ПЕРЕДСАДИВНА ПІДГОТОВКА ЧАСНИКУ

0
11638

Вегетативний спосіб розмноження часнику обумовлює його відносно невеликий коефіцієнт розмноження та вірогідність поширення шкідливих об’єктів із садивним матеріалом. Найбільш поширеними хворобами є ті, що зберігаються в грунті та на рослинних рештках. Такі грибні хвороби, як чорна, біла та зелена пліснява викликані розвитком грибків та спричиняють ураження рослин і погіршення сходів. У випадку пошкодження озимого часнику це призводить до погіршення адаптивних властивостей (тобто перезимівлі) та зниження продуктивності. Значної шкоди також можуть завдавати кліщі та трипси. Ці шкідники, у свою чергу, сприяють перенесенню вірусних хвороб, які призводять до виродження культури.

Таким чином, запорукою високих урожаїв часнику, крім технологічних заходів, є отримання високопродуктивного садивного матеріалу, формування якого повинно виконуватися за здійснення фітосанітарних прочищень та клонових доборів. Певною мірою технологія насінництва часнику є близькою до насінництва картоплі.

Садивний матеріал часнику повинен бути ретельно відкалібрований. Зазвичай найкращий урожай дають рослини від великих зубків. За використання повітряних цибулин для садіння також доцільно використовувати найкрупніші фракції, притаманні конкретному сорту.

Після збирання часнику у процесі його доопрацювання (сушіння, розділення на зубки, калібрування) залежно від умов вирощування та короткочасного зберігання можливим є прояв латентної форми хвороб, які у прихованому вигляді присутні на рослинному матеріалі. На даний час розроблено декілька прийомів знезараження поверхні садивного матеріалу.

Прогрівання часнику полягає у використанні сухого прогрівання за температури від 40 до 49°С протягом 16 год.  залежно від сорту та фізіологічного стану насіннєвого матеріалу. Ефективність даного способу визначали у лабораторних та польових умовах. За результатами досліджень встановлено, що запропонований спосіб покращує польову схожість на 5–12%. За результатами візуальної оцінки фітосанітарного стану посівів встановлено зменшення прояву симптомів хвороб на 3–4%, що сприяло збільшенню урожайності досліджуваних сортів на 2,6–4,0 т/га.

Використання хімічних протруювачів на даний час є обмеженим внаслідок відсутності офіційно дозволених препаратів для даної культури. У певних випадках використовують препарати, дозволені для використання на цибулі або інших сільськогосподарських рослинах.

Застосування біопрепаратів забезпечує розвиток корисної мікробіоти з фунгіцидними властивостями, яка сприяє формуванню кореневої системи та оптимальним умовам живлення рослин часнику. Так, бактерії Bacillus subtilis здатні захистити рослини від широкого спектру збудників бактеріальних і грибних хвороб. На даний час тривають дослідження з ефективності цього напрямку.

Озонування шляхом використання кисню повітря спричиняє високий окислювальний ефект на поверхні садивного матеріалу. У результаті цього озон (О3) знищує грибну, бактеріальну, а у деяких випадках і вірусну інфекцію. При цьому відсутня проблема його зберігання та утилізації. Він саморозкладається за декілька годин. У природних умовах це явище спостерігається після грози, коли також відбувається дезінфекція та дезодорація повітря. Проведеними дослідженнями за використання озону встановлено зменшення ураженості садивного матеріалу часнику грибами роду Fusarium на 40–70%,  грибами роду Penicillium – на 10–20%, чорною пліснявою (Aspergillus niger) – на 5–15%. Перезимівля рослин збільшилась на 15–25%, що забезпечило зростання урожайності часнику на 33–47% залежно від сорту.

В Інституті овочівництва і баштанництва НААН наразі тривають спільні з ННЦ «Фізико-технічний інститут» дослідження залучення газорозрядних технологій до процесу сільськогосподарського виробництва.

Олексій Володимирович Мельник, завідувач лабораторії Інституту овочівництва і баштанництва НААН, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here