Одним із найважливіших мікроелементів у багатьох системах вирощування є бор (B). Однак вносити його під овочеві культури слід дуже обережно. Дефіцит бору може проявлятися як некроз або вкорочення точок росту, скручене жовте або червонувато-коричневе листя, а також затримка росту або розетковий вигляд. У той же час надлишок бору викликає чашоподібність листя, пожовтіння, міжжилковий хлороз, коричневі відмерлі ураження по краях листя, і, зрештою, його дефоліацію. Плоди можуть деформуватися, а врожайність знизитися. Рослина може затримуватися у рості, а стебла – тріскатися або ставати корковими. Сильно уражені рослини можуть загинути.
Визначити потребу рослин у борі нелегко. Бо різні овочеві культури значно відрізняються за реакцією та чутливістю до його внесення. Тому науковці університету штату Мічиган (США) провели значну роботу, аби розробити рекомендації застосування бору на різних овочах. Їхні дослідження грунтуються на реакції культури на бор, а не на рівні, отриманому у результаті аналізу ґрунту. Вони радять: додавання аналізу бору до аналізу ґрунту може дати загальне уявлення про те, чи є рівень низьким (менше 0,7 ppm), граничним чи адекватним (більше 1,0 ppm). І рекомендують: норми внесення бору у ґрунт залежно від чутливості культури мають бути такі: висока – 2-3 фунти на акр; середня – 1-2 фунти на акр; низька — 0,5-1 фунт на акр.
Якщо вже так сталося, що овочівники неправильно розрахували дозу бору і внесли його забагато, то найефективнішою стратегією зниження його токсичного рівня у кореневій зоні є вилуговування ґрунту достатньою кількістю поливної води. Однак тут також є чимало пересторог. Про всі нюанси застосування бору на овочах та докладні рекомендації вчених Мічіганського університету щодо цього можна знайти у бюлетені MSU Extension Bulletin E2934 або у Програмі рекомендацій щодо добрив MSU, повідомляє hortidaily.com.
