ОСНОВНI ШКIДНИКИ ТА ХВОРОБИ МОРКВИ, СИСТЕМА МОНIТОРИНГУ ПОСIВIВ

0
111923

Морква є однією з провідних овочевих культур в Україні. Коренеплід має середню масу 70-100 г, розрізняється округлою, конічною та циліндричною формою, жовтогарячим, жовтим або білим забарвленням. У коренеплодах міститься каротин (до 20-25 мг%), цукор (до 10%), клітковина, вітаміни С, РР, А, В1, В2, солі калію, фосфору, натрію, магнію, бору та заліза. У невеликих кількостях коренеплоди мають різні біологічно активні речовини, амінокислоти, пектинові речовини, білок, жири, ефірні масла, які додають стравам специфічного морквяного запаху та смаку.

Ця овочева культура є не тільки важливим елементом у раціоні повсякденного харчування людини, тому що застосовується для готування різноманітних страв, використовується як сировина для дієтичного, дитячого харчування та різних видів переробки.

Селекція українських сортів ще із довоєнного періоду має певні традиції і ведеться із урахуванням вимог до використання цієї овочевої культури за різних способів її споживання. Для прикладу наведено відомій у СРСР та за його межами сорт української селекції Нантська харківська, який ще з 1947 року і по сьогодні посідає своє місце у реєстрі сортів, придатних для вирощування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

КОМПЛЕКС ШКІДНИКІВ

Найбільш поширеними шкідниками на посівах моркви щорічно є морквяна муха і морквяна листоблішка, в окремі роки – попелиці.

Морквяна муха (Psila rоsae F.) – один із основних шкідників моркви, особливо сильно шкодить у Лісостепу, Поліссі, Закарпатті і в роки із надмірною кількістю вологи. Муха завдовжки 4-5 мм, черевце блискучо-чорне з зеленуватим відтінком, голова та ноги жовтуваті, крильця прозорі. Яйця молочно-білі, овальні. Личинки завдовжки 6-7 мм, блідо-жовті, з загостреним переднім кінцем. Лялечка знаходиться у бурому пупарії. Зимують пупарії у ґрунті або у овочесховищах. Мухи першого покоління вилітають у травні та живляться нектаром квіток. Самки відкладають яйця, які розміщують невеликими купками біля кореневої шийки молодих рослин. Одна самка відкладає до 100-120 яєць. Розвиток личинок триває 20-25 діб, при цьому вони можуть пересуватися у ґрунті до 60 см від місця відкладання яєць імаго. За цей період личинки перегризають молоді корінці, у більш розвинених рослин – вгризаються усередину коренеплодів і проточують у них ходи. Листки пошкоджених рослин набувають червонувато-фіолетового кольору, а коренеплоди стають дерев’янистими, гіркуватими, непридатними для споживання та тривалого зберігання. Зріла личинка покидає рослину і виходить у ґрунт. Заляльковування личинки відбувається у ґрунті на глибині 4-10 см. Через 30-40 діб вилітають мухи нового покоління. Личинки другого покоління при температурі 5-7,5 °C заляльковуються для зимової діапаузи у ґрунт на глибині 10 см.

Морквяна листоблішка (Trioza apicalis Förster) в Україні поширена на територіях, де зустрічаються хвойні ліси (Лісостеп, Полісся, Західний регіон). Імаго світло-зелене, завдовжки 2,6-2,9 мм. Яйця видовжені, звужені на кінцях. Розвивається в одному поколінні. Зимують дорослі особини у хвойних лісах, після перезимівлі живуть на хвої сосен, потім перелітають на молоді рослини моркви. Яйцекладка комах триває протягом травня.

Одна самка здатна відкласти від 42 до 760 яєць. Масовий виліт комах відбувається наприкінці липня. Морквяні листоблішки живляться соком листків, після чого останні характерно закручуються, рослини стають пригніченими, що призводить до значного зниження якісних та кількісних параметрів урожаю коренеплодів.

КОМПЛЕКС ХВОРОБ

Бактеріальна гниль (Xanthomonas hortorum pv. carotae (Kendrick 1934) Vauterin et al., Erwinia carotovora subsp. carotovora (Jones, 1901) Bergey et al.). Часто хвороба проявляється ще у полі, першочергово уражуючи нижню частину коренеплодів. Початкові симптоми – темні, водянисті плями. З поширенням загнивання тканина западає, зморщується, оболонки стінок клітин руйнуються, що призводить до швидкої мацерації середньої частини коренеплоду. Уражена тканина перетворюється на темну слизову масу із характерним різким, неприємним запахом. Сильно уражені коренеплоди повністю згнивають ще до збирання. Особливо швидко поширюється хвороба у сховищах при порушенні режиму зберігання (підвищена температура та висока відносна вологість повітря).