Промислова заготівля дикоросів: на Волині діють лісові консервні цехи

0
59

Ліс споконвіку слугував людям захистом, джерелом добробуту та їжі. Тож не дивно, що у 70-х роках минулого століття волинські держлісгоспи, до слова, одними з перших в Українській РСР, почали створювати виробничі цехи з консервації лісових дарів. Підприємства, попри бурхливі економічні перетворення попередніх десятиліть, не збанкрутували і функціонують понині. Їх продукцію можна зустріти на агарних виставках країни та під час регіональних заходів на Волині. А придбати у роздріб – в основному у фірмових магазинах «Лісовичок», що підпорядковані Волинському управлінню лісового та мисливського господарства. І мова не тільки про консервовані дикорослі гриби, ягоди та березовий сік, а і про томатні, кабачкові, огіркові та щавлеві «закрутки», які виробляють у промислових масштабах шість лісогосподарських цехів. З березня, коли починається сезон збирання березового соку, по жовтень,  коли усі дари лісу і городина зібрані, від штатних працівників лісгоспів і місцевого населення у цехах приймають дикорослу і культивовану сировину на переробку.

Як зазначають у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства,  вся готова продукція є абсолютно натуральною та безпечною, оскільки виготовляється з екологічно чистої сировини відповідно до стандартів ДСТУ, без жодних домішок. Її експортують до США, Канади, Панами, Ізраїлю, Німеччини і сусідньої Польщі. Консервовані дари лісу постачають до шкіл-інтернатів Волинської області.

Особливим попитом користуються консервовані гриби – білі, польські, маслюки, опеньки та лисички.  Період інтенсивної заготівлі грибів триває в середньому кілька місяців. Для цього створена мережа спеціальних заготівельних пунктів із розрахунку один на  1,5 − 3 тисячі га покритої лісом площі. Сировину закуповують у населення у свіжому вигляді і напівфабрикати – варені гриби, які коштують дорожче, ніж свіжозібрані. Якість сировини перевіряє лаборант цеху, також здійснюється її радіологічний контроль, розповідають у державному підприємстві «Маневицьке лісове господарство». Після інспекції свіжі гриби сортують за розмірами, дочищають, миють, відварюють, а потім закладають у підготовлену скляну тару і стерилізують.

У минулому році у цеху «Маневицького лісового господарства» переробили і реалізували 1,6 тонни грибів. Це підприємство лідирує серед інших лісгоспів Волині за обсягами виробництва цієї продукції. А ще тут роблять консерви з дикорослого щавлю і різноманітних ягід – чорниці, ожини, брусниці, чорноплідної горобини, малини, полуниці, смородини та журавлини. Ягідну сировину перетирають з цукром та фасують у двохсотграмові баночки, роблять з неї варення. Асортимент продукції розширюють за рахунок компотів, які виготовляють із пізніх сортів яблук і груш із додаванням чорноплідної горобини.

Подібну продукцію виготовляють і у Ківерцівському, Ковельському, Колківському, Цуманському лісгоспах та СЛАП «Любешівагроліс». У порівнянні з 80-ми роками минулого століття нині обсяги виробництва грибних та ягідних консервів зменшилися. Хоча потужності лісових підприємств дозволяють виробляти у рази більше, та ринкові умови і попит формують річний план. Як розповідають лісівники, собівартість екологічно чистої консерви з натуральних дикоросів, виробленої з урахуванням стандартів якості і чесно сплачених податків, не може бути нижчою за ціну консерви з лісових грибів і ягід, яка зроблена у приватному секторі часом без дотримання технологічних норм і сплати належних фіскальних зборів. Тому попит на продукцію лісових цехів на внутрішньому ринку, де значна частина споживачів при виборі продуктів харчування зазвичай віддає перевагу ціні, а не якості, не надто високій. Тим паче на Волині, де в сезон практично усе безробітне населення із кошиками поспішає до лісу. Тож консервовані дикороси належної якості можна вигідніше реалізувати у Києві, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі і Харкові, ніж у наближених до Полісся регіонах. Прикметно, що чималенька частина недеревних ресурсів лісу у замороженому вигляді потрапляє за кордон, що підвищує їх ціну для вітчизняних переробників.

Тому лісівники Волинської області замислюються над створенням додаткової сировинної бази у вигляді плодово-ягідних плантацій неподалік консервних підприємств. У планах посадити журавлину, аронію, калину, обліпиху. Плоди цих культур слугують складовими у виготовленні купажованих напоїв на основі березового соку. Також розробляється документація для переробки ягід з екстрактом стевії, що є природним замінником цукру.

Олександр Литвиненко

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here