Як запобігти наслідкам кліматичних змін у саду

0
111400

Кожен новий рік вносить свої корективи у галузь садівництва. Виборювати урожай доводиться не лише у шкідників та хвороб, а і у нових реаліях змін клімату. Вони диктують нові правила гри. Наслідки таких змін, як осіннє цвітіння дерев та кущів, раннє весняне цвітіння, значні пошкодження молодих дерев при невеликих приморозках і т. п. важко виправити, але їм легко запобігти. І не потрібно  придумувати велосипед, просто ставтесь до природи, як до самого себе.

Наведу кілька прикладів. Скажімо, взимку прогнозують значне зниження температури… У більшості людей на першому місці тепло в оселі, заготовляють додаткові обігрівачі, дрова, і дуже мало кого хвилює, як почуватимуться висаджені дерева та кущі. У цьому є велика провина і продавців посадкового матеріалу, які заради наживи складають такі характеристики своїм деревам, в які хочеться вірити — морозостійкість на рівні -30°C, у декого навіть 35 нижче нуля. Урожайність у рік посадки – десятки кілограмів і так далі. І головна складова — низька ціна. А здешевлення вартості саджанця не завжди сумісне з його якістю.

 Узяти дерево хурми. Його до 2-метрового розміру можна виростити за 4 роки, а можна і за два, коли добре “годувати” саджанці азотними добривами. Перегодовані саджанці мають чудовий вигляд, але при незначному заморозкові при -8°C мороз розірве його невизрілу кору навіть якщо саджанець укрити. Така ж сама ситуація буде і в нормального саджанця, коли у зимові місяці з’являються теплі сонячні дні. Кора на деревах з південного боку прогрівається. Там відбувається пробудження та наповнення вологою. Результат – розтріскування кори після заморозків. Тож дерева мають бути готовими до зимівлі — визріла та побілена деревина. У цьому плані більшого догляду у перші роки після висадження у ґрунт потребують дерева хурми, персика, абрикоса, актинідії, ківі, зизифусу та особливо інжиру, які потрібно захищати не лише від морозу, а й від сонячних опіків. Актуально це і для усіх інших культур.

Весна може бути короткою та спекотною або затяжною та холодною. Але за тих чи інших умов небажане раннє цвітіння, після якого, як правило, запізнілі приморозки, а далі втрата урожаю. Затримати цвітіння можна за допомогою залізного купоросу. У зимовий період треба обприскати крону дерев розчином 300–500 грамів на 10 літрів води. Це не лише допоможе знищити спори різних грибкових захворювань, але й до 10 днів затримати розпускання бруньок і разом із тим відтягне цвітіння. А побілка стовбура та скелетних гілок вапном відтермінує цвітіння ще на тиждень. У північних та центральних областях можна накидати по периметру крони дерев снігу, у південних можна застеляти цю зону білим агроволокном — це додасть іще декілька днів. При затяжній весняній сльоті з високою вологістю подбайте про грибкові хвороби. Обробіть дерева фунгіцидами, особливо вишні та черешні. Якщо не зробите цього, наслідки через хворе листя будуть катастрофічні. Уже у липні, у спеку почне опадати листя. У серпні дерева можуть стояти голі або напівголі. А разом із осінніми дощами у жовтні–листопаді біологічний годинник дерев дає збій, сприймаючи цей період за весну, вони зацвітають.

Літня пора потребує чи не найбільшої вашої уваги у саду. Кожного разу, коли у нестерпну спеку ви прагнете заховатись у прохолодне місце та випити холодної води, а на відкритій місцевості прикриваєте хоча би голову біленькою панамою… Уявіть собі, як там почуваються ваші рослини, коли земля та кора на деревах нагріта майже до 60 градусів вище нуля. Коли коренева система працює у надважких умовах, не забезпечуючи достатньо вологи, яку швидко випаровує листя. Усі бачили таке явище, коли на стовбурі та гілках виступає “глей” – правильно, камідь. Явище, яке ще й досі не має правильного визначення. Були описи, що це вірусне захворювання, також бактеріальне, також грибкове. Мої спостереження  привели до іншого висновку: все набагато простіше. В усіх рослин є судини, якими від коріння до верхівок транспортуються різні поживні речовини, простіше – сік. Для того, щоб це відбувалось, коренева система створює тиск. Залежно від виду та віку дерева тиск може сягати від 2 до 200 атмосфер. Так от, за перегрівання стовбура та гілок дерев через пори в корі випаровується багато вологи. Якщо вологи недостатньо, сік у судинах сильно загущується, що призводить до закупорювання судин. Коренева система не може доправити поживні речовини, збільшує тиск. Тож камідь є продуктом проходження та фільтрації під високим тиском через кору та деревину рослинного соку. Далі все, як написано у книжках – у таких місцях залежно від умов селяться бактерії, віруси, різні грибкові – відмирання кори та деревини, загибель дерева. Я це пояснив детально, щоб підкреслити важливість захисту дерев від перегрівання влітку. Не менш важливо забезпечити кореневу систему вологою у цей період. Знаю, що у деяких регіонах води не вистачає для худоби, не те що для дерев. Але у таких випадках не такий важливий полив, як збереження вологи у ґрунті. Для цього до рук потрібно узяти сапу. По-перше, знищити бур’яни, особливо багаторічні – вони перші конкуренти на вологу для дерев. По друге, рихлення запобігає утворюванню глибоких тріщин, через які земля швидко осушується навіть до кількох метрів завглибшки. Глибокі тріщини не лише осушують ґрунт, але і рвуть коріння, від чого ще більше страждають дерева. Крім того, це ще призводить до масової кореневої порослі у деяких культур (обліпиха, годжі). Недарма у народі кажуть, що сапання – це сухий полив. І основна складова успішного садівництва – це мульчування. Усі рослинні рештки – виполоті та скошені бур’яни, листя, обрізані та подрібнені гілки – усе має залишитись у саду. Саме завдяки верхньому органічному покриттю, яке живить різні мікроорганізми та дощових черв’яків, які, у свою чергу, переробляють рослинні рештки на поживні речовини, зберігається волога. І немає різниці, чи пролилась злива, чи випав невеликий дощ або просто ранкова роса — усе потрапить до коріння, а не стече забитими рівчаками геть із саду.

підготовлений до зими інжир

Осіння пора – не лише збирання врожаю. Якщо помічаєте неприродний листопад у вересні або й раніше, перша ознака – страждання кореневої системи від нестачі вологи. Тут без потужного поливу не обійтись. Якщо ви цим знехтували влітку, то для старих дерев потрібно від 100 до 200 літрів води. Інакше дерево впадає у сплячку та через місяця півтора–два (в умовах посушливої осені) за наявності природних опадів прокидається та зацвітає. Це може відбутись пізньої осені з наслідком втрати врожаю. Або серед зими під час кількатижневих потеплінь, що призводить до загибелі дерева.Зимова пора – не лише для обрізування та профілактики хвороб саду. Перевірте у різних місцях за допомогою заступу, на яку глибину добре зволожений ґрунт. Якщо глибина вологи менша 40–50 см, потрібно зробити вологозаряд. Кількість води або снігу підбираєте за віком дерева. Іноді хороший вологозаряд в осінньо-зимовий період є запорукою нормального життя дерева на цілий рік.

 Як бачите, складного нічого немає, але хороший урожай потребує чималих зусиль та фізичного навантаження. І лише птахи можуть собі дозволити раз на рік прилітати до черешні, коли плоди почервоніють. Ми з вами маємо працювати протягом року, щоб одного разу порадувати свою рідню смачними та поживними плодами.  

 

В’ячеслав Францішко, власник плодорозплідника, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область

 

   

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here