Щоб здоров’я гарне мати, потрібно фізаліс висівати

0
111904

Природа має досі неоціненний скарб під назвою біорізноманітність. Серед розмаїття перспективних рослин харчового напряму особливої уваги заслуговують представники роду фізаліс. Назва роду Physalis походить від грецького слова physa, міхи або міхур, і -alis, має відношення до роздутої чашечки. У світі налічується близько 90 видів, переважна більшість з яких походять із Америки, за винятком фізалісу звичайного (Physalis alkekengi L.), який походить із європейського континенту. Фізаліс належить до родини пасльонові (Solanaceae)  і має своєрідну кулясту ягоду, дрібного або великого (діаметр 4–7/10–20 мм) розмірів із соковитим або досить сухим перикарпієм. Ягода вільно прикріплена до пагона, оточена ліхтарикоподібною мішкуватою чашечкою. Насіння, як правило, дрібне, численне (від 50 до 180 шт. у плоді).

фізаліс опушений сорт Жаринка

Рослини видів роду фізаліс за життєвою формою – однорічні і багаторічні трави, а також є чагарникові та деревні форми. Центром найбільшої різноманітності видів цього роду є Мексика (представлена близько 70 видами), більшість із яких ендемічні. Інші центри розмаїття – це США та Центральна Америка. У природних умовах Південної Америки окрім Мексики зростає близько 12 видів, серед них також є ендеміки. Окремі види культивуються у помірному та тропічному кліматичному поясі Європи, а також в Австралії, тоді як інші (перуанський та кутастий) входять до природних фітоценозів і вважаються бур’янами. Ці рослини були інтродуковані у теплі регіони Євразії та Африки у 16 столітті. У Південній Америці фізаліс квітує навесні та влітку, а його плодоношення триває до осені. Рослини природної флори зростають на узбіччях доріг, луках, піщаних пляжах, схилах річок та берегів, які схильні до затоплення.

сорт Жаринка

Представники роду фізаліс на сьогодні лише локально культивуються, здебільшого овочівниками-аматорами, хоча рослини мають унікальні властивості, завдяки чому людство може отримати нове джерело цінного харчового продукту. Сировина фізаліса має важливу перспективу використання у переробній галузі для виготовлення джемів, цукатів, ікри тощо, а також нових лікарських препаратів. Є відомості про споживання листків фізалісу кутастого у салатах.

Серед країн Близького Сходу фізаліс розглядається здебільшого як джерело сировини для фармацевтичної промисловості, оскільки депонує  різноманітність стероїдних сполук, які мають лікувальні властивості.

Фізаліс клейкоплідний с. Ліхтарик

Плоди рослин фізалісу клейкоплідного є цінним джерелом пектину, насіння – глікозидів. Пектини (рослинні полісахариди) відносяться до натуральних біологічних добавок, які відомі людству понад 200 років. Вони є джерелом розчинних та нерозчинних пластичних речовин, які необхідні для покращення травлення. Відомо, що 1 г пектину здатний вивести із організму від 160 до 420 мг cтронцію. Пектини виводять важкі і токсичні метали, пестициди та інші шкідливі речовини, покращують перистальтику кишківника та прискорюють загоєння виразок. Клейка речовина, яка вкриває ягоди, містить алкалоїд фізалісу С14Н16О5, але його кількість досить мала, і токсичної дії на організм людини не здійснює, лише надає неприємного смаку.

Євразійський вид Physalis alkekengi L. (ф. звичайний) використовується як декоративна рослина, а також має лікарську та харчову цінність, хоча плоди неприємні на смак, а незрілі можуть бути токсичними. У США, Європі, країнах Азії різноманіття фізалісу звичайного використовується у харчовій, лікарській промисловостях, ландшафтному будівництві та квітникарстві.

Добре розмножується фізаліс насінним способом. Висівають насіння для вирощування у закритому або у відкритому ґрунті восени або рано навесні. Добре результати забезпечуються у вирощуванні розсади у контейнерах. Дуже зручно використовувати для цього торф’яні горщики з ґрунтовою сумішшю. На розсаду насіння висівають у другій половині квітня. У відкритий ґрунт розсаду пересаджують після закінчення приморозків. На початку для кращого вкорінення саджанці захищають від прямих сонячних променів і регулярно поливають. За вирощування фізаліса безрозсадним способом сівбу насіння у відкритому ґрунті слід проводити у квітні або першій декаді травня. Насіння рівномірно висівають у підготовлені борозенки, ширина міжрядь повинна становити 45–70 см. Після появи сходів необхідно здійснити проріджування, дотримуючись між рослинами відстань 25–35 см у рядку. Молоді рослини добре приживаються при пересадці,  однак плоди у них з’являються пізніше.

Роботу щодо збагачення асортименту видів рослин роду фізаліс у відділі культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України розпочато наприкінці ХХ століття. Насінний матеріал був отриманий з Італії (фізаліс клейкоплідний) та Польщі (фізаліс опушений) за делектусом, а з часом були інтродуковані з Китайської Народної Республіки, Республіки Корея та з інших країн. На основі цього генофонду при застосуванні методу багаторазового добору з популяцій вільноперезапилених форм було створено два сорти (с. Ліхтарик та с. Жаринка), які занесено до Державного реєстру сортів рослин України. До речі, на сьогодні у Держреєстрі знаходиться всього 3 сорти двох видів фізалісу клейкоплідного – 1  та фізалісу опушеного (суничного) – 2.  Сьогодні колекція поповнюється новими зразками з різних країн. Усі види, форми та сорти характеризуються відмінністю за забарвленням, розмірами та терміном зберігання.

Фізаліс звичайний

Найбільшою масою плодів характеризуються рослини P. ixocarpe (с. Ліхтарик) та P. philadelphica (с. Сливовий джем) – 11–12 г, найменшою – P. pubescens (ф 1) (близько 9) г) інтродукований із Китайської Народної Республіки.

Фізаліс опушений ф2 Китайська Народна Республіка

За тривалістю зберігання ягід виділено три групи рослин: перша група (короткий термін зберігання до 15 діб) включає зразки P. ixocarpe (наприклад, с. Ліхтарик); друга група (середній термін зберігання 16–30 діб) – P. philadelphica  с. Сливовий джем та P. alkekengi; третя група (тривалий термін зберігання 31–90 діб) – P. pubescens та P. peruviana. Варто зазначити, що подібних досліджень у  науковій літературі не відмічено.

Накопичення біологічно активних сполук у ягодах рослин фізалісу є важливим показником для оцінки їх харчової цінності. Відомо, що представники даного роду широко використовуються у кулінарії, входять до комплексу дієтичних страв та різних детокспрограм.

Фізаліс перуанський

Варто зазначити, що рослини видів роду фізаліс характеризуються збалансованим біохімічним складом ягід. Найбільшим вмістом сухої речовини у ягодах відзначаються рослини P. pubescens (ф 3) – понад 18,34 %, найменшим – рослини P. philadelphica (с. Сливовий джем) – близько 10 %.

За вмістом загальних цукрів переважають плоди сорту Ліхтарик – 67,97 %. Також варто відзначити, що серед сортів та форм рослин фізалісу опушеного вміст даних вуглеводів є досить високого рівня і коливається в межах 49–58 %. Найменший вміст вуглеводів зафіксовано у плодах сорту Сливовий джем – 39,34 %. Інтенсивне накопичення аскорбінової кислоти (вітамін С) зафіксовано у фізалісу опушеного (ф 3) – 284,95 мг/100 г, найменше – у плодах клейкоплідного фізалісу сорту Ліхтарик – 123,9195 мг/100 г. Аналіз біохімічного складу рослин та плодів є важливим для визначення місця різних видів та сортів у харчовій, фармацевтичній, лікарській промисловості та декоративному садівництві. Дубильні речовини, які надходять до організму, впливають на слизову оболонку травного тракту, моторику серця, секреторну та засвоювальну функції. Вони мають в’яжучий смак та сприяють утворенню тонкого шару альбумінатів. Це призводить до зниження подразнення слизової оболонки та усуває виразки, знімається запальний процес та біль. Також дубильні речовини знижують токсичну дію хімічних агентів, сприяють збереженню аскорбінової кислоти і глікогену. Найвищим вмістом дубильних речовин (3,75 %) та титрованою кислотністю (18,71 %) характеризувалися ягоди сорту Сливовий джем, що дозволяє їх рекомендувати як цінний дієтичний продукт для оздоровлення організму людини.

Вміст каротину (провітамін А) також є важливим показником для оцінки біологічної, харчової та дієтичної цінності плодів. У комплексі вищенаведених біологічно активних сполук каротин позитивно впливає на оздоровчі процеси організму. Усі інтродуценти характеризуються високим вмістом каротину від 0,200 до 0,583 мг%, де найвищими показниками відзначались ягоди сорту Ліхтарик та фізалісу опушеного.

Спираючись на результати багаторічних комплексних інтродукційних досліджень мобілізованих у відділі культурної флори НБС імені М.М. Гришка НАН України різних видів, форм та створених сортів власної селекції, науковці розглядають можливості різнопланового використання рослин. Окрім розробки рецептур для приготування джемів, мармеладу, консервів спільно із Уманським національним університетом садівництва запропоновано ноу-хау щодо випікання хліба за використання фізалісу, у результаті чого отримано патент на корисну модель № 121878 «Спосіб лабораторного випікання хліба пшеничного з фізалісом».

хліб з фізалісу

Отже, для прикладу пропонується рецептура хліба з використанням фізалісу. Для приготування тіста беруть 85 г 70 %-го виходу борошна пшеничного вищого сорту та 15 г порошку ягід фізалісу опушеного, дріжджі пресовані – 1,5 %, сіль – 1,5 %, вода питна – згідно водопоглинальної здатності борошна (це становить близько 52–55 г). Після приготування тіста його піддають бродінню за температури 28–32 °C упродовж 150–180 хв., потім тісто обробляють, формують, уміщують у форму та знову ставлять у тепле місце для розстоювання. Кінець розстоювання тіста визначають органолептично. Випікають хліб у духовій шафі за температури 200–220 °C упродовж 15–20 хв. У результаті цього ми отримуємо хрусткий духмяний домашній хліб із неповторними смаковими якостями.

Родзинки з фізаліса опушеного

До речі, для приготування порошку ягід із фізаліса використовують стиглі плоди, які висушують, подрібнюють до крупності меленої кави та перемішують.

І на останнє варто зазначити, що плоди фізалісів мають сечогінну, кровоспинну, жовчогінну, антимікробну дію, володіють знеболюючим і протизапальним ефектом. За допомогою настоїв і відварів лікують сечокам’яні хвороби, набряки, подагру, бронхіт, ревматизм, гепатит і цистит. Якщо є свіжі плоди, то це дозволить покращити самопочуття при дизентерії, дерматозі або гіпертонії. Отже, вирощуйте і споживайте фізаліс та будьте здоровими!

 О.П. Бондарчук,  Д.Б. Рахметов, О.М. Вергун

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here