Open Ag від UPL – виграє кожен

0
111052

У грудні минулого року у столиці відбулася конференція, організована компанією UPL Україна, де її фахівці розповіли присутнім про новітні розробки в галузі виробництва засобів захисту рослин та стимуляторів росту, а також повідомили про плани і можливості компанії UPL на українському і світовому ринках.

Директор UPL Україна Олег Добровольський розпочав виступ зі статистичних даних.

– Ринок  ЗЗР  Європи найбільший у світі, річний товарообіг дорівнює 15 мільярдам доларів, а це майже 25% всього світового споживання засобів захисту рослин, мікродобрив та стимуляторів росту. Близько 24% ЗЗР (14 мільярдів доларів США), вироблених у світі, споживає азійський ринок. Північна Америка використовує 17 % ЗЗР. Трохи більше 10 мільярдів доларів США витрачають на препарати у Бразилії, при тому, що інші країни Південної Америки закуповують ЗЗР на 7 мільярдів доларів США. Ринок ЗЗР у країнах Африки і Близького Сходу оцінюється в понад 3 мільярди доларів США, приблизно ж таку суму витрачають на ЗЗР аграрії в Австралії та Індії. У цілому спостерігається глобальна тенденція до зростання світового ринку ЗЗР, в основному за рахунок підвищення попиту на біопрепарати. Адже вже не існує таких хвороб і шкідників, з якими людство не може впоратися за допомогою засобів захисту рослин, тож  галузь іде в бік виробництва більш ефективних і екологічно безпечних рішень та здешевлення технологій. Скажімо, завдяки використанню мікродобрив, біостимуляторів, прилипачів та ад’ювантів, які підсилюють імунітет і конкурентні можливості потрібних рослин.

Якщо у 2017 році глобальний ринок ЗЗР оцінювався у 50,6 мільярда доларів США, то прогнозується, що у 2026 році, якщо він зростатиме як зараз, на 3,7 % на рік, дорівнюватиме 68,8 мільярда  доларів США. 

Результатом тенденції до зростання попиту на ЗЗР у світі стала консолідація провідних компаній-виробників, у тому числі шляхом їх об’єднання чи поглинання. Не склала винятку і компанія UPL, яка у цьому році  завершила процес придбання компанії Аріста Лайф Сайенс,  що майже вдвічі збільшило виробничі потужності, а відповідно і капіталізацію UPL, та суттєво розширило її маркетингові можливості, – зазначив Олег Добровольський.

Він розповів, що після остаточного об’єднання UPL і Аріста Лайф Сайенс сума річних продажів UPL сягнула 5 мільярдів доларів США, а EBITA становить 20%. Адже злиття UPL і Аріста Лайф Сайенс створило передумови для активного росту компанії. UPL має сильні позиції в Індії – країні, звідки походить компанія, а також у США, Західній Європі і Австралії. UPL займає провідні позиції у органічному землеробстві, спеціалізується на виробництві не тільки ефективних діючих речовин, а і препаративних форм, які використовують інші компанії-виробники ЗЗР. Натомість Аріста Лайф Сайенс вирізнялась сильними позиціями у країнах Африки, Східної Європи, Південної Америки і Японії, мала сильні компетенції у маркетингу та в науковій роботі, компанія лідирувала у сегменті біостимуляторів і продуктів для біоконтролю, які вироблялися на 13 підприємствах. А UPL мала 14 заводів з формулювання та виробництва і підготовки насіння бренду Адванта.  Таким чином, об’єднавшись, ці компанії привнесли все найкраще, що мали, і створили глобального гравця, який у рейтингу світових гігантів з виробництва ЗЗР закріпився на п’ятому місці. 

Нині компанія UPL презентує всім учасникам ринку ЗЗР власну стратегію співпраці і розвитку під назвою Open Ag – відкрите сільське господарство, яка передбачає кілька концептуальних елементів діяльності, щоб забезпечити розвиток і прибутки всім, хто використовує продукцію компанії.

Перший елемент: Відкриті рішення. Ідея в тому, щоб запропонувати сільгоспвиробникам стабільні шляхи вирішення  їх проблем, що охоплюватимуть весь процес виробництва рослинної продукції, від підготовки насіння до післязбиральної обробки та супутніх послуг.

Другий елемент: Відкритий доступ до інформації. Спільно з партнерами створити мережу, щоб мати доступ до всіх сільгоспвиробників в широкому географічному масштабі.

Третій елемент: Відкрите виробництво. Забезпечити надійні поставки та конкурентоспроможні пропозиції для покупців за рахунок власного виробництва та встановлення міцних партнерських відносин з  іншими постачальниками.

Четвертий елемент: Відкриті інновації.  Залучення інновацій до повсякденної роботи задля швидкого відображення та вирішення проблем сільгоспвиробників.

В UPL наголошують, що метою стратегії Open Ag є створення відкритої мережі сільського господарства, що стане джерелом стабільного зростання без обмежень і  кордонів,  проект  розрахований на довготривалий період.

До речі, компанія UPL має цікаву історію і великий досвід успішної операційної діяльності. У нинішньому році в компанії відзначили 50-річчя від дати заснування. А розпочалася діяльність UPL з виробництва червоного фосфору у Індії, яке організував професійний інженер-хімік і, як виявилося, талановитий підприємець Раджнікант Шрофф. У справі йому допомогла дружина Сандра Шрофф, а згодом і сини Джай та Вікрам, які нині очолюють компанію. Ця родина лишається головним акціонером UPL, що спрощує процес вирішення багатьох стратегічних питань. Також компанія бере участь у багатьох соціальних проектах, особливо в тих регіонах, де розташовані її підприємства.  

Нині в UPL налагоджено всі етапи процесу виробництва засобів захисту рослин – від досліджень і розробок, до просування цих продуктів на глобальному ринку. Диверсифікований портфель компанії включає як ЗЗР, так і біостимулятори, і антистресові препарати для рослин, які виготовляються із залученням препаративних форм, зареєстрованих компанією. Багато препаратів знаходяться в процесі реєстрації, зокрема і в Україні. На сьогодні продукція компанії присутня у 130 країнах світу, кількість штатних працівників – 10300 осіб.

Керівник відділу продажів та маркетингу UPL Україна Дмитро Стратієвський повідомив, що нині в Україні зареєстровано 77 препаратів виробництва UPL, а 10 перебуває в процесі реєстрації. Компанія реалізує як готові до використання продукти, так і діючі речовини для формуляції.  Для задоволення потреб клієнтів в Україні діє 8 регіональних представників компанії, які відповідають за вчасну доставку товару споживачам.   Пріоритетним напрямком розвитку в UPL вважається сегмент біостимуляторів та інших препаратів на основі натуральної сировини.

Як розповів фахівець, підприємство з виготовлення біостимуляторів знаходиться у Франції на узбережжі Ла-Маншу, неподалік сировинної бази для виготовлення препаратів, мова про дикі форми водоростей, які вручну збирають місцеві заготівельники. Також вручну їх сортують, адже не всі водорості придатні для виробництва екстракту, який використовують для формуляцї. Найбільш відомим із препаратів, які виготовляють на основі цих водоростей, є регулятор росту Аппетайзер, який, підсилюючи імунну систему рослин, сприяє захисним механізмам таких культур, як пшениця і кукурудза. Окрім цього у портфоліо UPL Україна достатньо ефективних препаратів для овочівників і садівників, при виготовленні яких потрібна природна сировина і мінерали. Мова про гербіциди Пантера – для овочевих культур, Селект\Шедов – застосовують на цибулі, Центуріон – на буряках, Юнімарк – на картоплі і томатах, а також фунгіциди Блу Бордо, Малвін, Мікротіол Спеціаль та Сілліт – для використання на виноградниках та в яблуневих садах. Для плодоовочевої галузі в UPL розроблені інсектициди Акрамайт, Вепо, Версар, Дантоп, Дімілін, Імідаголд, Омайт та Ортус, а також низка регуляторів росту, грунтових кондиціонерів та ад’ювантів.

– Міське населення зростає. Прогнозується, що до 2050 року 90% населення світу проживатиме у мегаполісах. Паралельно спостерігаємо зростання споживання продуктів харчування. Нині людство прагне споживати їжу кращої якості, тому жорсткішими стають стандарти з боку регулюючих органів, активно розвивається тренд здорового харчування. На тлі цього ресурсів меншає, в багатьох регіонах світу зберігаються застарілі підходи у сільському господарстві. Напруги додає вплив кліматичних змін, через що людству потрібна нова модель стосунків у сільськогосподарському секторі. Для того, щоб об’єднати різних гравців галузі і знайти нові шляхи реагування на виклики, і врешті решт забезпечити процвітання виробників сільгосппродукції  у всьому світі, UPL впроваджуватиме концепцію Open Ag, суть якої полягає в тому, щоб бути надійним і стабільним партнером для виробника та створювати безпечні продукти для споживача. За рахунок цього у 2022 році в UPL розраховують охопити близько 10% глобального ринку ЗЗР та вийти на показник ефективності і прибутковості (EBITA) у 25% , – підсумував Олег Добровольський.

Але процвітання сільського господарства неможливе без вирішення ключового питання – у чиїх руках буде головний засіб виробництва – українські чорноземи? Тому друга частина конференції була присвячена обговоренню питань земельно-правових відносин, адже запровадження ринку землі в Україні є однією з найболючіших і найважливіших тем сьогодення. 

До участі у обговоренні були запрошені партнер юридичної компанії ALEXANDROV&PARTNERS Олександр Ручко та співзасновник та керуючий партнер Baker Tilly в Україні Олександр Почкун. Юристи висловили свою позицію стосовно запровадження ринку української землі.  

На переконання Олександра Ручка, вже найближчим часом нас чекають кардинальні зміни правил гри на аграрному ринку. Бо, якщо знімуть заборону на продаж земель сільгосппризначення, у власників паїв з’явиться альтернатива, відповідно ціна оренди ріллі поповзе вгору, і аграріям доведеться витрачати більше коштів, щоб володіти головним засобом виробництва, навіть, якщо вони не витрачатимуться на його придбання. Тож агропідприємства, які нині балансують на межі банкрутства, очевидно, в нових умовах, припинять свою діяльність, а їх місце займуть спритніші і сильніші.

– Нині стандартний земельний масив в Україні виглядає як мікс земельних ділянок, частина яких знаходиться в оренді, частина в емфітевзисі, інша частина знаходиться в статусі відумерлої спадщини тощо. Тож невірною є думка, що після відкриття ринку землі в Україні з’явиться велика кількість ідеальних земельних масивів, які будуть цікаві покупцю. Очевидно, щоб купити земельну ділянку, потрібно буде аналізувати права суміжників і права інших осіб на конкретну земельну ділянку, та чи матиме потенційний покупець доступу до цієї землі після її придбання, – каже Олександр Ручко.

Він зазначив, що часто стикається з практикою, коли власник паю вимагає в суді розірвання договору оренди, за яким він вже отримав певну частку ціни свого паю, яку йому за договором оренди було сплачено у вигляді орендної плати. Тож, очевидно, після зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільгосппризначення таких справ побільшає, адже далеко не всі орендодавці захочуть продавати свою землю орендареві, хоч і підписували відповідні угоди. Тож не дивно, що нині найбільші хвилювання землекористувачів пов’язані саме із захистом їх переважного права стосовно купівлі орендованої ними землі.

Не важко зрозуміти і фермерів, які виступають проти зняття мораторію на продаж землі, бо їм набагато вигідніше орендувати годувальницю за порівняно невеликі кошти, ніж конкурувати за важливий ресурс із агрохолдингами, які лобіюють запровадження ринку землі сільгосппризначення із вигідними їм поправками у законодавстві. Тож на думку фахових юристів, більшість аграріїв в основному налаштована на те, щоб викупати орендовані ними паї, особливо якщо ресурс зберігали в належному стані і не псували стосунки із орендодавцями.

– Холдинги мають перевагу перед дрібнішими виробниками сільгосппродукції за рахунок економії масштабу. Тому, щоб успішно конкурувати з ними, фермерам варто об’єднуватися в кооперативи. Тобто, якщо хочете отримати економію масштабу, вмійте домовлятися, – зазначив Олександр Почкун.

Він наголосив, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення порушує конституційне право власників паїв вільно розпоряджатися своїм майном. Вагомим аргументом «за» зняття мораторію юрист вважає те, що земля у власності підприємств підвищить їх капіталізацію. Стає тим активом, який заохочуватиме банки видавати кредити аграріям, що в свою чергу стимулюватиме розвиток всієї банківської системи. У глобальному масштабі заплановані урядом зміни у земельних відносинах спрощуватимуть стосунки між учасниками ринку та процес обігу земель.

Також не варто побоюватися, що всю українську землю швидко скуплять. Згідно даних соціологічних опитувань, якщо мораторій буде знято, більшість землевласників не поспішатиме з продажем, очікуватимуть кращої цінової пропозиції і збільшення ринкової вартості землі. Про це свідчить і досвід Російської Федерації, де ринок земель сільгосппризначення діє, але у перший рік його функціонування було продано лише 5%  угідь.

Натомість, вирішуючи питання відкриття ринку землі, добре б було врахувати інтереси всіх його учасників, мова про державу, територіальні громади, аграріїв і пайовиків, і при розробці законопроекту запобігти можливим ризикам, зазначили фахівці. Скажімо, не допустити купівлю землі іноземцями через підставних громадян України, розробити механізми, що запобігатимуть незаконному тиску на власників паїв з метою їх примусу до продажу землі, відновити діяльність Державного земельного банку, щоб громадяни, які не мають зараз змоги придбати землю, все ж таки отримали можливість її купити у майбутньому. Також доречним було б вдосконалити законодавчі норми, які стосуються прав емфітевзису, адже через недосконалість формулювань багато виробників не скористалися цією можливістю.

Незабаром конференція набула форм жвавої дискусії, де її учасники полемізували, озвучували свої думки та міркування з приводу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який був схвалений Верховною Радою України у першому читанні. Що не тільки свідчить про актуальність питання, а і про рівень готовності законопроекту, адже певна частина землекористувачів, які були присутні на заході, висловлювали побоювання, що їх інтереси не будуть враховані і відображені у документі.

 

Олександр Литвиненко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here