Визначення термінів збирання яблук

0
84

Успіх зберігання насамперед забезпечується сортом, але умови  збирання плодів також впливають на лежкість вирощеної продукції. Яблука літніх, осінніх і навіть деякі плоди зимових сортів можуть повністю достигнути на дереві, але для зберігання вони практично непридатні, оскільки за повним фізіологічним достиганням розпочинається перестигання плодів. Тому їх потрібно збирати у період, що передує повному фізіологічному достиганню.

Строками збирання можна попереджати прояви більшості функціональних захворювань під час зберігання плодів і тим самим подовжувати їх термін лежкості. Так, сорти яблук, плоди яких схильні до враження побурінням м’якуша, джонатановою плямистістю та передчасним перестиганням, потрібно знімати на ранніх фазах знімальної стиглості. Сорти, схильні до захворювання «загаром», підшкірною плямистістю, в’яненням – на пізніх стадіях знімальної стиглості.

Сучасний інтенсивний сад неможливий без застосування добрив, які по-різному впливають на тривалість зберігання різних сортів. Так, збільшена доза азотних добрив знижує лежкоздатність яблук, схильних до «загару», зате підвищує її у плодів, які вражаються джонатановою плямистістю.

Якість зібраних плодів здебільшого залежить від правильно вибраного періоду їх збирання, а він залежить від того, коли продавець хоче реалізовувати продукцію. Для ранньої реалізації яблука збирають досить пізно, коли плоди мають кращі розмір, смак, твердість. Для тривалого зберігання яблука збирають на ранній стадії достигання (плоди мають тверду консистенцію, фоновий колір залишається зеленим, поверхневий колір ще недостатньо розвинутий).

Розробка довершених систем надання консультаційних послуг, які стосуються визначення оптимальних термінів збирання врожаю яблук, є затребуваною у садівництві не тільки в Україні, а і у світі.

Особливого значення в інтенсивних промислових садах надають правильному використанню добрив. Внесення мінеральних і органічних добрив підвищує врожайність, але недотримання балансу елементів підживлення негативно впливає на якість та зберігання плодів (табл. 1).

Таблиця 1

Норми азотних, фосфорних і калійних добрив для плодоносних садів яблуні

Вид ґрунту (Лісостеп)

Азот, кг/га, д.р.

Р2О5,

кг/га, д.р.

К2О,

кг/га, д.р.

Рівень забезпечуваності

Оптимальний

Світло-сірі та сірі опідзолені, легко- та середньосуглинисті:

Під чорним паром

90

30

60

При задернінні

120

45

60

Темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, вилугуваті

Під чорним паром без зрошення

90

30

60

Під чорним паром із зрошенням

120

45

90

При задернінні без зрошення

120

45

90

При задернінні із зрошенням

150

45

120

Найбільш дієвими елементами мінерального підживлення ґрунтів є азот, фосфор, калій, кальцій, магній, бор.

Надлишок азоту в ґрунті негативно впливає на інтенсивність забарвлення плодів, знижує їх стійкість до грибкових та фізіологічних захворювань. Внесення фосфору прискорює достигання плодів, а також підвищує їх лежкість. За нестачі бору підсилюється процес гниття плодів при зберіганні. Калій підвищує стійкість плодів до низьких температур при зберіганні і таким чином запобігає утворенню грибкових хвороб. Недостатній вміст кальцію у плодах призводить до перезрівання та підшкірної плямистості. Ефективним заходом боротьби проти цих захворювань є обприскування солями хлористого кальцію, а на незабарвлених сортах – азотнокислого кальцію з концентрацією 0,5–0,8%.

Однією з умов тривалого зберігання плодів є дотримання строків їх збирання. Для визначення часу збирання врожаю існує ряд ознак настання оптимальної знімальної стиглості (товарних, органолептичних, метеорологічних та біохімічних). Знімальна стиглість яблук визначається комплексом показників, типових для сорту, зокрема: розмір плоду, поява типового для сорту покривного забарвлення, добрий відрив плодоніжки.

Одним із найбільш поширених методів визначення стиглості яблук, який легко використовувати в умовах виробництва, є йод-крохмальна проба. Метод ґрунтується на тому, що крохмаль при взаємодії з йодом дає синє забарвлення. У процесі достигання відбувається гідроліз, тому кількість крохмалю у плодах знижується, а при достиганні їх він зовсім зникає з тканин.

Для визначення йод-крохмальної проби готують водний розчин
йоду (4 г КJ + 1 г J2 на 1 л дистильованої води). З кожного кварталу або ділянки саду беруть не менше 10 плодів з різних дерев і частин крони даного сорту. Відразу проводять аналіз. Для цього кожний плід, розрізаний гострим ножем вздовж через насінну камеру, занурюють у розчин йоду. Через 0,5–1 хв. проводять оцінку за п’ятибальною шкалою (табл. 2).

Таблиця 2

Шкала йод-крохмальної проби

Бали

Характеристика поздовжнього перерізу плоду

5

Весь зріз забарвлений у синій колір – достигання ще не розпочалося

4

Поява світлих плям біля плодоніжки та навколо насінної камери

3

Поява світлих ділянок по всій площі перерізу

2

Синє забарвлення під шкірочкою і плямами по площі перерізу

1

Незначне синє забарвлення лише під шкірочкою

0

Синє забарвлення відсутнє – плоди стиглі

Кожний сорт необхідно збирати за такого ступеня стиглості плодів, який забезпечує їх найкращі якості та максимальний термін зберігання з урахуванням схильності до функціональних захворювань (табл. 3).

Таблиця 3. Строки збирання плодів яблук з урахуванням ступеня стиглості та схильності їх до функціональних захворювань.

Сорт

Основні функціональні захворювання, ступінь враження плодів при зберіганні

Оптимальна знімальна стиглість

Час початку збирання плодів

Слава переможцям

Побуріння м’якуша

Рання

ІІІ декада серпня

Кальвіль сніговий

«Загар», мокрий опік, сильна

Середня

ІІІ декада вересня

Пламенне

«Загар», мокрий опік

Пізня

ІІІ декада вересня-І декада жовтня

Голден Делішес

В’янення, сильна

Пізня

ІІІ декада вересня-І декада жовтня

Джонатан

Джонатанова  плямистість, в’янення, сильна

Рання

ІІ-ІІІ декада вересня

Джонавелд

Джонатанова  плямистість, в’янення, середня

Середня

ІІІ декада вересня

Айдаред

В’янення,

Пізня

І декада жовтня

Росавка

В’янення

Пізня

І декада жовтня

Сапфір

«Загар», побуріння м’якуша, сильна

Середня

ІІІ декада вересня

Ренет Симиренка

Побуріння м’якуша, «загар», сильна

Середня

І декада жовтня

Симиренківець

Побуріння м’якуша, «загар», сильна

Середня

І декада жовтня

Ровесник Гагаріна

Підшкірна плямистість, сильна

Рання

2 декада вересня

Гетьманське

Мокрий опік

Середня

І декада жовтня

Внучка

В’янення, слабке побуріння шкірочки

Пізня

ІІІ декада вересня-І декада жовтня

Спадкоємець

Побуріння м’якуша, сильна

Пізня

І декада жовтня

В Європі для вивчення оптимальних термінів збирання яблук використовують такі основні методи: метеорологічний та метод Штрейфа.

Метеорологічний метод базується на розрахунках кількості днів між цвітінням та збиранням урожаю. Він не є ідеальним, оскільки негативний вплив опадів та температури на кінцеві результати вивчення робить цю систему ненадійною.

Для визначення показника Штрейфа за декілька тижнів до припущеної дати збирання відбираються проби плодів. Відбір проводиться окремо з кожної ділянки, звідки плоди будуть закладені на тривале зберігання. Аналіз плодів проводиться відразу ж після взяття проб, оскільки садоводи повинні отримати інформацію про точну дату збирання плодів щонайменше за 10 днів до його початку.

Результатом пошуків є цифри (індекс Штрейфа), які визначаються за формулою та використовуються консультантами для визначення періоду збирання даних сортів яблук:

К (Індекс Штрейфа) = твердість плоду (кг/см2) / вміст

цукру×вміст крохмалю (%)

Основними параметрами, які підлягають аналізу для визначення оптимальних термінів збирання врожаю, є:

  • твердість плодів, що визначається пенетрометром (кг/см2);
  • вміст цукру, що вимірюється рефрактометром (%, за шкалою Брікса):
  • вміст крохмалю у щойно зібраних плодах (реакція на йод за допомогою спеціальних тест-карток). 

Є.П.  ПОСТОЛЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here