
Черешня обожнювана споживачами не тільки в Україні, але і в світі. Черешню вирощують у понад 40 країнах світу. Шістдесят п’ять відсотків загального виробництва черешні і вишні припадає саме на черешню. Найбільше плодів черешні вирощують в Італії, Франції, Німеччині, США. Значна частина плодів споживається в свіжому вигляді та переробляється на місці, частина експортується в інші країни. Черешня – теплолюбна плодова порода, яка відрізняється найвищою вимогливістю до ґрунтів серед кісточкових порід. Погано переносить важкі глинисті ґрунти, а також тривале перезволоження. Культура високопродуктивна, не має періодичності, дуже затребувана споживачами, оскільки сезон плодів починається в кінці травня, коли інших фруктів ще немає (за винятком жимолості та суниці). Плоди черешні відзначаються високими смаковими, лікувальними і дієтичними властивостями. В них міститься 8–16% цукрів (представлених в основному глюкозою і в меншій мірі – фруктозою), 0,4–1,2% кислот, 0,3–0,7% пектинових речовин, а також каротин (провітамін А), Р-активні речовини, вітаміни РР, С, Р, значну кількість солей заліза.
Таблиця 1. Біохімічний склад плодів черешні (дані Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН, середнє за 2015–2017 рр.)
|
Сорт |
Сухі розчинні речовини, % |
Цукор, % |
Кислотність, % |
Вітамін С, мг/100 г |
ЦКІ (цукрово-кислотний індекс)
|
|
Легенда Млієва |
15,49 |
9,01 |
0,65 |
3,87 |
13,86 |
|
Дар Млієва |
14,69 |
8,39 |
0,64 |
3,95 |
13,10 |
|
Бірюза |
16,09 |
9,17 |
0,61 |
3,68 |
15,03 |
|
Василіса |
15,66 |
8,48 |
0,58 |
4,17 |
14,62 |
|
№3477 |
15,22 |
8,98 |
0,62 |
3,65 |
14,48 |
|
Присадибна |
15,29 |
8,74 |
0,60 |
3,92 |
14,57 |
|
Дрогана жовта |
15,66 |
10,12 |
0,71 |
3,88 |
14,25 |
До Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2018 році, включено 31 сортів черешні. У наш час у світі налічується близько 4 тисяч сортів, які за консистенцією м’якоті поділяються на дві основні групи: ті, що мають ніжний соковитий м’якуш і використовуються в свіжому вигляді, і ті, що мають щільний хрящуватий м’якуш і мають столово-технічне призначення.
Плоди споживають в їжу не тільки у свіжому вигляді, але і в продуктах переробки. Дуже смачні черешневі «холодні компоти» – продукт, заморожений в цукровому сиропі. Черешня з успіхом використовуються для приготування різних десертів, служить прикрасою коктейлів і тортів. З плодів черешні варять компот, варення, віджимають сік, роблять вино (у Франції існують фірми, які спеціалізуються на виробництві черешневого вина). Дуже популярний консервований компот із черешні, який має вишуканий смак. У кісточці до 30% жирної олії, яка рідко утилізується, хоча могла б знайти практичне застосування. А ось ефірне масло, до 1% якого міститься в кісточці, відганяють і використовують в парфумерному і лікеро-горілчаному виробництвах.
Компот з черешні. Плоди черешні відділяють від плодоніжки, сортують, калібрують. Якщо компоти призначені для дитячого харчування, то з плодів видаляють кісточки на кісточковибивних машинах. Фасовані у банки плоди черешні для запобігання розтріскування заливають гарячим сиропом при температурі 60 °С. Сироп для заливки готують 25%-ної концентрації. Стерилізацію проводять в киплячій воді: півлітрових банок 10– 15 хвилин, літрових – 20 хвилин, трилітрових – 35 хвилин. Стерилізацію можна замінити пастеризацією при температурі 85–90 °С. Після власне стерилізації необхідно консерви якомога швидше охолодити. Час охолодження компотів з черешні у скляних банках 20–25хвилин.
Таблиця 2. Виготовлення цукрових сиропів для виробництва компоту з черешні
|
Концентрація сиропу |
На 1 кг сиропу потрібно взяти, кг |
Отримаємо сиропу, л |
До 1 л води потрібно додати цукру, кг |
Отримаємо сиропу, л |
|
|
цукор |
вода |
||||
|
25 |
0,25 |
0,75 |
0,90 |
0,33 |
1,21 |
Варення з черешні. Виготовляють варення так само, як і з вишень, але наприкінці варіння у продукт додають лимонну кислоту
(1,5 кг на 1 туб). Варення з черешні готують з плодів без кісточок. Витрата цукру складає 48,0 кг цукру на 45,0 кг плодів. Плоди заливають гарячим сиропом 55% концентрації, використовуючи 2/3 цукру, витримують 3–4 години і варять дворазовим варінням. Залишки цукру додають в кінці першого варіння. Тривалість вистоювання між варінням – 5 годин. Кращий зовнішній вигляд має варення з жовтоплідних сортів черешень.
Таблиця 3. Режими виготовлення варення з черешні
|
Плоди |
Концентрація сиропу при заливанні плодів, % |
Тривалість вистоювання між варінням, год |
Вміст сухих речовин в кінці варіння,%
|
||
|
другого |
третього |
четвертого |
|||
|
Черешні без кісточки |
55 |
5 |
75 |
– |
– |
Черешневий джем. Джем із черешень виготовляють уварюванням з цукром плодів без кісточки. При концентрації сухих розчинних речовин 69% готовий джем потрібно пастеризувати, а при концентрації 73% його можна виготовляти непастеризованим. Підготовлену масу плодів черешні завантажують у варочні котли або вакуум-апарати, додають слабкий розчин цукрового сиропу і бланшують. Потім додають необхідну кількість цукру, пектинового порошку, а в кінці варки лимонної кислоти
(на 1 кг плодів необхідно 500 г цукру, 40 г пектинового порошку та 3 г лимонної кислоти). Розфасовують джем у скляні або металеві банки місткістю не більше 3 л.
Сік з черешні. Для приготування соку з черешні придатні плоди переважної більшості сортів. Але сорти з темно-забарвленими плодами дають більш екстрактивний сік із приємним ароматом. Добуваючи соки з черешні, намагаються якомога більше екстрагувати з них барвних речовин. Для цього використовують теплову обробку сировини нагріванням до 65 °С або попередньо їх заморожують до мінус 20 °С і розморожену пресують. Високими смаковими характеристиками відзначається вишнево-черешневий сік (рецептура в частинах: вишневий сік – 65%, черешневий сік – 35%).
Таблиця 4. Норми витрати сировини для виготовлення натуральних соків з черешні та вишні (пастеризованих)
|
Плоди |
Вихід соку, % |
Норми витрати сировини, кг |
Відходи і втрати, % |
|
|
на 100 т соку |
на 1 туб |
|||
|
Черешні |
54,0 |
1852 |
740 |
46,0 |
|
Вишні |
61,0 |
1640 |
656 |
39,0 |
Черешня для заморожування. Плоди черешні є відмінною сировиною для заморожування та низькотемпературного зберігання при мінус 18 °С. Вітчизняним науковцем І.Є.Івановою (2005) відзначено, що за комплексом фізико-біохімічних та органолептичних параметрів плодів черешні кращими для заморожування та зберігання впродовж 6 місяців є сорти: Дилема, Темпоріон, Талісман. Швидкозаморожені напівфабрикати з даних сортів є високоякісною сировиною для виробництва компотів та варення.
Є.П. ПОСТОЛЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук, зав. відділу захисту рослин та аналітичних вимірювань
Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренко ІС НААН














