Передбачається масштабний наступ шкідників

0
11689

Аграрії і вчені в один голос зазначають: у нинішньому році окрім проблем, пов’язаних зі зневодненням ґрунту сільгоспугідь, додасться клопоту і зі шкідниками плодових культур, адже погодні умови для їх перезимівлі у цьому сезоні склалися в усіх регіонах України надзвичайно сприятливі. Додає хвилювання і той факт, що сума активних температур із позначкою «плюс» нинішньої зими і мікроскопічна кількість атмосферних опадів у зимово-весняний період б’ють рекорди за всю історію гідрометеорологічних спостережень нашої країни. Якщо у наступні роки ситуація повторюватиметься, це призведе до системного збільшення видатків на плодоовочеве виробництво за рахунок зростання вартості зрошувальної води і збільшення обсягів використання інсектицидів. До речі, погода у березні і квітні 2020 року теж була комфортною для шкідливих організмів у садах, де вегетація рослин розпочалася на десять днів, а то і на кілька тижнів раніше, ніж зазвичай.

– Серед погодних чинників на комфорт комах і кліщів найбільше впливає саме температура повітря, бо вони є пойкілотермними організмами, – каже фаховий ентомолог, кандидат сільськогосподарських наук Леся Михайлівна Бондарева. – Тобто температура їх тіла напряму залежить від температури навколишнього середовища. Для кожного шкідника існує свій температурний оптимум, але з огляду на синоптичні показники нинішньої зими комахи, які псують багаторічні насадження, не зазнали суттєвих втрат. Це сприятиме збільшенню кількості і чисельності їх популяцій. Відтак можна очікувати навали листокруток – мова про яблуневу, грушеву і сливову плодожерок. Думаю, буде багато у цьому сезоні клопотів і від пильщиків, щитівок, медяниць і кліщів. Особливо від грушевого галового кліща, який зараз суттєво розмножився в Україні. Хто не встиг вчасно провести у саду захисні заходи, може зазнати збитків від комплексу довгоносиків – яблуневого квіткоїда, казарки та букарки. Для того, щоб витримати конкуренцію за врожай з боку шкідників, необхідно не рідше, ніж щотижня проводити фітосанітарний моніторинг угідь за допомогою феромонних, клейових або кольорових пасток. Це допоможе визначати рівень загрози і вчасно зреагувати на проблему. Також керуватися даними метеостанцій, слідкувати за сумою ефективних температур, щоб прогнозувати динаміку льоту шкідників, скажімо, тої ж яблуневої плодожерки. При аналізі загроз у плодових насадженнях варто керуватися прямими спостереженнями і обліками.

Фахівець зазначила, що раніше у кожному районі України діяли пункти прогнозу і сигналізації, які збирали інформацію, яка стосувалася, в тому числі, і шкідливої ентомофауни. Зведені дані спостережень подавали в область, звідти у центр, і вже там приймалося рішення стосовно придбання того чи іншого препарату для захисту рослин. А зараз інфраструктури і глобальної системи фітосанітарного моніторингу немає. Кожен суб’єкт господарювання самостійно опікується питаннями протидії шкідникам. Водночас не у кожному господарстві є фахівці, здатні організувати ефективне спостереження за шкодочинними комахами, що сприяє розмноженню останніх. 

– У зв’язку з тим, що з-за кордону завозиться багато різного декоративного матеріалу, а карантинні служби не завжди вдало спрацьовують, з’являється багато інвазійних членистоногих, які раніше у нас не фіксувалися, – каже Леся Михайлівна. – Наприклад, цикадка біла, вона є небезпечним поліфагом  і може пошкоджувати широке коло рослин. Є дані, що через зміни клімату на території України  відбувся температурний зсув потепління на 400 км у бік півночі, що сприяє пристосуванню у наших умовах інвазійних комах і кліщів. До того ж завдяки потеплінню відроджуються додаткові покоління деяких шкідників, тієї ж плодожерки. Якщо раніше вона встигала відроджуватися два рази на сезон, то зараз спостерігаємо вже третє покоління.

На думку вченої, через відсутність значних заморозків цьогоріч збудники хвороб рослин теж непогано перезимували і варто вчасно проводити фітосанітарний моніторинг для контролю над ситуацією. Однак, якщо у нинішньому сезоні домінуватиме суха погода, вона не сприятиме спалаху грибних хвороб. А температура повітря вище  + 35℃ не сприятиме комфортному перебуванню багатьох шкідників, не враховуючи звичайного павутинного кліща, якому спека за щастя.  

За словами Лесі Бондаревої, єдиним надійним засобом контролю шкідників залишається хімічний метод. Нині спостерігається тенденція до екологізації пестицидів, плюс їх можна поєднувати з мікробіологічними препаратами, натомість останні зазвичай виступають як супутній засіб для захисту від шкідників, особливо при їх нашесті. Скажімо, доцільно використовувати мікробіологічні ЗЗР за місяць до збирання плодів, коли пестицид вже не можна використовувати. Нині найефективнішою вважається модель інтегрованого захисту плодових насаджень, що полягає у поєднанні різних методів – хімічного, біологічного і агротехнічного.   

– Варто зазначити: якщо невчасно провести обстеження саду і захисні заходи, це може сприяти резистентності шкідників до препарату і знадобиться збільшувати його норму. До того ж деякі недбалі садівники здійснюють хімічні обробки під час цвітіння плодових дерев, що призводить до загибелі бджіл. Тому раджу не орієнтуватися на календарні строки при хімічних обробках, а діяти відповідно даних моніторингу. Користуватися ЗЗР лише легально діючих виробників і керуватися їх офіційною інформацією щодо препаратів, а не дописами у відкритих джерелах, – резюмувала фахівець.  

 

Олександр Литвиненко

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here