Монголія планує до 2030 року суттєво розвинути плодово-ягідну галузь

0
11523

З нагоди 70-річчя створення плодово-ягідної галузі в Монголії, наприкінці жовтня, відбулася міжнародна наукова конференція «Розвиток ринку обліпихи та інших культур в Азіатському регіоні», передає МОНТСАМЕ. Під час заходу озвучено мету державної політики Монголії у галузі до 2030 року, що стосується розширення площ посадок фруктів і ягід до 20 000 га, щоб збирати 30 000 тонн плодів на рік. Відповідно до цієї мети уряд оголосив, що підтримуватиме ініціативи приватного сектора та збільшить інвестиції шляхом державно-приватного партнерства.

У своєму виступі на конференції Державний секретар Міністерства продовольства, сільського господарства та легкої промисловості Монголії Джамбалцерен Тумур-Уя підкреслив, що кореляційні національні програми «Один мільярд дерев», «Продовольче забезпечення та безпека» та «Здоровий монгол» успішно реалізуються по всій країні, вони спрямовані на зменшення негативного впливу глобального потепління та зміни клімату, забезпечення стабільності продовольчого постачання. Міжнародні вчені визначили, що в Монголії можна вирощувати такі фрукти, як яблука, сливи, персики, абрикоси та груші. Пан Джамбалцерен наголосив на необхідності послідовних зусиль для виведення нових сортів сільськогосподарських культур, які відповідають регіональному клімату та впровадженню передових технологій вирощування та селекції.

У рамках Національного руху «Продовольче забезпечення та безпека» у 2022-2024 роках у 9 аймаках було створено центри розведення плодів та ягід з інвестиціями у 2,5 мільярди тугриків з державного бюджету, а Фонд розвитку малого та середнього бізнесу надав 2,4 мільярди тугриків у кредит 18 підприємствам у 2023-2024 роках.

Монголія задовольняє менше 3% потреб внутрішніх потреб країни у фруктах і ягодах, імпортуючи решту 97%. Тому необхідно прискорити розвиток плодово-ягідної галузі та вирощувати фрукти та ягоди всередині країни, щоб забезпечити внутрішні потреби здоровою продукцією. Також існує нагальна потреба у подальшому покращенні правового середовища, інвестиційного клімату та ринку робочої сили.