Протруювання садівного матеріалу

0
215

Щорічний недобір врожаю картоплі від хвороб та шкідників у період вегетації та зберігання залежно від сорту складає від 23 до 29%, а у деякі роки перевищує 50%. У результаті розвитку мокрих та сухих гнилей він нерідко досягає 30–40%. Комплексна система захисту картоплі від шкідливих організмів передбачає поєднання різних методів: організаційно-господарського, агротехнічного, біологічного, фізичного та хімічного.

Для висаджування картоплі має використовуватись здоровий, якісно відсортований насіннєвий матеріал. Відповідно до Вимог Наказу No384 Мінагрополітики України від 12.07.2019 р.:

— бульби насіннєвої картоплі мають бути здоровими, цілими, зі зміцнілою шкіркою та за формою і забарвленням типовими для відповідного ботанічного сорту; сухі, не пророслі (під час весняної реалізації допускається наявність бульб з паростками довжиною не більше 5 мм), до яких відносять бульби без поверхневої вологи, крім вологи від при-родного випаровування здорових бульб. За ступенем ураження бульб хворобами, наявністю дефектів, розмірами, домішок землі насіннєва картопля класу еліта Е та класу А має відповідати допускам.

Хімічний метод боротьби з хворобами та шкідниками використовують для профілактичних цілей (протруювання насіннєвого матеріалу) та винищувальних обробок тоді, коли спостерігається масовий розвиток шкідників та хвороб, який не може бути стриманий іншими профілактичними заходами. Протруювання садивних бульб картоплі фунгіцидами та інсектофунгіцидами або біологічними препаратами в першу чергу спрямоване на зниження запасів інфекції у ґрунті та у насіннєвому матеріалі. Під час висаджування картоплі пошкоджуються паростки та покривні тканини бульб. Бульби, попадаю-чи в грунт, можуть заражуватись різними видами паразитної та сапрофітної мікрофлори, вони загнивають або дають уражені хворобами сходи, особливо в умовах холодної і затяжної весни. Тому знезараження насінних бульб перед садінням повинно проводитись і з профілактичною метою.

Протруюванням насіннєвих бульб залежно від діючої речовини досягають ефекту захисту від збудників фітофторозу, ризоктоніозу, фомозу, сухої та мокрої гнилі, парші звичайної та сріблястої, а також шкідників – колорадського жука та його личинок, дротяників, личинок хрущів, попелиць, капустянки, цикадок, трипсів. Сучасний сортимент протруйників досить широкий. Принципово новим підходом до захисту картоплі є використання нового покоління інсектофунгіцидів для боротьби з комплексом шкідників та хвороб картоплі, які захищають насадження впродовж тривалого періоду. Високу ефективність можна досягти лише при точному дотриманні рекомендованих норм використання препаратів і технології обробки бульб.

Проти ризоктоніозу, сухої та мокрої гнилей, фомозу, різних видів парші та інших захворювань та комплексу шкідників насіннєву картоплю протруюють одним із дозволених препаратів (водяним розчином), або їх аналогів:

Своєчасне та ефективне проведення комплексного захисту від хвороб та шкідників вимагає чітких знань зовнішніх симптомів хвороб і уражень картоплі, біологічних особливостей збудників хвороб поширення та їх шкодочинності. Найнебезпечнішою хворобою картоплі, яка впливає на схожість насіння і може знижувати урожайність бульб до 40%, є ризоктоніоз. Це захворювання уражує бульби, стебла, столони і корені і проявляється у вигляді так званої чорної парші бульб, загнивання вічок і паростків та відмирання коренів, а також у вигляді «білої ніжки» стебел картоплі. У своєму циклі розвитку гриб проходить декілька стадій: спокою, паразитичну і статеву. Стадія спокою – це склероції. У формі склероціїв гриб зимує на бульбах, у грунті та на рослинних рештках. Склероції зовні нагадують грудочки грунту, що прилипли до поверхні бульби. Вони досить легко зішкрібаються, але не відмиваються водою. Навесні у місцях зберігання картоплі або після її садіння підвищуються температура та вологість, що створює сприятливі умови для росту і розвитку гриба. Раннє проростання бульб у сортів із коротким періодом спокою сприяє більш сильному ураженню паростків і сходів картоплі ризоктоніозом. Гіфи гриба проникають у бруньки вічок і заражають молоді паростки картоплі, у результаті чого на паростках з’являються бурі нерівні плями, а при сильному розвитку захворювання утворюються виразки.

Паростки гниють і надламуються. Бульба втрачає основний паросток, після чого пробуджується спляча брунька другого і третього порядку, подібно до обривання паростків. Насадження зріджуються. Особливо великої шкоди ризоктоніоз завдає у роки з холодною весною. Хворі кущі відстають у рості. Влітку ризоктоніоз проявляється у формі сухої гнилі підземної частини стебла у вигляді коричневих виразок різного розміру, у яких відмираючі тканини нагадують трухляву деревину. На столонах ризоктоніоз викликає некроз тканин і ви-разки, через які в бульби можуть проникати грунтові бактерії – збудники чорної ніжки. Збудник хвороби належить до факультативних паразитів, оскільки грибниця може тривалий час існувати у грунті сапрофітно. Найбільш сприятливі для розвитку ризоктонії грунти з високим умістом перегною. Інфекція зберігається у грунті і на бульбах. Проте найбільшу небезпеку становить інфекція, яка знаходиться на садивних бульбах.

Основні заходи боротьби з ризоктоніозом: дотримання сівозміни; збирання та знищення рослинних решток, підбір сортів із тривалим періодом спокою, забезпечення оптимальних умов зберігання, запобігання передчасному проростанню насіннєвих бульб, добір здорового садивного матеріалу (без склероціїв), знезараження насінних бульб із склероціями фунгіцидами, садіння у прогрітий грунт (при температурі не нижче 80 С), своєчасне і якісне проведення досходових розпушувань грунту, раннє збирання бульб на насінницьких ділянках. Необхідним є застосування агрозаходів, які здатні пришвидшити появу сходів картоплі. Також важливо про-водити збирання врожаю бульб в оптимально ранні та стислі тер-міни, адже збільшення періоду між скошуванням картоплиння до копання урожаю бульб значно збільшує ступінь покриття бульб склероціями ризоктонії. Встановлено, що оптимальним строком збирання картоплі у боротьбі з ризоктоніозом є 7 днів після знищення картоплиння. При збільшенні періоду між десикацією картоплиння та збиранням до 25 днів заселення бульб склероціями патогена зростає на 25–31%.За результатами досліджень Інституту картоплярства НААН, протруювання базової насіннєвої картоплі сорту Скарбниця препаратом Селес Топ у дозі 0,5 л/т бульб забезпечило зниження ушкоджень сходів картоплі, ви-кликане комплексом хвороб, на 68%, а приріст врожаю становив 10–20%. Підвищувалась частка товарної насіннєвої фракції бульб картоплі розміром 35 – 55 мм на 14–18,3 %.

Ефективним засобом боротьби з ризоктоніозом бульб є обробка садивного матеріалу картоплі у сховищах за 1–2 місяці перед його висаджуванням при навантаженні контейнерів або бігбегів методом застосування дискового розпилювача.

Високу ефективність проти ризоктоніозу має застосування обробок ґрунту препаратом Юніформ 446 SE для захисту молодих рослин та бульб картоплі від грунтової інфекції ризоктоніозу та фітофторозу, а також у боротьбі з антракнозом, сріблястою паршею. Обробка дна борозни розчином Юніформ 446 SE проводиться під час висаджування картоплі за встановлення 2–3х форсунок на кожен сошник саджалки (витрата розчину препарату 150 л/га). Завдяки протруюванню бульб та ґрунту з’являється можливість розпочинати обприскування насаджень проти фітофторозу на два тижні пізніше, що полегшує прийняття правильного рішення щодо терміну початку обприскування. Протруюванням садивного ложа бульб можна пригнічувати раннє ураження насаджень картоплі фітофторозом (Phytophthora infestans), особливо стебловою формою цієї хвороби, яка рано поширюється з уражених материнських бульб. У такий спосіб застосовують препарат Еместо Квантум. Причиною значного випадання рослин, і як наслідок, недобору врожаю картоплі є садивні бульби, уражені сухими гнилями. Шкодочинність сухих гнилей картоплі не вичерпується зростанням відходів бульб при зберіганні, які складають приблизно 7–11 %, а в умовах підвищених температур і вологості зберігання до 30–50%. В основному уражені бульби сухою гниллю не проростають взагалі. У більшості випадків збудники сухої гнилі у вигляді спор та міцелію потрапляють на бульби разом із ґрунтом. Сухі гнилі – захворювання картоплі періоду зберігання. Викликаються представниками ро-дів Fusarium, Phoma, Alternaria. Залежно від збудника розрізняють суху фузаріозну, суху фомозну чи суху альтернаріозну гнилі. Розвиток сухих гнилей посилюється з механічним травмуванням бульб при збиранні, транспортуванні або сортуванні картоплі, з ураженням бульб фітофторою, нематодою, дротяником. Поширенню хвороби сприяє також висока темпера-тура і низька відносна вологість повітря. Саме низька вологість обумовлює розвиток сухих, а не мокрих гнилей. Захворювання призводить до погіршення насіннєвих якостей картоплі, що спричиняє зниження урожаю та його якості.

При сухій фузаріозній гнилішкірка бульб у місці ураження концентрично зморщується, а на її поверхні з часом з’являються білі, сіруваті або рожеві подушечки гриба, які являють собою суміш міцелію і конідіального спороношення.

При фомозі в уражених місцях з’являються впадини, схожі на сліди від пальців. З часом шкірочка в цих зонах також зморщується, але не концентрично, а швидше сітчастовидно. Впадини при сухій фомозній гнилі можуть досягати великих розмірів, але вони неглибокі.

Альтернаріоз переважно викликає ураження надземної частини рослин картоплі, але інколи за рахунок спор, що знаходяться на ураженому картоплинні, можуть уражуватися і бульби. При цьому на них утворюються бурі або майже чорні плями, м’якуш під якими згниває і перетворюється на суху темносіру або коричневу крихку масу. Протруювання садивних бульб у боротьбі з інфекцією Fuzarium solani інших видів роду Fuzarium є профілактичним агрозаходом, здатним знизити розвиток та поширення захворювання бульб нового врожаю.

Срібляста парша картоплі спричинюється недосконалим грибом (Helminthosporium solani Dur.etMont). Інфекція зберігається і у грунті і на насіннєвих бульбах. Бульби уражуються сріблястою паршею у грунті, а також при несприятливих умовах транспортування і зберігання, коли не дотримуються нормативи вологості і температури. Гриб проникає у бульби переважно через вічка та сочевички. Міцелій гриба уражує лише клітини верхнього кіркового шару. При цьому на поверхні уражених бульб утворюються світлокоричневі плями різного розміру та форми, здебільшого біля сочевичок. При підвищенні температури в сховищі навесні до 18°С активність патогену відновлюється, чим і пояснюється посилене ураження бульб сріблястою паршею у квітні–травні. Тому ризик поширення сріблястої парші восени менший, ніж навесні. З метою запобігання цьому захворюванню завезений матеріал слід відразу ж висадити після одержання, а не витримувати в складських приміщеннях, не призначених для зберігання картоплі, щоб не до-пустити розвитку захворювання, а отже й зрідження сходів. При сильному ураженні бульби втрачають тургор і стають м’якими. Шкодочинність парші сріблястої проявляється зниженням насіннєвих якостей картоплі (зріджені сходи, ниткоподібні паростки). Хворі бульби легко заражують-ся вторинною патогенною та сапрофітною інфекцією і швидше втрачають вологу, ніж здорові, внаслідок чого зростають відходи бульб у період зберігання.

Заходи боротьби зі сріблястою паршею: вирощування картоплі у сівозміні з ротацією культури не менше трьох років. Садивний матеріал рекомендується озеленювати та обробляти фунгіцидами. Зменшує шкодочинність хвороби своєчасне скошування картоплиння та раннє збирання врожаю за сирої погоди. Зберігають бульби при температурі 1–3°С та відносній вологості повітря не вище 90%. Обов’язковим заходом у боротьбі із сріблястою паршею має бути ретельна дезінфекція техніки і картоплесховищ при збиранні врожаю. Найкращий захист картоплі від сріблястої парші отри-мано у результаті протруювання садивного матеріалу препаратами СелесТоп, Юніформ, Квадріс. Вплив застосування різних фунгіцидів для протруювання бульб картоплі проти сріблястої парші через 6 тижнів після збирання наведено в Таблиці 5. Обробки насіннєвих бульб під час закладання на зберігання в дослідженнях РУП «Науково-практичний центр НАН Біло-русі по картоплярству та плодоовочівництву» були найбільш ефективними при застосуванні фунгіцидів (фунгазіл, фундазол, витавакс, текто, нітрафен, моцерон, максим). Протруювання бульб через 1 день після збирання стримувало розвиток сріблястої парші на 31,5–71,3%. Парша порошиста картоплі проявляється в умовах підвищеної вологості грунту. Хвороба розвивається на важких за механічним складом грунтах, а також на торфових грунтах при підвищеній вологості та кислотності.

Збудником порошистої парші є гриб Spongospora subterranean (Wallr) Lag із класу хітридіоміцетів. Він не має розвинутого міцелію, у вегетуючому стані являє собою грудочку протоплазми без оболонки (амебоїд), яка здатна рухатись. Наявність відкритих сочевичок на бульбі або механічних пошкоджень сприяє проникненню збудника всередину тканини.

На надземній частині ознаки захворювання не проявляються. На коренях і столонах спочатку з’являються білі нарости неправильної форми, які з часом буріють. За розміром вони можуть сягати волоського горіха. На по-верхні бульб утворюються світлі пустули у вигляді бородавок. Після збирання бульб пустули підсихають, шкірка розтріскується, й утворюються виразки, заповнені споровими клубочками збудника, що пилять. Рештки шкірки тривалий час зберігаються по краях виразок, надаючи їм зіркоподібної форми. При сильному ураженні бульби деформуються. Інфекція зберігається на насінних бульбах і в грунті протягом 3–4 років. Товарна цінність ура-жених бульб знижується внаслідок проникнення через виразки збудників гнилей, бактерій і грибів, погіршується їхня лежкість. Тому ураження бульб порошистою паршею може призвести до значних збитків. Заходи боротьби з паршею порошистою картоплі: дотримання сівозміни, добір здорового садивного мате-ріалу, протруювання бульб перед садінням, підбір стійких сортів, вапнування кислих грунтів та запобігання перезволоженню грунту. Картоплю можна вирощувати на зараженій ділянці не раніше як через 4–5 років, коли спорові клубочки втратять життєздатність.Фітофтороз (Phytophthora infestans (Mont) De Bary) на бульбах картоплі виявляється у вигляді трохи вдавлених, твердих, досить чітко окреслених, неправильної форми плям бурого або свинцево-сірого кольору. Відтінок плям змінюється від забарвлення шкірки. Уражений м’якуш бульби іржаво-коричневого кольору, губчастий. Ураження поширюється від поверхні до серцевини бульби окремими смугами. Хворі бульби під час зберігання уражаються збудниками мокрої та сухої гнилі, внаслідок чого бульби загнивають. Висаджені хворі бульби є причиною виникнення первинного вогнища інфекції, а заражені бульби, які залишилися у грунті не викопаними, можуть бути джере-лом інфекції за умови, що вони перезимували і зберегли свою життєздатність. Істотну роль у зниженні шкодочинності гриба відіграє відбір здорового садив-ного матеріалу. Дослідами доведено, що при наявності у насіннєвому матеріалі ранніх сортів 1% уражених бульб втрати врожаю від фітофторозу становлять близько 10%, за наявності 5% хворих бульб – 20%.З метою обмеження розвитку ґрунтової інфекції насіннєві бульби перед садінням слід обов’язково протруювати фунгіцидами.

Ефективним заходом боротьби з фітофторозом є передсадивне прогрівання та пророщування бульб. При температурі 15–17°С протягом 17–30 днів незначні плями фітофторозу та інших захворювань стають добре помітними, і хворі бульби видаляють при повторному перебиранні. Слід також своєчасно знищувати всі рештки картоплі після весняного перебирання.

Насадження картоплі необхідно розміщувати у сівозміні на значній відстані від овочевих культур із родини пасльонових. Під картоплю потрібно вносити оптимальні збалансовані норми органічних та мінеральних добрив.

Парша звичайна (Streptomyces scabies (Thaxter) Waks. Et Henr.) На поверхні бульб утворюються різного розміру і форми виразки-нарости, на ушкоджених місцях утворюється корковий шар темно-коричневого кольору. У разі сильного ураження вся по-верхня бульб укривається шорсткою шкіркою, а бруньки вічок відмирають. У деяких випадках утворюються довгі вузькі заглиблення (борозенки), які вкривають у вигляді сітки всю поверхню бульби або її частини. Заходи боротьби: картоплю слід вирощувати у сівозміні, використовувати здоровий садивний матеріал. При проведенні вапнування грунту картоплю висаджують після нього Безпосередньо під картоплю не можна вносити високі норми свіжого гною. До парші звичайної більш стійкі червонобульбові сорти.

Шкідники картоплі

Комбіновані препарати для протруювання садивних бульб: Еместо Квантум 273,5 FS, АС-Селектив, НТ, СелесТоп 312,5 FS, Престиж 290 FS та їх аналоги, які включають фунгіцидний і інсектицидний компонент, окрім захисної дії від хвороб знайшли застосування проти шкідників – колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata), дротяників (личинки видів жуків родини коваликів – Elateridae), а також для контролю чисельності попелиць у насінництві картоплі для запобігання перезараження рослин картоплі вірусними інфекціями при ранньому їх льоті. Попелиця переносить віруси від заражених рослини до здорових і таким чином викликає зниження насіннєвих якостей насіннєвої картоплі, тому в насінництві садивні бульби обов’язково мають піддаватись протруєнню одним із дозволених препаратів: Еместо Квантум 273,5 FS, АС-Селектив, НТ, СелесТоп 312,5 FS, Престиж 290 FS або сумішами фунгіцидів та інсектицидів.

Шляхом застосування обробок бульб розчинами інсектицидів Круїзер 350 FS, Табу, КС, Нупрід 600,ТН, Матадор Макс досягається захист їх від шкідників: колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata), дротяників (личинок видів жуків родини коваликів – Elateridae), личинок хрущів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F.), попелиць-переносників вірусних інфекцій картоплі (Aphidoidea) та ін. Окрім традиційного застосування розчинів препаратів – обробки бульб та дна борозни для боротьби з грунтовими шкідниками – практикується локальне внесення гранульованих інсектицидів під час садіння картоплі. Гранульовані препарати Регент 20G, ФОРС, г вносять за допомогою аплікаторів, установлених на саджалках.

Для запобігання виникнення резистентних форм збудників кожен сорт картоплі у ланцюзі свого розмноження доцільно протруювати лише один раз однією і тією ж самою діючою речовиною. Серед біологічних препаратів фунгіцидної дії для обробки насіннєвих бульб картоплі використовують: Фітоцид, р. (1,0 л/т); Псев-добактерін-2 (Респекта), в.р. (1,0 л/т); Триходерма Бленд Bio-Green Microzyme TR, к.с. (50 мл/т). Правильно проведене протруювання партій насіннєвої картоплі дозволяє знизити чисельність шкідників або повністю знизити активність шкідливих організмів на початку розвитку рослин та зменшити кількість фунгіцидних обробок у період вегетації.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here