Хвороби овочевих культур в вегетаційний період: що маємо і що буде

0
111426

Серед чинників, які не дають змоги реалізувати повний потенціал продуктивності овочевих культур у відкритому ґрунті, особливе місце займають хвороби, серед яких до 65% становлять грибні хвороби, до 25% – вірусні, 15% – бактеріальні, 5% – не паразитарні.

Зміна видового сортового складу овочевих культур, впровадження інтенсивних технологій їх вирощування призвели до зміни і видового складу збудників хвороб. В останні роки відзначаються виникнення та наростання поширення тих хвороб, які раніше не мали господарсько-го значення, спалахи одних видів і суттєве зниження розвитку інших. Тому важливо проводити моніторинг поширення хвороб в агроценозах овочевих культур і на основі цих даних проводити своєчасні захисні заходи, що до-зволять зберегти урожай.

Проведений в овочевих господарствах фахівцями Держпродспоживслужби України і вченими Інституту захисту рослин НААН аналіз фітосанітарного моніторингу засвідчує, що за останні 5 років досить істотно змінився видовий склад хвороб.

В останні два десятиліття не тільки на овочевих культурах, але і в усіх агроценозах сільськогосподарських культур підвищилася шкідливість бактеріозів, які спричиняють значні збитки виробникам овочевої продукції. В усіх регіонах України бактеріози пошкоджують всі види капусти – білоголову, цвітну, броколі, пекінську. Розвиток слизового бактеріозу в середньому складає від 23,4 до 48,5%, судинного – 34,5 – 42,5%, і відзначається тенденція до підвищення їх шкідливості через накопичення інфекції кожен рік. Варто зазначити, що погодні умови, які складаються впродовж останніх років, зокрема температура повітря понад +20°С і низька вологість повітря (менше 60%), сприятимуть інтенсивному розповсюдженню бактеріальних хвороб у наступному році за сприятливих погодних умов вегетаційного періоду. Пошкодження капустяних рослин шкідниками – капустяною мухою, попелицею, клопами, трипсами – також сприятиме інтенсивному розвитку слизового бактеріозу.

Із грибних хвороб відзначається ураженість капусти на початку вегетації у розсадний період чорною ніжкою від 1,5 до 5,6%, пероноспорозом 2,5 – 6,7%, а впродовж вегетації фузаріозним в’яненням і фомозом – 12,3 і 7,8% відповідно, за беззмінного вирощування капусти – килою (до 0,8 – 1,45%).У 2020 році за високих температур і малої кількості опадів упродовж вегетаційного періоду відзначатиметься істотний роз-виток альтернаріозу, фузаріозу, а за високої кількості опадів – сірої гнилі.

На огірках домінують бактеріоз (кутаста плямистість), несправжня борошниста роса (пероноспороз), антракноз, аскохітоз. Ознаки бактеріозу проявляються в усіх областях вирощування огірків в середньому на рослинах у фазу цвітіння на рівні 6,6%. а на кінець вегетації 85–100% рослин, за найвищого роз-витку в окремих господарствах Волинської (55,5%), Чернівецької (68,6%), Харківської (80,6%) та Рівненської (100%) областей. До 25% уражувалися бактеріозом плоди огірків. Відсутність стійких сортів огірків до бактеріозу, температура повітря у межах 25–27 °С і відносна вологість 75–85% сприятимуть поширенню бактеріозу у період вегетації рослин в усіх регіонах вирощування огірків.

Посилився розвиток і шкідливість несправжньої борошнистої роси у більшості областей України, як у фермерських, так і у приватних господарствах до 2,5–68,5%, макс. 70–100% рос-лин в осередках Волинської, Донецької та Рівненської областей. Це як раз те захворювання, яке може призвести до швидкої загибелі рослин, а також значно знизити їх урожайність. Порівняно з іншими грибними хворобами пероноспороз набув упродовж вегетації в 2018 – 2019 рр. найбільшого поширення, що призвело до значних втрат урожаю уже на початку плодоношення огірків.

Тому враховуючи значний інфекційний запас збудника, в наступному році за сприятливих для його розвитку погодних умов – температурі 18–22°С, ви-падання холодних ранкових рос, високій відносній вологості повітря (80–100%), хвороба може мати інтенсивний розвиток у всіх областях країни від слабкого до сильного ступенів.

Варто зазначити незначний розвиток і поширення борошнистої роси та антракнозу на огірках. За низької кількості опадів у поточному році ознаки борошнистої роси проявилися на 1,5–10,0% рослин з інтенсивністю її розвитку 0,2–6,5%. У 2020 році за перепадів вологості повітря і температури 25–27 °С можливий розвиток борошнистої роси від слабкого до помірного ступенів на початку вегетації огірків.

Антракноз і аскохітоз були поширеними у ряді областей у середньому на 4,5–24,0% рос-лин, за максимуму ураження рослин осередками антракнозу в Закарпатській (20,5%) та Харківській (35,5%) областях і аскохітозу до 34,5% в Київській, Іва-но-Франківській, Чернігівській, Кіровоградській областях. Крім ураження рослин ці патогени у великій мірі також уражують плоди огірків, які стають деформованими і втрачають якість, що призводить до 70% втрати урожаю. Тому за прохолодних по-годних умов, особливо зниження нічних температур у червні, слід очікувати значного поширення цих хвороб у наступному вегетаційному році.

На томатах найшкідливішими грибними хворобами є фітофтороз, альтернаріоз, бура плямистість, або кладоспоріоз, із бактеріальних – чорна бактеріальна плямистість. У 2019 р. фітофтороз набув поширення майже в усіх областях. Початок появи фітофторозу відзначали у першій декаді липня. У серед-ньому ураженість склала на початку вегетації 4,7% рослин, а на кінець вегетації – 60% рослин, за максимуму уражених рослин 85,5–100% (Волинська, Кіровоградська, Львівська, Київська, Чернігівська обл.) за середньо-го, подекуди сильного ступенів розвитку. Ураження плодів хворобою становило від 5,5 до 100%. Переважно спекотна погода і об-межені опади не були сприятливі для поширення та розвитку фітофторозу. У вересні на пізніх гібридах поширення хвороби було помірним.

Наявність в агроценозах інфекційного матеріалу збудника хвороби, а також погодні умови з високою вологістю повітря (по-над 85%), рясними росами і туманами та температури 20–24°С можуть спричинити у 2020 р. епіфітотії фітофторозу в усіх областях вирощування.

Серед грибних патогенів з кожним рокомнабувають істотного поширення альтернаріоз (суха плямистість) та кладоспоріоз (бура плямистість) у більшості областей на сортах томатів, при-чому усіх груп стиглості. Перші ознаки альтернаріозу проявляються уже починаючи з червня, а значної інтенсивності набувають у липні – серпні, особливо за високих температур і низької вологості повітря.

Поширення хвороби в серед-ньому становило 15,5–34,5%. Максимальна кількість уражених рослин (45–75%) відзначена у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Миколаївській і Херсонській областях за середньо-го ступеня розвитку. Кількість уражених плодів становила 7,5–45,5%.

Тому альтернаріоз імовірніше буде поширений і наступного сезону, особливо за умов високої температури повітря (24–30°С), наявності крапельної вологи, а також при чергуванні періодів з вологою та сухою погодою.

Варто відзначити підвищення поширення і розвитку бурої плямистості, ураженість рослин якою до недавнього часу відзначали тільки у закритому ґрунті на томатах. Але впродовж останніх 3–4 вегетаційних років її виявлено в Донецькій, Київській і Чернігівській областях на 10,5–24,5% рослин за розвитку від 5,5 до 8,5%. За ураження листового апарату і плодів істотно знижується фотосинтез, що призводить до зниження урожаю томатів до 45%. Із бактеріальних хвороб на томатах найбільш поширена чорна бактеріальна плямистість, яка проявлялася у першій декаді липня і в подальшому набула розповсюдження у окремих областях (Київська, Житомирська, Чернігівська, Львівська). У серпні ураженість рослин досягала 4,4–15,5% з максимальним розвитком хвороби до 23,0%. Кількість уражених плодів становила 3,5–11,5%. У 2020 р. за наявного запасу інфекції хвороба може проявитися, а за сприятливих погодних умов (температура 25–30°С, відносна вологість повітря 90% і вище) можливий інтенсивний її розвиток.

Із непаразитичних хвороб господарське значення на посівах томатів мала верхівкова гниль, прояв якої відзначали у першій декаді липня за нестачі кальцію в грунті. Також спекотне літо, низька вологість повітря і ґрунту сприяли поширенню патології. Кількість хворих плодів у середньому по регіонах України становила 3,0–20,5%. У Вінницькій та Запорізькій областях на окремих площах максимальна кількість уражених плодів досягала 43,5%.У наступному році у регіонах за поєднання високих темпера-тур з низькою вологістю повітря та ґрунту, а також нестачею кальцію у ґрунті можливий розвиток верхівкової гнилі на плодах томатів.

У другій половині вегетації рослин томатів підвищується поширення фузаріозного в’янення, особливо на нестійких сортах, ознаки якого відзначали на до 8% рослин у Донецькій об-ласті. Осередково рослини хворіли на септоріоз, який уразив 7–15% рослин у господарствах Закарпатської області та 5–12% в окремих областях Степу. Пероноспороз завжди був і залишається однією з найбільш поширених і шкідливих хвороб із року в рік і практичнов усіх зонах вирощування цибулі, розвиток та ступінь поширення його значною мірою залежить від по-годних умов. Епіфітотійний (масовий) розвиток хвороби спостерігається у районах з вологим кліматом і в роки з великою кількістю атмосферних опадів у першій половині вегетації. У 2019 р. ним було охоплено 2,5–17,0% рослин цибулі у низці областей (Івано-Франківська, Київська, Чернігівська, Рівненська, Тернопільська обл.). У Донецькій об-ласті відзначено сильне ураження рослин.

У 2020 р. імовірний повсюдний розвиток хвороби від помірного до епіфітотійного, зокрема на сприйнятливих сортах цибулі за можливого підсилення інтенсивності у повторних посівах та високої вологості повітря і помірних температур протягом весняно-літнього періоду.

Хвороби на баштанних культурах – кавунах, динях у слабко-му ступені розвитку проявились у господарствах Миколаївської та Херсонської областей, зокрема пероноспорозом було уражено 2,5–12,5%, борошнистою росою 3,0 – 5,5%, антракнозом 3,4–6,5%, бактеріозом та фузаріозним в’яненням 3,2–5,2% рослин. Інтенсивному розвитку хвороб у наступному році на баштанних культурах сприятиме висока відносна вологість повітря (85–90%), температура 25–27°С та різні стресові умови під час вегетації рослин (різкі коливання температури та вологості, порушення агротехніки, пошкодження рослин шкідниками).

Серед хвороб моркви уже впродовж багатьох років досить поширеними є грибні хвороби: чорна альтернаріозна гниль, бура плямистість листя, фомоз, які ще також уражують петрушку і ceлepy. Ураженість патогенами відзначали в усіх зонах вирощування моркви, в середньому на рівні 23,5 – 45%. За ураження селерових культур альтернаріозом листя буріє, знижується процес фотосинтезу, що знижує на 35% урожай коренеплодів. Сприятливі умови для швидкого розвитку збудника чорної гнилі у польових умовах – температура повітря 22–250С і вологість 85–100%. Високий ступінь цього захворювання обумовлений біологічним старінням коренеплодів, які формуються саме у період високих температур (понад 250С).

Шкідливість фомозу проявляється у випаданні сходів, зниженні врожаю насіння і погіршенні його схожості, непридатності коренеплодів для зберігання і у збільшенні гнилі при зберіганні.

На посівах буряка столового церкоспороз – найбільш поширена плямистість, яку відзначали на усіх сортах різної стиглості дозрівання у господарствах Львівської, Миколаївської, Київської та Черкаської областей, де хворобою було охоплено 5,0–62,5% рослин за слабкого ступеня роз-витку 2,3–6,5%. Тому розвиток церкоспорозу у 2020 р. можливий у регіонах, де у літній пері-од вегетації рослин температура повітря становитиме вище 20°С, вологість повітря вище 70%, а також відбуватиметься чергування тривалих періодів вологої погоди з короткими посушливими.

Коренеїд сходів проявляєтьсяв Україні практично в усіх районах вирощування буряка столового у першій–другій декадах травня, особливо на молодих проростках буряка від проростання насіння і до формування другої пари справжніх листків за поширення від 5,0 до 95,0% і ступеня розвитку до 26,0%. У по-точному році розвиток коренеїду буде істотно коригуватись вологістю ґрунту та температурою на фоні суттєвого запасу ґрунтової інфекції, а також якістю посівного матеріалу. Особливо це буде стосуватись тих господарств, де порушується чергування культур у сівозміні та недостатньо забезпечуються рослини елементами живлення.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса) і фомоз не мали господарського значення на посівах буряка столового.

Альтернаріоз проявився на посівах столових буряків у всіх зонах вирощування на 6,5 – 13,5% рослин, чому сприяла висока температура повітря і відсутність опадів впродовж вегетаційного періоду. Враховуючи запас інфекції у ґрунті, розвиток хвороби може мати місце і у поточному році.

Вірусні хвороби (жовтяниця та мозаїка) впродовж останніх років широкого розповсюдження на буряках не мають, і їх роз-виток слід очікувати за високого розвитку шкідників.

В агроценозі картоплі впродовж вегетації рослини ура-жувалися грибними хворобами: фітофторозом, фомозом, ризоктоніозом, фузаріозним в’яненням, чорною ніжкою картоплі. Фітофтороз проявився у всіх регіонах України на площах від 5,5 до 100% за поширення з ураженням 2,4–58% рослин та роз-витком хвороби 3,2–32%.

У фазу утворення бічних пагонів–бутонізації хвороби не відзначали. У Донецькій, Вінницькій, Волинській, Дніпро-петровській, Київській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Черкаській та Чернігівській областях розвиток фітофторозу спостерігався в другій половині вегетації за ураження 0,4–25% рослин і розвитку до 10%.

У другій половині вегетації за сприятливих умов для збудника у Дніпропетровській обл. поширення відзначали на 100% площ; в Івано-Франківській – до 75%; у Закарпатській – на 90% площ.

Протягом вегетації картоплі у наступному році очікується висока імовірність розвитку хвороби, особливо у Закарпатській, Львівській, Луганській, Миколаївській, Тернопільській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях, особливо за сприятливих для фітофторозу умов (температура повітря 18–22°С, значні опади, висока (понад 75%) відносна вологість).

Площі ураження рослин картоплі альтернаріозом через сприятливі для розвитку та по-ширення хвороби умови (високі температури і відсутність опадів) кожен рік збільшуються. Най-менший (до 0,5%) розвиток хвороби відзначали у Хмельницькій (100% площ, 6,5% рослин) області, слабкий – у Вінницькій (8,5–70% площ, 5–18% рослин), Волинській (10–35% площ, 5–23% рослин), Івано-Франківській (40% площ, 5% рослин), Полтавській (75% площ, 5–10% рослин) за розвитку 1,0–2,5%, Тернопільській (11–76% площ, до 5,0% рослин).

У Закарпатській, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській і Чернігівській областях ураження рослин було дещо вищим і становило 7,5–28,5% за розвитку хвороби 4,5–12,5%.

За великого запасу інфекції у ґрунті, уражених рослинних рештках та сприятливих умов (спекотна погода, температура 24–30 °C у поєднанні з опадами у період бутонізації картоплі та вологістю повітря 80–100%) у 2020 р. висока вірогідність розвитку сухих плямистостей на картоплі.

Фомоз (ґудзикова гниль) проявилася у Полтавській, Київській і Чернігівській областях у фазу цвітіння та росту бульб за ураження рослин біля 5,5%, розвитку 2,5% та поширення на 12% площ.

У наступному році за неякісного перебирання насіннєвих бульб можна спрогнозувати про-яв та розвиток фомозу на посадках картоплі у Київській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській областях.

Ризоктоніоз переважно про-являвся у західних областях за поширення від 20% на початку прояву до 70% – у фазу цвітіння; фузаріозне в’янення – у Черкаській, Чернігівській і Київській областях на 5,5% площ, ураження до 30,0% рослин та розвитку до 9,5%; чорна ніжка – у Волинській, Черкаській і Тернопільській областях за середньо-го поширення 8,6 – 56,7% площ, ураження 1,5 – 5,6% рослин.

Відзначається поширення бактеріальних хвороб на промисло вих і насіннєвих посадках картоплі, які відзначено у Волинській, Тернопільській і Черкаській областях впродовж всієї вегетації. Наростання інфекції відзначалося за випадання опадів, які чергуються зі спекотними періодами.

Кільцева гниль була поширена на 2,5–5,6% площ за ураження до 7,2%. За результатами аналізу бульб у регіонах у 2020 р. в Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Хмельницькій та Черкаській областях можуть з’явитися окремі вогнища хвороби.

Ураженість вірусними хворобами (скручування, кучерявість, крапчастість листків, зморшкувата і смугаста мозаїки) на посадках картоплі відзначено у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській та Тернопільській областях за їх поширення на 20,0–23,3% площ і ураження до 3,4%. У 2020 році за вирощування нерайонованих сортів для певної зони, погоди, сприятливої для розвитку збудників хвороб, та шкідників-векторів інфекції висока вірогідність прояву та роз-витку на посадках картоплі вірусних хвороб.

Бульби картоплі уражувалися фітофторозом, альтернаріозом, сухою гниллю, паршою –від 2,5 до 65,0%. Найменш уражувалися бульби (2,0% у Вінницькій обл.), а максимум – 68,5% (у Кіровоградській обл.). Відзначено високі показники ураження бульб: Чернігівська обл. – 32,5%; Одеська обл. – 23,5%, Житомирська обл. – 20,0%, Кіровоградська обл. – 41,5%; Львівська обл. – 22,3%, Кіровоградська обл. – 28,6%.

Відзначається поширення в останні роки сухої гнилі на бульбах на 0,1–100%, яка виявлена у всіх регіонах країни. Ураження бульб становило: найменше 0,1% у Житомирській і до максимуму 100% (сорт Белла Роса в Хмельницькій і Київській обл.), а високі показники відзначено у Волинській та Луганській (6,5–38,6%), Закарпатській і Львівській (10–75,5%), Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській (12,0–70,01%), Хмельницькій (12–100%) областях.

Ризоктоніоз поширився на 0,1–60% бульб переважно у Лісо-степу: у Волинській та Київській (3,5–20,5%), Львівській та Хмельницькій (10,0–50,0%), Закарпатській та Тернопільській (18,5–21,0%) областях.

Парша звичайна у поточному році уражувала бульби у Волинській, Київській, Миколаївській, Тернопільській (17,0–30,0%), За-карпатській та Хмельницькій (20–45%), Кіровоградській та Черкаській (7,5–25%), Львівській (27,5–100%) областях.

Бактеріальними хворобами бульби уражувалися у переважній кількості областей – на 0,2–75,0%. Найменший (0,2%) розвиток кільцевої гнилі відзначали у Херсонській області, найвищий (25%) – у Хмельницькій обл. Високі показники були у Волинській (до 15%), Київській (20%), Кіровоградській (21,5%), Луганській (16,5%), Черкаській (20,0%) областях.

Мокра бактеріальна гниль проявилась у семи регіонах на 0,1– 21,5% у Житомирській, Херсонській, Волинській, Київській, Вінницькій., Чернігівській і Черкаській областях.

За результатами показників по-ширення і розвитку хвороб овочевих культур варто відзначити, що за досить високого запасу інфекції і за сприятливих погодних умов для розвитку збудників хвороб розповсюдження їх і в наступному році очікується на середньобагаторічному рівні, що потребує проведення необхідних захисних заходів, які мають включати комплекс організаційно-профілактичних, агротехнічних, біологічних і хімічних заходів.

Організаційно – профілактичні і агротехнічні заходи:

  • якісна передпосівна обробка ґрунту і рихлення міжрядь у період вегетації, які направлені на покращення аерації і збереження структури; вапнування кислих ґрунтів; дотримання 3–4-річної сівозміни; своєчасне видалення рослинних решток і боротьба з бур’янами сприяє зниженню інфекційного навантаження збудників у ґрунті;
  • дотримуватися оптимальних норм витрати висіву насіння і висівати у прогрітий ґрунт за температури вище 8 °С, але і не затримуватися із сівбою, оскільки у зв’язку з мінімальним випаданням опадів в останні роки у весняний період відзначається пересихання верхнього шару ґрунту;
  • дотримуватися просторової ізоляції між маточними і насіннєвими посівами овочевих культур і картоплі ( не менше 1 км);Для обмеження розповсюдженості і шкідливості бактеріозів овочевих культур необхідно: обов’язково проводити фітопатологічний аналіз насіння, оскільки бактеріози передаються насінням, при цьому використовувати високоякісний незаражений пато-генами насіннєвий матеріал;

Біологічні засоби: Ефективні біологічні препарати: Планриз, Триходермін, Фітоцид-Р. Для підвищення стій-кості рослин насіння доцільно замочити у суспензії одного із біопрепаратів: 10 мл препарату додають у 10 – 15 мл води або в їх суміші – Триходермін 5 мл+Планриз 5мл на 10-15 мл; Триходермін 5 мл+Фітоцид-Р 5мл на 10– 15 мл і обробляють 1 кг насіння.

  • для профілактики і зниження розвитку бактеріозів, плямистостей протягом вегетації через 20– 25 днів після висадження розсади посіви овочевих культур не менше 4 разів (інтервал 18-21 днів) обробляють сумішами вищевказаних біологічних препаратів із розрахунку 10 мл кожного препарату на 10 л води. Для обмеження розвитку хвороб на овочевих культурах застосовувати фунгіциди: на томатах за появи перших ознак хвороб фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу, чорної гнилі у період вегетації обробляють одним із препаратів: Акробатом МЦ в. г. 2,0 кг/га, Аспектом з. п. 1,2–1,6 кг/га, Дітаном М-45, з. п. 1,2–1,6 кг/га, Квадрісом к. с. 0,6 л/га, Курзатом М68, в. г. 2,0–2,5 кг/га, Ревусом к. с. 0,5–0,6 л/га, Скором к. е. 0,5 л/га, Фиталом р. к. 2,0–2,5 л/га та іншими. Через 10–12 днiв обробку повторити. Подальші обробки слід проводити контактними препаратами: Купроксатом к. е. 3,0–5,0 л/га, Медян Екстрою к. с. 2,0–2,5 кг/га (для кращого прилипання слід додати прилипач). На огірках проти пероноспорозу Інфініто к. с. 1,2–1,6 л/га, Медян Екстра к. с. 2,0–2,5 л/га. Впродовж вегетації через 10–12 днів після попередньої обробки системними препаратами: Акро-бат МЦ з. п. 2,0 кг/га; Квадріс, к. с. 0,6 л/га, Курзат Р 44 з. п. 3,0 кг/га, Фиталом, р. к., 2,0–2,5 л/га та іншими. Наступні обробки проводити через 8–10 днiв. Проти антракнозу застосовувати Медян Екстра к. с. 2,0–2,5 кг/га, Квадріс 250, к. с. 0,6 л/га, Світч в. г. 0,75–1,0 кг/га; борошнистої роси – окреме обприскування посівів Сапролем, к. е. 0,5–1,0 л/га, Топсином, з. п. 0,8–1,0 кг/га, Топазом, к. е. 0,125–0,15 л/га, За-хисником, к. с. 1,2–1,5 л/га.На цибулі проти пероноспо-розу: Акробат МЦ, з. п. 2,0 кг/га, Кабріо Дуо к. е. 2,5 л/га, Квадріс, к. с. 0,6 л/га, Косайд, в. г. 2,0–2,5 кг/га, Орвего к. с. 0,8–1,0 л/га, Фитал в. р. к., 2,0–2,5 л/га. На моркві проти альтернаріозу Луна® Експіріенс 400 SC, КС (0,35–0,75 л/га); Сігнум, в. г. (0,75–1,25 л/га) – дві обробки.

На картоплі проти фітофторозу, плямистостей застосовувати: Акробат МЦ в. г., 2,0 кг/га; Аспект з. п. 1,2–1,6 кг/га; Банджо Форте, КС, 0,8–1,0 л/га; Ревус 250 SC, к. с., 0,5–0,6 л/га; Танос 50, в. г., 0,6 кг/га; Емендо М, ВГ, 2,0 кг/га; 1,7–2,0 л/га; альтернаріозу — Сігнум, ВГ, 0,25–0,3 кг/га і Натіво 75 WG, ВГ, 0,25–0,35 кг/га; бактеріальної плямистості, фітофторозу, альтернаріозу, антракнозу — Блу Бордо, ВГ, 3,75–5,0 кг/га.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here