Огурдиня – перспективний для фермерів родич гарбузовий

0
493

У сучасних умовах овочівництва крім традиційних овочевих культур деякі фермери починають вирощувати незвичайні овочеві рослини. Одним із найбільш екзотичних видів, який поєднує у собі властивості огірка і дині, є огурдиня. Дана овочева культура стає популярною, і її все частіше можна зустріти на фермерських полях і на прилавках супермаркетів. До плюсів огурдині можна віднести високу врожайність, достатню скоростиглість (від садіння до збирання плодів проходить 1,5 – 2 місяці), холодостійкість (але не витримує заморозків) і стійкість до хвороб.

Огурдиня за морфологією схожа на огірок, має довге сланке стебло, яке може досягати 5 м,  листки п’яти-семилопатеві, дрібнозубчасті, вкриті ворсистими волосками.  Плоди поліморфні, можуть бути еліпсоїдними, овальними або кулястими. Колір плоду буває білим, жовтим або зі смужками. М’якоть спілого плоду біла, оранжева, жовта. Вага плоду від 1–2,5 кг.

Батьківщина огурдині Середня Азія. Цей гібрид отримано у результаті схрещування огірка і ранньостиглих сортів дині. Рослина належить до сімейства Гарбузових. У недозрілому стані овоч має аромат і смак свіжого огірка, а після повного дозрівання жовтіє і стає соковитим, як диня масою 1–2 кг. Тому селекціонерам вдалося створити не тільки новий і екзотичний овоч, але і продукт із добрими смаковими якостями. Огурдиня характеризується високою харчовою цінністю, має багатий хімічний склад: вітаміни А, С, Е, РР, групи В; мінерали: магній, натрій, кальцій, калій, залізо. З неї готують смачне варення, джеми, солодкі цукати, повидла і компоти.

Вирощувати огурдиню можна розсадним або безрозсадним способами. Перший спосіб вирощування обирають, якщо у зоні вирощування у травні є загроза заморозків, а також для отримання більш ранньої продукції.  Оптимальним терміном для сівби насіння на розсаду є друга половина квітня. У цьому випадку саджанці встигнуть сформуватися і добре зміцніти для висаджування у відкритий ґрунт. Другий спосіб обирають для зони з помірним кліматом, для цього насіння висівають у третій декаді травня.

Для вирощування огурдині найкращими ґрунтами є піщані й супіщані, легкі суглинкові та супіщані чорноземи. Головна умова – легкість проникнення кореневої системи рослин. Для оптимального використання сонячної та теплової енергії посіви найкраще розміщувати на південних, південно-західних пологих схилах. Найкращими попередниками для огурдині є зернові або багаторічні трави, а також коренеплідні культури та цибуля. Огурдиня схильна до ураження різними захворюваннями, властивими групі баштанних культур. Тому сівба її  у тому ж місці повинна проводитися не раніше, як через 7–8 років. Органічні та мінеральні добрива необхідно вносити з розрахунку вмісту поживних речовин на посівній ділянці. Орієнтовані дози добрив N60P90K60 та 20т/га гною або перегною. Сіють рослини за схемою 70×70 або 30×140 на глибину 1,5–2 см. Перші сходи з’являються через тиждень. На першому етапі розвитку в огурдині дуже повільно формується коренева система, яка розташовується у поверхневому шарі ґрунту. Рослина дуже багато споживає вологи і страждає від нестачі води, тому поливи необхідно проводити часто, але невеликими порціями. Добрий ефект дає мульчування міжрядь, а також закладання системи крапельного зрошення. На початку дозрівання перших плодів інтенсивність поливу зменшують, окільки надлишок вологи призводить до зниження цукристості плодів. Під час поливу проводять фертигацію (внесення добрив із поливною водою), підживлення проводять у три етапи: після появи 3–4 справжніх листків або після висаджування розсади дають більше фосфорних добрив, для формування потужної кореневої системи; у період інтенсивного росту дають повне мінеральне добриво N18P18K18, під час плодоношення збільшують кількість калію N10P10K40.

Для отримання більшої кількості плодів рослину слід правильно сформувати: головне стебло прищипують над п’ятим листом, а бічні пагони – за сьомим – восьмим. Є й інші рекомендації з прищипування, а саме: після появи 3-х або 4-х плодів. Прищипування основного стебла стимулює утворення бічних пагонів, які дають додаткові зав’язі.

Вирощувати огурдиню, як і огірки, можна як на відкритій ділянці, так і на шпалері. Для шпалери використовують дерев’яні стовпчики довжиною 2 м й у поперечному розрізі 5×5 см. Для більш тривалого використання шпалерних стовпчиків їх оброблюють антисептиком. Стовпчики розташовують на відстані 4 м один від одного та натягують  між ними шпалерну сітку висотою 1,7 м. Слід пам’ятати, що зрілі плоди легко відокремлюються від стебла, тобто при вирощуванні на шпалері вони часто будуть падати з висоти і пошкоджуватися та втрачати товарний вигляд. Також рослина дуже погано переносить спеку, оптимальна температура для росту та розвитку 25–30ºС,

Особливістю огурдині є те, що збирати урожай можна на початку її дозрівання, а також коли плід повністю дозріє. Перше збирання можна починати через 50–55 діб після сходів. Овочі на кущі утворюються безперервно до самої осені, тому можна збирати огурдиню протягом усього літа. Її плоди порівняно добре зберігаються (до 50 днів), якщо їм забезпечити температуру зберігання у холодильній камері близької до 0ºС.

Духін Є.О. кандидат с.-г. наук, Духіна Н.Г. кандидат с.-г. наук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here