Імовірне ураження огірка хворобами у 2019 році та заходи для обмеження їх поширення

0
192

Прогноз поширення і розвитку хвороб огірка  є невід’ємною складовою інтегрованого захисту рослин. Відсутність прогнозування унеможливлює контроль і передбачення фітосанітарної ситуації  посівів культури, своєчасного і ефективного  застосування засобів захисту. Без прогнозу неминучі  епіфітотії  багатьох небезпечних хвороб, суттєві втрати врожаю, перевитрати матеріально-технічних засобів. Мета прогнозу полягає у  тому, щоб не допустити несподіваного розвитку  та  появи епіфітотій хвороб, коли захист культури потребує значних витрат матеріальних ресурсів та праці.

Агрокліматичні умови вегетації огірка  у 2018 р.  в цілому  були несприятливими для розвитку та поширення хвороб. У другій половині вегетації культури спостерігалась повсюди спекотна та посушлива погода, яка чергувалася в окремих регіонах з випаданням незначних дощів. Через нерівномірність  розподілу атмосферних опадів, вологості повітря, перепади  температур спостерігалася істотна строкатість поширення хвороб на овочевих культурах, у тому числі і на огірку у розрізі ґрунтово-кліматичних зон, областей,  районів та  окремих полів.

Несправжня  борошниста роса у 2018 році на огірках виявлялась  на 7–78% обстежених площ у більшості областей усіх ґрунтово-кліматичних зон країни з ураженням  5–65% рослин за розвитку хвороби 1–14%. Максимальне поширення хвороби (80–100% обстежених площ) зареєстровано у   господарствах Волинської, Рівненської, Тернопільської, Закарпатської, Чернігівської , Дніпропетровської, Харківської областей, де було уражено 60–100% рослин за розвитку хвороби  7–18,  максимально 29–100%.

Враховуючи наявний  запас інфекції збудника хвороби у ґрунті, рослинних рештках, насінні, а також короткий інкубаційний  період  розвитку хвороби, у 2019 р. за  помірної температури (18–220С) і частих дощів, випадання рясних рос імовірний розвиток несправжньої борошнистої роси від сильного до епіфітотійного рівнів, насамперед  на полях, де будуть вирощувати сприятливі до хвороби сорти і гібриди огірка.

Слід наголосити, що під час вегетації рослин збудник хвороби (Pseudoperonospora cubensis Rostowz) поширюється зооспорангіями. Для їх проростання  потрібна крапельна волога і температура 15–200С. За цих умов зараження рослин відбувається протягом 2 годин. Воно проходить, як правило, у ранкові години. Основне джерело інфекції – уражені рештки, у яких зберігаються ооспори гриба і уражене насіння, в якому знаходиться грибниця патогена. Після перезимівлі ооспори проростають, утворюючи зооспорангій, в якому формуються зооспори. Після контакту з рослиною вони проростають і проникають через продихи в листки рослин, викликаючи первинне зараження рослин. Хвороба надзвичайно шкідлива, вона часто спричиняє повну загибель огірка.

Кутаста бактеріальна плямистість (бактеріоз). Найбільш інтенсивне ураження рослин бактеріозом (90–100% обстежених площ) у 2018 році зареєстровано  у   Рівненській області. Перші ознаки хвороби на рослинах помічено в І декаді липня. Поступовому та інтенсивному розвитку хвороби сприяло зниження опору рослин, спричиненого сухою спекотною погодою у ІІ–ІІІ декадах липня. На початку І декади серпня ураженими були 65–70% рослин, а вже до  кінця декади хвороба слабкого, середнього та частково сильного ступеня ураження поширилась на 100% рослин. На 60–100% обстежених площ огірка у господарствах і на присадибних ділянках  Чернігівської області бактеріоз уразив  46–65%  рослин за розвитку хвороби 12% і 9–12% плодів, Київської  (уразив 10–25% рослин і 4–10% плодів), Волинської (уражено 8–16% рослин за розвитку хвороби 12% і  10–20% плодів), Сумської  (уражено 10, максимально – 40% рослин за розвитку хвороби 6% і 2–10% плодів), Дніпропетровської (уражено 4% рослин з розвитком хвороби 7%), Чернівецької (уражено 5–9% рослин за розвитку хвороби 12%), Харківської (10–15% рослин за розвитку хвороби 10%), Донецької, Луганської  областей (уражено 10–34% рослин за розвитку хвороби 6%  і 4 –6% плодів).

У 2019 році за сприятливих умов (температура 25–270С і вологість повітря 80–85%) під час вегетації огірка уможливлюється розвиток бактеріозу  (збудник Pseudomonas syringae pv. lachrymans Voung et al.) від помірного до сильного, в окремих осередках – епіфітотійного.  Слід наголосити, що за цих умов інкубаційний період хвороби триває 4–5 днів. Хвороба посилюється у теплу дощову погоду та під час випадання рясної роси. Через ураження плодів бактерії можуть проникати в середину оболонки насіння. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рештки і насіння, зібране з уражених плодів.

Кутаста плямистість листя вважається однією з найнебезпечніших хвороб огірка. Особливо шкідлива хвороба для насінницьких посівів, оскільки уражені плоди загнивають,  не досягнувши біологічної стиглості. Хвороба небезпечна у вологі роки, особливо  у разі  вирощування культури у весняних плівкових теплицях. Хворі молоді рослини можуть випадати у фазі сходів, що призводить до зрідженості посівів, у більш зрілому віці вони відстають у рості, погіршується асиміляційна діяльність листів, спостерігається недорозвиненість рослин, знижується інтенсивність утворення плодів. Уражені плоди втрачають товарні якості, здатність до транспортування та тривалого зберігання. Через  інтенсивний розвиток захворювання на сходах  гине до 50 % рослин. Залежно від того, які органи рослин і на якому етапі онтогенезу вони були уражені хворобою, недобір  врожаю сягає 60–70% і більше.

Антракноз. У посадках огірків у 2018 році  перші ознаки хвороби почали проявлятися  у другій та третій декадах червня. Протягом вегетації культури хвороба розвивалась помірно, на частині площ досить  інтенсивно. Так, хвороба охопила 100% обстежених площ посадок огірка у Дніпропетровській та Хмельницькій областях з ураженням 4–5%, осередками 10–12% рослин за розвитку хвороби 0,5–5% і 3–6% плодів. На  25–50% площ культури хвороба виявлялась в Івано-Франківській, Київській, Закарпатській областях, де було уражено 2–18%, осередками до 28% рослин за розвитку хвороби 0,5–1,2% і 2–5% плодів.  У господарствах Вінницької і Львівської областей хвороба  охопила 10–15% площ культури за ураження 6–10%, максимум 18% рослин за розвитку хвороби  4–6%  і  2–3% плодів. В інших областях країни за сухої спекотної погоди хвороба виявлялась рідко на поодиноких рослинах.

Беручи до уваги наявність запасу інфекції збудника антракнозу (Colletotrichum lagenarium Ellis et Halsted.) у ґрунті, на уражених рештках гарбузових культур, у зараженому насінні  за сприятливих погодних умов протягом вегетації огірка (температура 24–250С,  відносна  вологість повітря   60–100%, часті дощі, випадання рясних рос) у 2019 р. імовірний розвиток антракнозу на огірку буде від слабкого до помірного, на окремих полях до сильного.

Слід врахувати, що за несприятливих умов грибниця патогена перетворюється в склероцій або формує кулясті темно-коричневі псевдотеції, що потужно збільшує джерело первинної інфекції. У рослину гриб проникає через продихи та механічні пошкодження. Інкубаційний період хвороби залежно від температури повітря триває 3–6 днів. Прямі сонячні промені стримують розвиток хвороби, чим пояснюється посилення розвитку антракнозу у затінених місцях.  Інтенсивно антракноз розвивається на плодах огірка під час їх  транспортування і зберігання. Основне джерело інфекції – уражені рештки і насіння, де збудник хвороби зберігається грибницею і склероціями.  Шкідливість хвороби полягає у зменшенні асиміляції листків, випаданні окремих рослин, зниженні врожаю та його якості.

Борошниста роса. Хвороба у 2018 році була більш поширеною у південних і центральних областях, а в закритому ґрунті – повсюди, і є однією з найшкідливіших хвороб огірка.  Найінтенсивніше хвороба проявилася  в господарствах Миколаївської області (100% обстежених площ), де уразила  2–5% рослин за розвитку хвороби  5% (на присадибних ділянках було уражено 5–10% рослин)  і Запорізької  області, уразивши 1–3% рослин за розвитку хвороби 1%. У Закарпатській, Тернопільській, Волинській, Сумській, Херсонській областях хворобою було охоплено 15–40% обстежених площ культури з ураженням  1–5%, осередками  10–15% рослин за розвитку хвороби 1–5%.

Збудники хвороби (Erysiphe cichoracearum DC f. cucurbitacearum Pot. i Sphaerotheca fuliginea Poll. f. cucurbitae Jacz) під час вегетації рослин поширюються конідіями і сумкоспорами. Оптимальною температурою для проростання конідій та  сумкоспор є 25–270С. До вологи гриби невибагливі, можуть проростати й заражати рослини за відносної вологості 40%, але найбільш сприятливою для них є вологість 80–90%. Цим пояснюється інтенсивний розвиток хвороби у місцях, які погано провітрюються і де застоюється волога. Інкубаційний період розвитку борошнистої роси триває 5–7 діб. За період вегетації гриби формують більше, ніж 10 поколінь конідіального спороношення. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються клейстотеції грибів. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор, вторинне – від конідій. Шкідливість хвороби виявляється у зниженні асиміляційної поверхні  рослин, недорозвиненості рослин, формуванні невеликої кількості дрібних плодів. У польових умовах урожай знижується на 20–30%, у теплицях – до 50–60% і більше.

Враховуючи наявний запас інфекції на рослинних рештках гарбузових культур у відкритому і закритому ґрунті, біоекологічні особливості збудників хвороби, у 2019 році  за сприятливих погодних умов найбільш імовірний  розвиток борошнистої роси  на огірку буде від помірного до сильного  у господарствах південних, центральних та західних областей, насамперед за густого стеблостою (за завищених норм висіву насіння), вирощування сприятливих до хвороби гібридів і сортів у низинних місцях, які погано провітрюються.

Аскохітоз у 2018 році мав поширення лише у господарствах Вінницької області, де виявлявся на 72% обстежених площ з ураженням 4% рослин за незначного розвитку хвороби (0,4%)  і 3% плодів. В інших областях хвороба виявлялася на поодиноких рослинах.

Слід зауважити, що під час вегетації рослин збудник хвороби – гриб Didymella bryoniae Rehm (анаморфа: Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum) поширюється пікноспорами.  Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються пікніди і псевдотеції гриба, а також заражене насіння, в якому зберігається грибниця. Оптимальними умовами для зараження рослин і розвитку хвороби є температура  15–300С (за якої основна маса пікноспор проростає у перші 6–12 годин) і відносна вологість повітря 85–100%. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор, вторинне – від конідій патогена. Шкідливість хвороби полягає в ураженні надземних вегетативних і генеративних органів рослин, які передчасно відмирають, зниженні продуктивності рослин і якості плодів.

Беручи до уваги наявний запас  інфекції збудника цієї хвороби на уражених рештках гарбузових культур, у зараженому насінні,  за сприятливих умов імовірний розвиток хвороби у 2019 р. на огірку  буде від слабкого до помірного.

Фузаріозне  в’янення. Хвороба виявлялась на 50% обстежених площ  огірка лише в  господарствах Харківської області, де було уражено 10–50% рослин. У інших областях зустрічалися поодинокі випадки ураження рослин фузаріозним в’яненням.

Збудником хвороби є гриб Fusarium oxysporum Schl., f. niveum Wr. Після проникнення у рослину через кореневі волоски грибниця патогена концентрується у судинах, зумовлюючи їх закупорку та інтоксикацію, чим і пояснюється в’янення рослин. Розвитку хвороби сприяє температура ґрунту у межах 16–180С  і низька його вологість. Джерелом інфекції є склероції  та хламідоспори гриба, які зберігаються протягом 3–5 років і більше  на рештках, у ґрунті.

Враховуючи наявний запас інфекції у рослинних рештках і ґрунті,  сівозміни, насичені  культурами, які уражуються збудником хвороби (ріпак, соняшник, соя, конюшина, коноплі, льон, гарбуз та баштанні культури), за сприятливих для розвитку хвороби умов у 2019 р. імовірний осередковий розвиток хвороби від слабкого до помірного у всіх ґрунтово-кліматичних зонах країни.

Захисні заходи

Ефективним і екологічно безпечним заходом захисту огірка від хвороб є виведення і впровадження у виробництво стійких сортів і гібридів. Високою польовою стійкістю до більшості хвороб характеризуються сорти і  гібриди огірка: Аякс F1, Амур F1, Гармонія F1,  Дездемона F1, Джерело,  Еліза F1, Еколь F1, Зузана F1, Караоке F1, Кураж F1, Легіон F1, Маша F1, Наташа F1, Роял F1, Смак F1,  Солон F1, Спіно F1, Тумі F1, Трой F1, Шакті F1 та ін.

Дотримання науково обґрунтованої сівозміни суттєво оздоровлює ґрунт від джерел грибної і бактеріальної  інфекції. Кращими попередниками огірка є багаторічні трави, зернові, зернобобові культури, зайнятий пар; в овочевих сівозмінах – капуста, цибуля, картопля. Повертати огірок  на попереднє поле не раніше, ніж через 4–5 років.

Для обмеження занесення аерогенної інфекції антракнозу, несправжньої борошнистої роси, аскохітозу та інших хвороб слід дотримуватися просторової ізоляції між сортами і гібридами огірка, баштанних культур, між полями різних термінів садіння культури.

Збалансоване живлення  гарбузових культур макро- і мікроелементами суттєво підвищує стійкість рослин до хвороб. Одностороннє внесення високих доз азотних добрив спричиняє інтенсивне ураження рослин грибними і бактеріальними хворобами.

Збирати  насіння слід лише на вільних від хвороб полях огірка з неуражених плодів. Проти зовнішньої і внутрішньої інфекції насіння знезаражують термічним або хімічним способом. Термічне оброблення насіння проводять в термостаті або сушильній шафі за температури 50–520С протягом 3-х діб, а потім температуру поступово підвищують до 78–800С і витримують його  ще протягом однієї доби. Проти збудників несправжньої борошнистої роси, антракнозу, аскохітозу, кореневих гнилей, бактеріозу не пізніше, ніж за 2 тижні до висіву насіння, його протруюють одним із дозволених протруйників на основі діючої речовини: боскаліду, тн (Іншур Профі, 100–200 мл/100 кг насіння); металаксилу-М, тн (Апрон XL 359 ES, 250 мл/100 кг насіння). Під час протруювання насіння до робочої рідини фунгіциду додають мікроелементи.

Для протруєння насіння огірка використовують  також біопрепарати: Агат 25-К, па (7-9 г/кг); Псевдобактерін-2, в.р. (0,1л/кг); Фітоцид, р. (250 мл/100 кг насіння).

У закритому ґрунті обов’язково дезінфікують парники і теплиці, замінюють або знезаражують у них ґрунт, дезінфікують робочий інвентар.

Проти кореневих гнилей, несправжньої борошнистої роси після висівання насіння культури і повторно через 7–10 днів ґрунт  обробляють препаратом на основі діючої речовини: пропамокарб гідрохлориду + фосетил алюмінію, р.к. (Превікур Енерджі 840 SL, 3 мл/2 л води/м2).

Для недопущення  стресу у рослин і підвищення їх стійкості до хвороб поливають рослини  водою, температура якої є не нижчою від температури ґрунту. Категорично забороняється поливати (особливо дощувати) рослини огірка холодною водою. Цей захід спричиняє температурний стрес  і сприяє  інтенсивне поширення інфекції і зараження рослин несправжньою   борошнистою росою та бактеріозом. Проти кореневих гнилей, білої гнилі, в’янення корені розсади перед висаджуванням обробляють біопрепаратом Триходермін БТ, п., 10–15 мл/м2.

Дотримання фітосанітарних правил догляду за рослинами у теплицях значно обмежує поширення інфекції. Це своєчасне видалення з парників і теплиць рослин, уражених в’яненням, кореневими гнилями, антракнозом, бактеріозом, мозаїками, систематичне знищення бур’янів і шкідників – переносників бактеріальної і вірусної інфекції.

У разі прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси, антракнозу, аскохітозу та багатьох інших хвороб  рослини профілактично обприскують одним із дозволених фунгіцидів на основі діючих речовин: алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти, р.к. (Фитал, 2,0-2,5 л/га); азоксістробіну, к.с. (Квадріс 250 SC, 0,6 л/га); азоксістробіну + металаксилу-М, се  (Юніформ 446, 0,4–0,9 л/га); аметоктрадину + диметоморфу, к.с. (Орвего, 0,8–1,0 л/га); диметоморфу + манкоцебу, в.г.   (Акробат МЦ, 2,0 кг/га); манкоцебу + металаксилу, в.г. (Рідоміл Голд МЦ 68 WG, 2,5 кг/га та аналоги); пенконазолу + дифеноконазолу, к.е. (Джек Пот, 0,15–0,2 л/га у відкритому ґрунті і 0,25 л/га – у закритому ґрунті); піраклостробіну + диметоморфу, к.е. (Кабріо Дуо, 2,5 л/га); пропамокарбу гідрохлориду + фосетил алюмінію, р.к. (Превікур Енерджі 840 SL, 2,5–3,0 л/га); тебуконазолу + флуопіраму, к.с.  (Луна Експіріенс 400 SC, 0,35–0,75 л/га); тіофанат-метилу, к.с. (Захисник, 1,2–1,5 л/га); фосетил алюмінію, з.п. (Альєтт, 2,0 кг/га); флуопіколіду + пропамокарбу гідрохлориду, к.с. (Інфініто 61 SC, 687,5, 1,2–1,6 л/га);  цимоксанілу + хлороксиду  міді, з.п.  (Ордан, 2,5–3,0 кг/га); цимоксанілу + оксихлориду  міді, з.п.   (Курзат Р 44, 3,0 кг/га); ціазофоміду, к.с.  (Ранман 400, 0,2 л/га та аналоги);  хлороксиду  міді, к.с.  (Медян Екстра 350 SC, 2,0–2,5 л/га та аналоги). Вибір фунгіциду залежить від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності  діючої речовини препарату щодо хвороб, виявлених під час моніторингу  посівів огірка.

Для унеможливлення виникнення резистентності у збудника несправжньої борошнистої роси профілактичні обприскування до появи перших ознак хвороби слід проводити фунгіцидами системної та  системно-контактної дії, під час прояву  і розвитку хвороби застосовують  лише  контактні препарати.

Проти борошнистої роси огірки обприскують препаратами на основі  діючих речовин: пенконазолу, к.е. (Топаз 100 ЕС,  0,125–0,25 л/га); сірки, в.г. (Тіовіт Джет 80 WG,  3,0–5,0 кг/га); тіофанату-метилу, з.п. (Топсін М, 0,8–1,0 кг/га); трифорину, к.е. (Сапроль, 0,5–1,0 л/га).

Проти кореневих гнилей, білої гнилі, фузаріозного та вертицильозного в’янення огірка можна застосовувати біопрепарати:  Агат 25-К, па (30 г/га); Псевдобактерін-2, в.р. (1,0 л/га); Триходермін БТ, п. (5-10 л/га).

Для захисту плодів огірка від антракнозу та інших хвороб під час тривалого їх зберігання рослини обприскують фунгіцидом на основі діючої речовини: ципродинілу + флудиоксонілу, в.г. (Світч 62,5 WG, 0,75–1,0 кг/га).

Під час збирання врожаю слід оберігати плоди від механічних пошкоджень, щоб запобігти  їх ураженню антракнозом, білою і сірою гнилями під час транспортування і зберігання.

Старанне збирання й знищення післязбиральних решток та глибока зяблева оранка сприяють швидкій їх мінералізації, знижують запас ґрунтової інфекції  багатьох збудників хвороб.

*Примітка.  При розробці даного прогнозу розвитку хвороб огірка у 2019 році автор використав матеріали звітів відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків обласних Управлінь фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України.

І.Л. Марков, к.б.н., професор НУБіП України

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here