Види садивного матеріалу суниці садової: тонкощі вибору

0
111005

Найправильніше  садивний матеріал отримувати у спеціалізованих господарствах чи з наукових установ (заключивши ліцензійну угоду) вищих категорій для створення власного навіть невеликого маточника, а потім уже звідти брати розсаду для плодоносного ягідника. Це загальносвітова практика. Помилкою є  бажання  «небідних людей» привозити дорогий матеріал вищих категорій із Європи для  плодоносних ягідників.

Основні вимоги у світі: садивний матеріал повинен мати  помологічну (сортову) відповідність і чистоту, а також вірусологічну чистоту за рахунок поетапної процедури оздоровлення (вихідний, базовий, сертифікований). При цьому є суттєва різниця у ціні не тільки відповідно вказаних категорій, але і за відповідність якісним параметрам по товщині «сердечка», що у європейській практиці класифікується як А ++, А +, В. Чим «товстіша» розсада, тим вона дорожча, особливо якщо вирощена у контейнерах (різних за величиною). Мікроклонально, як кажуть, «in vitro», отримуємо найдорожчу категорію матеріалу, а надалі іде послідовний процес вегетативного розмноження у польових умовах.

Основним видом є розсада «фриго», тобто викопана пізно восени, охолоджена та збережена до весни у холодильниках; і в меншій мірі – свіжовикопана, «зелена». Попит на ту чи іншу розсаду визначає, перш за все, купівельна спроможність виробника та його здатність використовувати сучасні технології вирощування суниці  (на плівці та зрошенні, на грунті чи у тунелях на субстратах). Хоча слід розуміти, що саме свіжонарізана чи свіжовикопана зелена розсада (розетки) є первинною основою для подальшого отримання найбільш якісного матеріалу у великих контейнерах (0,35–0,7 л) чи горщиках на 5–7 літрів. При цьому доречно нагадати, що на один гектар потрібно не десятки і не сотні, а  40–50 тис. шт. рослин. Тобто садіння ягідника не така уже і дешева річ, тому для плодоносних  ягідників розсаду вищих категорій  використовувати недоцільно.

 Саджанці «зелені» та «фриго»  з відкритим корінням,  у контейнерах і горщиках

Традиційна свіжовикопана «зелена» розсада  має  листя, придатна для оперативного  весняного чи осіннього строку садіння, але не підлягає тривалому зберіганню. Але якраз останнє і стало основним поштовхом для отримання «зручної» розсади – «фриго». Такої, яка  охолодженою зберігається при невеликих мінусових температурах доти, доки господар вважатиме за потрібне. І саме завдяки «фриго»-рослинам виник і отримав різкий розвиток напрям програмованого вирощування ягід суниці на той місяць, який дасть максимальний прибуток.

Саджанці  «фриго» зберігаються замороженими довгий час

Можливість і доступність морозильних камер для тривалого зберігання рослин якраз  і стала основним поштовхом для отримання «зручної » розсади – «фриго». Такої, яка охолодженою зберігається за невеликих мінусових температур доти, доки господар вважатиме за потрібне. І саме завдяки «фриго» -рослинам виник і отримав різкий розвиток напрям програмованого вирощування ягід суниці на той місяць, який дасть максимальний прибуток.

У переважній більшості європейських країн  розсаду суниці прийнято класифікувати та розділяти  на такі групи якості за вимірами в місці умовної кореневої шийки  (коронки, сердечка) / Zurawicz E. Masny A. 2010 /.

  1. В саджанці малі  (середня товщина менша 10 мм);
  2. А саджанці середні  (середня товщина  1015 мм);
  3. А + саджанці сильні  (середня товщина вище  15 мм);
  4. Саджанці великокорончасті (середня товщина вище  18 мм, а оптимальна – близько 25мм). Отримують їх лише після дорощування, і на момент посадки мають від 3 до 5 черешків з готовими квітконосами.

Потенціал продуктивності саджанців «фриго» залежить саме від їх якості. За даними голландських дослідників,  висаджені влітку саджанці  «фриго» А + мали  однаковий урожай  із висадженими навесні  саджанцями  «фриго» А. За умов  закритого грунту чим пізнішими будуть терміни садіння, тим кращу за якістю розсаду треба використовувати, А + і навіть великокорончасту  /Zurawicz E. Masny A. 2010 /. Сама ж кількість розсади за показниками якості залежить від таких умов, як якість грунту, помологічного сорту, умов освітлення та температури.

Саджанці «зелені» , але дорощені у касетах, малих і великих контейнерах та горщиках

Подальшим революційним методом інтенсифікації вирощування суниці  стало вирощування її саджанців у горщичках  (контейнерах). Як відомо, при закладанні традиційних насаджень суниці свіжозаготовленою зеленою розсадою у другій половині літа плодоношення слід чекати не менше року. Використання ж розсади у горщичках забезпечує повний урожай вже у наступному році, що сприяє значно швидшому поверненню витрачених на садіння ягідника коштів. Завдяки цьому різко почало зростати виробництво ягід як у невеличкій Швейцарії, так і  в інших країнах  /Мельник О.В.,2000/.

При вирощуванні садивного матеріалу в Швейцарії  найбільшим попитом користується матеріал із грудкою землі  (як менш вибагливий до поливу). Розсада “фриго” є самою дешевою, і її використовують для садіння у середині  травня та червня  (рослини повільно приживаються, достигання ягід починається дещо пізніше). Найбільш високоякісним та найдорожчим є посадковий матеріал в  індивідуальних контейнерах.  Зазвичай суницю саджають 25 липня – 20 серпня  (при садінні зеленої розсади рекомендовані більш ранні строки) / Anon, 1990 /.

Окрім того, саджанці суниці у горщичках можна використовувати і для так званого  «регульованого» вирощування, зберігаючи їх  у холодильниках за умов, аналогічних умовам зберігання саджанців «фриго». З таких саджанців  отримують удвічі вищий врожай, ніж із розсади «фриго», і становить він близько 400 г з однієї рослини, що у перерахунку  досягає 20 тонн з гектара /Мельник О.В., 2000/.

У фермерських господарствах Голландії  подібні технології до 2008 р. відпрацьовані  досконало. Наприклад, у господарстві Westerbouwing  вирощують садивний матеріал близько 25 сортів: Ельсанта (основний), Фламенко, Еві-2, Еверест та інші.  Вуса суниці садять у касети без коріння 15–20 червня і проводять щоденний полив (40 шт. / 1 м ²). Як субстрат використовують торф  із перлітом ( ph 6,0). У грудні садивний матеріал переносять у сховище. У  лютому  касетний матеріал достають із сховища, частину реалізовують (20 євроцентів / кущ), а інші пересаджують у великі горщики для плодоношення і розміщують у плівкових теплицях  /Леонович И.С., Таранов А.А., Левшунов В.А., Драбудько Н.Н., 2009/. Щорічно посадковий матеріал замінюють, оскільки великі ягоди можна отримати тільки на молодих рослинах. Горщики з рослинами у теплицях розміщують на рівні 150–160 см від землі для зручності та підвищення ефективності праці. На 1 м ² площі теплиці розміщують по 2 горщики, у кожному з яких по 2 рослини. Врожай становить 1 кг з куща, або 40 т/га. Збирання врожаю проводять з червня до жовтня. Кожні 2 тижні проводять обробку проти хвороб  (в основному від сірої гнилі).

У 2008 р. господарства  Польщі уже практикували масове вирощування рослин суниці у касетах і окремих контейнерах. Вартість однієї розетки з відкритою кореневою системою становила 0,35 злотих, а із закритою – 0,65–2,5 злотих залежно від сорту і розміру контейнера /Дмитриева А.М., Шалкевич М.С., Исаченко Л.М., Клакоцкая Н.В., Легкая Л.В., Коровин К.Л., 2009/.

Вирощування оздоровлених рослин у теплицях

За грунтового вирощування у теплицях маточні рослини суниці вищих категорій (безвірусних) за умови подачі добрива з поливною водою (фертигації) теж дають велику кількість розеток для подальшого вкорінення – чи у касетах, чи у великих контейнерах.

 

В.В. Павлюк

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here