Українські чорноземи продовжують деградувати

0
111048

У Всесвітній день продовольства варто звернути увагу на проблематику головного засобу виробництва продуктів харчування – грунту. А стан цього безцінного життєдайного джерела дедалі лише погіршується в Україні. Про це повідомляє і така поважна міжнародна організація як ФАО, у своєму звіті опублікованому на офіційному сайті.  

Зокрема, йдеться про таке: «Відомі украı̈нські родючі чорноземи зазнають серйозних ерозійних процесів після багатьох років інтенсивного користування. Кислотність, засоленість та лужність  ґрунтів збільшилась через надмірне використання мінеральних добрив та застарілі технологіı̈. Понад 13 мільйонів га земель пошкоджено в результаті водної ерозії, а 6 мільйонів га – у результаті вітрової. За оцінками, площі земель, що пошкодженні ерозією, збільшуються від 70 000 до 100 000 га на рік протягом останнього десятиліття. Крім того, територія зрошуваних земель зменшилася приблизно на 15% протягом останніх 15 років, а втрати водних ресурсів зросли через неефективне управління».

Як повідомляє джерело, понад 80% сільськогосподарських угідь в Україні є ріллею, і в багатьох регіонах цей показник перевищує 90 відсотків. Території, які найбільше постраждали від ерозії розташовані в південних та східних регіонах. Щорічна частка розширення еродованих земель в Україні коливається від 80 000 до 90 000 га. З наземних територій, уражених ерозією  4,5 млн. га середньо або сильно еродовані, в тому числі 68 000 га, які повністю втратили гумусовий горизонт.

ДОВІДКА: Згідно з масштабним обстеженням ґрунтів в Україні, проведеним у 1957–1961 рр., Налічується близько 650 типів ґрунтів та 4 000 таксономічних одиниць. Чорноземні ґрунти (чорноземи або молісоли, тобто ґрунти чорного кольору, що містять високий відсоток гумусу та високий відсоток фосфорних кислот, фосфору та аміаку), які мають найбільшу потенційну родючість, займають 27,8 млн. га або 46 % від загальної площі країни.

Основною проблемою, що виникає внаслідок зменшення родючості ґрунту в Україні, є втрата гумусу та поживних речовин, спричинена зменшенням внесення біодобрив у поєднанні з неконтрольованим та часто безпідставним використанням хімічних добрив. За період 1990–2010 рр. Середньозважений вміст гумусу в Україні зменшився на 0,22 відсотка в абсолютних значеннях, що особливо помітно в степовій зоні. Адже сільськогосподарська потужність України здебільшого зосереджена в степовій та лісостеповій зонах. Ці райони водночас зазнають значного ризику через швидкозмінні кліматичні умови. З цієї причини степові та лісостепові зони терміново вимагають моніторингу ґрунту та контролю за землекористуванням, зазначається у звіті.

І головним висновком його творців, а відтак меседжем українському суспільству, є те, що в Україні вже довгий час тривають процеси деградації земель з різним ступенем інтенсивності, в залежності від соціально-економічних, економіко-адміністративних, природних, антропогенних та інших факторів. Що призведе до повного виснаження як земель, так і держави в цілому. Оскільки українські чорноземи є найціннішим багатством яке варто оберігати.