Черешня: зростаючі ринкові потреби і можливості для виробників

0
112334

Серед великого різноманіття  фруктів та ягід на вітчизняному і зарубіжних ринках стабільно високим попитом користуються плоди черешні.  Вони  є найдорожчими і доволі затребуваними для реалізації за експортними цінами порівняно з плодами інших культур раннього строку достигання.

На відміну від вишні черешня більш стійка до хвороб (кокомікозу і моніліозу) і шкідників (каліфорнійської щитівки, листокрутки, довгоносиків, попелиць, вишневої мухи), які взагалі майже її не пошкоджують. Плід — соковита кістянка. Тривалість життя черешневого дерева – до 35 років, плодоношення настає у віці 4–6 років, у висоту дерева сягають 10 метрів.

Плоди черешні приваблюють споживачів, оскільки вони   задовольняють найвибагливіші їх смаки.  Переваги ягід черешні полягають у тому, що вони:

– корисні для здоров’я, оскільки багаті на суху речовину, цукри, органічні кислоти, вітаміни, мікроелементи і мінерали;

– є приємними і солодкими на смак;

– підтримують у тонусі організм людини;

– підвищують імунітет ослабленого організму.

Поживна цінність плодів черешні (до речі, і вишні)  характеризується наявністю сухих розчинних речовин (11—20%), серед яких переважають цукри  6—15% (в основному глюкоза і фруктоза); органічних кислот (яблучної, лимонної, винної) 0,3—1,0% у черешні і 0,5—1,8% у вишні.    Лікувальні й тонізу­ючі властивості плодів цих культур зумовлені наявністю Р – активних речовин, вітамінів В1, В2, В9, РР, макроелементів (калію, кальцію, магнію, фосфору) та мікроелементів (заліза, цинку, міді та ін.). Так, у плодах вишні удвічі більше заліза (1—2 мг на 100 г сирої маси), ніж у яблуках. Знаходження в цій культурі двох гематогенних речовин (заліза і фолієвої кислоти — вітаміну В9) робить вишню особливо цінною щодо запобіган­ня недокрів’я.

Чому плоди черешні є ринково привабливими?

Зростаюче зацікавлення виробників плодами черешні пов’язане із найбільш високою ціною саме на ці плоди  у сезон від появи до масового їхнього надходження на ринок. Все це сприяє поступовій  зміні породної структури кісточкових культур.  Господарська і ринкова цінність і важливість черешні  порівняно з іншими кісточковими плодовими породами  полягає також у таких її перевагах, як скороплідність, щорічна висока врожайність, раннє достигання плодів і придатність їх для багатьох видів переробки.

Середня маса плодів черешні варіює від 4 до 12 г, форма — від круглої до серцеподібної. Забарвлення плодів — жовте, жовто-рожеве, червоне і темно-червоне. Залежно від консистенції м’якоті плодів сорти черешні поділяють на дві групи: гіні — з ніжною м’якоттю і бігарро — зі щільною хрящуватою м’якоттю.

Плоди черешні відзначаються високими смаковими якостями не тільки у свіжому вигляді, а і у вигляді компотів, варення, джемів, сушні, цукатів, соків, їх можна також довго зберігати у замороженому стані (протягом 6—9 місяців). Плоди черешні солодкі на смак, мають лужну реакцію і тому корисні для людей з підвищеною кислотністю шлунка.                                                           

Прибутковість, експортний потенціал 

Як свідчить статистика Асоціації «Укрсадпром», нині промислових виробників черешні приблизно вдвічі більше, ніж господарств, які вирощують вишню, хоча  тенденція може швидко змінитися. Зростання площ під черешневими садами, відновлення промислової галузі як такої супроводжується пошуком оптимальної продуктивності, тому залучаються сорти іноземної селекції та триває робота з районування сортів. Звісно, черешня має дещо кращі смакові властивості й придатніша до транспортування, ніж вишня, тому вона успішно експортується за кордон. Так, 2017 року з України було експортовано  3600 т свіжої черешні.

У сучасних ринкових умовах все частіше лунають запитання: як зробити бізнес на черешні? Чому черешня? По-перше, врожайність черешні у 2–3 рази вища, ніж вишні. По-друге, вона менше хворіє і пошкоджується шкідниками. По-третє, черешня – більш затребуваний товар. І найголовніше, не потрібно довго чекати врожаю – у плодоношення черешня вступає вже на четвертий рік, досягаючи максимуму на сьомий.  Черешня є привабливою з економічної точки зору не лише для садівничих фермерських господарств, але й для присадибних домогосподарств, дачників.

При садінні з відстанню між саджанцями 6 м (в ряду і між рядами) на 6 сотках можна розмістити до 20 дерев. Уже при врожаї 80 кг з дерева (на 4–5 рік) з ділянки в 6 соток можна зібрати до 1,6 т черешні. Ринкова ціна одного кілограма ранньої черешні сягає 30–50 грн. Нескладно порахувати, який дохід ви отримаєте вже в перші роки плодоношення.

Вибираємо сорт. Перш ніж їхати в розплідник за саджанцями, слід досконально вивчити сорти. Потрібно підібрати їх так, щоб урожай ішов хвилями – від самої ранньої до пізньої. Це дозволить поступово реалізовувати урожай. Можна віддати перевагу тільки раннім сортам, але тоді ви зіткнетеся з проблемою одноразової продажу великого обсягу, що швидко псується. До того ж існує потреба в насадженні інших сортів для кращого запилення.

Які ще є шляхи підвищення прибутковості вирощування черешні?

Профільні галузеві асоціації, фермери-садівники, науковці та сільськогосподарські дорадники рекомендують такі заходи для збільшення прибутковості черешневого бізнесу:

– сорти мають бути різноманітні, важливо поєднувати особливо ранні і пізні через їх більш високу ціну реалізації;

– перехід на органічну систему, що створює додану вартість, оскільки органічна продукція має вищу ціну і є більш затребуваною для експорту, особливо до країн ЄС;

– участь виробника у системі сертифікації EuroGAP, що відкриває кращі можливості для експорту плодів черешні за кордон;

– організація власної переробки плодів черешні на джеми, повидло, варення, компоти (створення доданої вартості);

– заморожування плодів дає можливість для реалізації продукції впродовж  тривалішого часу, за привабливішими цінами;

– організація механізованого збирання плодів, що зменшує витрати на робочу силу;

– участь фермерів у державних програмах відшкодування витрат на саджанці, фінансової підтримки фермерських господарств, малих сімейних ферм та сільськогосподарської кооперації;

– об’єднання виробників плодів у рамках сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу для спільного збирання, зберігання плодів і ягід, їх переробки та експорту, отримання коштів державної підтримки;

– створення фермерських груп виробників плодів черешні для спільного обговорення проблем та обміну досвідом;

– створення умов для кращого запилення (правильне розміщення сортів запилювачів, використання джмелів-запилювачів, облаштування поруч із черешневим садом смуг дикої природи для гніздування диких джмелів;

– створення умов для уникнення пошкодження квітів черешні під час цвітіння у весняний період (підбір сортів, які цвітуть трохи пізніше тощо);

– облаштування крапельного зрошення із додаванням розчинних мінеральних добрив, засобів контролю шкідників та хвороб, стимуляторів росту та препаратів, що сприяють накопиченню цукрів, поліпшують якість ягід;

– внесення мікроелементів, таких, як бор, цинк і молібден, які збільшують урожайність та поліпшують якість плодів черешні;

– вапнування надмірно кислих та гіпсування солонцюватих  ґрунтів у разі відсутності можливості вирощувати черешню на грунтах, що відповідають вимогам культури.

Михайло Капштик, кандидат с.-г. наук, доцент, директор Департаменту органічного виробництва і агроекології ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України»