Підсумки 90-річної роботи з селекції картоплі

0
215

Селекційна робота з картоплею на Поліській дослідній станції ім. О.М. Засухіна розпочата у 1929 році. За цей час створено 68 сортів картоплі різного господарського призначення (завершені наукові розробки), з них 54 занесено в національні реєстри сортів рослин України, Росії, республік Середньої Азії та Закавказзя (табл.1). За результатами державного сортовипробування 14 сортів картоплі не мали переваг перед сортами- стандартами і тому не районовані, ще 5 сортів проходять сортовипробування. Слід відзначити, що з усього сортименту ранньостигла група сортів картоплі складає майже 50%.

Обмежений вибір с.- г. культур для піщаних ґрунтів Полісся України, де краще пристосовані до умов вирощування лише картопля, озиме жито і овес, а також значні площі під цими культурами вже в середині 20-х років минулого століття спонукали наукових співробітників дослідної станції до вивчення сортів картоплі як одного з вирішальних факторів підвищення врожайності цієї культури. Тим більше, що врожаї картоплі у селянських господарствах почали катастрофічно знижуватись. До основних причин різкого недобору врожаю необхідно віднести як недосконалість самої агротехніки вирощування, так і відсутність сортових посівів картоплі. Практично повсюдно вирощувались сортосуміші картоплі.

Таблиця 1.  Районовані сорти картоплі, які створені на Поліській дослідній станції імені О.М.Засухіна ( 19292018 рр.).

Роки

Сорти занесені до Реєстру сортів рослин України

Назва сортів

1929-1941

1

Поліська-36

1945-1980

7

Крепиш, Роза Полісся, Рання Поліська, Островська, Баранівська, Поліська рожева,Житомирянка

1981-1990

9

Малинчанка, Ікар, Радомишльська, Каскад Полісся, Зов, Гарт, Пост-86, Віхола, Димок

1991-2000

7

Доброчин,  Косень-95, Божедар, Посвіт, Берегиня, Радич, Малич

2001-2010

17

Дубравка, Поран, Тетерів, Веста, Поліська-96, Дара, Тирас, Малинська біла, Вимір, Жеран, Завія, Карлик-04, Поліська ювілейна, Звіздаль, Дорогинь, Ведруска, Партнер

2011-2018

13

Летана, Чарунка, Анатан, Межирічка 11, Іванківська рання, Сингаївка, Предслава, Радомисль, Взірець, Вигода, Базалія, Олександрит, Авангард,

Всього

54

 

Проходять

державне

сортовипробування

5

Альянс, Опілля, Барська біла, Володарка, Сонцедар

Вже перші проведені обстеження посівів картоплі у різних регіонах республіки відомим фітопатологом О.Д. Бєловою (1927 р.)  вказали на значне ураження рослин вірусними хворобами. Так, ураженість вірусами становила на Поліссі – 26%, у Лісостепу – 31% і в Степу майже 100%. Найпоширенішими хворобами виявилась зморшкувата, смугаста та крапчаста мозаїки, скручування листя, верхівковий некроз, аукуба та кучерявці. Тому, вже у 1924 році було закладено окремий розсадник, в якому вивчалось близько 70 сортів картоплі, переважно іноземної селекції, а також невелика кількість місцевих сортів (сортосумішей). Враховуючи важливість цієї роботи, у 1926 році для надання методичних консультацій по сортознавству з Кореневської дослідної станції (м.Москва) була запрошена науковий співробітник Т.В.Асєєва ( пізніше відомий вчений з генетики картоплі). Було встановлено, що більшість сортів картоплі вже в основному сортовипробуванні мали незначний відсоток домішок (не більше 0,8%) та не відмічено ознак ураження вірусними хворобами .

У результаті багаторічних досліджень (19241928 рр.) виділено ряд більш урожайних сортів картоплі різного використання: столових, універсальних та заводських. Це, насамперед: ранні – Рання Роза, Кур’єр; середньостиглі – Розовий із Мілета, Княжа корона; середньопізні – Вольтман, Деодара, Парнасія і Клюгер. Один із перших українських сортів картоплі Пиріжок за результатами чотирирічного випробовування, на жаль, значно (до 5,14,2 т/га) поступився сортам Княжа корона та іншим.

Паралельно з цим випробуванням закладались насінницькі розсадники, з яких сортовий матеріал кращих сортів картоплі розсилався на сортодільниці та відпускався насінницьким господарствам України. У підсумку ця робота давала підставу Наркомзему УРСР для районування в тій чи іншій зоні  нових, більш урожайних сортів картоплі.

Слід відзначити, що саме на цій основі у 1929 році і була започаткована на дослідній станції селекція картоплі. Крім селекції картоплі у новоствореному відділі розпочалась робота  з селекції озимого жита, а дещо пізніше селекції люпину, гречки і озимої пшениці.

Першим керівником відділу селекції був талановитий селекціонер І.М.Бодисько ( 19291932 рр.), який за короткий період своєї роботи, крім вирішення   організаційних питань, опублікував ряд цінних праць із проблем селекції і насінництва картоплі. Одна з них – «Методика сортоиспытания картофеля», що в ті роки мала виняткове практичне і наукове значення.

Головним напрямком селекційної роботи на той період було створення столових високоврожайних сортів картоплі, відносно стійких проти фітофторозу, кільцевої гнилі, іржавої плямистості бульб та хвороб виродження. Основний метод роботи – гібридизація у межах виду S.tuberosum та вегетативна гібридизація. Селекційні розсадники у 1940 році займали площу  4,6 га.

За досить короткий період цілеспрямованої і інтенсивної роботи  селекції картоплі було створено сім перспективних сортів, які з 1937 року проходили державне сортовипробування. У 1939 році після дворічного випробування сорт картоплі під назвою Поліська-36 був районований в УРСР, а пізніше і в РСФСР. Це фактично був перший сорт картоплі української селекції.

Сорт картоплі Поліська-36 виділений у 1931 році з гібридного матеріалу, одержаного в 1929 році з Носівської дослідної станції. Сорт середньостиглий, столового використання. Стійкий проти хвороб виродження, парші звичайної і кільцевої гнилі, але не стійкий проти раку картоплі. Добре зберігається. Смакові якості високі (8 – 8,4 балів), вміст крохмалю 17,0 – 18,0%.

Відзначимо, що у довоєнні роки було зроблено повний запас гібридного матеріалу картоплі, що дало можливість у повоєнні роки створити цілий ряд нових сортів картоплі.

У роки німецької окупації селекція картоплі, як і інших культур, була призупинена. За ці роки (1941 – 1943 рр.) майже весь селекційний матеріал був знеособлений і розмножувався лише в суміші.

За декілька місяців до звільнення території Малинського району працівниками дослідної станції Г.Д. Білостоцьким, П.М. Євдокименко і О.К. Олефіренко, які ризикували своїм життям, було винесено з картоплесховища бульби декількох нових гібридів картоплі. Це дало можливість вже у 1944 році розпочати прискорене їх розмноження. У наступні роки після додаткового вивчення та розмноження їх було передано  в Державне сортовипробування. Сорти картоплі Роза Полісся і Крепиш районовані у 1950 році, Рання Поліська у 1952, Островська –  у 1955 і Баранівська – у 1961 роках.

Значну роботу з селекції картоплі у період із 1947 до 1958 рр. провів М.Ф. Островський. Відомо, що під час німецько-фашистської окупації на територію України було завезено рак картоплі, якого до цього часу не виявляли. На цю проблему звернув особливу увагу  селекціонер дослідної станції. Після ґрунтовної оцінки на стійкість проти захворювання було виявлено, що нові сорти картоплі Рання Поліська і Островська резистентні до раку картоплі. Поруч із практичною селекцією  М.Ф. Островський вивчав різні методичні питання: відбір і бракування сіянців 1-го року за морфологічними ознаками: вивчення комбінацій здатності батьківських форм методом топ кросу,  діалельних схрещувань і т.п.

Значного поширення в 60-ті роки минулого століття в Україні набуває сорт  картоплі Островська (сіянець419), районований у десятьох областях (1955р.). Вирощувався на площі близько 85,0 тис. га.

Сорт середньопізній, столово-кормового використання. Стійкий проти раку картоплі та хвороб виродження.

Бульба рожева, овально-продовгувата. Шкірка гладенька, вічка мілкі, м’якуш кремовий, не темніє при різанні.

Відома ланкова Герой Соціалістичної праці М.С. Худолій щорічно отримувала  урожай бульб цього сорту в межах 48,065,0 т/га.

Зі створенням у 1968 році Українського НДІ картопляного господарства Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна включається в його мережу. На посаду зав. лабораторією селекції картоплі запрошується відомий селекціонер лауреат Державної (Сталінської) премії І.В. Карпович. Під його керівництвом у період 19701972 рр. передається в Державне сортовипробування чотири сорти картоплі: Полісянка, Покра , Житомирянка  і Поліська рожева. З них два останні у 1978 році районувались в Україні. Вже на початку 80-х років минулого століття вони вирощувались  лише у громадському секторі на площі близько 40,0 тис. га.

Сорт картоплі Поліська рожева (автори І.В. Карпович, В.А. Вишневський, Л.І. Музика, В.І. Сидорчук, М.С. Корнійчук, О.І. Терещенко та інші) столового призначення, середньопізня. Потенційна урожайність 500550 ц/га. Смак добрий і відмінний. Вміст крохмалю 16,418,6%. Нестійка проти раку картоплі. Відносно стійка проти фітофторозу і вірусних хвороб. Районована у 1978 році в Житомирській області. Поширена в Росії та Білорусі.

Починаючи з 1976 року, згідно НТ програми «Картоплярство», основним напрямком селекційної роботи з картоплею стає створення ранньостиглих сортів картоплі з комплексом господарсько-цінних ознак, дефіцит яких гостро відчувався в країні, та придатністю до механізованого збирання. Керівником лабораторії селекції призначається В.І. Сидорчук. Значно зростають об’єми випробування гібридного матеріалу, в т.ч. сіянців 1-го року до 3040 тис. штук, як у польовій культурі, так і у горщечках. Розширено роботу з оцінювання перспективних гібридів картоплі на стійкість проти хвороб і шкідників на провокаційних фонах та штучному зараженні (кільцева гниль, стеблова нематода, парша звичайна, іржава плямистість бульб, фітофтороз бульб, зморшкувата мозаїка і готика). Залучається в схрещування новий вихідний матеріал, отриманий від УкрНДІКХ, ВНДІКГ, БелНДІ КПО, Інституту досліджень картоплі (НДР) та Всесоюзного інституту рослинництва (м. Ленінград).

Після багаторічного випробування у селекційних розсадниках кращі  3 – 4 гібриди картоплі щорічно передавались у мережу конкурсно-екологічного сортовипробування Інституту картоплярства. Як правило, випробування проводилось 2–3 роки, і при позитивних результатах та наявності достатньої кількості насінного матеріалу новий сорт картоплі передавався у Державне сортовипробування.

До схрещування залучався вихідний матеріал (гібриди і сорти картоплі) як власної, так і зарубіжної селекції. Так, на основі складного міжвидового гібриду картоплі лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства (керівник доктор с.-г. наук А.А.Подгаєцький) і сорту картоплі Пост-86 було створено сорт Завія, який внесено до Реєстру сортів рослин України у 2007 році.

Сорт Завія – середньоранній з відмінними смаковими якостями. Вміст крохмалю 14,5–17,0%. Посухостійкий. Стійкий проти звичайного і двох агресивних патотипів раку, фітофторозу, парші звичайної та іржавості бульб. Цінний як батьківська форма і залучається в гібридизацію. Мав певне поширення в господарствах та на присадибних ділянках.

Починаючи з другої половини 70-х років минулого століття закладаються тісні стосунки із  лабораторією селекції картоплі Білоруського інституту картоплярства (керівник академік П.І. Альсмік, пізніше І.І. Колядко). На основі гібридного насіння, наданого селекціонером Л.В. Нєзаконовою, було створено декілька сортів картоплі, зокрема, Партнер, Спокуса, Радинка і Легіонер. Перший з них внесено до Реєстру сортів рослин України у 2008 році.

Сорт картоплі Партнер середньоранній, столового використання. Потенційна урожайність 35,0–37,0 т/га. Смакові якості 8,0 – 8,5 балів. Вміст крохмалю 12,0–14,0%. Крупнобульбовий.  Стійкий проти звичайного раку картоплі і золотистої картопляної нематоди. Середньостійкий проти фітофторозу, парші звичайної і стеблової нематоди. Високостійкий проти іржавості бульб.

Розробляються для нових сортів картоплі елементи сортової агротехніки, а саме: реакція на різні норми мінерального живлення, різання бульб, прогрівання і пророщування посадкового матеріалу, визначається їх стеблоутворююча здатність.

Щорічно в мережу конкурсно-екологічного сортовипробування передається 3-4 перспективних гібриди картоплі.

На основі цієї комплексної роботи, починаючи з 1976 року, було створено 44 сорти картоплі різного господарського призначення, окремі з них вирощувались на значних площах як в Україні, так і за її межами (Ікар, Зов, Гарт, Косень-95, Божедар, Посвіт, Поран, Дубравка, Тетерів, Поліська ювілейна та інші.).

Особливого поширення, перш за все на Півдні України, набувають дуже ранні сорти картоплі Поліської дослідної станції : Каскад Полісся, Косень-95, Божедар, Тирас, Веста і Вимір.

Сорт картоплі Божедар надранньої групи стиглості (автори: В.І.Сидорчук, В.А.Вишневський, Л.І.Музика, А.К.Демська, В.П.Поперешнюк, О.П.Гончаренко, С.В.Сидорчук). Потенційна урожайність  35,038,0 т/га, відзначається інтенсивним бульбоутворенням на початку вегетації. Смак добрий, вміст крохмалю 13,014,0%. Придатний для двоурожайної культури на Півдні України.

Сорт картоплі Тирас ранньої групи стиглості (автори: В.І. Сидорчук, М.Г. Тимко, Т.М. Андрієнко, Н.В.Писаренко, О.А.Лисак). Потенційна урожайність  38,042,0 т/га. При перших підкопках забезпечує 8,012,0 т/га. Смак добрий. Вміст крохмалю 12,014,0%. Придатний для двоурожайної культури на Півдні України.

Враховуючи серйозну небезпеку для картоплярства республіки від поширення та шкодочинності картопляної нематоди (G.rostochiensis), починаючи з середини 70-х років було створено  селекціонерами дослідної станції на основі зарубіжних сортів (Гітте, Ренема, Омега і Гідра)  декілька нематодостійких сортів картоплі. Вони були районовані у різні роки в Україні: Віхола (1987 р.), Берегиня ( 1992 р.), Доброчин (1992 р.), Поран (2001 р.),Поліська-96 (2001 р.) та ін.

Перший український нематодостійкий сорт картоплі Віхола (1987 р.) був створений на основі гібридного матеріалу, отриманого під час стажування в Інституті досліджень картоплі (НДР) В.І. Сидорчука і люб’язно наданого відомим німецьким селекціонером К.Х. Мюллером. Гібридне насіння було розподілено між селекційними установами, в т.ч. надане у лабораторію селекції картоплі Інституту картоплярства, де і було виділено цей сорт.

 Ці сорти з успіхом були використані перш за все на присадибних ділянках, в боротьбі з цистоутворюючою нематодою.

За останні роки на дослідній станції створена нова група нематодостійких сортів картоплі, які внесено до Реєстру сортів рослин України: Тетерів, Звіздаль, Партнер і Предслава. Крім високої урожайності ці сорти поєднують добрі споживчі якості, екологічну пластичність та придатність до механізованого вирощування.

Сорт картоплі Тетерів середньопізньої групи стиглості (автори В.І.Сидорчук, Л.І.Музика, А.К.Демська, В.М.Поперешнюк, О.П.Гончаренко). Стійкий проти звичайного раку картоплі і картопляної нематоди. Урожайність при кінцевому збиранні 40,050,0 т/га. Смак добрий, вміст крохмалю 16,017,0 %. Придатний до механізованого вирощування.

Майже всі сорти картоплі, виведені останнім часом, є міжвидовими гібридами, але практично завжди з високим ступенем бекросування, а, отже, і втратою багатьох цінних ознак. Дослідженнями, проведеними в лабораторії селекції картоплі, встановлено можливість використання в практичній селекції виділених у процесі випробування міжвидових, а іноді й міжсортових гібридів з високою стійкістю проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб та іржавості бульб, що дозволяє підвищувати результативність цих напрямків досліджень. Особливістю міжвидових гібридів картоплі є також поєднання високої стійкості проти хвороб з багатобульбовістю, підвищеним вмістом крохмалю. За проявом інших ознак кращі з них не поступаються міжсортовим гібридам.

В останні роки у багатьох країнах, особливо у США,  активно розвивається новий напрямок в селекції картоплі – створення дієтичних сортів, тобто сортів для підтримання і поліпшення здоров’я людини, захисту від хвороб. Основою для такої селекції є південноамериканські форми культурних видів картоплі з високим вмістом антоціанітів і каротиноїдів, наділених високою антиоксидантною здатністю. У лабораторії селекції  протягом останніх років започатковано дану роботу, яка, на наш погляд, має перспективу розвитку в нашій країні.

Отже, започаткована 90 років тому на Поліській дослідній станції імені О.М.Засухіна селекційна робота у теперішніх умовах орієнтована на створення високопродуктивних сортів з комплексом господарсько-корисних ознак, інколи з певними напрямками використання (дієтичні сорти, для виготовлення напівфабрикатів).

Н. В. Писаренко, зав. лабораторії селекції картоплі, кандидат с.-г. наук

В. І. Сидорчук, вчений агроном, кандидат с.-г. наук

М.Г. Тимко, науковий співробітник

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here