Ягідний бізнес в Україні: перспективи і прибутковість

0
289

Для фермерів дуже важливо переходити на форми альтернативного господарювання: вирощування нішових культур і перш за все у сегменті ягідництва. Одним із успішних прикладів прибутковості ягідного бізнесу є створення невеликого ягідного кластеру на так званих “лайтових засадах“. Учасники кластера не тільки вирощують ягоди, а й створюють додану вартість завдяки переробці як власних, так і вирощених іншими фермерами ягід шляхом заморожування, сушіння, чавлення ягід на сік, пюре тощо. Цікавим  є досвід групи компаній “Українські свіжі та заморожені продукти“, що закуповують ягоди та плоди кісточкових плодових культур із різних регіонів України, потім їх фасують, заморожують і експортують до країн Західної Європи.

Ще десять років тому виробництво ягід в Україні було зосереджено переважно у секторі присадибних господарств та у дачників. Нині ж це ціла велика індустрія з доволі складним власним виробництвом і переробкою, експортом та логістикою. Все більше споживачів харчової продукції у світі віддають перевагу так званим екологічно чистим продуктам,  вирощування яких не завдає шкоди навколишньому природному середовищу. Цей тренд захопив і українського споживача, що забезпечує ягідництву привабливі перспективи розвитку. 

Загальна площа ягідників в Україні становить 20 000 га, з яких  суниця — 45%; на смородину чорну разом з порічкою червоною припадає 24%; на малину — 23%; аґрус —лише 2%.     

Ефективним інструментом збільшення прибутковості ягідного бізнесу, збільшення продажів є організація ягідних фестивалів, міжнародних конференцій та інші дієві засоби збільшення прибутковості ягідництва:

— поєднання ягідництва із садівництвом та овочівництвом;

— урізноманітнення ягідництва (смородину поєднують з малиною, ожиною);

— організація переробки, охолодження, заморожування, сортування та упакування плодово-ягідної продукції;

— забезпечення належної якості і натуральності продукції: виробництво соків прямого віджиму (суничний), виробництво плодово-овочевих соків тощо, джемів;

— соки мають не містити води, цукру, барвників, консервантів, ароматизаторів.

— застосування новітніх технології живлення рослин і післязбиральної переробки врожаю;

— розширення виробництва закритого ґрунту;

— кооперація виробників з довірою членів кооперативу один до одного;

— вирощування ягід за органічними стандартами;

— збільшення обсягів вирощування нішевих ягідних культур.        

Однією з найбільших проблем є брак робочої сили на ягідних плантаціях. Експерти вважають, що ця проблема надалі буде поглиблюватися. Причина — в декілька разів  менша платня за збиранні ягід, ніж, скажімо, у  Польщі. Експерти також прогнозують, що зміни клімату у бік зростання його посушливості стримуватиме розширенню ягідників і сприятиме зростанню частки виробництва ягід у закритому ґрунті. Скорочуватимуться обсяги збирання та експорту журавлини, зростатиме виробництво органічних ягід.

Вочевидь, новачкам слід спочатку опанувати класичні технології вирощування. Важливим є отримання державної підтримки — насамперед у вигляді компенсації вартості придбаного садивного матеріалу.

Також потрібно шукати нові ніші, пропонувати споживачеві інші ягідні культури.  Скажімо, здійснюється окультурення журавлини, брусниці, інших ягідних культур-дикоросів. Для покращення збуту продукції потрібно забезпечувати не тільки належну її якість, але й гарну упаковку. Вирощування ягід і, перш за все лохини — це гарна бізнесова ніша для невеликих сімейних ферм. 

Нині лідером ягідного світу вважається лохина, її виробляють майже 1,8 млн т на рік, і, до речі, вона не викликає харчової алергії. Ягодою завтрашнього дня називають лимонник китайський за його цілющі властивості. Його, як і обліпиху, ягоди годжі та ін. фахівці  відносять до адаптогенних рослин, що стимулюють імунітет.

Споживання ягід швидко зростає — наприклад, у країнах ЄС на 8% щороку.  Обсяг світового виробництва ягід оцінюють на рівні 14 млн т на рік, що не повною мірою задовольняє зростаючий попит. Тому для українських фермерів є великий потенціал для експорту ягід. Ритейлери з Франції, оптові покупці з Польщі, Чеської Республіки та Нідерландів виявляють велику зацікавленість до імпорту ягідної продукції з України. 

Експорту ягід до країн Європи сприяють наступні чинники:

— органічна сертифікація;

— сертифікація за стандартами Global Gap та EuroGap, а також FSSC – 22000;

— заморожування ягід, для чого використовується стаціонарна холодильна установка потужністю 20 тон ягід на добу;

— використання якісного садивного матеріалу

Також варто взяти до уваги, що зараз у світі споживання соків зменшується, натомість віддається перевага фруктовим і ягідним фрешам. Крім того, збільшуються обсяги онлайн-торгівлі ягодами. Так, скажімо, фірма “Озеряна“ (Житомирська область) продає ягоди лохини через соцмережі.  Для цього використовують Instagram та Facebook. Це дає змогу виробнику бути ближчим до споживача. Один кілограм смачної ягоди разом із доставкою влітку 2019 року коштував 199 грн. Окупність вкладення коштів у вирощування ягід лохини не дуже швидка, у тому числі через те, що плодоношення настає через 3–4 роки після закладання плантації. Потрібно багато знань і умінь. При правильному менеджменті прибутковість і маржа дуже високі, але низька купівельна спроможність населення України стимулює її експорт. Нині понад 85% української лохини продається в інших країнах.

Відкриттю європейських ринків, передусім, сприяє тарифна лібералізація. Завдяки цьому фермерське господарство з Чернігівщини «Ніжин Агроінвест» налагодило поставки заморожених ягід належної якості до країн ЄС, де попит на цю продукцію стабільно високий. Було створено кооператив «Дари Чернігівщини», що офіційно об’єднав 12 фермерів із Чернігівської та Сумської областей. Сучасний цех шокової заморозки та відсутність мит і тарифних квот надає змогу кооперативу пропонувати свою продукцію європейським покупцям за привабливими цінами.   

На світовому ринку ягід на Україну припадає 0,9%. На експорт іде трохи більше 16% усього виробництва ягід в Україні. Експорт свіжих ягід становить в середньому 4,1 тис. т на рік, заморожених — 45,4 тис. т. Ринковий сегмент переробки ягід в Україні поки що нерозвинений, хоча нею уже займаються майже 200 компаній. Серед способів переробки найбільший обсяг припадає на сокове виробництво (39%), заморожування та сушіння (23%), а також виробництво ягідних джемів (16%). Для розвитку ягідної переробки необхідна державна підтримка будівництва сховищ. Разом із тим, на ринку вже з’явилося чимало компаній, які надають агровиробникам послуги із заморожування та зберігання врожаю ягід.

Експерт ФАО Андрій Ярмак відзначає недостатні зусилля з диверсифікації експорту ягід. «Акцент на експорт у країни ЄС є хорошим рішенням, бо ЄС знаходиться поруч із нами. Однак потрібно розуміти, що існують ринки, де в наш сезон виробництва можна отримати більш високу ціну на лохину, і до таких ринків належать Близький Схід та Південно-Східна Азія», – наголошує експерт.            

            Суничний бізнес

Як і у світі загалом, у нашій країні лідером ягідного бізнесу лишається суниця садова. Площа її насаджень становить 8200 га. Найбільші площі ягідників зосереджені на Волині, найменші — у Миколаївській обл. Середньорічний валовий збір сягає 58 тис. т за середньої урожайності 6,9 т/га.

В Україні зростає виробництво суниці у закритому ґрунті, оскільки це забезпечує звільнення від впливу кліматичних ризиків. Переробка ягід суниці у нас майже не здійснюється. Продукція пізніх сортів здебільшого надходить на заморожування. Адже належну якість свіжої ягоди забезпечити складно. Хоча є приклади використання холодильних камер з регульованим газовим середовищем для подовження зберігання і реалізації свіжих ягід суниці.

Виробництво ягід у менш типовий час року може дати вам конкурентну перевагу або залишити фермера з ягідною продукцією, яка має малий попит або взагалі не має попиту на ринку залежно від переваг споживачів та каналів збуту продукції у даному регіоні.  Бо споживачі стають більш звичними до цілорічної наявності ягід суниці на ринку, більше виробників говорять про зростаючий попит на місцеві ягоди протягом довшого сезону.

Малиновий бізнес

Органічний сектор малинового бізнесу набрав сили та продовжує зростання. Там застосовують складнішу технологію, проте цей ринок стабільний, без цінових коливань.

Для збільшення прибутковості вирощування малини фахівці рекомендують наступні заходи:

— поєднання ранніх, середніх, середніх і ремонтантних сортів;

— поєднання сортів червоної і жовтої малини;

-дотримання усіх технологічних елементів вирощування, формування і догляду за насадженнями;

— закладання плантацій з використанням саджанців на безвірусній основі;

— врахування напряму можливого використання ягід, тобто потреби ринку: у якому вигляді будуть використовуватися ягоди — для свіжого споживання та /або для заморожування; в іншому випадку слід враховувати придатність сорту для заморожування;

— врахування придатності ягід даного сорту для механізованого збирання.         

Смородиновий та порічковий бізнес

Насадження чорної смородини займають в Україні близько 5 тис. га, середньорічний збір становить 27 тис. т, а середня урожайність — 5,9 т/га. Цей ринок нині переживає важкі часи. Комбайнове збирання ягоди забезпечує низьку її собівартість. Внаслідок цього майже третина врожаю смородини залишилася у полі. Цього року загальні площі під смородиною скорочуватимуться. Вручну збирати її не будуть через високу ціну праці.

Поряд із тим, смородина має такі переваги, як недорогий садивний матеріал і легкість розмноження. Тож доведеться почекати нового зростання цін на неї. Недарма поляки кажуть: коли ціни «впали на дно» — час садити нову смородину.

Проте 15-річний досвід ПП “Агроспецгосп” з Тернопільської області вказує на те, що механізація збирання врожаю забезпечує якісну продукцію за умови вирощування відповідних сортів смородини і застосування відповідно відрегульованої техніки. Виробничі витрати зменшуються, збільшується прибутковість цього бізнесу. Тут прибутковість бізнесу зростає і через те, що здійснюють переробку ягід, яка збільшує додану вартість, реалізовують саджанці сортів смородини, придатних для механізованого збирання врожаю з різними термінами дозрівання.

Червона порічка займає не більше 5% у загальному обсязі виробництва смородини в Україні. Її вирощують на площі 500 га, з яких комерційні насадження становлять 200 га. Ягода демонструє урожайність до 10 т/га. Виробники вирощують порічку здебільшого для розширення свого ягідного асортименту. Останнім часом стають популярні насадження її не кущем, а кордоном — для продажу ягід гронами. Торік із середини літа ринкові ціни на порічку впали майже до рівня рентабельності.

Деякі фермери-ягідники роблять перші кроки, щоби на українському споживчому ринку з’явилися ягоди такої маловідомої у широких колах культури, як жимолость. Згідно із неофіційними даними, зараз її вирощує лише компанія «Агрос-Віста» (Хмельницька обл.) на площі 50 га. Ринок фактично ще не сформований, як і експорт. Проте є експерти, які вважають її найбільш перспективною з усіх ягідних культур і прогнозують вибухоподібне зростання обсягів виробництва.

Ожину вирощують в Україні на площі 200 га. Середня урожайність сягає 20 т/га. Ця ягода продається за ціною, вдвічі вищою за малину, тому є досить привабливою для прибуткового ведення ягідного бізнесу, не зважаючи на досить великі витрати, необхідні для закладання плантації. Найбільші витрати пов’язані з ручним збиранням ягід ожини. При вирощуванні сучасних сортів ожини можна досягти урожайності ягід на рівні 20 т/га, що забезпечує достатній рівень рентабельності і прибутковості. Особливістю ожини, що підвищує її затребуваність, є те, що цілющими є як ягоди, так і листя, стебло та корені. Одним із напрямків для збільшення прибутковості ожинового бізнесу є перехід на технологію її вирощування за органічними стандартами. Ціна на органічні ягоди є більшою на 50–70 %, а витрати майже не змінюються, оскільки рослини ожини майже не пошкоджуються шкідниками та хворобами. Ягоди ожини добре транспортуються.

Аґрус, попри свою популярність в Україні, Польщі та скандинавських країнах, так і не став масовою комерційною культурою ні в нас, ані в Європі. Ця ягода має обмежений ринок збуту, її чомусь не люблять супермаркети.

Журавлина зростає в Україні у дикорослому вигляді, через це розширення її культурних насаджень поки що не прогнозується. Натомість цікавою ягідною культурою як для внутрішнього споживання, так і експорту може бути обліпиха.

 

Михайло Капштик, cільськогосподарський дорадник,  к.с.-г.н.                               

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here