ЛОХ БАГАТОКВІТКОВИЙ – КУЛЬТУРА, ВАРТА УВАГИ

0
112174

Гумі – це такий собі невибагливий чагарник, який сміливо можна посадити на своїй ділянці у будь-якому регіоні України. Тому досвідчені садівники зазвичай мають його у своїй колекції. До речі, для гумі наявність ділянки не обов’язкова, рослину можна вирощувати і у горщику на підвіконні. Щоправда, у кімнатних умовах гумі стає вічнозеленою рослиною, яка дає не такі смачні і солодкі ягоди, як просто неба, бо є досить світлолюбною, погано переносить затінення. У теплицях і кімнатах рослина має густе листя, а гілки покриті плодами різної стадії зрілості.

Ягоди кисло-солодкі, трохи терпкі. Після повного дозрівання терпкість зникає. М’якуш за консистенцією схожий на кизил, тільки ніжніший і соковитіший. У плодах міститься єдина м’яка їстівна кісточка (насінина), яка позитивно впливає на травний процес. Ягоди не обсипаються і можуть висіти до середини серпня. Відрив завжди сухий, але для тривалого зберігання краще обривати їх разом із плодоніжками. У ягодах виявлено багато корисних мікроелементів, крім того, вони наділені тонізуючими і протизапальними властивостями, а у листі є вітамін С. Його можна сушити і використовувати для приготування фіточаю.

ДОВІДКА

Гумі – це японська назва лоху багатоквіткового. Він належить до родини лохових, до якої, крім гумі, входять обліпиха, а також маловідомі види лохів: вузьколистий, зонтичний та майже невідома нам шефердія срібляста.

Батьківщина гумі – Центральний Китай. Звідти він потрапив до Кореї та Японії, де плоди вважаються цілющими. Саме японці висадили гумі на острові Сахалін, де рослина з успіхом прижилася і звідти розповсюдилася на терени колишніх радянських республік. У 80-х роках минулого століття з гумі проводилася селекційна робота у Ботанічному саду ім. Гришка, що у Києві, в результаті якої було виведено кілька сортів, які відрізняються між собою в основному формою куща, формою ягоди і термінами дозрівання.

Вегетація лоху багатоквіткового в Україні починається з другої половини квітня, цвітіння відбувається у середині або наприкінці травня, тому рослина майже ніколи не потрапляє під поворотні заморозки і рясно плодоносить щороку. Дозрівання плодів відбувається наприкінці червня – на початку липня, період спокою може бути дуже коротким –  до 30 днів.

Посадка гумі зводиться до елементарних заходів. Викопується посадкова яма, яку заряджають компостом або перегноєм, висаджують у неї рослини, заглиблюючи на 2–3 см нижче рівня грунту, поливають.

Перші два роки після посадки гумі росте досить повільно. При вирощуванні з насіння плодоношення зазвичай настає на п’ятий – шостий рік, з відводків – на третій–п’ятий рік. Лох багатоквітковий являє собою кущ висотою до 2 метрів, ширина крони сягає 1,5 м.

Зимостійкою рослину можна назвати з натяжкою, але сорт Сахалінський краще пристосований до морозів. Плюс у гумі є прекрасна здатність до регенерації. Більшість підмерзлих пагонів відновлюється самостійно. Решту бажано обрізати навесні. При незначному догляді лох багатоквітковий може плодоносити до 20–25 років. Дозрівання плодів зазвичай розтягнуто до 15–17 днів. Свіжі плоди вживаються як десерт, з них виготовляють джеми, варення, сік, компот, сушать і заморожують.  

АГРОТЕХНІКА

Ось що радить читачам свого сайту відомий на Хмельниччині садівник В’ячеслав Францішко: «Агротехніка вирощування нескладна. Рослина любить сонячні, захищені від вітру місця, витримує напівтінь. Перші два роки на зиму бажано прикривати. Для цього стебла пригинаються до землі, пластика куща дозволяє це легко зробити, пришпилюються дротом та накриваються легким укриттям. Наприклад, мішком з-під цукру. У місцях, де немає сніжного покрову, – чимось більш теплим (агроволокном). Коренева система поверхнева, тож мульчування піде лише на користь. Гумі – рослина, корисна для ґрунтів. Колонії бактерій на її корінні збагачують землю азотом. Крім усього цього це прекрасний медонос». Хоча гумі вважається самоплідною культурою, яка не потребує запилювачів.

Розмноження гумі своєрідне. У нього, як і у смородини, добре вкорінюються присипані землею однорічні гілки, але зовсім не приживаються здерев’янілі живці. Перспективним є розмноження гумі насінням, сіянці не відрізняються від материнської форми. Але схожість сухого насіння становить близько 10%, що є занизьким показником. Тому, щоб уникнути стратифікації, рекомендують висівати насіння восени у відкритий грунт, де воно пройде природну підготовку до проростання і навесні зійде. 

Цікаво, що лох багатоквітковий майже ніколи не зачіпають ані шкідники, ані захворювання. Догляд за кущами в основному полягає у збиранні плодів і вирізанні зайвих гілок. Хоча варто визнати, гумі чутливий до поливів, особливо у посушливий період, і внесення добрив.

 Олесь Дмитренко