Різноманіття сортів цибулі ріпчастої

0
114016

Ні домашня кухня, ні консервація не обходяться без цибулі. Основні споживчі вимоги до цієї культури полягають у поєднанні досить високої врожайності, схоронності, гарного смаку, аромату та можливості вирощувати цибулю ріпку з насіння протягом одного року.

Цибулю за вмістом ефірних олій ділять на гостру, напівгостру і солодку. В Інституті овочівництва і баштанництва НААН створені сорти: гострої цибулі — Золотиста, Ткаченківська, Варяг, сигароподібної форми —Любчик і напівгострої: з білими лусками — Біляночка, жовто-гарячими — Глобус та з фіолетовим забарвленням луски — Веселка, Мавка і Амфора.

Особливе місце займає солодкий сорт Ялтинський. Його справжній чудовий смак має тільки цибуля, вирощена на південному узбережжі Криму.

Цибуля — цінний продукт харчування, який має велике значення в житті людини. Його харчова цінність полягає, насамперед, у тому, що він багатий на вуглеводи і азотисті речовини. У сортах гострої цибулі міститься 12—18% сухої речовини, напівгострої — від 10 до 14%, солодкої — від  6 до 10%. Вуглеводи представлені в основному цукрами. У цибулині гострих сортів міститься  7—13% загального цукру , напівгострих — від 4 до 7%, солодких —  від 5 до 7%.

Особливо корисна зелена цибуля, в якій багато вітаміну С і прові-таміну А (бета-каротин). При споживанні 100—150 г зеленої цибулі можна повністю задовольнити добову потребу організму в аскорбіновій кислоті і каротині. Крім того, зелені листки цибулі ріпчастої містять також вітаміни В8, В9 і Е.

Більшу частину ефірних олій складають фітонциди, цибуля виділяє їх постійно. Вони вбивають дизентерійні, дифтерійні, туберкульозні палички, стрептококи, трихомонади та інші мікроорганізми. Цибулю також використовують для отримання фітонцидних препаратів, які мають протимікробну дію.

У цілорічному забезпеченні населення свіжими овочами цій культурі належить головне місце. Вона може зберігатися до нового врожаю, при цьому її харчова цінність майже не змінюється.

Особливості технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння

При вирощуванні цибулі з насіння ріст і розвиток рослин у перший період (45—50 діб) відбувається дуже повільно. Перші листки дуже маленькі, і лише через місяць після сходів асиміляційний апарат досягає кількох квадратних сантиметрів. Інтенсивний ріст рослин починається після утворення 4—5 листків. Основна біологічна особливість рослини на відміну від інших овочевих – у фазі 4—5 листків за несприятливих умов вона може сформувати цибулину й перейти у стан спокою. Після закінчення формування цибулини шийка стає м’якою, тонкою і перо вилягає, що є ознакою технічної стиглості.

 Цибуля ріпчаста – холодостійка рослина. Насіння проростає при температурі +3…+5 °С. У фазі 1—2 листків сходи переносять приморозки до мінус 3…5 °С. Оптимальною для росту рослин є температура 20…25 °С, максимальна – 30…35 °С.

У теплу погоду інтенсивно розвивається надземна частина рослин, у прохолодну – коренева. Цибуля ріпчаста дуже вимоглива до вологості ґрунту, тому її краще розміщувати на зрошуваних землях. У Лісостепу України цибулю систематично поливають, забезпечуючи вологість ґрунту на глибині 40—50 см (зона розміщення основної маси коренів) не нижче 80—75% НВ. Зниження вологості ґрунту в період достигання прискорює цей процес, позитивно впливає на лежкість цибулин та запобігає ураженню їх сірою і шийковою гнилями.

Цибуля ріпчаста краще вдається на легких супіщаних, суглинкових та чорноземних ґрунтах з нейтральною або малолужною реакцією. Оптимальними овочевими попередниками для цибулі ріпчастої на зрошуваних землях лівобережного Лісостепу України є капуста білоголова розсадна, огірок, картопля, бобові та зернові колосові культури. Після томата і за беззмінного вирощування цибулі збільшується забур’яненість посівів.

Рослина дуже вибаглива до родючості ґрунтів. Краще розміщувати її по удобреному попереднику, тоді вносять тільки мінеральні добрива: врозкид – N120P180K120, локально – N60P90K60 або N30P90K60 (за наявності краплинного зрошення та можливості проведення фертигацій). При основній підготовці ґрунту під цибулю особливу увагу приділяють захисту від бур’янів. З осені ґрунт готують за типом напівпару (1—2 культивації зябу).

Весною цибулю сіють якомога раніше на глибину 3—4 см за схемами 45см, 70, 50+90, 40+40+60, 24+24+24+68 см та іншими. Ширина смуги – від 10 до 15 см, норма висіву – від 7 до 8 кг/га, що забезпечує густоту 700—800 тис. рослин на 1 га. Після сівби поле прикочують котками.

Поливають цибулю з таким розрахунком, щоб від сходів до початку утворення цибулини вологість ґрунту становила 80—75%, з початком формування цибулини – від 65 до 70 % НВ. У перший період норма для поливу дощуванням становить 250—300 м3/га, у другий – від 450 до 500 м3/га. Для краплинного зрошення 120—130 та 170—200 м3/га відповідно. Поливи припиняють за 20—25 діб до збирання врожаю. При наявності краплинного зрошення проводять дві фертигації водорозчинними азотними добривами по N15 (у фазі 3—4 листків та на початку формування цибулини).

Науково обґрунтоване чергування рослин у сівозміні сприяє зниженню забур’яненості полів у посівах цибулі в 1,1—3,6 раза, а застосуванням гербіцидів досягають знищення бур’янів до 70—98 %.

Збирають урожай у фазу початку вилягання листків. Інколи перед викладанням цибулі у валки листки обрізують, використовуючи роторний обрізувач. Після скошування листків цибулю викладають у валки, просушують 7—10 діб, після чого її підбирають, сортують згідно діючого стандарту, реалізують або закладають на зберігання.

Гострі сорти

Варяг. Вегетаційний період сорту становить 106—110 діб. Цибулини гострого смаку, малозачаткові. Форма цибулини  округла та округло-плеската, індекс основної форми 0,8—1,0. Цибулини дуже щільні, масою 80—130 г. Зовнішні сухі луски світло-коричневі, внутрішні – білі з жовтуватим відтінком. Лежкість цибулин за 7 місяців – 90,7 %. Вміст сухої речовини — 12,5 %. Сорт універсального призначення.

Любчик. Вегетаційний період 106—110 діб. Цибулини дуже щільні, сигароподібної форми, масою до 170 г, мають 2–3 зачатки, відрізняються дружністю дозрівання. Покривні луски світло-коричневі з золотистим  відтінком. Соковиті луски (8–9 шт.) білі, іноді з прозеленню, товщиною 1,6–2,2 мм. Вміст сухої речовини 13–14%, загального цукру – від 8 до 9%. Завдяки подовженій формі дуже зручний в кулінарній обробці. Сорт універсального використання. Особливості: ½ цибулини знаходиться над поверхнею ґрунту, високоврожайний, збереження за 8 місяців – більше 90%.

Ткаченківська. Вегетаційний період 96–108 діб. Лежкість до 90% за 7 місяців. Цибулини округлої форми, масою 100–150 г. Сухі луски (2–3 шт.) світло-коричневі, соковиті – білі, тонкі (1–3 мм). Вміст сухої речовини 13,1%, загального цукру – 8-9%. Універсального використання. Особливість сорту: висока врожайність та збереженість.

Напівгострі сорти

Біляночка. Вегетаційний період сорту 91–100 діб. Лежкість цибулин за 6 місяців – від 65 до 70 %. Форма цибулини  округла. Колір покривних лусок білий, іноді з рожевим відтінком, соковитих лусок – білий. Цибулини масою 80–100 г. Вміст сухої речовини – 9,7 %. Сорт універсального призначення. Має високі смакові якості.

Веселка. Вегетаційний період 92–115 діб. Лежкість за 6 місяців 87%. Цибулини малозачаткові (1–2), округлі, масою до 150 г. Покривні луски фіолетово-червоного кольору, внутрішні соковиті – світло-фіолетові з фіолетовим епідермісом. Сухої речовини 12–13%, загального цукру 7–8%. Сорт салатного використання.

Глобус. Вегетаційний період 92–110 діб. Високоврожайний. Лежкість 83% за 7 місяців. Цибулини округлої форми, масою до 250 г. Сухі луски коричневі, соковиті – білі, з салатним відтінком, завтовшки 6–8 мм. Вміст сухої речовини 10–11%, загального цукру – від 6 до 7%. Універсального використання.

Амфора. Вегетаційний період 100–115 діб. Цибулини обернено-яйцеподібної форми, забарвлення зовнішніх лусок красивого малинового кольору, внутрішні луски (до 6 мм) білі, з фіолетовим або світло-фіолетовим епідермісом, масою 100–130 г. Сорт відрізняється дружністю дозрівання і високою лежкістю. Вміст сухої речовини до 14%, загального цукру 9,2%. Сорт універсального використання.

Мавка. Вегетаційний період 102–114 діб. Цибулини плоскої і округло-плоскої форми, масою 100–150 г. Сухі луски фіолетово-червоні, соковиті – білі, з фіолетовим епідермісом. Лежкість 86% за 7 місяців. Сухої речовини –від 12,0 до 13,5%, загального цукру – 9,4%. Сорт салатного використання.

Терьохіна Л.А., к.с.-г.н., Зелендін Ю.Д., к.с.-г.н., Інститут овочівництва і баштанництва НААН