Як запобігти на весні ураженню кісточкових плодових культур моніліальним опікам

0
111136

Моніліальний опік (моніліоз, плодова гниль) є однією з найбільш поширених і шкідливих захворювань на кісточкових плодових культурах. Попри впровадження інтегрованого захисту плодових насаджень, застосування нових ефективних фунгіцидів для обприскування дерев, хвороба спричиняє в останні роки значні недобори і втрати урожаю плодів. За даними відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків обласних Управлінь фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів, моніліальний опік кісточкових виявляється щорічно у всіх ґрунтово-кліматичних зонах, де вирощуються кісточкові плодові культури. Так, у 2015-2016 рр. найбільш інтенсивне поширення хвороби мало місце в насадженнях Вінницької, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської та Миколаївської областях, де було уражено 10-32% пагонів та 15-19% суцвіть. У Вінницькій області уражено 22-30% плодів черешні і 10-18% плодів вишні, у Запорізькій 12% плодів абрикоса. У Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областях пошкодження пагонів сягало 4-7% за незначного розвитку хвороби.

У 2017 році моніліальний опік на кісточкових культурах відзначено повсюди на 80-100% обстежених площ. Лише в Івано-Франківській області захворювання мало незначне поширення (17%). Хвороба сильніше проявилася на абрикосі. Прояв хвороби відмічено в кінці квітня – на початку травня. Ураження пагонів у Дніпропетровській, Закарпатській, Миколаївській, Тернопільській, Херсонській та Черкаській областях становило 3-8%, у Запорізькій – 28%. Ураження суцвіть не перевищувало 6%, плодів – 8%.

Погодні умови 2018 р. не сильно сприяли розвитку хвороби повсюдно, окрім Донецької та Миколаївської областях, де розвиток хвороби на пагонах сягав 60%, суцвіттях – 80%.

У 2019 році сильне ураження та інтенсивний розвиток хвороби спостерігався на старих деревах переважно у присадибному секторі, де щорічно зберігається високий інфекційний запас моніліозу. На абрикосі хвороба уразила 9, максимально 30-70% дерев, 18-38, максимум – 74% пагонів, 5-10% квіток, 6-9% листків. У Тернопільській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях на вишні було охоплено в середньому 3-12% пагонів, 5-10% квіток та листків. У промислових насадженнях за умов проведення своєчасних обробітків фунгіцидами поширення моніліозу було значно меншим.

Щорічне проявлення моніліального опіку обумовлює камедетечу кісточкових, в результаті чого рослини виснажуються, знижується їх продуктивність, стійкість до інших захворювань, спостерігається вимерзання уражених дерев на-віть при незначних зниженнях температури у зимовий і ранньовесняний періоди. Хвороба дуже часто буває однією з основних першопричин передчасної загибелі дерев абрикоса, вишні, персика. У багатьох господарствах захворювання приводить у непридатність десятки тонн вирощеної продукції.

Для успішного захисту кісточкових плодових насаджень від моніліального опіку слід своєчасно виявляти хворобу на уражених органах рослин за її специфічними типовими ознака-ми проявлення і на основі знань біоеклогічних особливостей збудника хвороби, циклу його розвитку, застосовувати най-більш ефективні захисні заходи. У ранньовесняний період моніліальний опік проявляється на деревах у вигляді швидкого побуріння і засихання квіток, слідом за яким в’януть і засихають листя, відмирають молоді плодові гілочки і однорічні пагони. Засохлі гілки, листя і зав’язі часто залишаються висіти на дереві до наступної весни. Кора уражених гілок засихає, зморщується і розтріскується, у багатьох місцях, особливо на межі здорових і уражених ділянок, спостерігається камедетеча. У вологу погоду на всіх уражених органах утворюються попелястосірі подушечки конідіального спороношення гриба, які є джерелом подальших заражень.

Моніліальний опік кісточкових плодових культур викликає гриб Monilinia laxa Honey (анаморфа: Monilia laxa Sacc. (син. Monilia cinerea Bonord).Протягом літа і початку осені триває всихання нових пагонів, оскільки грибниця патогена досить активно поширюється від місця початкового зараження. На плодах захворювання про-являється у вигляді бурої гнилі. Поверхня ураженої плода покривається дрібними, розкиданими в безладді сірими подушечками, що складаються з конідіального спороношення гриба.

Зараження плодів відбувається головним чином через пошкодження його шкірки а також воно відбутися і без пошкодження шкірки, якщо хворі і здорові плоди тісно пов’язані. Особливо легко піддаються такому зараженню плоди з тонкою шкіркою, позбавлені воскового нальоту і слабо опушені. Зараження плодів сприяють також механічні пошкодження шкірки шкідниками та деякими пестицидами. Поширенню хвороби можуть сприяти ушкодження, нанесені птахами, а також градом і ін.

Збудником плодової гнилі кісточкових порід може бути і гриб Monilinia fructicola Honey(анаморфа: Monilia fructicola Honey), який викликає плодову гниль зерняткових плодових порід. Цей гриб утворює на плодах більші подушечки жовто-палевого кольору, які розташовуються концентричними рядами.

У зимовий період інфекція зберігається в формі грибниці патогена в уражених пагонах, гілках, плодових гілочках і в сухих муміфікованих плодах, які опали на землю або висять на дереві. У південних областях формування конідіального спороношення гриба на пагонах іноді не припиняється і взимку.

Навесні всі перераховані органи покриваються численними сірими подушечками конідіального спороношення. Конідії протягом вегетації рослин легко поширюються вітром, краплями дощу, комахами і заражають па-гони, квітки, зав’язі і плоди. Під час цвітіння інфекційна гіфа при проростанні конідії проникає через рильце маточки і пильники в квітку, потім проникає в зав’язь і квітконіжку. По квітконіжці грибниця поширюється і проникає в кору однорічних пагонів, а пізніше і в кору плодових гілочок. Грибниця патогена за сприятливих погодних умовах за вегетаційний період може поширюватись в корі пагонів і гілочок на відстань до 40-50 см від місця зараження. Заселяючи луб’яні тканини кори, гриб викликає швидке відмирання пагонів і гілок, яке проявляється у формі опіку.

Стійкість сорту до моніліального опіку залежить від будови квітки, розташування у ній рильця, його анатомічної будови і багатьох фізіологічних і біохімічних показників.

Розвитку моніліального опіку сприяє прохолодна і волога погода навесні у період цвітіння. Щоденні, навіть невеликі, дощі і тумани сприяють дуже інтенсивному зараженню. Конідії гриба проростають в широких температурних межах. Гриб рясно формує конідії при 20-280С. При оптимальній температурі (20-210С) конідії проростають через 1-2 години. Життєздатність конідій на поверхні уражених органів зберігається протягом декількох тижнів.

Слід зазначити, що висока вологість сприяє не тільки масовому утворенні спорокупок гриба на заражених гілках або муміфікованих плодах, а й проростанню спор при потраплянні їх на квіт-ку. Помірна або відносно низька температура затягує період цвітіння і збільшує можливість зараження.

З районованих на Україні сортів кісточкових плодових порід польовою стійкістю до моніліозу характеризуються сорти абри-коса – Альянс, Гамлет, Дар Мелітополя, Діоніс, Іскорка, Крокус, Кумир, Магістр, Насолода, Присадибна та ін .; сорти вишні – Богуславка, Відродження, Ксенія, Любительська, Норд Стар, Ранній десерт, Солідарність, Супутниця та ін.; сорти черешні – Аншлаг, Весняні наспіви, Гізела 6, Ласуня, Легенда Млієва, Ніжність, Отрада, Пікова дама, Тотем, Услід, Шанста та ін.; сорти сливи – Вікторина, Ненька, Оригінальна, Пам’ять матері, Вереснева, Трудівниця Млієва, Угорка велика та ін.; сорти персика – Абсолют, Златодар, Золотий ювілей, Клоун, Мрія, Освіжаючий, Відмінник, Парацельс, Резидент, Фаворита Мореттіні і ін.

Велике значення в захисті кіс-точкових порід від моніліозу мають організаційно-господарські та фізико-механічні заходи, спрямовані на знищення або обмеження джерел інфекції. З цією метою протягом осені, зими і навесні слід зняти муміфіковані плоди з дерев і зібрати опалі плоди на поверхні ґрунту з подальшим їх спалюванням. Всі уражені рештки у вигляді частинок уражених гілок, плодушок, пагонів, дрібних плодів і зав’язі ретельно загорнути в ґрунт при механічній обробці міжрядь і пристовбурних кіл.

Після цвітіння дерев всі засохлі хворі, з різними тріщинами і камеддю пагони і гілки, які виявляються в кроні дерева, слід ви-різати з захопленням 3-5 см здорової тканини. Вирізку пагонів і гілок краще проводити протягом вегетації до повного листопада, коли легко відрізнити уражену і здорову тканину. Всі ці санітар-ні заходи проводити слід лише в суху погоду, щоб додатково не заражувати місця зрізів збудником хвороби.

Ранньою весною до початку у дерев сокоруху слід провести викорінююче обприскування дерев фунгіцидом на основі діючої речовини: гідроксиду міді, в.г. (Ко-сайд 2000, 4,0-6,0 кг/га на насадженнях персика; 2,0-3,0 кг/га на інших видах кісточкових плодових культур). Обробку (точніше промивку) дерев необхідно починати з самих верхніх пагонів, гілок і поступово струмінь робочої рідини направляти вниз, омиваючи скелетні гілки, кору штамба і обприскати поверхню ґрунту навколо крони дерева. Висока ефективність цієї обробки буде досягнута при обприскуванні дерев при температурі повітря не нижче 40С. Норма витрати робочої рідини від 1500 до 2000 л/га, залежно від розмірів крони. Для цієї мети часто використовують 5-7% розчин сечовини з нормою витрати 30-45 кг/га. Крім захисту плодових дерев від зимуючої інфекції моніліозу при такій обробці досягається друга корисна мета – проведення ранньовесняного підживлення дерев азотом.

Слід своєчасно проводити профілактичні хімічні заходи. На кісточкових плодових культурах проти моніліозу дозволені до використання фунгіциди на основі діючих речовин: ципродиніла, в.г. (Хорус 75 WG, 0,2-0,3 кг/га). Препарат можна використовувати протягом вегетації не більше 4-х разів, строк останньої обробки до збирання плодів – 30 днів (4:30); алюмінія фосфіта + фосфористої кислоты, р.к. (Фитал, 2,0 л/га), використовують на всіх культурах, окрім сливи (3:30); боскаліда + піраклостробіна, в.г. (Сігнум, 1,0-1,25 кг/га), використовують на всіх культурах, окрім сливи (3:7). Крім названих фунгіцидів проти моніліозу застосовують:

НА АБРИКОСІ фунгіциди на основі діючих речовин: каптана, в.г. (Малвін 80, 1,8-2,5 кг/га); пенконазола + дифноконазола, к.е. (Джек Пот, 0,3-0,5 л/га); сульфата міді, п. (Бордо МК, 15-18 кг/га);

НА ВИШНІ препарати на основі діючих речовин: ізопірзама + дифеноконазола, к.с. (Ембрелія 140 SC, 1,2-1,5 л/га); пенконазола, к.е. (Топаз, 100 ЕС, 0,3-0,4 л/га); тіофанатметила, з.п. (Топсін М, 1,0 кг/га); трифлоксистробіна + флуопірама, к.с.(Луна® Сенсейшн 500 SC, 0,25-0,35 л/га);

НА ЧЕРЕШНІ препарати на основі діючих речовин: гідроксиду міді, в.г. (Косайд 2000, 2-3 кг/га); трифлоксистробіна + флуопірама, к.с. (Луна® Сенсейшн 500 SC, 0,25-0,35 л/га); фенгексаміда, в.г. (Тельдор, 1,0-1,5 кг/га);

НА СЛИВІ препарати на основі діючих речовин: дифеноконазола, к.э. (Скор 250 ЕС, 0,15-0,2 л/га та аналоги);

НА ПЕРСИКУ препарати на основі діючих речовин: гидроксиду міді, в.г. (Косайд 2000, 4,0-6,0 кг/га в фазу «набухання бруньок»; 2-3 кг/га у фазу розпускання бруньок «мишачі вушки»; Купер, м.с., 3,0-5,0 л/га); дитианона, в.г. (Делан, 1,0 кг/га); дифеноконазола, к.є. (Скор 250 ЕС, 0,2 л/га і аналоги), каптана, в.г. (Малвін 80, 1,8-2,5 кг/га); крезоксим метила + дифеноканазола, к.с. (Кумир, 0,2-0, 3 л/га); крезоксимметила + дифеноконазола, к.с. (Самшит, 0,2-0,3 л/га і аналоги); пенконазола, к.э. (Топаз, 100 ЕС, 0,3-0,4 л/га); пенконазола + дифеноконазола, к.э. (Джек Пот, 0,3-0,5 л/га); сульфата міді, з.п. (Бордо Ізагро 20, 5,0 кг/га), тіофанатметила, з.п. (Топсін М, 2,9 кг/га); трифлоксистробина + флуопирама, к.с. (Луна® Сенсейшн 500 SC, 0,25-0,35 л/га); фенгексаміда, в.г. (Тельдор, 1,0-1,5 кг/га); ципродиніла, к.с.(Страж, 0,4 л/га). На всіх кісточкових, за винят-ком вишні, проти гнилей плодів під час їх зберігання в сховищах за 20 днів до збирання врожаю насадження обприскують фунгіцидом на основі діючої речовини: ципродинілу +флудіоксонілу, в.г. (Світч 62,5 WG, 0,75-1,0 кг/ га); на черешні і персику – фенгексаміда, в.г. (Тельдор, 1,0-1,5 кг/га). На абрикосі і персику проти моніліального опіку дозволено застосовувати біопрепарат (бактерицид і фунгіцид) Серенада® АСО, к.с., до 4-х обприскувань за сезон з нормою витрати 6-8 л/га; на черешні – 4-8 л/га.

Профілактичні обприскування дерев фунгіцидами проти моніліального опіку та інших хвороб проводять в фази «зелений конус», «відокремлення бутонів – бутон», «цвітіння», після закінчення цвітіння, формування плодів, дозрівання плодів і обов’язково відразу після збору плодів з метою обмеження джерел інфекцій.

Вибір фунгіциду базується на даних моніторингу фітосанітарного стану насаджень плодових кісточкових культур і спектра захисної дії того чи іншого препарату проти збудників хвороб, їх видового складу. З метою запобігання виникнення резистентності у збудників хвороб до діючих речовин препаратів слід дотри-муватися чергування і комбінування застосування контактних і системних фунгіцидів.

 

Мідьвмістимі препарати з особливою обережністю слід використовувати на персику. Їх використовують тільки в період спокою дерев, не пізніше фази «зеленого конуса», оскільки у більш пізні терміни їх застосування призведе до осипання листя і зав’язі.

Слід враховувати, що обприскування кісточкових плодових культур проти моніліозу є ефективним і проти клястероспоріозу, кокомікозу, кучерявості листків персика.

Обприскування дерев фунгіцидами проти моніліозу слід комбінувати з обробкою дерев інсектицидами проти найбільш поширених шкідників. З цією метою готують бакову суміш одного з фунгіцидів і інсектицидів.

Підвищує стійкість кісточкових плодових культур до моніліозу своєчасне внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here