухого землеробства є час висіву-висадки культур, коли вологість ґрунту для цього є якраз належною. Вирощуваним культурам дуже потрібна волога у перші кілька тижнів після висіву насіння чи пересадки розсади. Рослинам на початку вегетації потрібно вкоренитися, щоб добре закріпитися. Якщо аграрії відсіються або ж посадять все у потрібний час (у ґрунт із потрібним рівнем вологи), рослини будуть добре розвиватися протягом усього вегетаційного періоду.

Які ж  плюси і мінуси  богарного землеробства?

Перший і головний плюс – на полях дуже мало бур’янів, а то й зовсім їх немає, тому що бур’яни  погано ростуть у посушливому середовищі. Внаслідок цього аграрії практично не використовують пестициди й гербіциди для обробки посівів і таким чином отримують екологічний продукт. До речі, на вигляд продукція, вирощена за технологією богарного землеробства, практично нічим не відрізняється від звичайної. Плюс до цього – вона ще й смачна!  От, до прикладу, томати мають невеликий розмір і товсту шкірку. Вони схожі на сорт «сливка» і досить транспортабельні. Ягоди винограду також менші за звичайні, але концентрація цукрів і кислот у них створює більш виражений смак. Саме це, до речі, є однією з причин, чому каліфорнійська долина Напа є головним районом винного туризму.

Що ж стосується мінусів, то до них можна віднести той факт, що не всі культури вдається вирощувати таким методом. Тут бажано, щоб рослина була стійкою до посухи, бо в іншому випадку буде потрібен посилений контроль за вологістю ґрунту. До слова, у посушливому кліматі найлегше вирощувати таку культуру, як сорго. Завдяки своїм особливостям ця культура може самостійно зберігати вологу і знижувати швидкість її випаровування. Ще один мінус – зменшення рентабельності, адже звісно, що у посушливих районах буде й низька врожайність.

Загалом же богарне землеробство ще не дуже популярне у світі. У США ним займається всього 1% фермерів. Але у майбутньому цей метод може стати дуже популярним через глобальне потепління та постійне підвищення загальної температури на планеті, наслідком чого буде поява більшої кількості посушливих районів, до яких буде потрібен і особливий підхід.

Приклади богарного землеробства вже є і в Україні. У СФГ «Господар» у селі Хомутець Полтавської області отримують урожай сортових та гібридних томатів у середньому 20 т/га без застосування поливу. Вирощені таким методом овочі розкуповують прямо на полі. При цьому овочевий клин у структурі посівів цього фермерського господарства займає не так багато площі порівняно з іншими культурами: 20 із 200 га. Решту відведено під зернові й технічні культури. Під томати там відведено 5 га. Ще раз наголошу, що у господарстві не застосовують полив, оскільки порахували, що витрати на це мають становити  так званого «сухого» землеробства 3 тис. доларів США на гектар, а це поки що для них неприйнятна сума. Практикуючи богарне овочівництво, використовують і особливості рельєфу. Для томатів обирають найнижче поле, видолинок, захищений від вітрів пагорбом. Аграрії стверджують, що при застосуванні такого методу деякі наші вітчизняні сорти показують себе досить непогано і навіть можуть дати фору сортам зарубіжної селекції. Що ж стосується основних витрат, то 50% їх припадає на збирання урожаю. У господарствах вирощені плоди збирають спочатку вибірково, а потім уже відбувається суцільне вибирання. Та, мабуть, найбажанішою із усіх сільськогосподарських культур, які можна буде вирощувати за допомогою богарного землеробства, є часник, оскільки він росте протягом періоду, який у більшості місць є найбільш вологим.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here