Тута абсолюта, томатна мінуюча міль, або південноамериканська міль – так для овочівників Запорізької області звучить сигнал тривоги, який оповіщає про надзвичайну ситуацію, раптовий збір, закликає до мобілізації ресурсів і пошуку варіантів порятунку врожаю від одного з найнебезпечніших шкідників рослинного світу, який швидко адаптувався і почувається неначе вдома на півдні нашої країни. До речі, цей лускокрилий шкідник за сезон може охопити радіус у 80 кілометрів від епіцентру своєї появи. Як зазначають аграрії Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, якщо на томатах, баклажанах чи навіть на картоплі з’явилася томатна мінуюча міль, втрати врожаю колосальні. Шкідник настільки агресивний, що з легкістю витісняє досить життєстійкого конкурента – картопляну міль.
Томатна мінуюча міль (Tuta absoluta) потрапила в Європу з Перу, де вперше була помічена у 1917 році на диких формах пасльонових культур. Першою країною, в якій трапилися суттєві втрати врожаю в результаті життєдіяльності томатної мінуючої молі, стала у 2006 році Іспанія. Звідти тута абсолюта поширилася на континенті і нині присутня майже у всіх країнах Європи.
За двадцятип’ятирічну історію спостереження за цим шкідником, до речі, за цей проміжок часу тута абсолюта розповсюдилася чи не на всі континенти планети, найбільшу шкоду він приносить посівам томату. А у краях із помірним кліматом – тепличним господарствам.
Ця комаха шкодить протягом усього циклу вирощування томатів. Якщо не протидіяти їй, можна втратити весь урожай. Як показує прак- тика, ефективний контроль цього шкідника можливий лише за дотри- мання комплексу заходів, спрямова- них на зниження популяції шкодо- чинного об’єкта із урахуванням його біологічних особливостей.
Превентивними елементами інтегрованої системи захисту томатів від тути абсолюти можуть бути обробка грунту відповідними препаратами, сівозміна з використанням непасльонових культур, сезонна дезінфекція теплиць, знищення пошкоджених рослин і рослинних залишків, москітні сітки на вікнах і вентиляційних отворах, подвійні двері при вході у споруду.
Протидія південноамериканській молі ускладнюється тим, що вона доволі стійка до хімічних препаратів. На руку шкідника також грають теплі зими, які стали частим явищем на території України.
«Ефективність хімічного методу обмежена особливостями розвитку тути абсолюти, а також здатністю швидко виробляти стійкість до інсектицидів. На жаль, у Латинській Америці та Іспанії стійкість томатної мінуючої молі до препаратів вже нерідке явище. Через спосіб життя личинок – всередині листя, стебла і плодів – ефективним може бути тільки превентивне (профілактичне) внесення інсектицидів», – каже Роман Цуркан, регіональний представник компанії FMС у Київській області. Ця компанія є одним із небагатьох виробників у світі, що має у своєму арсеналі засоби захисту проти тути абсолюти.
За словами фахівця, зареєстрованих в Україні препаратів проти цього шкідника поки немає. Процедура їх реєстрації триває і, можливо, завершиться лише за кілька років. Натомість є зареєстровані дієві інсектициди, проти інших лускокрилих шкідників на багатьох овочевих культурах, втому числі і томатах, і за їх допомогою, фермери вже сьогодні успішно контролюють їх чисельність.
«За десять років, коли тута абсолюта з’явилася в Україні вперше, ареал розповсюдження шкідника поширився за рахунок чотирьох південних областей. Найбільшу кількість томатної мінуючої молі фіксували у Кам’янсько- Дніпровському районі Запорізької області та поблизу Нікополя, що на Дніпропетровщині. Там, де багато господарств, які спеціалізуються на вирощуванні томатів у захищеному грунті, – продовжує Роман Цуркан. – Не здивуюся, якщо шкідник досягне й інших регіонів України, до того ж почне винищувати відкриті ділянки під томатами. Як це сталося із білокрилкою тепличною, яка раніше вважалася шкідником лише закритого грунту, а з часом адаптувалася і вже псує врожай на полях у Вінницькій, Івано- Франківській, Рівненській і навіть Волинській областях. Можливо, метелик тути абсолюти також вже літає на незахищених посівах, особливо у південних регіонах, скажімо, на Миколаївщині, Одещині, Херсонщині, де для нього комфортна температура для перезимівлі. Хто знає? А потім у один непрекрасний момент відбудеться спалах чисельності шкідника і шалені матеріальні втрати. Як це вже не раз спостерігали в Україні».
Як зазначив Роман Цуркан, боротьба з томатною мінуючою міллю як зі звичайним шкідником не приносить бажаного результату. Тому фахівці компанії FMС спільно з фермерами, які вже стикалися із південноамериканською непроханою гостею, розробляють концепцію і регламент застосування інсектицидів Верімарк та Ексірель проти цього фітофага, щоб надовго забезпечити вітчизняних виробників інструментом протидії шкіднику. А він, як показує практика, опановує наші простори швидкими темпами.
«Наша система захисту перш за все ґрунтуватиметься на Верімарк та Ексірель. Також випробовуємо Біфентрин (Толстар). Покриваємо ним грунт, оскільки розвиток шкідника – вихід личинок і лялечок у вигляді метелика – починається звідти. Тож важливо починати контроль з грунту, що забезпечить суттєве зменшення популяції тути абсолюти на початкових етапах іі розвитку. Біфентрин створює «екран», завдяки достатньому зволоженню ґрунту в теплиці. Крім того, для більш ефективного контролю шкідника в цей період, ґрунт перед посадкою розсади томатів потрібно накривати чорною плівкою, – зазначає Роман Цуркан. – Досить дієві рекомендації, щодо застосування Верімарк та Ексірель ми отримали від колег з Іспанії, Італії, Ізраїлю, де ці препарати зареєстровані проти тути абсолюти. Ми теж маємо певні напрацювання, тож розповім про два способи застосування цих інсектицидів. Перший – можна замочити розсаду в робочому розчині з Верімарк у співвідношенні 0,6 л на 1 га і у закритому грунті. Через 25 днів після посадки розсади рослини томатів потрібно обприскати Ексірель – 1 л/га. Чому так? Бо Верімарк захищає рослини тільки до 50-60 см. Найкраще замочувати розсаду у розчині Верімарк. Нами доведено, що використання Верімарк та Ексірель для захисту томатів призводить до підвищення врожаю від 8% до 15%.
Інший дієвий спосіб полягає в обприсуванні рослин Ексірель дворазово з інтервалом 10-12 днів. Щоб уникнути стійких популяцій шкідника в робочий розчин потрібно доджавати інсектициди з іншим механізмом дії. Тобто змішуючи діаміди з піретроїдами та ніокотиноїдами ми тим самим так би мовити “обманюємо” імунну систему шкідника. Бо якщо ми діємо на нього одним препаратом, то одночасно потроху його вакцинуємо, і він через кілька поколінь, а у часовому вимірі – через кілька років звикне до препарату. А ми фактично в один час б’ємо шкідника двома способами – діємо на інгібітори синтезохітіна і несанкціоноване виділення кальцію, і ті шкідники, що навіть виживуть, не зможуть адаптуватися на генному рівні. Якщо дотримуватися цієї рекомендації, виробники не зведуть нанівець гарний інструмент, що компанія FMС готує для них».
До речі, як відзначають у FMС, Верімарк та Ексірель сумісні з біометодом. Досліди показують, що ці комахи стають більш агресивні після дії вищезгаданих препаратів, але на їх життєдіяльності це не позначається. Тобто продукти наділені вибірковою дією, що робить їх безпечними для навколишнього середовища, якщо, звісно, дотримуватися регламенту використання.
«Надзвичайно важливо, щоб усі виробники, яким доведеться протидіяти туті абсолюті, працювали за єдиною системою та єдиним регламентом. Щоб зусилля, які витрачаються на боротьбу, не були марними завдяки недбайливим сусідам, які навряд чи самотужки здолають цього шкідника без спільних дій і якісних препаратів», – наголошує Роман Цуркан.
Олександр Литвиненко
