Гідрогелі в садівництві

0
290

Найчастіше гідрогель застосовують в місцях, де садові рослини найбільше страждають від пересихання. Особливо допомагає гідрогель нормально прижитися і розвиватися саджанцям.

Дуже корисно його використовувати для розвитку і вкорінення черешків або при розмноженні кущів відводками. Можна його змішувати з грунтом в розрахунку 1: 5 під перенесення саджанців у відкритий грунт, який не завжди і не всім підходить. Гідрогель здатний допомогти зробити грунт більш удобреним, особливо якщо рослина потребує поживних речовин. Також гелеві кульки застосовують для розпушення важких грунтів, це сприяє проникненню більшої кількості кисню.

Гідрокульки дуже корисні навесні при таненні снігу. Їх сухими поміщають у грунт. Потім ці ж кульки можна вкопати в грунт навколо молодих саджанців.


Додають гідрокульки навіть в навколостовбурові ділянки грунту вже дорослих плодоносних дерев. При садінні багаторічних дерев і чагарників гідрогель насипається зазвичай на дно кожної посадкової ямки, після чого в підготовлену ямку вкладається посадковий матеріал і зверху засипається ґрунт, ущільнюється і рясно поливається водою. Можна зробити і іншим способом: перед садінням занурити коріння в желеподібний розчин гідрогелю. Цей спосіб незамінний, якщо перед садінням саджанці підлягають тривалому зберіганню або транспортуванню. Гель обволікає коріння, не тільки забезпечуючи запас вологи для нормального розвитку рослини, але і захищає від хвороб і пошкодження при транспортуванні. Особливо ефективне застосування гідрогелів на несприятливих ґрунтах (сильно засолених, забруднених і т. д.), оскільки в цьому випадку забезпечується висока приживлюваність і нормальний розвиток саджанців.

Вносити гідрогель можна і в пристовбурові кола дорослих плодоносних дерев. Кількість використаної для одного дерева сухої речовини може коливатися від 20 до 40 г, що залежить від віку дерева (чим старше, тим гідрогелю потрібно більше). Для внесення гідрогелю по всьому периметру пристовбурового кола робляться проколи на глибину в 0,5 метра, в які засипається не тільки гідрогель, а й мінеральні добрива. Після цього проколи засипаються, а грунт рясно поливається.

Ще один напрямок застосування гідрогелю в саду – це видалення надлишків вологи навесні, коли через талий сніг сильно піднімається рівень ґрунтових вод. У такому випадку в грунт також вноситься сухий гідрогель. Якщо ж мова йде про молоді саджанці, які вимагають багато вологи і поживних речовин, то в грунт біля них рекомендується вкопувати вже набряклі гранули.
Ефективне застосування гідрогелю для рослин можливе і при садінні саджанців деревних культур. В цьому випадку його вносять вже в набряклому стані. Для цього 10 грамів кристалів замочують у двох літрах води. Через 6–10 годин матеріал готовий до подальшого використання. Його змішують із землею у співвідношенні 1:5 і вносять у ямку.


Якщо рослини вже ростуть на своєму місці, то також є можливість використовувати гідрогель Для цього його замочують у воді і змішують з ґрунтом навколо рослин. Робити це потрібно акуратно, щоб не пошкодити кореневу систему. Якщо корені залягають неглибоко, то достатньо внести суміш на глибину близько десяти сантиметрів. Для культур з більш глибокою підземною частиною глибина загортання становить 20–25 сантиметрів.

Осіннє застосування гідрогелю.
Для утримання вологи в грунті в осінньо-зимовий період можна внести гідрогель з розрахунку 10–15 кг гідрогелю на 1 га при осінньому перекопуванні грунту. При цьому гідрогель при перекопуванні буде рівномірно перемішаний у верхньому шарі грунту і збереже свої водозберігаючі властивості на кілька років, забезпечуючи вологою рослини. Гідрогель набере вологу зі снігу та дощів і буде живити рослину в міру необхідності.

Застосування гідрогелю при пересадженні рослин восени.
При пересаджуванні кущів і дерев у звичайних умовах рослина викопується із землі. Але при цьому пошкоджується велика кількість коренів, а тонкі кінцеві корінці обриваються на 50–80%. Відбувається зневоднення рослини. Якщо ще при цьому рослини перевозять в інше місце або виставляють на продаж, то зневоднення рослини тільки збільшується. Застосовувані у нас методи обмотки рослини мокрими ганчірками допомагають мало, оскільки вологість коренів змінюється нерівномірно. Тому посаджена рослина на наступний сезон «хворіє» і вимагає підвищеної уваги. Застосування гідрогелю при пересадженні і тривалому міжсезонному зберіганні рослин свідчить на користь застосування гідрогелю. Так, застосування гідрогелю при висаджуванні саджанців приживлюваність рослин збільшується, тому застосування гідрогелю при пересадках рослин є обов’язковим. Існують два способи застосування гідрогелю при пересадженні.
Спосіб перший. Перед пересадкою рослин готують концентрований розчин гідрогелю у великої ємності. Рослину викопують із землі, занурюють корінням в ємність із гідрогелем і пересаджують на нове місце. У прикореневу зону при цьому вноситься рідкий або сухий гідрогель.

Точно так готують рослини для перевезення на інше місце або для продажу. Перевозять рослини в мішках з грунтом природної вологості, в який внесено гідрогель і проведено слабке поливання. Таким же методом зберігають теплолюбні рослини в місцях зберігання в зимовий період. Рослина після обробки гідрогелем може зберігатися весь зимовий період без будь-якої шкоди для рослини.

Спосіб другий. Коріння викопаних рослин з усіх боків посипають сухим гідрогелем. Рослину садять в заздалегідь приготовлену ямку, де в прикореневу зону теж внесений гідро гель, і поливають. Якщо рослину готують до перевезення або до продажу, то після посипання коренів сухим гідрогелем необхідно окропити їх водою з тонкого пульверизатора, щоб гідрогель наситився вологою. У такому вигляді рослина поміщається у мішок і може зберігатися від місяця до півроку в сухому прохолодному місці. При цьому періодично проводять контроль вологості коренів і за необхідності поливають.

Приживлюваність рослин із застосуванням гідрогелю при пересадженні складає 90– 100%. Період приживлюваності і хвороби практично відсутні. Рослини розвиваються на новому місці так, як ніби не було пересадки.

Єва Володимирівна Тернова, завідувач лабораторії екологічно-безпечних технологій виробництва сільськогосподарських культур Сквирської дослідної станції органічного виробництва ІАП НААН

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here