Ризоктоніоз картоплі та методи контролю

0
163

Близько 30% витрат на захист посадкових площ картоплі припадає на передпосадкову обробку насіннєвого матеріалу. При цьому одним із основних цільових об’єктів є ризоктоніоз картоплі.

Ризоктоніоз – небезпечна хвороба, що розповсюджується шляхом зараження посадкових бульб картоплі та поширюється у ґрунті. Хвороба пошкоджує бульби та інші підземні вегетативні органи рослини, знижуючи урожайність картоплі до 40%. Збудником захворювання є гриб Rhizoctonia solani (статева стадія – Thanatephorus cucumeris [A. B.Frank] Donk). Відомо, що Rhizoctonia solani фактично є видовим комплексом з 13 анастомозних груп патогену (AG), що класифікуються відповідно до здатності їхніх гіф до анастомозу один з одним. Найбільш поширеним у картопляних насадженнях вважається група AG3. Саме патогени цієї групи є найбільш шкодочинними та формують склероції на поверхні бульб картоплі. Джерелом інфекції є залишки рослин, заражений ґрунт або посадковий матеріал, тому комплексний підхід до захисту насаджень картоплі проти цієї хвороби повинен базуватися також на якісному насіннєвому матеріалі та хімічному захисті бульб.

Проте симптоматика цієї хвороби не обмежується лише чорними склероціями на поверхні бульб. Патоген завдає значної шкоди, уражуючи проростки та надземні частини рослин, викликаючи суху гниль та коричневі виразки різної величини.

Ураження ризоктоніозом особливо помітні у середині вегетації. Візуально такі рослини від стають у рості; помітне в’янення, особливо у денний час; листки мають закручену форму.

Існує низка методів, якими користувалися агрономи проти цього захворювання. Серед них агротехнічний – раціональна сівозміна, ретельний обробіток ґрунту та використання якісного посадкового матеріалу. Застосування хімічних препаратів є одним із найбільш поширених та ефективних для контролю цієї хвороби. Промислово існує декілька підходів до протруювання посадкової картоплі: протруювання бульб та ґрунту під час садіння, попереднє протруювання бульб після сортування. За різними даними, найбільш ефективною є комбінація нанесення препарату на поверхню бульб та ґрунту під час садіння.

Компанія BASF приділяє особливу увагу розробці препаратів групи протруйників. Найвищу ефективність проти збудника ризоктоніозу у період проростання та протягом вегетації має препарат Серкадіс®.

Рекомендована доза застосування препарату 0,2–0,25 л/т. Діюча речовина препарату Ксеміум® (флуксапіроксад) діє не тільки як фунгіцид, а й позитивно впливає на фізіологію рослини завдяки збільшенню кореневої системи та формуванню міцніших стебел.

Лабораторні дослідження препарату проти різних ізолятів збудника ризоктоніозу свідчать, що препарат ефективно діє проти основних шкодочинних груп патогену.

Результати дослідження ефективності препарату Серкадіс® вказують на те, що його застосування не має фітотоксичного впливу на ріст та розвиток рослин, та демонструють ефективність його роботи проти ризоктоніозу.

І це ще не все. Лабораторний аналіз урожаю, отриманого з площ, де проводилась обробка препаратом Серкадіс®, та урожаю з контрольної ділянки показав суттєву відмінність. Це може свідчити про позитивний вплив застосування препарату на урожай в цілому та лежкість бульб в подальшому при зберіганні. Дослідження проводились лабораторією фітопатології Інституту захисту рослин НААН України у 2017 році.

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here