Експортна діяльність: робота над помилками

0
33

За оприлюдненими Єврокомісією даними, станом на жовтень минулого року Україна увійшла до п’ятірки найбільших експортерів аграрної продукції до країн ЄС, поступившись Бразилії, США, Китаю та Аргентині. Натомість вона посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС. Адже далеко не всі вітчизняні агровиробники готові інвестувати у підвищення якості свого продукту, його сертифікацію, переробку сировини та активно конкурувати з аграріями із Західної Європи.

На думку  керівника проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінга, існують і організаційні помилки українських аграріїв, які створюють перепони на шляху до закордонних ринків збуту. Про це він розповів під час Міжнародного аграрного форуму «АГРО 4.0», організованого Торгово-промисловою палатою України у Києві.

– Що більшість мешканців Євросоюзу знають про Україну? Це Крим, криза, корупція, Чорнобиль і Кличко. Тому важливо встановлювати особисті зв’язки із потенційними партнерами з ЄС. Запрошувати їх в Україну, знайомити із побутом, культурою, різними аспектами життя в вашій країні. Використовувати можливості профільних асоціацій та інших організацій. Відвідувати міжнародні фахові виставки та конференції, де можна знайти потенційних споживачів та партнерів. Треба зробити зручний і зрозумілий англомовний сайт, бажано з можливістю перекладу на мову країни, куди плануєте експорт. А також виготовити друковану промопродукцію, що рекламуватиме ваші товари чи послуги. Це все треба робити терміново, адже перші результати можуть з’явитися лише за кілька років. У нас були успішні приклади співпраці із українськими агрокомпаніями, яким допомагали налагоджувати експорт продукції до Євросоюзу. Так, з досвіду, лише після двох років копіткої підготовчої роботи перші партії тепличних овочів із Умані потрапили на оптовий ринок в ЄС, – каже А. Піллінг.  

Експерт підкреслив, що для успішної зовнішньої торгівлі вкрай важливо піклуватися про стандарти якості та безпечності продуктів харчування,  бо на вагах не тільки репутація конкретної компанії, а і країни в цілому. Він також зазначив, що органічні тенденції будуть рушієм прогресу у майбутньому. Так, нині вже 20 % загального німецького ринку продуктів харчування належать роздрібним продавцям, які реалізують органічні продукти, і цей ринок стрімко зростає.

Андре Піллінг наголосив: для того, щоб залучити більше інвестицій, потрібно збалансувати політичну ситуацію в країні. Бо інвестори зацікавлені у прогнозованості подій майбутнього. А ще в Україні бракує гарних ідей та бізнес-планів для залучення грантових коштів із ЄС.

Під час форуму слово взяла Заміна Аллахвердиєва, керівник «Mad Heads Україна». Ця компанія надає консалтингові послуги українським та польським аграріям.

– Щоб рухати свій товар у інші країни, передовсім потрібно вивчити нюанси тамтешньої законодавчої бази, питання ліцензування продукту, сертифікації тощо. Маса моментів стосуються етики ведення бізнесу у тій чи іншій країні, які можуть суттєво відрізнятися, їх треба ретельно вивчити. Існують серйозні виклики для українських виробників, більшість із яких структурно не готові до них, у першу чергу з точки зору маркетингу та організації експортної діяльності. Багато компаній  середньої величини, що втратили ринки збуту через воєнні події на сході України, вирішили переорієнтуватися, але через відсутність розуміння стереотипу поведінки, схеми домовленості, шляхів виходу до кінцевого споживача обраної країни експорту зазнали невдачі. Бувають ситуації, коли навіть у великих компаніях у штаті відсутні працівники, що вільно володіють іноземними мовами, у тому числі і англійською, що є на сьогодні неприпустимим для експортної діяльності. Тобто складається ситуація, що такі компанії обмежені у можливостях і контактах і змушені віддавати свій продукт посереднику або більш грамотному і компетентному трейдеру, втрачаючи прибуток і гальмуючи власний розвиток, – зазначила фахівець. 

Заміна Аллахвердиєва озвучила п’ять базових кроків,  без яких, на її думку, не варто починати експортну діяльність:

1) Вивчення ринку – це передбачає роботу зі статистикою, дослідження темпів зростання ринку, трендів, конкурентів;

2) Вибір продукту і ніші – сюди входить участь у виставках для перевірки якості і сприйняття зовнішнього вигляду товару, розробка упаковки;

3) Реєстрація торгової марки;

4) Вибір моделі розвитку – відкриття представництва, створення дилерської мережі тощо;

5) Пошук програм сприяння експорту.

–  Щоб визначити свої шанси на успішний експорт, варто ретельно підрахувати необхідні видатки для ведення цієї діяльності, об’єктивно оцінити  існуючу структуру  підприємства.  Частою помилкою є  відсутність довгострокових відносин із замовником чи клієнтом, що виключає можливість повторних продажів, – каже З. Аллахвердиєва.

На її думку, великим компаніям  технологічно легше вийти зі своїм брендом на світовий ринок. З іншого боку, варто подбати про захист свого бренду – вчасно зареєструвати його. Бо за кордоном також діють недобросовісні ділки, які наввипередки реєструють назви, таким чином привласнюючи їх і шкодячи справжньому бренду.

– Не варто шукати того, кому ваш продукт підійде у тому вигляді, у якому він є. Треба чітко розуміти, яка зацікавленість кінцевого споживача вашого продукту і що крок за кроком маєте зробити, аби продукт відповідав його сподіванням. Адже на етапі адаптації продукту можуть знадобитися технологічні зміни, інша упаковка, формат, образ, подача, – зазначила експерт. 

Начальник відділу аналітики ДУ «Офіс із просування експорту України» Ольга Гвоздьова розповіла про безкоштовні освітні програми для експортерів, які мають досвід у цій справі, і початківців. А також про користування онлайн-інструментом для експортерів до ЄС «Хелпдеск», який «Офіс із просування експорту» нещодавно запустив у роботу. Сервіс допоможе розібратися у загальній логіці вимог до конкретних 10 груп товарів на ринку ЄС. Завдяки цьому сайту можна дізнатися про ставку мита на продукцію та правила розподілу тарифних квот і маркування продукції, на які товари розповсюджуються тарифні квоти, які є методи підтвердження відповідності вимогам тощо.

Олександр Литвиненко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here