Біологічні засоби захисту проти шкідників овочевих культур

0
143

Для регуляції шкідників в овочевих агроценозах  особливого  значення набуває біологічний метод їх контролю, складовими якого є біологічні препарати та ентомофаги.

Біологічні препарати виготовляють на основі існуючих у природі мікроорганізмів. Тому штучне внесення їх в агроекосистему супроводжується тільки збільшенням кількості патогенів у середовищі, як це відбувається під час природних епізоотій фітофагів. Застосування біологічних препаратів сприяє збільшенню об’єму біотичного середовища та стабілізації біоценотичних зв’язків у агроценозах. З екологічної точки застосування біопрепаратів є альтернативою хімічному захисту рослин.

Більшість розроблених біологічних пестицидів – це бактеріальні препарати. Найбільш широко в усіх країнах світу застосовують бактерії групи Bacillus thuringiensis, які досить ефективні і технологічні. Проте досі можливості даної групи ентомопатогенів далеко не вичерпані. З кожним роком виділяються все нові і нові сероваріанти. На даний час зареєстровано понад 30 серотипів. Але накопичений банк штамів і серотипів цієї групи бактерій вивчений недостатньо. В Україні на їх основі широко застосовують в агроценозах сільськогосподарських культур для захисту від шкідників бактеріальні препарати Бітоксибацилін і Лепідоцид.

Біопрепарат Бітоксибацилін (БТБ-БТУ) виготовляється на основі Bacillus thuringiensis var. thuringiensis, який крім ендотоксину містить термостабільний екзотоксин. Завдяки тому, що в препараті містяться токсини двох типів, він має широкий спектр дії проти лускокрилих, сисних і твердокрилих шкідників. Ефективний проти гусениць 1–2 віків капустяного та ріпакового біланів, капустяної молі, вогнівок на капусті та інших овочевих культурах. Два обприскування через 6–7 днів проти кожного покоління шкідників забезпечує ефективність на рівні 90–95%. На огірках закритого ґрунту проти павутинного кліща і баштанної попелиці в період вегетації з інтервалом 15–17 днів знижує чисельність шкідників на 86,5–88,0%. Наслідком застосування біологічного препарату Бітоксибациліну є порушення метаморфозу у комах, що проявляється в утворенні великої кількості химерних особин шкідників, зниженні життєздатності та плодючості комах.

Бактеріальні біопрепарати Лепідоцид, Лепідоцид-БТУ, Біолет розроблені на основі клітин бактерії Bacillus thuringiensis var. kurstaki, 3 серотип, ендоспор та біологічно активних продуктів життєдіяльності бактерії: білкові кристали-ендотоксин. Біологічні препарати ефективні проти гусениць 1–2-го віку лучного метелика, біланів, капустяної молі, вогнівок, капустяної і сірої зернової, бавовникової совок. За застосування біопрепаратів проти лускокрилих шкідників чисельність їх знижується на 78,5–84,8%. На яблуні 1–2 обприскування в період вегетації через 6–7 днів проти кожного покоління гусениць 1–3-го віку яблуневої молі, п’ядунів, листокруток весняної групи і пильщиків суттєво знижує пошкодженння цими фітофагами. Двохразове обприскування Лепідоцидом –БТУ знижує чисельність капустяної совки на 70 – 80%, капустяного і ріпакового біланів, а також молей до 90%. Ефективний біопрепарат Лепідоцид-БТУ і на картоплі проти картопляної молі (4 л/га) за обприскування посівів і обробки бульб перед закладанням в сховища. Обприскування проводити в період вегетації проти кожного покоління шкідника ( з інтервалом між обробками 7–8 днів).

Для захисту від плодожерок застосовують на основі неспорових бактерій роду Pseudomonas препарати Гаубсин, с. і Гуапсин, р.  За проведення своєчасних 4 обробок проти 2 поколінь яблуневої і сливової плодожерок ефективність препаратів досягає до 75–85%.

В останні роки широко застосовується розроблений біологічний препарат на основі авермектинів Актофіт, КЕ,  Актоверм, КЕ проти колорадського жука на картоплі та павутинного кліща – на огірках і трояндах закритого ґрунту. Слід зазначити, що тільки за чіткого дотримання дозволених норм і кратності обробок забезпечується тривале збереження ефективності цього препарату. При застосуванні робочої концентрації Актофіта 0,2% загибель звичайного і червоного павутинних кліщів досягає 80–90,0%, подавляється розвиток близько 40% яєць, на 5-ту добу формування яєць не відбувається, вони висихають, зморщуються. Повторна обробка препаратом після відродження особин, які вижили, забезпечує високий захисний ефект.

В боротьбі з колорадським жуком на картоплі біопрепарати на основі авермектинів необхідно застосовувати проти личинок молодших віків (1-3) і за температури не нижче +20С0. За недотримання цих вимог їх ефективність істотно знижується.

Розроблені інсектициди біологічного походження на основі мускардинного гриба  Metarrhizin anisopliae викликають зелений москардиноз, що уражує до 200 видів комах –  личинок жуків і гусениць. Біопрепарат Ентоцид (Метаризін), р, який містить гриб Metarrhizin anisopliae, застосовують при внесенні в грунт з поливною водою або при обприскуванні (навесні) на овочевих культурах проти личинок травневого хруща.

 Проти кліщів на овочевих і плодових культурах застосовують біопрепарат Мітігейт, в.р. (рослинний алкалоїд, 200 г/л) та проти попелиці, озимої совки – Натургард, в.р. (екстракт матрину, 0,5%) за 4 обприскування по вегетації.

Для боротьби з мишоподібними гризунами – Rodentia – рекомендований бактеріальний препарат Бактороденцид, створений на основі бактерій Ісаченка – Salmonella enteritidis. Найбільш чутливі до бактороденциду миша хатня – Mus musculus L., лісова – Apodemus silvaticus L., польова – Microtus agrarius L.

Бактороденцид можна розсівати по полю з літака, сівалки, машинами для внесення мінеральних добрив. Висока чисельність мишовидних гризунів в місцях їх осінньо-зимового перебування створює сприятливі умови для розвитку захворювання, викликаного застосуванням Бактороденциду. Для летального кінця миші або полівці досить з’їсти два зернятка препарату зернового. Зовсім не обов’язково проводити повну обробку, достатньо організувати довгострокові осередки зараження у визначених місцях. Наприклад, в лісосмугах їх створюють під оберемками соломи, сіна, розкладаючи по 30 г Бактороденциду через кожні 25–30 м. В скиртах соломи кращі результати одержують при розміщенні препарату (по 30 г) в дератизаційних ящиках, встановлених у нішах через кожні 5 м у 2 ряди в шаховому порядку. На полях багаторічних трав препарат викладають по периметру масиву в дві лінії (зовнішня в 30 м від краю поля, внутрішня – на віддалі 30 м від зовнішньої). Застосування Бактороденциду дозволяє досягнути високої ефективності: в лісосмугах – до 85 %, в скиртах – до 75%, на полях багаторічних трав – до 80%, що дає значну економію матеріальних і фінансових витрат і забезпечує цілеспрямоване і повне використання препарату. Однак завдяки сприятливим погодним умовам і монокультурному вирощуванню культур різко зростає чисельність гризунів, а відповідно і потреба в біологічному препараті.

Для одержання стабільного захисного ефекту обробки біопрепаратами необхідно проводити за оптимальних екологічних умов, враховуючи щільність популяції і пороги чисельності, адже однією з особливостей біологічних препаратів є уповільнена, порівняно з хімічними, дія на шкідливі організми.

На польову ефективність біопрепаратів великий вплив мають такі фактори: опади, вітер, температура, сонячне освітлення, антимікробна реакція рослин і низька якість їх обробки. При цьому останній з вищезгаданих факторів має найбільше практичне значення. Тому при застосуванні біопрепаратів необхідно насамперед домагатися високої якості обробки рослин. Від цього залежить і кількість обробок, які забезпечують захисний ефект.

Значно підвищує ефективність біологічних препаратів додавання до робочої рідини речовин, які поліпшують здатність до прилипання: меласи, ОП-7, полівінілацетату (0,05%). Завдяки цим речовинам робочий розчин біопрепаратів  довше утримується на поверхні оброблених рослин і зберігається їх патогенність. Звичайно патогенність біопрепаратів зберігається близько 10 днів після обробки, а з додаванням прилипачів – до 20 днів.

Для підвищення активності біопрепаратів в останній час застосовують адьюванти – речовини небіоцидної природи, які посилюють їх дію, зокрема, біоприлипач Липосам (Виробництво БТУ-Центр, Україна) – природний, універсальний екологічно безпечний препарат комплексної дії, створений на основі біополімерів з молекулярною масою 106–107 і є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів. Володіє оптимальними якостями, включаючи компоненти зі здатністю змочувати і прилипати. При використанні в якості прилипача Липосам сприяє утриманню і пролонгації дії діючої речовини препарату на поверхні рослин до 20–30 днів. Не пошкоджує листову поверхню. Препарат утворює сітчасту плівку на поверхні рослин, завдяки якій утримується волога і яка при цьому не впливає на фотосинтез рослин. Липосам одночасно діє, як антидот – знімає стрес і тимчасове пригнічення росту за обробки рослин препаратами, які негативно впливають на урожай і його якість, а також імунітет рослин.

Нині почали широко застосовувати яйцеїда трихограму (родина трихограмових) проти лускокрилих шкідників. У світовій фауні описано близько 50 видів, з яких 26 видів виявлено в Україні, але практичне застосування мають чотири види: T.evanescens West, T.pintoi Vog et. Pint., T.dentrolimi Nats та T.embryophagum Hart. Трихограма розвивається всередині уражених нею яєць живителя. Паразитичний спосіб життя властивий тільки личинкам. Заражені трихограмою яйця живителя через декілька днів набувають характерного темного забарвлення з синюватим металевим відтінком. Кожен вид трихограми має свою вибірковість щодо жертви, тобто спостерігається певна його спеціалізація. Так, у трихограми пінтої і еванесценс розрізняють такі форми: совкову, вогнівкову, біланову ситотрожну та ін.. Використання спеціалізованих місцевих форм трихограми – головний спосіб підвищення її ефективності.

Своєчасне застосування біологічних засобів захисту в овочевих агроценозах проти шкідників дозволить стримувати розвиток фітофагів та одержати  безпечну овочеву продукцію.

 

Ганна Ткаленко, доктор сільськогосподарських наук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here