Вбивця пасльонових опановує українські простори

0
365

Тута абсолюта, томатна мінуюча міль, або південноамериканська міль – так для овочівників Запо­різької області звучить сигнал тривоги, який оповіщає про над­звичайну ситуацію, раптовий збір, закликає до мобілізації ресурсів і пошуку варіантів порятунку вро­жаю від одного з найнебезпечні­ших шкідників рослинного світу, який швидко адаптувався і по­чувається неначе вдома на півдні нашої країни. До речі, цей луско­крилий шкідник за сезон може охо­пити радіус у 80 кілометрів від епі­центру своєї появи. Як зазначають аграрії Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, якщо на томатах, баклажанах чи навіть на картоплі з’явилася томатна мі­нуюча міль, втрати врожаю коло­сальні. Шкідник настільки агре­сивний, що з легкістю витісняє досить життєстійкого конкурента – картопляну міль.

Томатна мінуюча міль (Tuta absoluta) потрапила в Європу з Перу, де вперше була помічена у 1917 році на диких формах пасльонових культур. Першою країною, в якій трапилися суттєві втрати врожаю в результаті життєдіяльності томат­ної мінуючої молі, стала у 2006 році Іспанія. Звідти тута абсолюта поши­рилася на континенті і нині присутня майже у всіх країнах Європи.

За двадцятип’ятирічну історію спостереження за цим шкідником, до речі, за цей проміжок часу тута абсолюта розповсюдилася чи не на всі континенти планети, найбільшу шкоду він приносить посівам тома­ту. А у краях із помірним кліматом – тепличним господарствам.

Ця комаха шкодить протягом усього циклу вирощування томатів. Якщо не протидіяти їй, можна втра­тити весь урожай. Як показує прак- тика, ефективний контроль цього шкідника можливий лише за дотри- мання комплексу заходів, спрямова- них на зниження популяції шкодо- чинного об’єкта із урахуванням його біологічних особливостей.

Превентивними елементами ін­тегрованої системи захисту тома­тів від тути абсолюти можуть бути обробка грунту відповідними пре­паратами, сівозміна з використан­ням непасльонових культур, сезон­на дезінфекція теплиць, знищення пошкоджених рослин і рослинних залишків, москітні сітки на вікнах і вентиляційних отворах, подвійні двері при вході у споруду.

Протидія південноамериканській молі ускладнюється тим, що вона доволі стійка до хімічних препара­тів. На руку шкідника також грають теплі зими, які стали частим яви­щем на території України.

«Ефективність хімічного ме­тоду обмежена особливостями розвитку тути абсолюти, а та­кож здатністю швидко виробля­ти стійкість до інсектицидів. На жаль, у Латинській Америці та Іс­панії стійкість томатної мінуючої молі до препаратів вже нерідке яви­ще. Через спосіб життя личинок – всередині листя, стебла і плодів – ефективним може бути тільки превентивне (профілактичне) вне­сення інсектицидів», – каже Роман Цуркан, регіональний представ­ник компанії FMС у Київській об­ласті. Ця ком­панія є одним із небагатьох ви­робників у світі, що має у своєму арсеналі засоби захисту проти тути абсолюти.

За словами фахівця, зареєстро­ваних в Україні препаратів проти цього шкідника поки немає. Про­цедура їх реєстрації триває і, мож­ливо, завершиться лише за кілька років. Натомість є зареєстровані дієві інсектициди, проти інших лус­кокрилих шкідників на багатьох овочевих культурах, втому числі і томатах, і за їх допомогою, ферме­ри вже сьогодні успішно контролю­ють їх чисельність.

«За десять років, коли тута аб­солюта з’явилася в Україні вперше, ареал розповсюдження шкідника поширився за рахунок чотирьох південних областей. Найбіль­шу кількість томатної міную­чої молі фіксували у Кам’янсько- Дніпровському районі Запорізької області та поблизу Нікополя, що на Дніпропетровщині. Там, де багато господарств, які спеціалізуються на вирощуванні томатів у захи­щеному грунті, – продовжує Роман Цуркан. – Не здивуюся, якщо шкід­ник досягне й інших регіонів Укра­їни, до того ж почне винищувати відкриті ділянки під томатами. Як це сталося із білокрилкою теплич­ною, яка раніше вважалася шкід­ником лише закритого грунту, а з часом адаптувалася і вже псує вро­жай на полях у Вінницькій, Івано- Франківській, Рівненській і навіть Волинській областях. Можливо, метелик тути абсолюти також вже літає на незахищених посівах, особливо у південних регіонах, ска­жімо, на Миколаївщині, Одещині, Херсонщині, де для нього комфорт­на температура для перезимівлі. Хто знає? А потім у один непре­красний момент відбудеться спа­лах чисельності шкідника і шалені матеріальні втрати. Як це вже не раз спостерігали в Україні».

Як зазначив Роман Цуркан, бо­ротьба з томатною мінуючою міллю як зі звичайним шкідником не при­носить бажаного результату. Тому фахівці компанії FMС спільно з фер­мерами, які вже стикалися із пів­денноамериканською непроханою гостею, розробляють концепцію і ре­гламент застосування інсектицидів Верімарк та Ексірель проти цього фі­тофага, щоб надовго забезпечити ві­тчизняних виробників інструментом протидії шкіднику. А він, як показує практика, опановує наші простори швидкими темпами.

«Наша система захисту перш за все ґрунтуватиметься на Верімарк та Ексірель. Також випробовуємо Біфентрин (Толстар). Покриває­мо ним грунт, оскільки розвиток шкідника – вихід личинок і лялечок у вигляді метелика – починаєть­ся звідти. Тож важливо починати контроль з грунту, що забезпечить суттєве зменшення популяції тути абсолюти на початкових етапах іі розвитку. Біфентрин створює «екран», завдяки достатньому зво­ложенню ґрунту в теплиці. Крім того, для більш ефективного контр­олю шкідника в цей період, ґрунт пе­ред посадкою розсади томатів по­трібно накривати чорною плівкою, – зазначає Роман Цуркан. – Досить дієві рекомендації, щодо застосуван­ня Верімарк та Ексірель ми отрима­ли від колег з Іспанії, Італії, Ізраїлю, де ці препарати зареєстровані про­ти тути абсолюти. Ми теж маємо певні напрацювання, тож розповім про два способи застосування цих інсектицидів. Перший – можна за­мочити розсаду в робочому розчині з Верімарк у співвідношенні 0,6 л на 1 га і у закритому грунті. Через 25 днів після посадки розсади рослини томатів потрібно обприскати Екс­ірель — 1 л/га. Чому так? Бо Верімарк захищає рослини тільки до 50-60 см. Найкраще замочувати розсаду у розчині Верімарк. Нами доведено, що використання Верімарк та Ексірель для захисту томатів призводить до підвищення врожаю від 8% до 15%.

Інший дієвий спосіб полягає в об­присуванні рослин Ексірель двора­зово з інтервалом 10-12 днів. Щоб уникнути стійких популяцій шкід­ника в робочий розчин потрібно доджавати інсектициди з іншим механізмом дії. Тобто змішуючи діа­міди з піретроїдами та ніокотиної­дами ми тим самим так би мовити «обманюємо» імунну систему шкід­ника. Бо якщо ми діємо на нього од­ним препаратом, то одночасно по­троху його вакцинуємо, і він через кілька поколінь, а у часовому вимірі – через кілька років звикне до пре­парату. А ми фактично в один час б’ємо шкідника двома способами – діємо на інгібітори синтезохітіна і несанкціоноване виділення кальцію, і ті шкідники, що навіть виживуть, не зможуть адаптуватися на ген­ному рівні. Якщо дотримуватися цієї рекомендації, виробники не зве­дуть нанівець гарний інструмент, що компанія FMС готує для них».

До речі, як відзначають у FMС, Верімарк та Ексірель сумісні з біо­методом. Досліди показують, що ці комахи стають більш агресивні після дії вищезгаданих препаратів, але на їх життєдіяльності це не по­значається. Тобто продукти наділені вибірковою дією, що робить їх без­печними для навколишнього серед­овища, якщо, звісно, дотримуватися регламенту використання.

«Надзвичайно важливо, щоб усі виробники, яким доведеться проти­діяти туті абсолюті, працювали за єдиною системою та єдиним регламентом. Щоб зусилля, які ви­трачаються на боротьбу, не були марними завдяки недбайливим сусідам, які навряд чи самотуж­ки здолають цього шкідника без спільних дій і якісних препаратів», – наголошує Роман Цуркан.

Олександр Литвиненко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here