Вплив елементів технології вирощування на урожайність та якість цукрової кукурудзи

0
111181

Цукрова кукурудза (Zeamays L. ssp. saccharataSturt.) є цінною овочевою культурою з високим дієтично-лікувальним значенням. У її зернівках міститься ціла низка важливих органічних і мінеральних сполук, а також вітамінів (В1, В2, С, РР). У фазу молочно-воскової стиглості зернівки цукрової кукурудзи містять 80% елементів періодичної таблиці Менделєєва, зокрема, високий вміст фосфору (77,5 мг/100 г), кальцію (6,0 мг/100 г), заліза (0,3 мг/100 г). Цукрова кукурудза є чи не єдиною культурою, що містить у своєму складі золото у формі, що може засвоюватися організмом людини. Харчова цінність 100 г зерен становить 330–530 ккал.

Але не тільки харчова цінність приваблює у цукровій кукурудзі. Надзвичайні смакові якості, що формуються завдяки наявності мутантних генів, забезпечують стабільно високий попит на свіжу та консервовану продукцію. Саме завдяки природній мутації та супресії переходу цукрів у крохмаль зернівки культури отримали свій неперевершений смак і аромат, який вигідно відрізняє культуру від її зернових родичів, що не наділені такою властивістю.

Останніми роками кількість фермерів, зацікавлених у вирощуванні цукрової кукурудзи, значно зросла. Воно й не дивно, беручи до уваги надзвичайну прибутковість культури, рентабельність виробництва якої навіть за несприятливих умов на ринку рідко падає нижче 100%. А за умов розсадного вирощування надранньої продукції витрати покриваються прибутками, які багатократно їх перевищують.

Втім, отримання максимальної прибутковості можливе за дотримання технології вирощування культури, яка має певні нюанси. Дослідженнями, виконаними впродовж 2014–2016 рр. на краплинному зрошенні в умовах Півдня України (Білозерський район, Херсонська область) на темно-каштановому слабосолонцюватому грунті за використання для зрошення води Інгулецької зрошувальної системи (обмежено придатна для зрошення, ІІ клас якості за мінералізацією та вмістом токсичних солей), було встановлено вплив окремих агротехнічних заходів і параметрів їх виконання на продуктивність та формування якості врожаю культури. Зокрема, було виявлено особливості впливу глибини полицевої оранки, фону основного мінерального живлення (добрива вносилися під основний обробіток ґрунту) та густоти рослин (формувалася вручну в фазу 3– 5 листків культури).

Під час проведення досліджень вирощували сорт солодкої (su) кукурудзи цукрової Брусниця селекції Сквирської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Сорт районований для використання в Україні з 1995 року, середньостиглий (період від сходів до збирання врожаю 77–79 днів), універсального напряму використання.

Після збирання попередника (пшениця озима на зерно) виконували лущення стерні на глибину 10–12 см. Мінеральні добрива вносили сівалкою СЗ-3,6 у дозах N60P60та N120P120. Частину ділянок не удобрювали взагалі. . Основний обробіток ґрунту полицевим плугом виконували на глибину 20–22 і 28–30 см. У ранньовесняний період виконували боронування. Перед висіванням культури проводили дві культивації на глибину 8–10 та 5–6 см. Під передпосівну культивацію вносили гербіцид Харнес нормою 2,0 л/га. Насіння кукурудзи цукрової висівали сівалкою УПС-8 з міжряддям 70 см на глибину 5–6 см. Норму висіву встановлювали для кожного варіанту максимально наближеною до цільової густоти стояння (35, 50, 65 і 80 тис./га). Хімічний захист посівів від шкідників полягав у проведенні обприскувань інсектицидами Карате Зеон  (0,2 л/га на ранніх етапах росту) та Кораген (0,1 л/га на початку викидання волоті), від бур’янів – обприскування гербіцидом Майстер Пауер (1,25 л/га у фазу 7–8 листків культури). Краплинне зрошення застосовували для підтримання вологості в кореневмісному шарі ґрунту на рівні 80% НВ. Збирання та облік урожаю проводили на початку фази молочно-воскової стиглості зерна вручну шляхом зважування товарних качанів з усієї облікової площі кожної ділянки. Якість продукції визначали у лабораторії Інституту зрошуваного землеробства НААН за вмістом сухої речовини (за ваговим методом) та цукрів (за Бертраном), вимірювання товщини перикарпію («шкірочки» зернівок) здійснювали за допомогою мікрометра.

У результаті проведених досліджень було встановлено наступні закономірності формування продуктивності цукрової кукурудзи у залежності від реалізації агротехнічних факторів, а саме:

  • Показники структури врожаю цукрової кукурудзи найбільшою мірою залежали від доз внесення мінеральних добрив. Мінімальний вплив на вищезгадані показники мала глибина основного обробітку ґрунту. Встановлено, що найкращі показники структури врожаю було забезпечено за агротехнічного комплексу з полицевою оранкою на глибину 20–22 см дозою мінеральних добрив N120P120 за густоти рослин 35 тис./га (показники подано у середньому за три роки досліджень): вихід зерна з товарного качана – 445,2 шт. або 82,50 г; розміри товарного качана – 17,6 в довжину та 4,8 см в діаметрі; маса товарного качана в обгортках – 229,0 г; кількість товарних качанів, сформованих на 100 рослин, – 119,8 шт.
  • Найвищу врожайність товарних качанів цукрової кукурудзи в обгортках (в середньому за три роки на рівні 14 т/га) було одержано за оранки на глибину 20–22 см, фону живлення N120P120 і загущення рослин 65 тис./га. Серед досліджуваних факторів максимальний вплив на формування врожаю культури мали мінеральні добрива. Встановлено, що збільшення глибини основного обробітку ґрунту до 28–30 см, недостатнє мінеральне живлення культури та ірраціональне зрідження (до 35–50 тис./га) або загущення (до 80 тис./га) рослин у посівах негативно впливають на продуктивність культури.
  • Не всі досліджувані показники якості зернівок кукурудзи цукрової змінювалися залежно від досліджуваних факторів. Так, статистичний аналіз товщини перикарпію не виявив достовірної її залежності від досліджуваних елементів агротехніки (показник за варіантами досліду в середньому коливався в межах 0,173м0,213 мм), що наштовхує на думку, що даний показник напряму визначається генетичними особливостями сорту або гібриду. Маса 1000 зерен культури істотно залежала від усіх елементів технології вирощування, досягала максимуму (в середньому за роками – 185,27 г) за полицевої оранки на глибину 20–22 см, дози мінеральних добрив N120P120та густоти рослин 35 тис./га. Максимальні вміст цукрів і сухої речовини також було відзначено за вищезгаданого агротехнічного комплексу – 4,65 і 34,56%, відповідно. Гірший агрофон, глибокий основний обробіток ґрунту та збільшення густоти рослин негативно позначалися на вмісті цукрів.
  • Максимальна економічна ефективність виробництва товарних качанів кукурудзи цукрової була одержана за полицевої оранки на 20–22 см, дози внесення мінеральних добрив N120P120 та густоти рослин 65 тис./га – 93,03 тис. грн/га чистого прибутку за рівня рентабельності 244%.

Крім того, дослідженнями, виконаними на бідних елементами живлення (особливо – азотом) піщаних ґрунтах Олешківського району Херсонської області поблизу села Саги у 2015 р. за краплинного зрошення водою І класу якості (зі свердловини) було встановлено тенденцію до збільшення врожайності качанів цукрової кукурудзи за підвищення густоти рослин від 40 до 70 тис./га на 75,28%, а також за вирощування сорту Брусниця. Сорт цукрової кукурудзи Делікатесна (звичайна солодка su кукурудза, оригінатор — ) виявився за даних умов на 32,78% менш продуктивним (урожай качанів за базисного внесення мінеральних добрив шляхом підживлень впродовж вегетації культури на рівні N120Mg12S9 склав у середньому 4,21 т/га, тоді як урожайність сорту Брусниця досягла 5,59 т/га).

Таблиця 1 – Урожайність цукрової кукурудзи на піщаних ґрунтах залежно від сорту та густоти рослин, т/га

Сорт

Густота рослин, тис./га

Урожайність, т/га

Середня за сортами

Середня за густотами

Брусниця

40

4,06

5,59

3,56

70

7,11

Делікатесна

40

3,06

4,21

6,24

70

5,36

 

Отже, для гарантованого одержання врожаїв товарних качанів цукрової кукурудзи на рівні 14–15 т/га у типових ґрунтово-екологічних умовах Півдня України при краплинному зрошенні (за підтримання вологості ґрунту на рівні 80% НВ у кореневмісному шарі ґрунту впродовж періоду вегетації) доцільно виконувати основний полицевий обробіток ґрунту на глибину 20–22 см, формувати фон живлення на рівні N120P120, формувати густоту рослин на рівні 65–70 тис./га.

 

П.В.Лиховид, к. с.-г. н., старший науковий співробітник, Інститут зрошуваного землеробства НААН

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here