Конкурентоспроможність українських плодів

0
111604

В Україні ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування плодів як для забезпечення внутрішнього ринку, так і для успішного ведення зовнішньої торгівлі. Враховуючи інтеграційні процеси з європейською спільнотою, важливе значення для вітчизняних виробників плодів має лібералізація зовнішньої торгівлі та закріплення позицій на світовому ринку. Слід відзначити, що світові ринки практично вже сформовані, тому просування і закріплення вітчизняних плодів на них потребує істотних зусиль як для галузі в цілому, так і для окремих підприємств.

Наразі світовий ринок плодів характеризується щорічним розширенням їх виробництва на 2—5%, що зумовлено приростом населення, зміною переваг у споживанні та високим рівнем платоспроможності населення. Зростання попиту на плоди супроводжується посиленням конкуренції за ринки збуту та збільшенням обсягів експортних та імпортних поставок. Встановлено, що перші три лідерські позиції за рівнем виробництва плодів у світі займають банани, яблука та апельсини – близько 70% (252 млн т). Основне місце за обсягами виробництва та продажів займає Китай. Його частка становить до 30% (133 млн т) від світового валового збору плодів.

Розвиток зовнішньої торгівлі вітчизняними плодами стримується, перш за все, через неефективне функціонування внутрішнього ринку цих продуктів, зокрема, відсутність стабільної пропозиції, конкурентоспроможних стандартних партій плодів і організованої інфраструктури.

Що показало анкетне опитування. Важливим показником, що характеризує конкурентні переваги плодів на внутрішньому ринку, є уподобання споживачів. Їх анкетне опитування показало, які чинники переважно впливають на попит. Дослідження окремих ринків столиці та співбесіди з операторами торговельного і споживчого сектору дають підстави стверджувати, що в Україні перевага надається, перш за все, продукції вітчизняного походження. Це відзначили 85% респондентів, які оцінювали її за наступними критеріями: товарна якість – 85%, смакові властивості – 50%, ціни – 20%. Серед основних недоліків 60% опитаних назвали відсутність або недосконалість товарної упаковки. І лише 10% опитаних незадоволені смаковими властивостями вітчизняних плодів, високим рівнем цін та звуженістю асортименту.

Купівля споживачами продукції відбувається здебільшого на ринку – 60% та у магазинах – 57%. При цьому 57% покупців не цікавляться екологічним станом продукції, а 98% зовсім не вимагають документального підтвердження її якості. У виборі помологічних сортів 50% опитаних експериментують. Серед літніх сортів яблук конкурентні переваги мали Папіровка та Мелба, осінніх – Слава переможцям, Антонівка, Макінтош, Спартан, зимових – Голден Делішес, Ренет Симиренка (світлих кольорів), Айдаред, Чемпіон, Горець, Лігол, Ріхард.  З груш найбільше користуються попитом Улюблена Клаппа, Бере київська, Парижанка, з абрикосів – Краснощокий, з черешень – Присадибна, Ніжність, Валерій Чкалов, з вишень – Тургенівська, Подбельська, зі слив – Стенлей, Угорка, Ренклод Альтана.

В цілому відзначимо, що для споживачів основними критеріями вибору помологічного сорту є зовнішній вигляд та органолептичні показники, зокрема, смак.

90% опитаних респондентів  надають перевагу свіжим плодам і сокам. Найбільш вживаними серед плодів є яблука – це відзначили 50% респондентів, далі цитрусові – 10%, персики – 7% та груші – 4%.

Для 50% респондентів плоди є третьою за першочерговістю стравою у споживанні, для 40% – постійною складовою їх раціону, а для 10% —  продуктом розкоші. 50% респондентів відзначили, що мають власну земельну ділянку, де вирощують різноманітні плоди.

Отже, позитивним чинником є те, що вітчизняні плоди користуються в українських споживачів більшим попитом, ніж імпортні. На думку людей, вони відзначаються меншим вмістом залишків хімічних речовин і не поступаються за органолептичними показниками. Тому є підстави вважати, що на внутрішньому ринку ці плоди не втратять своєї конкурентної позиції за параметром якості.

Особливої актуальності набули дослідження конкурентоспроможності плодів за обсягами реалізації, цінами і якістю, коли на перше місце вийшло питання експортного потенціалу країни та її частки на світовому ринку сільськогосподарської продукції після підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, яка чітко регулює поступове економічне та політичне зближення. Адже стан розвитку вітчизняного ринку плодів характеризується не лише мірою задоволення продовольчих потреб населення, а й місцем плодів на світовому ринку.

Показники конкурентоспроможності. При оцінці конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції важливо використовувати відносні показники, оскільки її рівень може бути встановлений лише в результаті порівняння. Для характеристики  вітчизняного ринку плодів можна застосувати основні показники, які найчастіше виділяють зарубіжні вчені у дослідженнях світового ринку: індекс відносної конкурентоспроможності (RXA), індекс відносної залежності від імпорту (RMP) та індекс відносних торговельних переваг (RTA).

Індекс відносної конкурентоспроможності розраховують як відношення частки обсягів експорту плодів України у їх світових обсягах до частки обсягів експорту вітчизняних плодів у світовому експорті інших товарів. Показник, вищий за одиницю, свідчить, що країна за рівнем постачання плодів має порівняльні конкурентні переваги щодо їх експорту, а нижчий – про конкурентні невигоди.

Індекс відносної залежності від імпорту подібний до попереднього показника, однак характеристика інша – якщо він вищий за одиницю, то спостерігається висока залежність від імпорту, що свідчить про конкурентні невигоди, а якщо менший, то мають місце конкурентні переваги.

За допомогою останнього показника здійснюється порівняння експорту та імпорту плодів, тобто визначається різниця між згаданими показниками. Перевищення експорту свідчить про конкурентні переваги у зовнішній торгівлі, а при від’ємному значенні спостерігаються конкурентні невигоди.

Переваги. Для характеристики рівня конкурентоспроможності вітчизняних плодів на світовому ринку встановлено місце України у світовому експорті плодів. Так, протягом останніх років частка України у світовому обороті плодів становила лише 0,3%. При цьому основну масу в ній склали волоські горіхи – 10%.

Перші два показники конкурентних переваг плодів практично не відрізнялися протягом 2012-2016 рр. – RXA = 31-35 та RMP = 28-33. Це свідчить, що Україна має незначні конкурентні переваги щодо експорту плодів та суттєву залежність від їх імпортних поставок, тобто конкурентні невигоди. Таким чином, позитивні конкурентні переваги плодів щодо експорту практично рівні негативним щодо імпорту. RTA протягом досліджуваного періоду був незначним –  лише 3-5. Це пояснюється тим, що в країні плоди експортують переважно сільськогосподарські підприємства (крім волоських горіхів), на частку яких припадає 17-20% загальних валових зборів. Вони мають змогу формувати масштабні партії продукції з відповідною якістю. І тільки незначна частка, закуплена в господарствах населення, експортується переважно у переробленому вигляді, оскільки свіжі плоди, як правило, не відповідають встановленим стандартам. Незаповнена ніша вітчизняного ринку плодів стимулює розширення об’єктивно необхідного імпорту (цитрусові та банани в 2016 р. склали 484 тис. т). Відтак спостерігається високе негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу – (-639) тис. т в середньому за 2012—2016 рр.

Цінова ситуація. На вітчизняному та світовому ринку спостерігається значна цінова різниця на плоди. Зокрема, порівняємо ціни Китаю – основного виробника плодів у світі – та України.

Експортні ціни вітчизняних плодів за всіма видами значно нижчі за китайські, наприклад, на яблука – у 2,6 раза. Така ситуація пояснюється неякісною маркетинговою політикою українських товаровиробників. Також ціни на вітчизняні експортні поставки плодів можуть занижувати комерційні структури, які закуповують основну їх частку в сільськогосподарських підприємствах (до 80% у 2016 р.) за доволі низькими оптовими цінами – 5,9 тис. грн за 1 т. Адже за відсутності ефективних технологій зберігання промислові підприємства намагаються реалізувати значний обсяг плодів швидко, з мінімальними втратами продукції.

На основі показників конкурентоспроможності встановлено, що позитивні конкурентні переваги щодо обсягів експортних поставок плодів практично рівні негативним стосовно їх імпорту. Це пояснюється надто повільним розвитком промислового садівництва та незаповненою нішею ринку плодів, що й стимулює до щорічного розширення імпортних поставок. В цілому конкурентний стан вітчизняних плодів на світовому ринку вважається стабільним, що підтверджується несуттєвою різницею між індексами відносної конкурентоспроможності та залежності від імпорту.

За цінами вітчизняні плоди є більш конкурентоспроможними – вони практично за всіма видами у 2 і більше разів дешевші плодів світового лідера – Китаю через неефективність садівницьких підприємств. На думку споживачів, вітчизняні плоди містять менше залишків хімічних речовин порівняно з імпортованими, отже, є підстави вважати, що вони не втратять конкурентних переваг за параметром якості і попит на них буде вищим.

Інна Сало, доктор економічних наук, вчений секретар