Вплив густоти стояння на продуктивність кукурудзи цукрової

0
112186

Густота стояння рослин – один із важливих технологічних факторів, від якого суттєво залежить урожайність сільськогосподарських культур. Дольова участь впливу густоти рослин кукурудзи цукрової на врожайність складає, за окремими підрахунками, 14,2%. Регулювання густоти стояння рослин дозволяє змінювати й оптимізувати параметри зони живлення, досягаючи раціонального, рівномірного використання поживних речовин з ґрунту і добрив. Крім того, густота рослин істотно впливає на світловий, повітряний і водний режими ґрунту, має вплив на чисельність шкодочинних організмів (наприклад, рівень виживання яєць бавовникової совки в густих посівах кукурудзи знижується). Сумарно усі ці фактори значною мірою регулюють ріст і розвиток культури та їх продуктивність.

В Атлантичному регіоні США найкращим діапазоном загущення рослин кукурудзи цукрової вважають 50–85 тис/га. У Північно-східному регіоні США за умов достатнього рівня азотного живлення та зволоження оптимальною є густота стояння рослин культури в межах 50–60 тис./га.

На дослідній станції Аграрного дослідного інституту в Хайдерабаді (Індія) максимальну врожайність качанів кукурудзи цукрової було одержано за густоти стояння рослин 80 тис./га.

В Ірані найвищу продуктивність культури у зрошуваних умовах на легкосуглинкових і супіщаних ґрунтах було одержано за густоти стояння рослин 100 тис./га.

Помірне загущення ранньостиглих гібридів кукурудзи цукрової в умовах Казахстану скоротило період розвитку волоті, проте надмірне загущення до 80 тис./га і більше сповільнило розвиток качанів. Густота стояння пізньостиглих гібридів понад 40 тис./га веде до подовження періоду розвитку волотей і качанів, появи безплідних рослин. При загущенні ранньостиглих гібридів кукурудзи цукрової до 80, а пізньостиглих — до 60 тис./га відзначається суттєве зниження продуктивності.

У Польщі оптимальною густотою стояння рослин кукурудзи цукрової вважають 50–70 тис./га.

Дослідження, проведені на дерново-дрібнопідзолистих важкосуглинкових ґрунтах у посушливих умовах Пермської області (Російська федерація), засвідчили, що за збільшення густоти стояння рослин кукурудзи цукрової до 72 тис./га досягається інтенсифікація темпів росту і розвитку рослин культури, а також зростає продуктивність (урожайність качанів 28,1 т/га у порівнянні з 21,9 т/га за густоти посівів 48 тис./га і 18,6 т/га при загущенні 36 тис./га). Проте підвищення густоти стояння рослин знижує вихід товарних качанів на 9,67%, а також зменшує середню масу качана з 305 до 252 г, його озерненість з 90 до 82%, вміст цукрів у зерні з 6,3 до 6,1%.

Дослідження, виконані на полях Ростовської дослідної станції (Російська федерація) вказують на перевагу сівби кукурудзи цукрової в умовах зрошення з густотою стояння рослин в межах 40–57, а для незрошуваних умов – 30–40 тис./га.

Відповідно до загальних рекомендацій для різних ґрунтово-кліматичних умов України найкращою густотою стояння рослин кукурудзи цукрової вважають останню у межах 30–60 тис./га.

Згідно рекомендацій Інституту експертизи сортів рослин та Інституту фізіології рослин і генетики НААН, оптимальним загущенням посівів при вирощуванні кукурудзи цукрової є: для ранньостиглих гібридів – 60–65 тис./га; середньоранніх – 50–55; середньостиглих – 40–50 тис./га.

Дослідженнями Львівського національного аграрного університету встановлено, що оптимальною густотою стояння рослин для ранньостиглих гібридів кукурудзи цукрової у зрошуваних умовах Західного Лісостепу є 70–80 тис./га (максимальна врожайність культури склала 9,44–9,73 т/га кондиційних качанів).

За даними польових досліджень, виконаних у Луганській області, кращою густотою стояння рослин кукурудзи цукрової є 60–80 тис./га, що забезпечило одержання максимальної врожайності качанів  в середньому  на рівні 9,6 т/га.

Досліди, виконані на базі ДГ «Дніпро» Інституту зернового господарства НААН, засвідчили, що максимальна врожайність качанів кукурудзи цукрової була отримана за густоти стояння рослин 50 тис./га у ранньостиглих і середньоранніх гібридів культури, і 40 тис./га – у середньостиглих.

Згідно рекомендацій Інституту зернового господарства Степової зони НААН, оптимальною густотою стояння рослин кукурудзи цукрової у незрошуваних умовах є: 40–50 тис./га для ранніх, 30–35 тис./га – для середньостиглих сортів і гібридів культури. Інші дослідники оптимальним загущенням посівів культури в незрошуваних умовах вважають 40–50 тис./га.

Виконані в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН дослідження засвідчили, що оптимальною густотою стояння рослин харчової кукурудзи у зоні Степу є 50 тис./га.

Польові дослідження, виконані у 2009–2012 рр. на базі земель Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка і приватного підприємства «Агробутово» у помірно-посушливій зоні Північного Степу України, показали, що максимальну (11,1–12,6 т/га) врожайність качанів молочної стиглості кукурудзи цукрової можна одержати за густоти стояння рослин 40–50 тис./га. Подальше загущення посівів до 60–80 тис./га веде до зниження продуктивності культури.

У рекомендаціях щодо вирощування кукурудзи цукрової в умовах Півдня України при краплинному зрошенні зазначено, що оптимальною густотою стояння рослин є 65–70 тис./га. За іншими даними, густоту стояння рослин культури слід диференціювати за групою стиглості сортів і гібридів культури: 40,8 тис./га для пізньостиглих і 57,1 тис/га для ранньостиглих відповідно. Існує думка, що у зрошуваних умовах Півдня України оптимальною густотою стояння рослин культури є 70–80 тис./га.

Результати досліджень свідчать, що на зрошуваних землях Півдня України оптимальною густотою стояння рослин для ранньостиглих і середньоранніх гібридів кукурудзи цукрової є 75–80 тис./га, а для середньостиглих – 90–100 тис./га. Зріджені посіви ведуть до недобору врожаю качанів у розмірі 0,4–2,8 т/га. Втім, розмір і маса качанів зменшуються зі зростанням густоти стояння рослин культури.

У дослідженнях з екологічного сортовипробування гібридів кукурудзи цукрової у Кримському інституті АПВ оптимальною густотою стояння рослин при зрошенні виявилась 60–65 тис./га.

Польові дослідження, виконані на Генічеській дослідній станції, засвідчили, що найвищу врожайність кондиційних качанів кукурудзи цукрової в зрошуваних умовах було одержано за густоти стояння рослин 80 тис./га.

Дослідження, виконані в Інституті зрошуваного землеробства НААН, засвідчили, що максимальну продуктивність рослини кукурудзи цукрової в зрошуваних умовах Сухого Степу України на темно-каштановому ґрунті формують при загущенні 60 тис./га. Урожайність качанів культури виявилася суттєво нижчою як за зрідження посівів до 40, так і при загущенні їх до 80 тис./га. В умовах краплинного зрошення одними з кращих схем висівання будуть схеми 70×20 та 70×30 см для середньо- та пізньостиглих сортів і гібридів кукурудзи цукрової відповідно.

Нашими дослідженнями, виконаними впродовж 2014–2016 рр. на меліорованих темно-каштанових ґрунтах Південного Степу України (с. Миролюбівка, Білозерський район, Херсонська область), доведено, що найвищу продуктивність (10,93 т/га товарних качанів без обгорток) рослини кукурудзи цукрової сорту Брусниця за краплинного зрошення формували при густоті 65 тис./га. Дослідженнями, виконаними нами у 2020 році з низкою гібридів селекції МНАГОР на темно-каштанових ґрунтах Південного Степу України (с. Чорнобаївка, Білозерський район, Херсонська область) при мікродощуванні, встановлено, що у середньому за досліджуваними гібридами максимальна продуктивність культури (19,34 т/га качанів) формувалася за схеми висіву 70×10 см (або 140 тис./га), а також за схеми висіву 45×20 см (або 110 тис./га) – 14,66 т/га.

Таким чином, під час формування густоти посівів кукурудзи цукрової варто враховувати агрокліматичні особливості зони вирощування культури, властивості та групу стиглості сорту/гібриду, а також рівень живлення та зволоження ґрунту (причому при зрошенні варто враховувати і спосіб подачі води на поле) і систему його обробітку. Також варто пам’ятати, що за розсадного способу вирощування кукурудзи цукрової потрібно виконувати висадку розсади на 10–20% більшою густотою, ніж запланована, оскільки приблизно такий відсоток рослин не приживається. Або потім потрібно буде виконувати додаткове висаджування рослин на місце тих, які не прижилися. Врахування всього комплексу показників агротехнології та умов вирощування сприятиме правильному вибору загущення посівів та у результаті гарантуватиме максимальний рівень продуктивності.

П.В.Лиховид, к. с.-г. н., старший науковий співробітник, Інститут зрошуваного землеробства НААН