Ківано – вартий уваги екзот

0
11709

Вперше про цей екзотичний плід я почув від земляків, які їздили за кордон на заробітки. А гостюючи у одного з них, спробував диковинку на смак. Скажу чесно – сподобалося. Тому й зацікавився. Коли ж дізнався, що ківано можна виростити навіть у нашій місцевості, то вирішив і вам, шановні читачі, про це розказати.

Отже, рослина ківано родом Із Африки і належить до трав’янистих ліан сімейства гарбузових. Зовні ж ця рослина схожа на звичні для нас огірки: триметрове витке стебло, листя велике, слаборозсічене, зеленого забарвлення, а квіти – жовтого кольору. Дозрілі плоди ківано овальні, схожі на диню або перестиглий огірок, тільки з шипами, зеленці ж чимось нагадують каштанчики. Шкірка у незрілих фруктів зелена, але у процесі дозрівання набуває жовтого або ж червонуватого кольору. Виростають плоди до 15см у довжину і важать від 60 до 350 грамів. Серединка у них желеподібна, дуже соковита, зеленого кольору, з чисельним блідо-зеленим насінням.

Звісно, що рослина, яка походить з країн із тропічним кліматом, абсолютно не переносить мінусових температур. Але європейські селекціонери вивели сорти ківано, які характеризується доброю пристосованістю до суворішого клімату і з деяких вже навіть через 75 днів після появи паростків можна зібрати перший урожай.

Особливості вирощування

Перше, що варто зазначити, – ківано дуже любить тепло і не переносить мінусової температури. Загалом же чудово ростиме і плодоноситиме при середній температурі 25 градусів. По-друге,  ця рослина не любить тінь. По-третє, погано ростиме на ґрунтах із підвищеною кислотністю. Зрозуміло, що вирощувати рослину треба через розсаду, яку висаджувати у відкритий ґрунт бажано аж у травні чи навіть у червні. Для висівання на розсаду відбираються найздоровіші і неушкоджені насінини, які висівають в індивідуальні стаканчики на глибину 3,5 см. Роблять це щонайменше за місяць до висаджування. Температурний та світловий режим витримується такий, як і при вирощуванні огірків. Паростки з насіння з’являються швидко, а на 3-5 день вже видно і перші листочки. Доглядають за розсадою у теплиці або ж на домашньому підвіконні, на яке більшу частину дня потрапляє сонячне проміння. Як раніше зазначалося, у кінці травня або ж на початку червня розсаду вже можна буде висаджувати у ґрунт. Але фахівці радять робити це з особливою обережністю – щоб не «турбувати» зайвий раз корінців, бо рослина дуже болісно відгукується на пошкодження і тривалий час може просто сидіти й не розвиватися. Перед цим треба потурбуватися про опору, на яку буде плестися рослина, адже це – витка ліана. Якщо ж цього забезпечити не зможете, то майте на увазі, що для вирощування ківано знадобиться багато вільного місця, оскільки ця рослина дуже швидко росте і буде розповзатися по землі. Ідеально було б зробити опору по аналогії з тією, що роблять для огірків – так і плоди буде зручніше збирати. До речі, відстань між рослинками повинна бути не меншою, ніж півметра.

Центральне  стебло  рослини досягає десятиметрової довжини, а бічні пагони – до п’яти метрів. Оскільки ківано походить із посушливої місцевості, то вона не вимагає значного й постійного поливу, але критична нестача вологи все ж негативно позначиться на її зростанні й розмірі плодів. Тож і полив, і підживлення треба робити протягом всього вегетаційного періоду. Прополювати, тобто знищувати бур’яни навколо розсади також бажано, але робити це треба дуже обережно, пам’ятаючи про негативну реакцію кореневої системи рослини на пошкодження. А корінчики ківано, до речі, знаходяться дуже близько від поверхні ґрунту. Тому навіть рихлити безпосередньо біля самих стебел не рекомендується, краще вже просто замульчувати все навколо рослини.

Більшість із тих, хто пробував вирощувати ківано, дивувалися і нервували, адже цвісти рослина не поспішала і квіткові пуп’янки викидала десь аж у липні. Тому треба прищипувати ліану над 6–7 листочком, щоб виростали бічні пагони – саме на них і відбуватиметься значне плодоношення. Щодо хвороб, то рослина практично не схильна до якихось захворювань, і у неї немає ворогів серед садово-городніх шкідників, тому шкоди завдати їй практично нікому. Тож якщо ніяких форс-мажорних обставин не станеться, то восени можна отримати рясний урожай смачних плодів. Найбільш підприємливі господарі  у теплиці збирали до 200 фруктів з рослини за сезон. Задля більшого урожаю вони вчасно збирали зеленці й одразу прищипували ліану, обмежуючи ріст пагонів з «чоловічими» квітками.

Зберігати трохи недостиглі плоди можна у паперовому мішечку при кімнатній температурі до повного достигання. До речі, більшість плодів і треба знімати з рослини саме технічної стиглості – вони чудово проходять процедуру дозарювання. Коли плоди дозріють, їх кладуть у прохолодне приміщення або ж у холодильник. Термін зберігання фруктів різний – від місяця до чотирьох-п’яти. Якщо плоди не зазнали пошкоджень, то зберігаються  довше, але смакові якості вже втрачаються.  З таких плодів вибирають велике й ціле насіння, щоб потім посіяти його на розсаду.

Щодо кулінарії, то використовують ківано для приготування салатів, кремів, кондитерських виробів, десертів та соусів. Підходить екзот і для приготування каш, супів та гарнірів. На його батьківщині найпопулярнішою стравою є закуска з морепродуктів із сиром та ківано. Також плоди можна консервувати: зеленці – із сіллю, достиглі – з цукром. Такі заготовки будуть приносити господарям і насолоду від смаку, і користь організму, насичуючи його корисними речовинами. Рецептів приготування страв з ним – безліч. Притаманні ківано і цілющі властивості: рекомендують вживати при ожирінні та за наявності проблем із серцево-судинною системою. Також сприяє зміцненню імунітету, загоєнню ран, а ще – вважається відмінним дієтичним засобом. Доведено, що він зменшує кількість цукру в крові (що особливо актуально для людей з цукровим діабетом), підвищує гемоглобін в крові, збільшуючи кількість еритроцитів, виводить з організму радіонукліди, шлаки і токсини. Загалом же плід складається з 89% води, а в 100 г його міститься 45 ккал. Ківано застосовується у косметології як добавка до різних  кремів. Але є й деякі протипоказання до застосування ківано:  його не рекомендують людям, у яких наявні алергічні реакції та якщо присутня індивідуальна непереносимість до його компонентів. Слід також пам’ятати, що будь-які екзотичні овочі – це незвична їжа, яку необхідно пробувати потроху і стежити за реакцією організму.

Поради покупцеві при виборі ківано: плід обирайте завбільшки близько 15см, шкірка його має бути помаранчевого окрасу зі світлими плямами, на дотик повинен бути тугим. Особливу увагу звертайте на шипи – якщо вони жовті, то плід зрілий. До речі, для транспортування і довгого зберігання фрукти краще купувати трохи недостиглими, адже вони мають властивість дозрівати. В супермаркетах великих міст нашої країни ківано продають у середньому по півтори сотні гривень за штуку. До речі, я вже зустрічав у продажу і насіння цього екзота.

Андрій Навродський, Чернігівська область 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here