Окуліровка: на що звернути увагу

0
11649

Щеплення поширене у садівництві як вегетативний спосіб розмноження рослин. Його також застосовують тоді, коли потрібно замінити крону якогось сорту на інший або коли на одному дереві хочуть мати кілька сортів або форм (перещеплення); з метою поліпшення сортового складу, підвищення стійкості рослин проти морозів, посухи, лікування пошкоджених дерев.

Існує багато різних способів щеплення, але всі вони поділяються на дві основні групи: окуліровку та щеплення живцем. Окуліровка – основний спосіб вегетативного розмноження плодових дерев. Для успішного її проведення необхідно вчасно скласти план, підготувати окулірувальників і обв’язувальників. При складанні плану необхідно врахувати строки і черговість окулірування, які залежать від породи і ґрунтово-кліматичних умов району, погоди та агротехніки. Черговість рекомендується така: спочатку окулірують сливи, потім вишні, черешні, груші, персики, абрикоси, а пізніше – яблуні. У межах породи в першу чергу окулірують ранні сорти. Строки окулірування також залежать від стану підщеп. Краще розвинуті окулірують раніше, а слабкі – пізніше. Сорти з великою енергією проростання вічок окулірують в останню чергу. На підвищених місцях окулірування починають раніше, ніж на знижених. В умовах Полісся і Лісостепу найкращим періодом окулірування зерняткових порід є друга–третя декада серпня, а кісточкових – з 10 по 20 серпня; в зоні Степу – з середини серпня до 10 вересня. У роки з холодною і пізньою весною і  великою кількістю опадів окулірування проводять на 5–7 днів пізніше. Час окулірування у великій мірі залежить від стану живців, відставання кори на підщепах.

Для окулірування живці беруть з власної маточної бази, а також з апробованих плодових насаджень. Живці для окулірування заготовляють із здорових високоврожайних дерев визначеного сорту. Їх нарізають з достиглих однорічних пагонів завдовжки 30–40 см для зерняткових і 35–45 см для кісточкових порід. При заготівлі не можна нарізувати живці з жирових пагонів. Не рекомендуються також брати живці з затінених місць крони. Заготовляти живці краще ранком у день окуліровки. Щоб зменшити випаровування води, у заготовлених живців обривають усі листки і прилистки, залишаючи для зручності тільки черешки завтовшки 1–1,5 см. Заготовлені живці зв’язують у пучки по 50 шт., до пучків прив’язують ярлики  з назвою сорту і ставлять у відро з водою, яка повинна покривати їх кінці не більше, як на 3–5 см, де й зберігають до використання.

До початку окулірування на підщепах відрізають бокові розгалуження,  поливають їх за 15–20 днів та підгортають землею на 10–12 см. Підгорнута  частина підщепи, як правило, має ніжну еластичну кору. Розгортають їх за день або в день окулірування, щоб не допустити огрубіння кори. У районах із достатньою кількістю опадів підгортання не проводять. Перед окуліруванням протирають штамбики чистою зволоженою ганчіркою.

Окулірують дуже гострим чистим окулірувальним ножем. З середньої частини живця зрізують добре розвинуті бруньки. Щоб правильно зрізати бруньку, живець кладуть на долоню лівої руки верхівкою до себе, підтримуючи його знизу витягнутим вказівним пальцем, а великим притискуючи до трьох зігнутих пальців. Вище бруньки на 1–1,5 см роблять поперечний надріз кори,  потім ставлять лезо ножа нижче бруньки на 1–1,5  см і тягнуть його до себе так, щоб закінчити зрізувати бруньку перед закругленою частиною леза. Але бруньку зі щитком кори не відокремлюють зовсім від живця. Вийнявши ніж, великим пальцем лівої руки притискають щитком до місця зрізу, щоб він не підсихав і не забруднювався. У цей час на підщепі правою рукою роблять ножем  Т-подібний розріз вище кореневої шийки на 4–5 см з північного або північно-західного боку. Розріз має бути неглибокий, щоб не пошкодити камбію. Поздовжні краї розрізу  кори відвертають кісточкою ножа. Потім відокремлюють щиток з брунькою від живця і правою рукою вставляють його в  Т-подібний розріз.

Є ще один спосіб окуліровки – «з ножа».  При цьому зрізують бруньку, підтримуючи її на лезі ножа великим пальцем правої руки, і з ножа вставляють у розріз на підщепі. Бруньку зрізують з дуже тонким (прозорим) шаром деревини. Довжина щитка 2,5–3 см. Після того, як брунька вставлена у розріз, краї розрізу обтискують пальцями обох рук і обв’язують місце щеплення синтетичною плівкою. Спіралі обв’язки щільно накладають одна повз одну, щоб до місця щеплення  не потрапляла вода і не підсихав щиток, а брунька не залишалась відкритою. Нижній кінець обв’язки закладають під спіраль і зав’язують петлею. У зоні Степу після окулірування підщепи підгортають землею  до окуліруваного вічка. Цей захід застосовують і в зоні Лісостепу при окуліруванні в суху погоду. Підгортання захищає підщепи від пересихання. Через 10–15 днів після окуліровки перевіряють стан  бруньок, послаблюють обв’язки, а через 18–20 днів після неї починають осінню  ревізію. Якщо черешок листка при легкому дотику рукою відпадає, це означає, що вічко прижилося і, навпаки, коли не відпадає – не прижилося. Дички, на яких не прижилися вічка, переокуліровують тим самим сортом, але з іншого боку підщепи.

Щоб окуліровка вдалась, необхідно дотримуватись загальноприйнятих правил:

  • заздалегідь заготовляти і правильно зберігати здорові живці для щеплення;
  • дотримуватись строків проведення окуліровки;
  • всі зрізи при щепленні проводити чистим та гострим ножем;
  • запобігати забрудненню зрізів, попаданню краплин води, роси, а також підсушуванню;
  • міцно та правильно зав’язувати щеплення.

 

Є.П. ПОСТОЛЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук Л.В. ПОСТОЛЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here