Вирощування озимої картоплі в Китаї

0
111759

Опубліковане групою вчених Міжнародного картопляного центру (CIP) у виданні American Journal of Potato Research дослідження показує, що інтеграція картоплі в системі вирощування рису на півдні Китаю може принести певні переваги як фермерам, так і країні. Про це повідомляє  Potato News Today.  

За словами провідного автора статті, наукового співробітника Інституту високоширотних культур Китаю  Лао Юя, сівозміна рису та картоплі на полях дає як економічні, так і екологічні переваги. «Системи сівозміни рис-картопля відіграють важливу роль у подоланні бідності в сільській місцевості Китаю та у сприянні сталому сільському господарству. Рис може бути основою раціону, але картопля стає все більш популярною протягом останніх 15 років. Оскільки уряд сприяв вирощуванню цієї культури, а кухарі вводили бульби до зростаючого асортименту страв. Тільки з 2007 по 2019 рік споживання картоплі на душу населення в Китаї подвоїлося», – зазначає вчений.

Як наголошує заступник генерального директора Міжнародного центру картоплі (CIP) – Китайського центру Азіатсько-Тихоокеанського регіону (CCCAP) Сяопін Лу, який є співавтором дослідження, близько половини картоплі в Китаї вирощується на півночі, де погодні умови сприяють виробництву. Проте протягом останніх двох десятиліть фермери південних провінцій все частіше вирощували бульби на рисових полях у посушливі зимові місяці. Вирощування картоплі як озимої культури на рисових полях почалося в провінції Гуандун у 1980-х роках. Оскільки споживання картоплі в Китаї зростало, фермери південних провінцій Юньнань і Сичуань також долучилися до вирощування бульб. Нині ці три провінції виробляють близько чверті картопляного врожаю країни.

Попередні дослідження підтвердили, що включення картоплі у технологію вирощування на рисових полях може збільшити доходи фермерів. Дослідники підрахували, що нині 16 мільйонів гектарів рисових полів  взимку залишаються під паром. Ротація рису та картоплі є досить поширеною практикою в Гуандуні, є ще простір для значного її поширення в Юньнані та інших провінціях.

Сівозміна картоплі та рису може мати менший вплив на навколишнє середовище, ніж більшість систем сільського господарства, покращуючи здоров’я ґрунту та ефективність використання ресурсів. Частково це відбувається тому, що картопля забезпечує більше калорій на меншій кількості землі із використанням меншої кількістю води для її вирощування, ніж більшість основних культур. Дослідження Beibei Liu et al. опубліковане минулого року у Nature Food  показує, що якщо замінити картоплею такі основної культури як рис, пшеницю чи кукурудзи для задоволення підвищеного попиту на продовольство в Китаї, це потенційно може знизити антропогенний вплив на китайські сільськогосподарські угіддя на рівні 17–25 %. 

До речі, громадяни Китаю становлять приблизно 19% світового населення. Натомість в розпорядженні країни є лише 9% орних земель світу.

За словами селекціонера з CCCAP (CIP) Філіпа Кіра, китайські партнери працюють над питаннями інтенсифікації вирощування картоплі шляхом розведення ранньостиглих, стійких до хвороб сортів картоплі та підвищення ефективності боротьби з фітофторою, щоб забезпечити високу врожайність культури.  

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here