Небезпечні хвороби малини

0
129

На малині поширеними є багато хвороб різної етіології, які призводять до зниження продуктивності рослин, погіршення якості отриманого врожаю, а інколи викликають і загибель рослин. При цьому  можливість застосування хімічних засобів контролю хвороб є досить обмеженим. За таких умов важливим є знання симптоматики хвороб, біоекології їх збудників. Дану інформацію слід використовувати для виконання профілактичних заходів, які обмежують шкідливість захворювань малини.

Пурпурова плямистість

На рослинах малини хворобу можна виявити протягом усього періоду їх вегетації. Уражаються стебла та бруньки, пагони та листки. Дуже небезпечним є ураження стебел. На стеблах і особливо на молодих пагонах з’являються пурпурові розпливчасті плями, переважно нижче місця розташування бруньки, які часто окільцьовують пагін. Пізніше плями буріють, середина їх світлішає. Характерною ознакою хвороби є поява на уражених ділянках стебел дрібних чорних крапок, помітних без збільшувальних приладів. Це пікніди патогену (безстатеве спороношення). До весни наступного року плями на пагонах стають світлішими, а замість пікнід формуються псевдотеції (статева стадія). Загалом, хвороба викликає масову загибель уражених пагонів і бруньок, особливо у зимовий період.

У випадку ураження листків на них утворюються коричнево-чорні плями, які розташовуються частіше ближче до верхівки листка і на головній жилці.

Збудником хвороби є гриб Didymella applanata Sacc. Він частіше уражує рослини, ослаблені дією різних факторів, наприклад, пошкоджені шкідниками. Сприяє розвитку хвороби помірна температура та висока вологість повітря. У випадку загущення та забур’яненості посадок розвиток хвороби зростає.

Джерелом інфекції, як правило, є уражені стебла рослин.

Стебла малини, уражені пурпуровою плямистістю

Антракноз

Хвороба частіше проявляється на стеблах і пагонах. Уражуються також листки і плоди. На стеблах спочатку утворюються дрібні овальні фіолетові плями, які надалі сіріють і мають червонувато-фіолетову (пурпурову) облямівку. Пізніше місця уражень перетворюються у глибокі виразки, оточені широкою облямівкою. За сильного розвитку хвороби уражені плями зливаються і вкриваються бурою тканиною, яка пробковіє і розтріскується. Хворі однорічні пагони і плодоносні гілки відмирають. Восени і взимку суцільно уражена тканина сіріє.

На інфікованих листках утворюються дуже дрібні округлі плями,  всередині сіруваті, оточені широкою пурпуровою облямівкою. Їх діаметр до 3 мм. Уражені ділянки можуть зливатися між собою, а некротизована тканина випадає. 

Збудником хвороби є гриб Еlsinoe veneta (Jenk.) Burkh. У зимовий період він зберігається міцелієм в уражених стеблах.

Хвороба інтенсивно розвивається за високої вологості, загущеності насаджень і підвищених доз азотних добрив.

Ознаки антракнозу на стеблі

Септоріоз, або біла плямистість

Хвороба проявляється на листках і стеблах. На уражених листкових пластинках утворюються численні округлі коричневі плями до 3 мм у діаметрі, які з часом біліють і оточені пурпуровою облямівкою. Уражені ділянки можуть зливатися, а їх тканини випадати. Хворі листки передчасно засихають.

На стеблах плями великі, розпливчасті, часто зливаються, спочатку бурі, потім біліють і вкриваються добре помітними темними крапками (пікнідами). Однорічні пагони інфікуються, як правило, ближче до осені, а характерні ознаки хвороби проявляються на них вже на наступний рік після перезимівлі. Уражена кора часто розтріскується і відшаровується, верхній шар її закручується. На світлому фоні добре помітні дрібні чорні крапки (сумчаста стадія патогену).

Збудником хвороби є гриб Septoria rubi West. Він уражує також ожину.

Сприятливими умовами для розвитку хвороби є підвищена вологість і помірна температура повітря. Інкубаційний період хвороби становить 4–6 днів. 

Зимує гриб в обпалому листі та в уражених пагонах.

Листкова пластинка, уражена септоріозом

Іржа

Хворобу можна виявити на листках, рідше – на стеблах. Її симптоми мінливі, що пов’язано зі стадіями спороношення збудника. Зокрема, перші ознаки захворювання малопомітні. Це дрібні оранжево-коричневі крапки (спермогонії) на верхній стороні листків. Вони швидко зникають і замість цих утворень на листках з обох боків з’являються окремі жовто-помаранчеві горбики (весняна стадія). Вони також виникають на черешках, жилках із нижнього боку листка та на молодих пагонах. Пізніше з нижнього боку листкових пластинок утворюються іржасто-бурі порошисті уредініопустули (літня стадія патогену). Надалі замість них утворюються чорні теліопустули (зимуюча стадія).

Іржа викликає передчасне всихання листя, недорозвиненість пагонів і їх деформацію. Часто уражені пагони всихають.

Збудником хвороби є гриб Phragmidium rubi-idaei (Pers.) Karst. Він зимує на обпалому листі у стадії теліоспор. Уредініостадія є найбільш шкідливою, оскільки продукує декілька генерацій спороношення, яке викликає повторні зараження рослин.

Хвороба інтенсивно розвивається за вологої погоди та помірної температури.

Джерелом інфекції є обпале листя із теліоспорами та уражені пагони з грибницею.

Симптоми іржі на листках малини

Сіра гниль

Хвороба є однією з найпоширеніших і шкідливих. Уражуються усі надземні органи рослин, але найчастіше ягоди. На них утворюються розм’якшені бурі плями, які швидко вкриваються сірим пухнастим нальотом. Уражені плоди втрачають аромат і смак, поступово зсихаються та муміфікуються. Розвиток сірої гнилі на ягодах може продовжуватися у період їх зберігання за плюсових температур.

У вологу погоду хворобу можна виявити на верхівках пагонів. Їх тканина набуває коричневого відтінку та вкривається сірим нальотом і чорними склероціями, розміром 2–6 мм. Форма останніх округла або видовжена. Хворі пагони всихають.

Збудником хвороби є гриб Botrytis cinerea Pers. Він поліфаг та уражує різноманітні культури (олійні, овочеві та квіткові). В окремі роки має широке поширення на суниці.

Сіра гниль малини інтенсивно розвивається за умов високої відносної вологості повітря, надмірного або достатнього зволоження під час дозрівання ягід.

Гриб зберігається склероціями на уражених рослинних рештках. У пагонах також може знаходитися грибниця патогену. Велика кількість інфекційного матеріалу продукується на різних рослинах-живителях.

Проявлення сірої гнилі на малині

Контроль хвороб малини повинен грунтуватися на санітарно-профілактичних та агротехнічних заходах. Зокрема, доцільно вирощувати сорти з високою стійкістю проти хвороб. Закладати насадження слід здоровим посадковим матеріалом. Під час догляду за плодоносними насадженнями знищувати бур’яни та шкідників. Систематично розпушувати грунт із загортанням восени уражених листків, які є джерелом інфекції багатьох хвороб. Не допускати загущення посадок. Необхідно вирізувати та утилізувати старі пагони, що відплодоносили. Режими поливу та живлення повинні бути збалансованими, що підвищує стійкість рослин проти хвороб.

У розсадниках малини поряд із виконанням агротехнічних прийомів також застосовують дозволені фунгіциди, однак у таких випадках забороняється реалізація ягід. 

 

М.Й. Піковський, к.б.н.

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here